Ухвала суду № 2834649, 25.03.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“25” березня 2008 р. Справа № 22-а-4613/07(9/512н-ад)

к/с № К-1076/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Степашка О.І.

при секретарі судового засідання: Ликовій В.Б.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська

на ухвалуДонецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2007 року

та постановуГосподарського суду Луганської області від 01.10.2007 року

по справі№22-а-4613/07(9/512н-ад)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт"

до1) Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська,

2) Головного управління державного казначейства України у Луганській області

проскасування податкового повідомлення-рішення та стягнення 122367 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт" (далі - позивач)звернулось до Господарського суду Луганської області з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська (далі відповідач-1 / скаржник), Головного управління державного казначейства України у Луганській області (далі відповідач-2) про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення 122367 грн.

Постановою Господарського суду Луганської області від 01.10.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2007 року у справі № 22-а-4613/07(9/512н-ад) позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування за травень 2007 року у сумі 99990 грн.

Суди мотивували свої рішення правомірністю позовних вимог ТОВ "Укрпрінт".

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97- ВР (далі - Закон № 168/97)

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у липні 2007 року відповідачем здійснена виїзна позапланова перевірка позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень, травень 2007 року, за результатами якої складено акт від 18 липня 2007 року № 508/23-2/32648290.

На підставі акту перевірки податковим органом 20 липня 2007 року згідно з підпунктом „б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000482320/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2007 року на суму 87465 грн., за травень 2007 року на суму 116537 грн. з визначенням правової підстави такого зменшення порушення відповідачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97.

Позивач звітував до податкового органу деклараціями з податку на додану вартість за квітень та травень 2007 року.

Суть порушення, на думку податкового органу, полягає у тому, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, повинна дорівнювати сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.

Підпунктом 7.7.2 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовного того, що попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду, а залишок від'ємного значення податку на додану вартість після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у будь-який з наступних звітних періодів у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення податку на додану вартість.

Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність зменшеного ним бюджетного відшкодування квітня та травня 2007 року, оскільки розмір бюджетного відшкодування даних звітних періодів являє собою частину від'ємного значення, яка склалася за попередні податкові періоди, і залежить від фактичної сплати податку на додану вартість у попередніх податкових періодах. Зазначений факт сплати податкового кредиту підтверджується актом перевірки та платіжними документами, долученими до матеріалів справи.

Крім того, Вищий адміністративний суд України додатково зазначає, що Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI внесено зміни в підпункт "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону №168/97, що усуває можливість неоднозначного тлумачення зміненого підпункту в подальшому.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2007 року та постанову Господарського суду Луганської області від 01.10.2007 року по справі №22-а-4613/07(9/512н-ад) такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2007 року та постанову Господарського суду Луганської області від 01.10.2007 року по справі №22-а-4613/07(9/512н-ад)залишити без змін.

Справу № 22-а-4613/07(9/512н-ад) повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписГолубєва Г.К.Судді

підписБрайко А.І.

підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписСтепашко О.І.

З оригіналом згідно

В. секретар В.Б. Ликова