Постанова № 28347069, 26.12.2012, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 708/3/2012 Провадження № 1/708/3/2012 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2012 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Шешені М. О.,

при секретарі - Корнута М.М.,

з участю обвинувача- прокурора Логойди С.О.,

захисників - адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Слабунівка Балаклавського району, Харківської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

-вироком Ужгородського міськрайонного суду від 23.07.2009 року за ч.2 ст.307 КК України до п'яти років позбавлення волі з іспитовим строком на два роки;

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.5 ст.185, ч. 2 ст. 186 КК України,-

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, учня Великоберезнянського ПТУ-33, не одруженого, не працюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого,-

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 та ч.5 ст.185 КК України,-

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, учня Великоберезнянського ПТУ-33, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він " 6 грудня 2008 року близько 3-ої години 20 хвилин ранку в смт.Великий Березний, умисно, з метою заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, підійшли до приміщення залу гральних автоматів ПП «Віта», що розташоване у смт.Великий Березний по вул.Рибарська, №1, і яке вирішили пограбувати. З цією метою ОСОБА_4 залишився біля приміщення спостерігати за обстановкою, а ОСОБА_5 зайшов у приміщення, де наніс удар саморобним дерев'яним кийком по голові охоронцю ОСОБА_7, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: «Садна на шкірних покривах обличчя в ділянці чола», які згідно висновку експерта №1278 від 9 грудня 2008 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, а потім погрожуючи фізичним насильством відкрито викрав у касира гр.ОСОБА_8, гроші з каси залу гральних автоматів в сумі 2050 (дві тисячі п'ятдесят) гривень, внаслідок чого спричинив матеріальну шкоду ПП «ВІТА» на вказану суму".

Дані дії ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковано за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

У судовому засіданні ОСОБА_4 винним себе в інкримінованому йому злочині за ст.186 ч.2 КК України не визнав та пояснив, що під час вчинення грабежу ОСОБА_5, 06 грудня 2008 року, він перебував у Донецькій області, а приїхав звідти лише після Різдва. Показання, які він давав на досудовому слідстві, його змусили давати працівники міліції, застосувавши до нього фізичне та психічне насильство. При здійсненні процесуальних дій по цьому злочину захисник участі не брав, хоча на час вчинення злочину він був неповнолітній. Тому просив справу направити на додаткове розслідування.

Суд, заслухавши думку прокурора з приводу повернення справи на додаткове розслідування, який просив справу не повертати, думку захисника ОСОБА_4- ОСОБА_2, який підтримав позицію свого підзахисного, інших учасників судового процесу, які вирішення даного питання залишили на розсуд суду, вивчивши матеріали кримінальної справи, приходить до наступного висновку.

Так, згідно ч.2 ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов"язком держави.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст.2 КПК України (в редакції 1960 року) завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Відповідно до ст.5 КПК України (в редакції 1960 року) ніхто не може бути притягнутий як обвинувачений інакше ніж на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.22 КПК України (в редакції 1960 року) прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого. Забороняється домагатись показань обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у справі, шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь...

Згідно роз'яснень, які містяться у п.4. Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.1997 року «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» згідно з ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв'язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи попереднього слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК України. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку. Встановивши в стадії віддання до суду чи в судовому засіданні, що ті чи інші фактичні дані були одержані з такими порушеннями закону, які роблять їх використання як доказів недопустимим, а інші докази не дозволяють з'ясувати всі передбачені ст. 64 КПК України обставини, суд за наявності можливості усунути цю неповноту або неправильність дізнання чи попереднього слідства повинен відповідно до вимог ст.246 чи ст.281 КПК України повернути справу на додаткове розслідування з наведенням в ухвалі (постанові) відповідних мотивів.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» висновки суду не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих із порушенням процесуального порядку збирання останніх...

Згідно пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або-за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя;d)допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення; e) якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.

Разом з цим, відповідно до п.1 ч.1 ст.45 КПК України (в редакції 1960 року) участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років,- з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення.

Як встановлено у судовому засіданні органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, 06 грудня 2008 року, тобто коли йому ще не виповнилося було 18 років. Однак, не дивлячись на це, органом досудового розслідування, в порушення ст.45 КПК України (в редакції 1960 року), слідство проведено без участі захисника, чим грубо порушено право ОСОБА_4 на захист.

Згідно ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що під час досудового слідства у справі за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, було допущено таке порушення вимог КПК України (в редакції 1960 року), без усунення якого справа не може бути розглянута в суді, у зв'язку з чим справа в цій частині підлягає направленню на додаткове розслідування, в ході якого необхідно усунути вказані порушення вимог закону та всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи і в залежності від встановленого прийняти законне і обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 45, 281 КПК України (в редакції 1960 року), суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Виділити з кримінальної справи №708/3/2012 щодо ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 матеріали про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Матеріали справи про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України направити прокурору Великоберезнянського району, для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 залишити без змін - взяття під варту.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом семи діб з дня її винесення.

Головуючий: Шешеня М. О.