Рішення № 28340257, 09.10.2012, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"09" жовтня 2012 р. Справа № 202/1622/12

Провадження № 2/202/627/12

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В.І.

при секретарі Терлецька О. В.,

з участю представника позивача прокурора Жаруна В.А., представника відповідача Ніколюка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом прокурора Бершадського району в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Яланецьке» с.Яланець Бершадського району Вінницької області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення її власнику та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач прокурор Бершадського району звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення її власнику та скасування держаної реєстрації договору оренди земельної ділянки з тих підстав, що як стверджує в останній редакції позовної заяви, у ході проведення перевірки прокуратурою Бершадського району встановлено, що службові особи ТОВ «Яланецьке» в січні 2009 року, достовірно знаючи, що орендодавці - власники земельних часток (паїв) не надавали згоду на укладення договору оренди земельних ділянок, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей підробили договори оренди - земельних часток паїв від 01.09.2008 року про оренду земельних часток (паїв) належних громадянам. За результатами перевірки прокуратурою порушено по даному факту кримінальну справу. У ході перевірки встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,1676 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 096614. Згідно договору оренди землі від 1 вересня 2008 року ОСОБА_2 передав строком на 10 років у платне користування земельну ділянку ТОВ «Яланецьке» в особі директора Барабаша М.І. Даний договір оренди зареєстровано у Бершадському районному відділі Вінницькій регіональної філії Центру ДЗК 18.03.2010 за № 041003600076. Однак, 01.09.2008 р. ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки не укладав та не підписував, крім того, повноваження щодо укладення даного договору іншій особі не надавав. У зв'язку із встановленими фактами права ОСОБА_2 порушено. Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. В договорі оренди земельної ділянки, укладеному між ОСОБА_2 та ТОВ «Яланецьке» від 01.09.2008 року не вказано умови збереження об'єкта оренди, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки та не визначено сторону, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, що є істотними умовами договору оренди землі. Тому просить визнати договір оренди землі від 01.09.2008, зареєстрований у Бершадському районному відділі Вінницької регіональної філії Центру ДЗК від 18.03.2010 за № 041003600076 недійсним та скасувати його державну реєстрацію і повернути земельну ділянку у належному стані власнику

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 підтримує позовні вимоги в повному об'ємі.

Представник відповідача Ніколюк Д.В. позов не визнав, надав суду письмові заперечення, згідно з якими договір вважається законним, оскільки у ньому міститься підпис позивача, він зареєстрований в установленому порядку у Бершадському районному відділі Вінницької регіональної філії Центру ДЗК та фактично виконувався і виконується сторонами. ТОВ «Яланецьке» та позивачем прийнято виконання договірних зобов'язань, а саме: позивачем передано у користування ТОВ «Яланецьке» земельну ділянку, яка не має жодних обмежень (обтяжень) щодо її використання у стані, що відповідає умовам договору, а ТОВ «Яланецьке» використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, здійснює комплекс заходів щодо охорони земель, збереження і підвищення родючості грунтів та своєчасно і в повному обсязі виплачує орендну плату, що підтверджується платіжними повідомленнями за 2009, 2010, 2011 роки. Ніяких претензій до ТОВ «Яланецьке» з приводу оренди її земельної ділянки у позивача немає. Прокурором змінено предмет позову та подано іншу позовну заяву у якій, крім вищезазначених підстав для недійсності договору, він вказує на відсутність у договорі усіх істотних умов договору, визначених Законом України «Про оренду землі». Однак прокурор з власної ініціативи змінив предмет спору, оскільки позивач з проханням визнавати договір недійсним з цих підстав до прокуратури не звертався. Ніякого спору щодо виконання умов договору між позивачем та ТОВ «Яланецьке» немає, усі договірні зобов'язання, взяті сторонами згідно умов договору, виконуються, а тому, оскільки немає цивільно-правового спору, то немає й підстав звернення до суду. Не відповідають дійсності і твердження прокурора про відсутність у договорі таких істотних умов, як існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, збереження об'єкта оренди. Так, пунктом 4.2. договору визначено, що земельна ділянка є вільною від будь-яких обмежень у використанні за цільовим призначенням, а пунктом 6.4.2. визначено, що орендар зобов'язаний ефективно використовувати земельну ділянку, здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, збереження і підвищення родючості грунтів, що є умовою збереження об'єкта оренди. Фактично прокуратура з власної ініціативи та на власний розсуд вмішується у цивільно-правові договірні відносини і хоче визнати договір недійсним лише з підстав відсутності у ньому однієї умови, яка не перешкоджає виконанню взятих сторонами зобов'язань та не порушує нічиїх прав. Щодо відсутності у договорі умови ризик випадкового знищення об'єкта оренди, то оскільки прокуратурою не вжито заходів щодо усунення такої невідповідності договору оренди вимогам чинного законодавства та не внесено відповідного подання прокурора, ТОВ «Яланецьке» з власної ініціативи 13 серпня 2012 року направило позивачу для підписання додаткову угоду про внесення змін до чинного договору оренди землі, якою передбачено доповнення договору умовою про ризик випадкового знищення об'єкта оренди. Незрозумілими є причини ініціювання розірвання цивільно-правового договору, який з 2008 року належним чином виконується сторонами і за весь цей час не надходило жодної претензії від будь-якої зі сторін щодо його виконання. При зміні предмету позову прокуратурою не дотримано вимог до строків, протягом якого може бути подано цивільний позов, встановлених ст.ст. 257, 261 ЦК України. Оскільки договір укладено ще 01.09.2008 року, тобто більше 4 років тому, і позивач знав про існування договору, адже підписував його і виконував зобов'язання по ньому, термін позовної давності сплив ще в 2011 році. Враховуючи викладене, а зокрема, той факт, що ТОВ «Яланецьке» є належним орендарем, спору з позивачем з приводу виконання договору немає, ТОВ «Яланецьке» вжито заходів щодо доповнення договору умовою про ризик випадкового знищення об'єкта оренди, на сьогоднішній день сплив термін позовної давності, просить залишити позовну заяву без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 1 вересня 2008 року уклав з відповідачем ТОВ «Яланецьке» договір оренди розташованої на території Яланецької сільської ради належної йому на праві приватної власності земельної ділянки, площею 1,1676 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на десять років, що підтверджується договором, підписаним сторонами 1.09.2008 року та зареєстрованим у Бершадському районному відділі Вінницької регіональної філії Центру ДЗК від 18.03.2010 за № 041003600067.

Згідно із ст.ст. 4, 10 ч.1 та 203 ч.1 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного Кодексу, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди на час їх укладення з позивачкою були: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата; із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Пунктами 4.2, 6.4.2 договору визначено, що земельна ділянка є вільною від будь-яких обмежень у використанні за цільовим призначенням, що орендар зобов'язаний ефективно використовувати земельну ділянку, здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, збереження і підвищення родючості грунтів.

Судом встановлено, що на порушення ст.15 Закону України «Про оренду землі» підписаний сторонами договір не містить істотної умови договору оренди землі - в ньому не визначена сторона, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини.

Отже, оскільки підписаний сторонами договір не містить істотної умови договору оренди землі, передбаченої ст. 15 ч. 1 Закону України «Про оренду землі», а саме: не визначена сторона, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідно до ч.1 ст. 203, ч.ч.1,3 ст. 215 ЦК України, ця обставина є підставою для визнання його недійсним.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 203, 215, 638 цього Кодексу та ст. 15 Закону України «Про оренду землі» суд вважає, що наявні правовідносини, котрі врегульовані спеціальною нормою права - ст. 15 Закону України про оренду землі, тому вона підлягає застосуванню до спірних правовідносин разом зі ст. 215 ч.3 ЦК України, якою врегульовано недійсність оспорюваних правочинів.

Згідно ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Тому земельна ділянка підлягає поверненню ОСОБА_2, оскільки договір оренди земельної ділянки з моменту визнання його недійсним судом є припиненим.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом з вищенаведених підстав, суд вважає, що позов у цій частині є законним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання договору недійсним з підстав не підписання його ОСОБА_2 та зобов'язання відповідача скасувати державну реєстрації договору оренди землі, суд прийшов до наступного.

Відповідно до змісту п.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться органом державної реєстрації прав.

Позивач або власник земельної ділянки ОСОБА_2 з позовом до відповідного органу державної реєстрації прав на нерухоме майно не звертався.

Згідно зі статутом ТОВ «Яланецьке» відповідач не наділений повноваженнями по реєстрації чи скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно, в тому числі і договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на основі змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Тому, виходячи з вищенаведеного, позов у частині скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеного відповідачем та ОСОБА_2 та визнання його недійсним з підстав не підписання його ОСОБА_2 є незаконним, необгрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає.

Щодо дотримання позивачем строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права, суд вважає його не пропущеним, оскільки відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та ТОВ «Яланецьке» зареєстрований у Бершадському районному відділі Вінницької регіональної філії Центру ДЗК від 18.03.2010, з позовом про визнання його недійсним позивач звернувся 08.12.2012 року, тобто трьохрічний строк позовної давності ним не пропущений.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави.

Тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню 107 грн. 30 коп. судового збору за розгляд позовної заяви немайнового характеру.

На підставі ст.ст.203 ч.1, 215 ч.ч.1,3, ч.2 ст.792 ЦК України, ст. 15 ч.ч.1, 2, 34 Закону України «Про оренду землі», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов прокурора Бершадського району в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Яланецьке» с.Яланець Бершадського району Вінницької області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення її власнику та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.1676 га, розташованої на території Яланецької сільської ради Бершадського району, укладений 1.09.2008 року ОСОБА_2 ТОВ «Яланецьке» с.Яланець Бершадського району Вінницької області, зареєстрований у Бершадському районному відділі Вінницької регіональної філії «Центр державного земельного кадастру» 18.03.2010 року за № 041003600067 та повернути земельну ділянку власнику ОСОБА_2.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ТОВ «Яланецьке» с.Яланець Бершадського району Вінницької області на користь держави 107 грн. 30 коп. понесених судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: