Рішення № 28336866, 25.12.2012, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№1806/9326/12

Провадження №2/1806/2590/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2012 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Корольової Г.Ю.

при секретарі Кириченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ї особи: ОСОБА_3, Служба у справах дітей Сумської міської ради про розірвання договору міни,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2012 року позивачка звернулася до суду з вищеозначеними позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 травня 2010 року уклала договір мені щодо належної її квартири за адресою: АДРЕСА_2, яка складається з двох жилих кімнат площею 32 кв.м., загальною площею 64 кв.м, яку обміняла на 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належала відповідачці - ОСОБА_2 і зазначена квартира складається з трьох кімнат, площею жилою 39,2 кв.м, загальною площею 69,17 кв.м., а 1/3 частину даної квартири придбала 17 травня 2010 року за окремим договором купівлі-продажу у 3-ої особи - ОСОБА_3

Позивачка вказує, що зі своїми чотирма дітьми вимушена проживати у своїй квартирі, оскільки після договору міни виявилися приховані істотні недоліки, а саме: квартира дуже холодна і сира, в квартирі три балкони, які сприяють шуму та холоду. Не придала значення, що балкони входять до жилої площі квартири і тим сами зменшила насправді жилу площу своєї родини, з*ясувалось, що поряд дитсадок не приймає дітей ,а вона не має можливості возити дітей на дальню відстань. Крім того, позивачка вказує, що під час огляду квартири перебувала на останньому місяці вагітності, а відповідачка скористалася даним станом для прискорення своїх намірів. Під впливом наполегловості ОСОБА_2 погодилася на укладення договору міни всупереч інтересам своїх дітей, оскільки дана квартира ставить під загрозу здоров*я дітей, погіршує умови проживання і призводить до додаткових фінансових затрат, що є для неї істотним значенням. Прохає розірвати договір міни від 17 травня 2010 року, укладений між нею та відповідачкою вищевказаних квартир.

В судовому засіданні позивачка та її представник пвдтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачка у судовому засіданні з позовом не згодна, посилаючись на те, що ОСОБА_2 неодноразово до обміну квартир оглядувала її квартиру, їй було приємно, що рядом живе її сестра, яка буде допомогати з дітьми, завозила батареї для покращення опалення, їй було відомо про наявність трьох балконів і ніяким чином не впливала на її рішення з приводу обміну і вказала, що проживати у комунальній квартирі не бажає, оскільки позивачці залишається 1/3 частина, яку вона придбала у ОСОБА_3

Від 3-ої особи - ОСОБА_3 надійшла заява до суду про розгляд справи в її відсутність.

Від представника 3-ої особи є заява про розгляд справи в їх відстуність з проханням винести рішення згідно вимог чинного законодавства.

Заслухавши сторін, представник позивачки, перевіривши матеріали суд дійшов висновкку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 17 травня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір, за яким ОСОБА_1 міняє належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_2, яка складається з двох жилих кімнат, житловою площею 32 кв.м., загальною площею 64,39 кв.м на належні ОСОБА_2 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з трьох жилих кімнат, загальною площею 69,17 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м, який посвідчений нотаріусом Сумського міського нотаріального округу та зареєстровано за № 1556 і зареєстрований у Державному реєстрі правочинів та у Комунальному підприємстві «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» від 15.06.2010 року (а.с. 12-16).

Згідно договору купівлі-продажу частки квартири від 17.05.2010 року ОСОБА_3 продала ОСОБА_1 1/3 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу та зареєстрованого за № 1548 в Державному реєстрі правочинів та у Комунальному підприємстві «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» від 15.06.2010 року (а.с. 24-26).

Відповідно до технічного паспорту ОСОБА_1 є єдиною власницією квартири АДРЕСА_1 (а.с.27).

Змістом статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За правилами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчинила правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам іхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Позивачка посилається на здійсненя правочину під впливом помилки.

Відповідно до ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилися щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов*язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилися в результаті її власного недбальства, зобов*язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов*язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Пленум Верховного Суду України у пункті 19 Постанови від 06 листопада 2009 року за № 9 визначив, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (ст. 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її користуванні, що сталося після виконання, і не пов*язане з поведінкою іншої сторонни правочину. Не має правового значення помилка щодо одержання користі від вчиненного правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Позивачка посилається на те, що її було невідомо про температурний режим квартири, про її шумність у звязку з трьома балконами, які входять в жилу площу квартири, що дитсадок не приймає дітей до своєї установи і те, що під час здійснення обміну перебувала у вагітному стані, але в судовому засіданні не довіла жодної обставини, яка б мала місце в наявності та мала істотне значення, а її фізічний стан під час укладення договору міни суд розцінює як природне явище до стану жінки, яка очікує дитину.

В судовому засіданні позивачка не заперечувала, що її влаштовувала і площа і те, що сестра проживає поряд, яка б допомогала її з дітьми, а її посилання на хворобу дітей не відноситься до обставин відносно яких вона помилалися.

Крім того, позивачка не довела суду щодо неможливості проживання в даній квартирі або виникнення труднощів в її користуванні, що сталося після виконання і не пов*язане з поведінкою відповідачки, яка не приховувала якості квартири, наявності трьох балконів.

Крім того, позивачка в цей же час не оспорює договір купівлі-продажи 1\3 частини спірної квартири, залишаючи дану частку за собою і це означає, що її влаштовує 1\3 частини квартири і в цей же час не влаштовує 2/3 частини.

Підсумовуючи наведені положення законодавства та враховуючи право кожної сторонни на захист свого цивільного права у разі його порушення, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.203, 229 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ї особи: ОСОБА_3, Служба у справах дітей Сумської міської ради про розірвання договору міни - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя Г.Ю. Корольова