Рішення № 28352266, 02.11.2012, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 0807/232/2012

Провадження № 2/0807/202/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2012 р. Енергодарський міський суд

Запорізької області

у складі головуючого судді: Бульби О.М.,

при секретарі: Малихіній І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про поділ спільної сумісної власності подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про визнання права спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог просила:

- Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на наступне майно: гараж АДРЕСА_1; автомобіль марки Fusion», 2010 року випуску, шасі НОМЕР_4, держав ний реєстраційний номер НОМЕР_1; автомобіль марки «ЗАЗ-1102», 1996 року випуску, двигун НОМЕР_5, кузов НОМЕР_6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

- Поділити майно, що є нашою спільною сумісною власністю з відповідачем, наступним чином:

виділити у власність ОСОБА_2 наступне майно: автомобіль марки Fusion», 2010 року випуску, шасі НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 97393,40 грн.; автомобіль марки «ЗАЗ-1102», 1996 року випуску, двигун НОМЕР_5, кузов НОМЕР_6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 10759,50 грн., а всього майна на загальну суму - 108 152,90 грн.

виділити у ОСОБА_1 власність гараж АДРЕСА_1, вартістю 10996 грн.

- Припинити ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку: автомобіля марки Fusion», 2010 року випуску, шасі НОМЕР_4, держав ний реєстраційний номер НОМЕР_1; автомобіля марки «ЗАЗ-1102», 1996 року випуску, двигун НОМЕР_5, кузов НОМЕР_6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

- Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частку гаража АДРЕСА_1.

- Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію різ ниці вартості моєї 1/2 частки у спільному майні подружжя та переданого їй майна у влас ність, у розмірі 48578,45 грн.

- Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які склада ються із сплаченого судового збору в розмірі 1191 грн. 50 коп.

- Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на оплату послуг з незалежної оцінки об'єкта нерухомості в розмірі 600 грн.

- Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 400 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що зазначене в позовних вимогах майно придбане нею з ОСОБА_2 за час перебування їх у шлюбі в період часу з 29.08.1981 року по 22.09.2011 року на спільні кошти за рахунок сімейного бюджету. Згоди щодо поділу зазначеного майна між нею та ОСОБА_2 не досягнуто. При поділі майна ОСОБА_1 просить врахувати той факт, що вона хворіє на цукровий діабет, в зв'язку з чим потребує постійного приймання лікарських препаратів і проходження стаціонарного лікування, тому просить виділити їй у власність майно меншої вартості та стягнути з ОСОБА_3 грошову компенсацію різниці вартості Ѕ части майна.

05.06.2012 року до Енергодарського міського суду від ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява, про визнання права спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. В зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просив постановити рішення про залишення вищевказаного майна, яке було набуте під час шлюбу між ним та ОСОБА_1 у власності ОСОБА_1, та присудити виплату на користь ОСОБА_2 50% вартості зазначеного майна та вартості на витрати, які були зроблені під час шлюбного життя стягнувши з ОСОБА_1 в сумі 59246 грн. 50 коп. у зв'язку з тим, що зазначені речі та витрати були набуті під час нашого шлюбу і підлягають поділу, як сумісна власність подружжя.

В обґрунтування зазначених позовних вимог ОСОБА_2 в зустрічній позовній заяві зазначив, що в первісній позовній заяві зазначено тільки те майно, що після розірвання шлюбу залишилося у його розпорядженні і не вказано інше майно, яке було набуте за час шлюбу та залишилося у розпорядженні ОСОБА_1 Так ОСОБА_2 зазначає, що під час їхнього шлюбу було набуте наступне майно, яке залишилося в користуванні ОСОБА_1: меблі м'які вартістю 2500 грн., стінка вартістю 2500 грн., пенал вартістю 600 гри., стіл дерев'яний ручної роботи вартістю 800 грн., 4 табуретки ручної роботи вартістю 800 грн., телевізор 32 дюйми вартістю 3650 грн., відеомагнітофон вартістю 250 грн., ДВД-програвач вартістю 600 грн., прихожа вартістю 4200 грн., пральна машина вартістю 3500 грн., холодильник «Норд»вартістю 950 грн., диван вартістю 1900 грн., шафа вартістю 2500 грн., стіл комп'ютерний вартістю 800 грн., телевізор 22 дюйми вартістю 1980 грн., ліжко дерев'яне вартістю 600 грн., холодильник «Снайге»вартістю 3600 грн., кухонні меблі вартістю 700 грн. та 1800 грн., телевізор 19 дюймів вартістю 600 грн., крісло офісне вартістю 500 грн., телефон вартістю 250 грн., кондиціонер вартістю 2000 грн., та інше майно, а всього на загальну суму більше 34580 грн. Крім цього в позові не зазначені інше майно та інші витрати за час шлюбу, а саме завезення чорнозему на дачну ділянку на суму 30000 грн., витрати на будування дачного будинку 10000 грн., огорожа дачної ділянки 13200 грн. та 6467 грн., будівельний лист 5245 грн., труби 895 грн., листи навісні 2017 грн., поливний водопровід 1905 грн., склопакет 1500 грн., вікно металопластикове 900 грн., садовий набір 6000 грн., стіл 1500 грн., лави садові 4500 грн., ворота металеві 2000 грн., витрати на будівельну техніку: робота крану з оплатою 200 грн. за одну годину роботи, автомобіля КРАЗ 180 грн. за одну годину роботи, автомобіля КАМАЗ 160 грн. за одну годину роботи, автомобіля КАМАЗ - самоскид 120 грн. за одну годину роботи, екскаватор 240 грн. за одну годину роботи. Зазначена техніка була задіяна по шість годин, сім днів роботи, за роботу зазначеної техніки було сплачено 32400 грн., а всього витрати становлять 118529 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі не визнавши позовні вимоги, викладені в зустрічному позові, повідомивши, що автомобілі зазначені в її позовній заяві були придбані ОСОБА_2 за їхні спільні кошти під час перебування їх у шлюбі. На даний час ці автомобілі знаходяться в користуванні ОСОБА_2, дозвіл на відчуження цих автомобілів ОСОБА_2 від неї не отримував. Автомобіль марки «ЗАЗ-1102», 1993 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, зазначений в листі ВРЕР УДАІ, був проданий ОСОБА_2, а за кошти, виручені від його реалізації останній придбав інший автомобіль - марки «ЗАЗ-1102», 1996 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що зазначений в її позовній заяві. Позовні вимоги за зустрічним позовом вона не визнає оскільки, частину майна, зазначеного в ньому не належить їй та ОСОБА_2, тобто ними під чаї їхнього шлюбу не купувалась, а належить їхнім дітям, які самостійно його придбали. Інша частина цього майна дійсно купувалась ними під час проживання у шлюбі, однак ОСОБА_2 була вивезена безпосередньо перед припиненням їхніх шлюбних відносин. Згідно пояснень ОСОБА_1, жодна з речей, зазначених в зустрічній позовній заяві, в користуванні останньої на сьогоднішній день не знаходиться. Роботи з благоустрою земельної ділянки належної ОСОБА_1, зазначені в зустрічній позовній заяві за рахунок спільних коштів сімейного бюджету не проводились. ОСОБА_1 вважає, що зазначені роботи могли проводитись ОСОБА_2 на інших двох земельних ділянках, які належать ОСОБА_2 та його теперішній дружині.

Представник ОСОБА_1 -ОСОБА_4 надав пояснення аналогічні змісту первісної позовної заяви, додавши, що автомобілі, вказані в позовній заяві знаходяться в користування ОСОБА_2, в зв'язку з чим ними була визначена лише орієнтовна їх вартість. Натомість ОСОБА_2 не спростував надані ними висновки щодо вартості автомобілів та не надав інші.

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені в зустрічній позовній заяві, не визнавши позовні вимоги первісного позову. При цьому останній повідомив, що гараж АДРЕСА_1 не належить йому на праві власності. З оцінкою автомобіля марки «ЗАЗ-1102», 1996 року випуску, двигун НОМЕР_5, кузов НОМЕР_6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 згоден, а з оцінкою автомобіля марки D Fusion», 2010 року випуску він не згоден, самостійно здійснити оцінку, або заявити клопотання щодо встановлення вартості автомобіля він не бажає. Автомобіль марки RD Fusion», 2010 року випуску він продав за 1000 доларів США своїй теперішній дружині, без складання цивільної угоди про його відчуження. Автомобіль марки «ЗАЗ-1102», 1993 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, зазначений в листі ВРЕР УДАІ, був ним проданий в 1996 році, а за кошти, виручені від його реалізації використав на придбання іншого автомобілю марки «ЗАЗ-1102», 1996 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Гараж, зазначений в первісній позовній заяві йому на праві власності не належав і не належить. Майно, що зазначене у зустрічній позовній заяві, згідно пояснень ОСОБА_2, знаходиться на даний час в користуванні ОСОБА_1 Роботи по благоустрою земельної ділянки проводились саме на земельній ділянці, що належить ОСОБА_1

Представник ОСОБА_2 -ОСОБА_5 надав пояснення аналогічні змісту зустрічної позовної заяви, та заперечував проти задоволення первісного позову.

Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Згідно до вимог ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами по справі доказів.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яві вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть учать у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Частиною 1 ст.61 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 проживали у шлюбі в період часу з 29.08.1981 року по 22.09.2011 року.

З переліку майна, що зазначено в первісній позовній заяві, сторонами під час шлюбу було придбано: автомобіль марки Fusion», 2010 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки «ЗАЗ-1102», 1996 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, які відповідно до інформації Енергодарського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області (а.с.127, 145), на даний час зареєстровані за ОСОБА_7 Пояснення ОСОБА_2 щодо реалізації ним автомобілю марки D Fusion»в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Будь-яких доказів наявності у власності ОСОБА_2 гаражу АДРЕСА_1, позивачем та її представником надано не було. Натомість, відповідно до відповіді КП «Енергодарське бюро технічної інвентаризації»(а.с.143), в автоматизованій електронній системі «реєстр прав власності на нерухоме майно»жодного запису щодо власника ОСОБА_2 не знайдено.

Вивчаючи перелік майна, зазначеного в зустрічній позовній заяві, встановлено, що ОСОБА_2 не надано суду доказів придбання наступного майна: меблі м'які вартістю 2500 грн., стінка вартістю 2500 грн., пенал вартістю 600 гри., стіл дерев'яний ручної роботи вартістю 800 грн., 4 табуретки ручної роботи вартістю 800 грн., телевізор 32 дюйми вартістю 3650 грн., відеомагнітофон вартістю 250 грн., ДВД-програвач вартістю 600 грн., прихожа вартістю 4200 грн., пральна машина вартістю 3500 грн., холодильник «Норд»вартістю 950 грн., диван вартістю 1900 грн., шафа вартістю 2500 грн., стіл комп'ютерний вартістю 800 грн., телевізор 22 дюйми вартістю 1980 грн., ліжко дерев'яне вартістю 600 грн., холодильник «Снайге»вартістю 3600 грн., кухонні меблі вартістю 700 грн. та 1800 грн., телевізор 19 дюймів вартістю 600 грн., крісло офісне вартістю 500 грн., телефон вартістю 250 грн., кондиціонер вартістю 2000 грн. Також, ОСОБА_2 не надано доказів здійснення ним під час шлюбу з ОСОБА_1 витрат на: завезення чорнозему на дачну ділянку на суму 30000 грн., поливний водопровід 1905 грн., ворота металеві 2000 грн., витрати на будівельну техніку: автомобіля КАМАЗ 160 грн. за одну годину роботи, автомобіля КАМАЗ - самоскид 120 грн. за одну годину роботи, екскаватор 240 грн. за одну годину роботи. В судовому засіданні на уточнюючі запитання суду ОСОБА_2 повідомив, що у нього відсутні докази придбання ними у шлюбі зазначеного майна та здійснення цих витрат.

Разом з цим, представником ОСОБА_1 -ОСОБА_4 надано до суду документи, що підтверджують придбання частини зазначених речей не сторонами а іншими особами (їх дітьми), а саме: крісла офісного (а.с.90-91), дивана, прихожої та інших меблів (92-93), а також пральної машини (а.с.94).

Крім того, жодного доказу перебування зазначеного у зустрічній позовній заяві майна у ОСОБА_1, а також проведення робіт саме на належній останній земельній ділянці (а.с.95), ОСОБА_2 суду не надав. Натомість ОСОБА_1 заперечує проти наявності у неї цього майна, повідомляючи, що частину з вказаного майна вони дійсно купували під час шлюбу, однак воно було вивезено ОСОБА_2 у її відсутність під час припинення їхніх шлюбних відносин.

Суд також вважає за необхідне відмітити, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.95) ОСОБА_1 отримала у власність земельну ділянку відповідно до рішення Енергодарської міської ради від 16.06.2010 року. Разом з цим, відповідно до пояснень ОСОБА_2 та наданих ним в судове засідання документів, роботи на земельній ділянці проводились в період часу з 1986 по 2010 роки. Доказів щодо наявності у власності ОСОБА_1 цієї або іншої земельної ділянки в період часу з 1986 по 2010 роки ОСОБА_2 не надано.

Таким чином, з усього переліку майна, придбаного ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час шлюбу та зазначеного в первісній та зустрічній позовних заявах, судом в судовому засіданні встановлено факт перебування в користуванні сторін на час розгляду справи лише: автомобілю марки Fusion», 2010 року випуску, шасі НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобілю марки «ЗАЗ-1102», 1996 року випуску, двигун НОМЕР_5, кузов НОМЕР_6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Всі ці транспортні засоби перебувають в ОСОБА_2

Відповідно до ст.22 КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Згідно ст.24 КпШС України, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші.

Частиною 3 ст.368 ЦК України, встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спі льною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно з ч.3 ст.372 ЦК України, у разі поділу майна між співвласниками право спільної суміс ної власності на нього припиняється.

Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст.68 СК України зазначено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до ч.2 ст.68 СК України розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною 1 статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Доказів щодо наявності між сторонами домовленості щодо розміру часток у спільній сумісній власності або шлюбного договору суду надано не було.

Враховуючи, що ОСОБА_2, в користуванні якого знаходяться наведені транспортні засоби, не надано іншої їх оцінки, на пропозицію суду не заявлено клопотання про проведення експертизи щодо встановлення їх вартості, суд вважає за необхідне використати висновки щодо їх оцінки, надані ОСОБА_1 (а.с.12, 14).

Визначаючи яким саме чином між сторонами має бути розподілено майно, суд враховує, що фактично у спільній сумісній власності сторін фактично перебуває два автомобіля, кожен з яких є неподільним, в зв'язку з чим кожному з власників має бути виділено по одному автомобілю. Враховуючі доводи, наведені ОСОБА_1 в первісній позовній заяві та в пояснення наданих, наданих ОСОБА_1 та її представником в судовому засіданні, які підтверджуються довідкою (а.с.23), щодо захворювання останньої, яке перешкоджає керувати транспортними засобами, а також потребує постійного лікування, суд вважає, що автомобіль марки Fusion», що має більшу вартість має бути виділений у власність ОСОБА_2, а автомобіль марки «ЗАЗ-1102»- у власність ОСОБА_1, зі сплатою ОСОБА_2 останній різницю вартості Ѕ частки спільного часткового майна.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, по первісна позовна заява підлягає частковому задоволенню, а у задоволені зустрічної позовної заяви необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Згідно з даною нормою, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину сплачених останньою судових витрати, а саме частину сплаченого судового збору, яка пропорційна розміру задоволених позовних вимог в сумі 433 грн. 17 коп., а також витрати на правову допомогу в сумі 400 грн. В задоволені понесених витрат на оплату послуг з оцінки гаражу в сумі 600 грн., суд вважає за необхідне відмовити, оскільки в цій частині позову необхідно відмовити.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 22, 24 Кодексу про шлюб та сім'ю України, ст.ст. 63, 68, 69, 70 Сімейного кодексу України, ст.ст. 358, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на наступне майно:

- автомобіль марки D Fusion», 2010 року випуску, шасі НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1;

- автомобіль марки «ЗАЗ-1102», 1996 року випуску, двигун НОМЕР_5, кузов НОМЕР_6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на наступне майно:

- автомобіль марки D Fusion», 2010 року випуску, шасі НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1;

- автомобіль марки «ЗАЗ-1102», 1996 року випуску, двигун НОМЕР_5, кузов НОМЕР_6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Визнати право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по Ѕ частки кожному на наступне майно:

- автомобіль марки D Fusion», 2010 року випуску, шасі НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1;

автомобіль марки «ЗАЗ-1102», 1996 року випуску, двигун НОМЕР_5, кузов НОМЕР_6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на наступне майно:

- автомобіль марки D Fusion», 2010 року випуску, шасі НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1;

- автомобіль марки «ЗАЗ-1102», 1996 року випуску, двигун НОМЕР_5, кузов НОМЕР_6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Виділити у власність ОСОБА_2 автомобіль марки Fusion», 2010 року випуску, шасі НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Виділити у власність ОСОБА_1 автомобіль марки «ЗАЗ-1102», 1996 року випуску, двигун НОМЕР_5, кузов НОМЕР_6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю вартості Ѕ частки спільного часткового майна у розмірі 43316 грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з частини сплаченого судового збору в розмірі 433 грн. 17 коп., а також витрати на правову допомогу в сумі 400 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В задоволені позовної заяви ОСОБА_2 відмовити.

Рішення в повному обсязі буде складено 07.11.2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. М. Бульба