Рішення № 28341459, 14.11.2012, Калинівський районний суд Вінницької області

Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 208/3249/12

РІШЕННЯ

іменем України

"14" листопада 2012 р. Калинівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Копчинський В. І.

при секретарі Кулик Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом Лісоволисіївської сільської ради до ОСОБА_1 про виселення з незаконно займаного житлового приміщення про припинення права користування житловим приміщенням та виселення з нього,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в заяві вказує, що в комунальній власності Лісоволисіївської територіальної громади знаходиться житловий будинок з 4-х однокімнатних квартир по АДРЕСА_1.

Рішенням №12 від 24.05.2000 року виконавчим комітетом Лісоволисіївської сільради відповідачу ОСОБА_1 був виданий ордер на проживання в однокімнатній квартирі № 2 площею 18,5 мІ, як вчителю сільської школи. Цим же рішенням було видано ордер ОСОБА_2 на проживання в однокімнатній квартирі № 3, площею 12,5 мІ, як головному лікарю сільської амбулаторії.

Відповідач проживав у виділеній квартирі до 2005 року, а в послідуючому купив житловий будинок в селі по АДРЕСА_2, де постійно проживає з сім`єю, а квартиру використовує не за призначенням. Крім того, відповідач скористався, що ОСОБА_2 в наданій квартирі № 3 не проживає, незаконно її зайняв і використовує її як склад для обслуговування торгівельного кіоску, який належить підприємцю, дружині відповідача. В добровільному порядку ОСОБА_1 квартиру № 3 звільнити відмовляється, тому просить суд висилити відповідача з квартири № 3, а також виселити з квартири № 2, так як квартира надавалась в тимчасове користування, він її використовує не за призначенням, а також має у власності житловий будинок.

Представник позивача, сільський голова ОСОБА_3 позов підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Суду пояснив, що у комунальній власності Лісоволисіївської сільради є 4-х квартирний житловий будинок. В 2000 р., відповідачу, як вчителю сільської школи, була надана квартира № 2 в цьому будинку для тимчасового користування на період відсутності власного житла. В 2005 р. ОСОБА_1 придбав житловий будинок, де проживає з дружиною та двома малолітніми дітьми, в квартирі не проживає, використовує як склад, хоча цього не може довести, тому просить з квартири № 2 виселити без надання іншого житла. Просить також виселити відповідача з квартири № 3, яку рішенням виконкому сільради було виділено і видано ордер на заселення головному лікарю амбулаторії ОСОБА_2 ОСОБА_1 скористався тим, що ОСОБА_2 в наданій квартирі не проживає незаконно зайняв її, влаштував там кухню. В даний час ця квартира необхідна іншим працівникам соціальної сфери. На попередження про виселення добровільно з цієї квартири відповідач не реагує. Визнає, що квартири в будинку не є службовими, такого рішення не приймалось. Визнає також, що ОСОБА_1 письмово не попереджували про розірвання договору найму квартири № 2 та виселення з неї.

Відповідач позов не визнає. Суду поясним, що в 1994 році, як молодий спеціаліст приїхав працювати в Лісоволисіївську сільську школу, в той же рік з дозволу покійного сільського голови ОСОБА_4 йому була надана для проживання квартира № 2 , площею 18,5 мІ В 1999 році одружився, з дозволу голови села зайняв квартиру № 3, де ніхто не проживав і облаштував там кухню. В 2000 році написав заяву в сільську раду, щоб надали квартиру в постійне користування, було прийнято рішення про надання його сім'ї квартири № 2, був винесений ордер на заселення, він там з дружиною прописався. В 2001 році родився син, було тісно проживати в квартирі, тому в 2005 році його батьки купили в селі житловий будинок, але зареєстрували на нього. Довгий час робили в будинку ремонт, проживали і в квартирі , і в будинку. Коли дружина завагітніла і в травні 2011 року народила другого сина, то із-за відсутності «комунальних удобств» більше часу стали проживати в будинку. Систематично проживає в квартирі, яка облаштована меблями, є телевізор та інші побутові речі. В даній квартирі прописаний він, дружина та двоє синів. Квартирну плату не сплачує, так як працює вчителем і має відповідні пільги. Посилання представника позивача, що він квартиру використовує не за призначенням - тобто в ній не проживає, використовує як склад для продуктового магазину є надуманими, бажає висилити його з квартири із-за помсти, так як на виборах сільського голови він агітував за іншу кандидатуру.

Вислухавши доводи та заперечення сторін, пояснення свідків, оцінивши докази по справі суд вважає позов задовольнити частково по таких підставах..

Так, судом встановлено, що відповідач працює вчителем в Лісоволисіївської ЗОШ 1-3 ступенів з 1 вересня 1994 року по теперішній час, що підтверджується довідкою відділу освіти Калинівської райдержадміністрації № 273 від 26.06.2012 року (а.с. 26 ).

Рішенням виконкому Лісоволисіївської сільської ради № 12 від 24.05.2000 року ОСОБА_1 видано ордер на отримання однокімнатної квартири № 2 по АДРЕСА_1, загальною площею 18,5 мІ та видано ордер на право її заселення (а.с. 6,7).

Дана квартира не має статусу службової, знаходиться в будинку, який перебуває на балансі Лісоволесіївської сільської ради, що підтверджується довідкою № 02-14-198 від 03.07.2012 року (а.с.4), а також не заперечується представником позивача в судовому засіданні, таким чином, посилання представника позивача, що квартира відповідачу була надана для тимчасового користування, як службова, не відповідає фактичним обставинам справи. На даний жилий будинок поширюється правовий режим, як на звичайний, встановлений для жилих будинків і жилих приміщень державного і громадського житлового фонду згідно з чинним житловим законодавством.

Відповідно до ст. 108 ЖК України договір найму жилого приміщення в домах державного і громадського житлового фонду може бути розірваний за вимогою наймодавця лише з підстав, встановлених законом.

Доводи представника позивача, що ОСОБА_1 використовує квартиру не за призначенням, тобто в ній не проживає, а також використовує її як склад для зберігання продовольчих товарів не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

З показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вбачається, що вони один раз - в квітні 2010 року і один раз в лютому 2011 року обстежували в денний час зовні будинок АДРЕСА_1. Квартира відповідача була закрита, тому вони склали акт, що ОСОБА_1 в квартирі не проживає. Чи проживає ОСОБА_1 в квартирі в 2012 році їм не відомо. Чи використовує він квартиру як склад також не відомо, так як ніхто із них в квартиру до цього не заходив.

З показів свідка ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_1 в квартирі час від часу проживає, він неодноразово в 2012 році був в нього в гостях. В квартирі «жила» обстановка, а не якийсь склад.

Судом оглянуто представлені відповідачем фотографії, з яких видно, що в квартирі відповідача наявна мебель, телевізор, інші побутові речі, що свідчать про проживання ОСОБА_1 в квартирі.

Як пояснив суду ОСОБА_1, його можливе тимчасове не проживання в квартирі в 2011 року було викликане народженням сина і необхідності дружини проживати в більш покращених умовах проживання.

Наявність у відповідача житлового будинку не є підставою для його виселення з квартири . Підстави для виселення визначені в житловому законодавстві і розширеному тлумаченню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 825 ЦК України договір найму квартири може бути розірваний на вимогу наймодавця у разі необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та членів його сім'ї. Наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за 2 місяці.

В судовому засіданні представник позивача визнав, що відповідача письмово не попереджав про виселення з квартири.

Відповідач, його дружина та двоє неповнолітніх дітей зареєстровані за місцем знаходження квартири № 2, що підтверджується записам в домовій книжці для проживання громадян в с Лісова Лисіївка, яку суд оглянув в судовому засіданні (а.с.38-43).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивач та його представник в судовому засіданні не навели фактів які ю свідчили про наявність підстав про виселення ОСОБА_1 з квартири № 2 по АДРЕСА_1, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Одночасно, суд вважає позовні вимоги про виселення відповідача з квартири № 3 по АДРЕСА_1, як з незаконно займаного житлового приміщення, задовольнити. Судом встановлено, що ОСОБА_1 без правових підстав, тобто, без ордера, займав квартиру № 3. Ордер - це правовстановлюючий документ індивідуального характеру, є єдиною правовою підставою на вселення громадян особисто або з його сім`єю у жиле приміщення.

Відповідно до рішення виконкому Лісоволисіївської сільради № 12 від 24 травня 2000 року ордер на отримання однокімнатної квартири № 3, площею 12,5 мІ в будинку АДРЕСА_1 виданий головному лікарю сільської амбулаторії ОСОБА_2 (а.с. 8), який в дану квартиру не засилявся.

Відповідно до ч.3 ст.116 ЖК України особи, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяються без надання їм іншого жилого приміщення.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в рівних частках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 108,109, 116, ЖК України, ст.ст. 387,825 ЦК України ст.ст. 10,60, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Висилити ОСОБА_1 з квартири № 3 в будинку АДРЕСА_1, як незаконно займаного житлового приміщення.

В іншій частині позовних вимог в припиненні права користуватися та виселення ОСОБА_1 з квартири № 2 в будинку АДРЕСА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Лісоволисіївської сільської ради Калинівського району 53 гривні 65 копійок, як частину сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: В. І. Копчинський