Рішення № 28340058, 26.11.2012, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"26" листопада 2012 р. Справа № 202/3493/12

Провадження № 2/202/1224/12

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В.І.

при секретарі Терлецька О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Бершадського районного центру зайнятості як робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Бершадський районний центр зайнятості, як робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 з тих підстав, що як стверджує, ОСОБА_2 перебувала на обліку, як безробітна у Бершадському районному центрі зайнятості м.Бершадь з 05.01.2007 року по 28.01.2008 року та отримувала допомогу по безробіттю з 12.01.2007 року по 25.01.2008 року. Ним проведено розслідування по достовірності даних, які були підставою для надання особі статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Був виявлений факт, що у період перебування на обліку в Бершадському районному центрі зайнятості та отримуючи допомогу по безробіттю, відповідачка була зареєстрована як фізична особа-підприємець. У своїй заяві про надання статусу безробітного від 12.01.2007 року ОСОБА_2 зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує. 20.09.2012 року позивач отримав відповідь від Бершадської РДА про наявність реєстрації відповідача як фізичної особи-підприємця за № 1175 від 05.02.2003 року. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 під час перебування на обліку в Бершадському районному центрі зайнятості була зареєстрована як фізична особа-підприємець, незаконно отримала допомогу по безробіттю з 12.01.2007 року по 25.01.2008 року в сумі 8079 грн. 55 коп., тому було прийнято рішення про повернення нею цих коштів. Добровільно кошти не повернуто. Тому просить стягнути вищевказану суму з відповідачки на їх користь.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про слухання справи у її відсутність та письмове заперечення, згідно з яким наказом №1 від 2.01.1995 року її було прийнято на посаду інженера-економіста Бершадського районного вузла зв'язку. На вказаній посаді вона постійно працювала до 29.12.2006 року, але у зв'язку із реорганізацією підприємства її було звільнено. Згідно наказу вона отримувала допомогу по безробіттю, виплату якої було припинено 28.01.2008 року. З часу звільнення з роботи вона ніде не працювала, доглядала за важко хворою матір'ю. Вона отримувала повідомлення про повернення грошових коштів, але вказані претензії є для неї цілковитою несподіванкою, адже вона ніколи не займалась і не займається підприємницькою діяльністю. Крім того, у відповідності із вимогами ст.257 ЦК України, закінчився строк позовної давності, у межах якого заінтересована особа може звернутись до суду за захистом свого цивільного права або інтересу. Тому просить в позові відмовити.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 05.01.2007 р. по 28 01.2008 року перебувала на обліку як безробітна в Бершадському районному центрі зайнятості, з 12.01.2007 року по 25.01 2008 року отримала допомогу по безробіттю в розмірі 8079 грн. 55 коп.

Цього факту ніхто із сторін не заперечує.

Судом встановлено, що відповідач з 05.02.2003 року зареєстрована як фізична особа-підприємець в Бершадській районній державній адміністрації, що підтверджується листом Бершадської РДА від 20.09.2012 року.

Відповідно до п. «б» ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, особи, зайняті індивідуальною трудовою діяльністю відповідно до законодавства України.

Тому, відповідно до вищевказаного права на допомогу по безробіттю відповідачка не мала.

Згідно зі ст.ст. 257, 261 ч.1 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.

Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №121/560/406 від 7.12.2005 року "Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що працівники центру зайнятості зобов'язані з метою якісного виконання своїх службових обов'язків та якісного виконання дорученої роботи направити запити у відповідні органи щоквартально протягом 10 календарних днів після закінчення кварталу, наступного за звітним, для отримання відомостей про осіб, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості.

Тобто, виходячи з вищенаведеного, позивач, належним чином виконуючи свої обов'язки, мав можливість взнати про порушення свого права та про особу, котра його порушила і у встановлений законом трьохрічний строк з 26.01.2008 року по 26.01.2011 року звернутися за захистом цього права до суду.

У встановлений законом строк позивач з позовом до суду не звернувся, із заявою про поновлення строку позовної давності, як пропущеного з поважних причин, він також до суду не звертався.

Відповідач ОСОБА_2 наполягає на застосуванні строку позовної давності.

Згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Тому, виходячи з вищенаведеного, суд вважає позов незаконним, необґрунтованим, безпідставним і таким, що задоволенню не підлягає з вищенаведених підстав.

На підставі ст.ст.256, 257, 261 ч.1, 267 ч.ч.3,4 ЦК України, керуючись ст.ст.

10,11, 60, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

В позові Бершадського районного центру зайнятості як робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю - відмовити.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня його проголошення не подана апеляційна скарга.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Суддя: