Вирок № 28340752, 29.12.2012, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 203/6219/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2012 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

при секретарі Шевчук О.В.,

з участю прокурора Гантімурової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, інваліда ІІІ групи, ветерана війни, працюючого водієм у ФОП «ОСОБА_6», одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 01.10.2012 року приблизно о 16.30 год., керуючи технічно-справним автомобілем марки "ГАЗ 53", державний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі "Львів-Кіровоград-Знам`янка", біля повороту на смт. Десна, Вінницького району Вінницької області, виїжджаючи на головну дорогу, не надав перевагу транспортному засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 2106», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який рухався по об`їзній дорозі м. Вінниця в напрямку м. Львів.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "ВАЗ 2106" ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи № 167к від 16.11.2012 року, отримала тілесні ушкодження: сполучна травма тіла: закрита черепно-мозкова травма -струс головного мозку, перелом кісток носа, забита рана носа, крововилив та садна на обличчі і в ділянці лівого колінного суглобу. Вказана сполучна травма тіла ОСОБА_3 призвела до передчасного відшарування нормально розташованої плаценти і переривання вагітності в термін 35-36 тижнів шляхом кесарського розтину з народженням мертвої дитини. Між сполучною травмою тіла і перериванням вагітності у ОСОБА_3 наявний причинний зв'язок, тому ця травма належить до тяжких тілесних ушкоджень

Такими діями ОСОБА_1 грубо порушив вимоги: п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого "перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху"; п. 16.11 Правил дорожнього руху України, згідно якого "на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху".

Згідно висновку експерта № 406 а від 15.11.2012 року, в ситуації, яка склалася, в діях водія ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину, передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, розкаявся у вчиненому та пояснив, що дійсно вчинив зазначений злочин за умов та при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, а саме, що працює водієм та останнім часом їздив на вантажному автомобілі «ГАЗ 53». 01.10.2012 року близько 16.30 год. їхав на даному автомобілі, яким вивозив сміття із м. Вінниця, та під`їхавши до виїзду на об`їзну дорогу м. Вінниця із смт. Десна, зупинився, оскільки ліворуч їхав вантажний автомобіль. Вказаний автомобіль ввімкнув показник правого повороту та збирався повертати на дорогу, на якій стояв ОСОБА_1 Тому він вирішив повернути разом із вантажним автомобілем, таким чином вантажний автомобіль повертав у поворот, а ОСОБА_1 виїжджав на автодорогу. Виїхавши на осьову лінію, він побачив, що за вантажним автомобілем рухався легковий автомобіль марки «ВАЗ 2106»та почав гальмувати. Однак зупинити свій автомобіль ОСОБА_1 не встиг, та зазначений легковий автомобіль вдарив його автомобіль в ліву сторону кабіни. Розуміє що внаслідок таких його дій настали тяжкі наслідки та добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_3 40 000 грн. завданої моральної шкоди.

Враховуючи думку учасників судового процесу, а також повне визнання вини підсудним, суд визнав недоцільним досліджувати інші докази по справі, якими підтверджується вина підсудного, а саме свідчення потерпілої ОСОБА_3 (а.с. 31); свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 37, 40); протокол огляду місця події з план-схемою та фото-таблицею від 01.10.2012 року (а.с. 5-10); протоколи огляду транспортних засобів "ГАЗ 53" та "ВАЗ 2106" від 01.10.2012 року та від 07.11.2012 року з фото-таблицями (а.с. 11, 16, 44-47, 48-53), висновки судово-медичної та авто-технічної експертиз № 167-к від 16.11.2012 року та № 406а від 15.11.2012 року (а.с. 64-66, 77-79); протокол відтворення обстановки та обставин події від 12.11.2012 року з план-схемою (а.с. 70-71).

Так, фактичні обставини по справі ніким не оспорюються, а підсудний правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає. При цьому у відповідності ст. 299 КПК України підсудному роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оспорювати дані фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину підсудним, що відповідно до ст. 12 КК України він віднесений до тяжкого злочину, особу винного, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює водієм у ФОП «ОСОБА_6», по місцю роботи та проживання характеризується позитивно, являється інвалідом ІІІ групи та має пільги встановлені для ветеранів війни, раніше не судимий, добровільно відшкодував потерпілій завдану моральну шкоду.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання підсудного, суд встановив щире каяття а також добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного, судом не встановлені.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом'якшуючих покарання обставин, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, тяжкість вчиненого злочину, а також відомостей, які характеризують особу підсудного, позицію державного обвинувача та думку потерпілої щодо можливості виправлення і перевиховання підсудного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не представляє підвищену суспільну небезпеку та його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, через що при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті він може бути звільнений від відбування основного покарання з призначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України, із застосуванням ст. 76 КК України. При цьому враховуючи обставини справи, тяжкість наслідків, які настали від дорожньо-транспортної пригоди, та позицію потерпілої про необхідність позбавлення підсудного права керування транспортними засобами, з метою виправлення підсудного та запобігання вчиненню нових злочинів, до підсудного слід застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу підсудному слід залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речовий доказ: автомобіль марки "ГАЗ 53", синього кольору, державний номер НОМЕР_1, який передано на зберігання ОСОБА_1, та який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АВС НОМЕР_3 належить ОСОБА_5, в зв'язку з позбавленням ОСОБА_1 права керування транспортними засобами слід повернути власнику.

Речовий доказ: автомобіль марки "ВАЗ 2106", зеленого кольору, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, та який передано йому на зберігання, залишити в його володінні.

Цивільні позови потерпілої ОСОБА_3 та цивільного позивача ОСОБА_2, прийняті слідчим на досудовому слідстві, залишити без розгляду, згідно відповідних заяв потерпілої та цивільного позивача.

З підсудного слід стягнути судові витрати за проведення авто-технічної експертизи, що підтверджено матеріалами справи.

Керуючись п. 11 Перехідних положень КПК України, ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд, -

З а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання, призначивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в закону силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речовий доказ: автомобіль марки "ГАЗ 53", синього кольору, державний номер НОМЕР_1, який передано на зберігання ОСОБА_1, повернути власнику ОСОБА_5.

Речовий доказ: автомобіль марки "ВАЗ 2106", зеленого кольору, державний номер НОМЕР_2, який передано на зберігання ОСОБА_2, залишити в його володінні.

Цивільні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (код 24525055, Банк ГУДКСУ у Вінницькій області, рахунок 31250272210172, МФО 802015) судові витрати за проведення авто-технічної експертизи в сумі 470, 40 грн.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: підпис

Копія вірна

Суддя:

Секретар: