Рішення № 28331778, 20.06.2012, Любомльський районний суд Волинської області

ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 2/0310/2/11

Провадження № 2/0310/1/2012

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Любомль 20 червня 2012 року

Любомльський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді - Мосієвича І.В.,

при секретарі Кузьміній Т.О.,

з участю прокурора Олішкевича О.В.,

предстаника позивача Дитини А.І.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у вікритому судовому засіданні в м.Любомль цивільну справу за позовом Волинського міжрайонного природоохороного прокурора в інтерсах держави в особі Управління Держкомзему у Любомльському районі до ОСОБА_2 про стягення заподіяної шкоди в розмірі 2907,95 гривень,-

в с т а н о в и в:

В суд з позовною заявою звернувся Волинський міжрайонний природоохоронний прокурор до ОСОБА_2 про стягнення шкоди в розмірі 2907,95 грн. заподіяної внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки відповідачем.

Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідач по справі ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0.18 га в АДРЕСА_1, яка була ним огороджена та використовувалась для сінокосіння, без правовстановлюючих документів.

За порушення земельного законодавства відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 408 грн. Внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_2 заподіяно шкоду в розмірі 2907,95 грн., яку розраховано відповідно до «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримали.

Відповідач позов визнав та просив у зв'язку з тяжким матеріальним становищем зменшити розмір відшкодування шкоди.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

З акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.04.2010 року вбачається, що ОСОБА_2 самовільно використовує земельну ділянку площею 0.18 га.

Згідно акту обстеження земельної ділянки № 002 від 09.04.2010 року, на земельну ділянку площею 0.18 га. по АДРЕСА_1, яка використовується для особистого господарства, відсутні правовстановлюючі документи.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди (а.с.8), заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_2 становить 2907, 95 гривень.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 09.04.2012 року та постанови про накладення адміністративного стягнення №3 від 22.04.2012 року вбачається, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 408 грн.

Згідно припису №005 від 09.04.2012 року ОСОБА_2 приписано у термін визначений чинним законодавством представити документи на земельну ділянку 0.18 га, яку було самовільно зайнято, або звільнити її.

З постанови Любомльського районного суду від 09.07.2010 року вбачається, що ОСОБА_2 було відмовлено у задоволені позову до старшого інспектора управління Держкомзему в Любомльському районі ОСОБА_3, при цьому ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки визначається, як будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до державної реєстрації.

Згідно ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам без відшкодування затрат, понесених під час незаконного користування ними, приведення земельних ділянок у придатний для використання стан включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюються за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Як вбачається з п.1 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди,

заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним

особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття

земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим

призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без

спеціального дозволу, згідно якої розмір заподіяної шкоди становить 2907,95 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до довідки № 4150/02-09 від 18.06.2012 року Пенсійного фонду України в Любомльському районі, розмір пенсії відповідача ОСОБА_2 становить 1007,07 грн.

Згідно ч.4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, заданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно вставлено, що внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_2 було завдано шкоду на суму 2907,95 грн., яка була розрахована відповідно до методики визначення розміру шкоди, при цьому, суд враховує матеріальний стан відповідача який отримує фактично мінімальну пенсію в розмірі 1007,07 грн., а тому беручи до уваги вказану обставину приходить до висновку про підставність та необхідність зменшити розмір відшкодування шкоди відповідачем, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Судові витрати відповідно до вимог ст.88 ЦПК України слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 1166, ч.4 ст.1193 ЦК України, ст.ст. 152, 153, 211, 212 ЗК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Управління Держкомзему у Любомлському районі на розрахуноковий рахунок №31510921700263, код платежу 24062100, код отримувача коштів 21740416, МФО 803014 в ГДКУ у Волинській області 1200,00 (одну тисячу двісті) гривень шкоди заподіяної внаслідок самовільно зайнятої ділянки.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судові витрати в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги, а уразі якщо рішення було постановлено без

участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: суддя І.В.МОСІЄВИЧ