Рішення № 28349716, 20.08.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/9563/2012

2/412/4373/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2012 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Кравченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Компарус.ЮА», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова екологія»про визнання звільнення незаконним та усунення перешкод у здійсненні трудових обов'язків,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що з 01 липня 2009 року він був прийнятий на посаду інженера-програміста до ТОВ «Компарус.ЮА». 03 січня 2012 року між позивачем та відповідачем була укладена трудова угода № б/н, відповідно до умов якої він мав право виконувати роботи поза офісного приміщення роботодавця позивача. Пунктом 4.1. угоди було передбачено, що строк дії угоди -до 23 березня 2012 року. 12 березня 2012 року позивач написав заяву про звільнення за власним бажанням із 23 березня 2012 року та подав її директору підприємства. 23 березня 2012 року позивач пішов на роботу, за адресою фактичного знаходження відповідача: м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, б. 2-Б, приміщення № 43, з метою залишитися працювати на посаді інженера-програміста в ТОВ «Компарус.ЮА», але охоронець не впустив його до цього приміщення. Позивач декілька раз на тиждень приїздив за вищевказаною адресою та намагався потрапити до приміщення, але кожного разу його не допускали до приміщення та робочого місця. Тому позивач просить суд визнати звільнення з посади інженера-програміста в ТОВ «Компарус.ЮА»незаконним, а також визнати наказ про припинення трудового договору (контракту) № 03-2012к від 23 березня 2012 року незаконним та скасувати його, поновити на посаді інженера-програміста в ТОВ «Компарус.ЮА»із 23 березня 2012 року, усунути перешкоди у здійсненні своїх повноважень інженера-програміста шляхом допуску до приміщення № 43 у будинку № 2-Б, по вул. Жуковського, у м. Дніпропетровськ. В уточненій позовній заяві ОСОБА_1 також просив суд витребувати у відповідача оригінал повідомлення про доставку від 23 березня 2012 року, оригінал наказу про звільнення ОСОБА_1 від 23 березня 2012 року та оригінал трудової книжки ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивач власноручно написав заяву про звільнення за власним бажанням та подав її керівнику підприємства, у день звільнення не з'явився за отриманням трудової книжки, у зв'язку із чим вона була направлена йому кур'єрською службою та на момент звільнення відповідач фактично не користувався та не знаходився в приміщенні № 43, у будинку № 2-Б, по вул. Жуковського, у м. Дніпропетровськ, а тому просить суд у задоволенні позову позивача відмовити, так як вважає його безпідставним.

Представник третьої особи ТОВ «Промислова екологія»в судове засідання не з*явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши сторони, допитавши свідка ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що пред'явлені вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно до ч.ч. 1,6 ст. 43 Конституції України , кожен має право на працю, що включає можливість заробляти соба на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується .

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноваженого ним орган письмово за два тижні.

Як встановлено в судовому засіданні з 01 липня 2009 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду інженера-програміста до ТОВ «Компарус.ЮА»де працював по 23 березня 2012 року. 03 січня 2012 року між позивачем та відповідачем була укладена трудова угода № б/н /а.с. 13-18/ відповідно до умов якої ОСОБА_1 мав право виконувати роботи поза офісного приміщення роботодавця позивача. Пунктом 4.1. угоди було передбачено, що строк дії угоди -до 23 березня 2012 року.

12 березня 2012 року ОСОБА_1 власноруч написав заяву про звільнення за власним бажанням із 23 березня 2012 року /а.с.43/. З наказом про припинення трудового договору (контракту) № 03-2012к від 23.03.2012 відповідач був ознайомлений належним чином /а.с.42/.

Судом встановлено, що 23 березня 2012 року позивач пішов на роботу, з метою залишитися працювати на посаді інженера-програміста в ТОВ «Компарус.ЮА», але охоронець не впустив його до цього приміщення, оскільки ТОВ «Компарус. ЮА»у вказаному приміщенні не знаходилось.

Так, 17.11.2011 року ТОВ «Компарус.ЮА»та ТОВ «Промислова екологія»уклали договір оренди № АР-11.11 приміщення № 43, в будинку № 2-Б, по вул. Жуковського, у м. Дніпропетровську та в'їхало в дане приміщення /а.с.33-34/. Відповідно до цього договору, власником приміщення № 43, в будинку № 2-Б, по вул. Жуковського, у м. Дніпропетровську є ТОВ «Промислова екологія»(код ЄДРПОУ 13459220).

Починаючи із 17 січня 2012 року відповідач не знаходиться в приміщенні № 43 розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, б. 2-Б, на підставі акту прийому-передачі приміщення № 43 /а.с.32/.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку.

23 березня 2012 року оскільки ОСОБА_1 не з*явився за трудовою книжкою, відповідач відправив позивачу його трудову книжку та особисті речі на його домашню адресу (АДРЕСА_1) кур'єрською службою /а.с.31/ того ж дня позивач дане відправлення отримав. При звільненні з ОСОБА_1 був проведений розрахунок в повному обсязі /а.с.49/.

Крім того, свідок ОСОБА_2, яка є директором ТОВ «Компарус.ЮА», пояснила суду, що позивач працював у відповідача на посаді інженера-програміста із 01.07.2012 по 23.03.2012 року. 12 березня ОСОБА_1 написав заяву про звільнення за власним бажанням із 23.03.2012 року. 23 березня, оскільки ОСОБА_1 не з*явився за трудовою книжкою, кур'єрською службою йому була направлена трудова книжка із особистими речами, які він отримав 23.03.2012 року. 17 січня 2012 року ТОВ «Компарус.ЮА»передало їй, як фізичній особі на відповідальне зберігання приміщення № 43 розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського 2-Б. Того ж дня ТОВ «Компарус.ЮА» виїхало із приміщення № 43. Також відповідно до видаткового касового ордера від 26.03.2012 із позивачем був проведений повний розрахунок і заборгованостей ані по заробітній плата, ані по іншим виплатам перед позивачем відсутні.

Судом з'ясовано, що трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Компарус.ЮА»припинені 23 березня 2012 році наказом № 03-2012к від 23 березня 2012 року, яким ОСОБА_1 звільнено з роботи. Про вказаний факт ОСОБА_1 не міг не знати оскільки згідно почтового повідомлення від 23 березня 2012 року він кур*єрскою поштою отримав свою трудову книжку та особисті речі, які були направлені відповідачем на його домашню адресу.

Так, відповідно працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до ч.1 ст. 233 КЗпП України районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За таких підстав суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання звільнення незаконним та усунення перешкод у здійсненні трудових обов'язків є безпідставні та необґрунтованими.

Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача та вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

Суддя С.О. Демидова