Рішення № 28332582, 11.12.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року Справа № 16/5026/1542/2012

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Гайдай Р.П. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сістем Кепітал Білдінг" до Приватного підприємства "НіА.сервіс"

про стягнення 367 753,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 367 753,81 грн. заборгованості за невиконані роботи з очищення металевих конструкцій на підставі договору субпідряду на виконання робіт № 27 від 29.08.2011 року, що складається : 300 000,00 грн. основного боргу, 40 048,29 грн. пені, 2 406,90 грн. інфляційних, 7 742,47 грн. як 3% річних та 19 356,16 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. Одночасно позивач просить розірвати договір субпідряду на виконання робіт № 27 від 29.08.2011 року.

Клопотанням від 25.10.2012 року ( а.с. 25) по уточнення та збільшення позовних вимог позивач відмовився від вимог про розірвання договору субпідряду, стягнення інфляційних та процентів річних, а решту вимог збільшив і просить суд стягнути з відповідача 300 000,00 грн. основного боргу, 77 456,05 грн. пені, 21 698,62 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, а всього - 399 154,67 грн. Ухвалою суду від 27.11.2012 року клопотання позивача про уточнення та збільшення позовних вимог було прийнято до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в судове засідання жодного разу не направив, причин його неявки не повідомив, заперечення проти позову суду не подав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача за наявними документами у справі в порядку ст. 75 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

29 серпня 2011 року між сторонами по справі було укладено договір субпідряду на виконання робіт № 27 (а.с. 11), у відповідності до умов якого позивач як підрядник, доручив відповідачу, як субпідряднику, з його власних матеріалів і на власний ризик виконати роботи з очищення (піскоструйка) всіх металевих конструкцій загальною площею 36 311 кв.м. від іржі та фарби в приміщеннях шестирівневої відкритої автостоянки № 1 для автомобілів ТК "Буковель" за адресою с. Поляниця Яремчанської сільської ради Івано-Франківської області. Позивач зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Укладений сторонами договір відповідає положенням чинного законодавства, зокрема ст. 837 ЦК України, у відповідності до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За умовами договору субпідряду між сторонами договір набуває чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У відповідності до розділу 2 договору, загальна вартість робіт без ПДВ складає 1 833 713,33 грн., що підтверджено сторонами і у протоколі погодження договірної ціни у додатку № 1 від 29.08.2011 року ( а.с. 15). Позивач повинен оплатити роботи наступним чином:

- 15% від загальної суми договору сплатити протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору;

- решту сплатити протягом 2 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

За доводами позивача, на виконання договору ним було сплачено відповідачу в якості 15% від ціни договору в сумі 300 000,00 грн. 31.08.2011 року, що підтверджується вибіркою руху коштів по рахунку позивача ( а.с. 18).

Заперечень проти неотримання 300 000,00 грн. відповідач суду не подав.

У відповідності до п. 4.1. договору субпідряду між сторонами, строк виконання робіт за даним договором становить 41 календарний день (до 13 жовтня 2011 року) і цей термін станом на час розгляду справи вже скінчився.

Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За доводами позивача, відповідач не приступив до виконання робіт, чим порушив свої договірні зобов'язання. Доказів на заперечення проти цих доводів позивача відповідач суду не надав.

У відповідності до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Претензією-вимогою від 06.06.2012 року № 128 позивач попередив відповідача про відмову від прийняття виконання за договором субпідряду та просив повернути кошти в сумі 300 000,00 грн., отримані в якості попередньої оплати за виконання робіт.

Дана вимога відповідачем залишена без задоволення, з чого і виник спір.

Відповідач не надав суду доказів того, що ним були виконані роботи за договором субпідряду між сторонами від 29 серпня 2011 року № 27, кінцевий строк виконання цих робіт станом на час розгляду справи вже є таким, що завершився, а тому суд вважає, що внаслідок порушення відповідачем свого договірного зобов'язання позивач має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, уразі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитками позивача в даному випадку є перераховані відповідачу 300 000,00 грн., на які позивач не отримав виконання робіт по договору субпідряду в порушення умов цього договору, які йому не були добровільно повернуті і для компенсації цієї втрати (відновлення свого права) позивачу необхідно відшукати таку ж кількість грошових коштів.

Суд погоджується, що з моменту відмови позивача від прийняття виконання за договором від відповідача, у позивача виникло і право вимагати від відповідача повернення 300 000,00 грн., які з цього моменту знаходяться у відповідача без належної правової підстави на підставі ст. 1212 ЦК України (підстава, яка згодом відпала).

Однак суд вважає, що в даному випадку слід в першу чергу керуватися спеціальною нормою права, яка врегульовує відносини сторін - ч. 2 ст. 849 ЦК України про права замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Докази про настання цих обставин позивач суду надав.

Доказів добровільного повернення 300 000,00 грн. коштів, отриманих відповідачем як перший платіж за договором субпідряду на виконання робіт № 27 від 29 серпня 2011 року між сторонами по справі, відповідачем суду не надано. З цих підстав вимога про їх стягнення є правомірною і з відповідача на користь позивача слід стягнути 300 000,00 грн. коштів попередньої оплати, як завданих позивачу збитків невиконанням договірного зобов'язання.

Позивач також просить стягнути з відповідача 77 456,05 грн. пені та 21 698,62 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. Розглянувши дані вимоги, судом було встановлено наступне:

У відповідності до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до положень ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 6.3. договору субпідряду між сторонами, у випадку порушення строку надання послуг Субпідрядник-відповідач сплачує Підряднику-позивачу в розмірі 0,01% за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Суд вважає, що дана норма договору сторонами виписана не чітко та без вказівки конкретного виду санкції, яка застосовується за даним пунктом. Однак, виходячи з того, що п. 6.3. передбачено її обрахунок за кожний день прострочення і обмежено подвійною (обліковою ) ставкою НБУ, то суд вважає, що сторонами погоджено саме умову про стягнення пені.

П. 6.3. не містить критерію розрахунку пені, який слід застосовувати при її визначенні.

Ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", про те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, до правовідносин сторін застосувати не можна, оскільки у відповідача по справі перед позивачем виникло не грошове, а натуральне зобов'язання по наданню послуги з очищення конструкцій.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Тобто, пеня може бути застосована і за порушення не грошового зобов'язання.

На підставі аналізу умов п. 6.3. договору суд приходить до висновку, що сторонами не було визначено, від вартості чого слід обраховувати пеню на підставі п. 6.3. договору субпідряду. В даному випадку неможливо погодитися із доводами позивача про те, що обрахунок слід проводити не від 300 000,00 грн., а від повної вартості договору, оскільки таке п. 6.3. прямо не передбачено.

Оскільки сторонами не було чітко погоджено умовами договору субпідряду порядок розрахунку пені, який у відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України може бути у чотирьох видах і відсутня норма закону, яка б встановлювала порядок розрахунку пені для правовідносин сторін з підряду, то суд вважає, що нарахування і стягнення пені з відповідача є безпідставним та таким, що не відповідає договору між сторонами.

В частині позову про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 21 698,62 грн. судом було встановлено наступне:

Позивач також просить стягнути з відповідача і проценти за користування чужими грошовими коштами в загальній сумі 21 698,62 грн. (розрахунок а.с. 28), що розраховані в розмірі облікової ставки НБУ за період 14.10.2011 року по 25.10.2012 року. Дані вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом коментаря до даної статті, розміщеного у програмі Ліга Закон, поняття "користування чужими грошовими коштами" для цілей даної статті слід розуміти широко. Тобто це не тільки зобов'язання, основним предметом яких є надання грошових коштів у тимчасове використання (позика, кредит, банківський вклад тощо), але і випадки прострочення сплати грошей за будь-якими оплатними зобов'язаннями. Виключення із даного правила, тобто звільнення боржника від сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, може бути встановлено тільки договором між фізичними особами. Буквальне тлумачення даного положення коментованої статті дозволяє зробити висновок, що юридичні особи не можуть бути звільнені від цього обов'язку. Норм чинного законодавства, які б спростовували таке тлумачення ст. 536 ЦК України судом не встановлено.

Договором між сторонами розмір процентів за користування чужими грошовими коштами визначений не був. Однак чинним законодавством цей розмір визначений -- наприклад, відповідно до ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, позивач має право нарахувати розмір процентів за користування відповідачем грошовими коштами, на які не було виконано роботи і які добровільно не були повернуті позивачу, у розмірі облікової ставки НБУ за період з часу закінчення кінцевого терміну виконання робіт за договором.

За розрахунками позивача, відповідач повинен сплати позивачу за користування чужими грошовими коштами в загальній сумі 21 698,62 грн. з такого розрахунку: 300 000,00 грн. х 7,5% : 365 х 352 дня.

Розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами зроблено вірно.

Доказів проведення розрахунку за цим платежем відповідачем суду не надав.

Заявою від 27.11.2012 року ( а.с. 28) представник позивача відмовився від позовної вимоги про розірвання договору субпідряду на виконання робіт № 27 від 29.08.2011 року та від вимог про стягнення інфляційних та 3% річних. У відповідності до ст. 22 ГПК України до часу прийняття рішення у справі позивач вправі відмовитися від позову повністю чи частково, а тому відмову від позову суд приймає і провадження у справі в частині цих вимог слід припинити.

На підставі викладеного, з відповідача на корить позивача слід стягнути лише 300 000,00 грн. основного боргу, 21 698,62 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, а всього - 321 698,62 грн.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 6 433,97 грн. на відшкодування судового збору, а за збільшення позовних вимог до стягнення 399 154,57 грн. з позивача на користь державного бюджету слід достягнути 626,02 грн. судового збору (399 154,57 х 2% - 6 967,95-389,12). Судовий збір за розгляд вимоги про розірвання договору, стягнення інфляційних та 3% річних покладається на позивача в зв'язку з відмовою від позову.

Керуючись ст. 49, п. 4 ст. 80, ст. 82,85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову позивача від позову в частині вимог про розірвання договору субпідряду на виконання робіт № 27 від 29.08.2011 року; про стягнення 2 406,90 грн. збитків від інфляції та 7 742,47 грн. 3% річних. Провадження у справі в цій частині припинити.

2. В решті вимог позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Ніа-Сервіс" (ідентифікаційний код 37308110, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17 оф. 35) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сістем Кепітал Білдінг" (ідентифікаційний код 36791844, м. Київ, пр-кт 40-річчя Жовтня, 93 оф. 401) -- 300 000,00 грн. основного боргу, 21 698,62 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 6 433,97 грн. на відшкодування судового збору.

4. В частині вимог про стягнення пені в розмірі 77 456,05 грн. у задоволенні позову відмовити повністю.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сістем Кепітал Білдінг" (ідентифікаційний код 36791844, м. Київ, пр-кт 40-річчя Жовтня, 93 оф. 401) через місцеві органи ДПІ 626,02 грн. судового збору за збільшені позовні вимоги із зарахуванням на рахунок № 31213206783002 ГУ ДКСУ у Черкаській області МФО 854018.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 13 грудня 2012 року

Суддя Н.М. Спаських