Рішення № 283309, 07.11.2006, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 листопада 2006 р. Справа 7/281-06

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до:Гайсинського комунального підприємства теплових мереж "Гайсинтеплокомуненерго", м .Гайсин Вінницької області

про стягнення 200125,98 грн

Головуючий суддя Мінєєва Н.В.

При секретарі судового засідання Юрчак Л.C.

За участю представників :

позивача : Рак О.В.- гол. юрисконсульт, довіреність № 271/10 від 18.09.2006 року;

відповідача : Головань Т.М.- юрист, довіреність № 110 від 05.05.2006 року.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 200125 грн. 98 коп., у т.р. 145365,96 грн. основного боргу, 13060,11 грн. пені, 32050,11 грн. інфляційних нарахувань та 9649,8 грн. 3% річних в зв`язку з невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій №06/03-3750ТЕ-1 від 31.12.2003 року.

У відзиві №254 від 01.11.006 року на позовну заяву відповідач просить відмовити у позові в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, "оскільки основний борг погашений".

Ухвалою суду від 03 жовтня 2006 року порушено провадження у справі №7/281-06 та призначено судове засідання на 07 листопада 2006 року.

За письмовим клопотанням представників сторін справа слухається без здійснення технічної фіксації (звукозапису) судового процесу, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, судом встановлено, що 31.12.2003 року між сторонами був укладений договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій №06/03-3750ТЕ-1, згідно п.1.1 якого Постачальник (позивач) зобов`язався передати у власність Покупцю (відповідачу) у 2004 році природний газ, надалі газ, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

П.п. 2, 3, 4, 5 договору сторони обумовили кількість, якість, порядок та умови постачання, порядок обліку газу, а також його ціну, а п.6 договору –порядок та умови проведення розрахунків, у т.р. у пункті 6.1 договору сторони зазначили, що оплата за газ, здійснюється Покупцем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок позивача протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих та протранспортованих обсягів газу.

Відповідно до п.7.2 договору у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1 даного договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно п.10.7. договору сторони домовились, що строк позовної давності по даному договору встановлюється тривалістю у 3 роки.

Відповідно до п.11.1 договору даний договір набирає чинності з 01.01.2004 року і діє в частині поставки газу до 30.04.2004 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №1 від 30.09.2004 року сторони домовились, що в частині поставки газу Договір діє до 31.12.2004 року.

На виконання укладеного між сторонами договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій позивач передав відповідачу, а останній прийняв природний газ в січні - квітні 2004 року та жовтні - грудні 2004 року в обсязі 3817,671 тис. куб. м. на загальну суму 801710 грн. 92 коп., що стверджується належно оформленими щомісячними обопільними актами передачі-приймання природного газу за заявлений у позові термін.

Згідно відбитку поштового відправлення на конверті, позовна заява №31/10-9795 від 22.09.2006 року здана до відділення поштового зв`язку 22 вересня 2006 року і надійшла до суду 28 вересня 2006 року.

Станом на 22.09.2006 року відповідачем була часткова погашена заборгованість у розмірі 656344,96 грн., що стверджується обопільним актом звірки взаєморозрахунків сторін, розрахунками суми позову в цій частині тощо. Таким чином, невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №06/03-3750ТЕ-1 від 31.12.2003 року в повному обсязі спонукало позивача до звернення з даним позовом до суду.

З огляду на те, що на час розгляду справи в суді позивач погасив заборгованість по основному боргу в повному обсязі, перерахувавши, відповідно до платіжного доручення №515 від 10.10.2006 року, на рахунок позивача 145366 грн., спір в цій частині був врегульований самими сторонами після звернення з позовом до суду. За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 145365 грн. 96 коп. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України з покладенням судових витрат, виходячи з цієї суми, на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції за період з лютого 2004 року по серпень 2006 року, стверджуються наявними у справі матеріалами і підлягають задоволенню в сумі 32050,11 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, нарахованих за термін з 11.02.2004 року по 27.10.2005 року стверджуються наявними у справі матеріалами, у т.р. розрахунком суми позову в цій частині і підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 9649,8 грн. на підставі ст.625 ЦК України.

Позовні вимоги про стягнення пені стверджуються матеріалами справи (у т.р. п.7.2. договору, розрахунком суми позову в цій частині) і є обгрунтованими за період з 22.03.2006 року по 18.09.2006 року (а не з 09.03.2006 року як заявлено у позові) в частині стягнення 12832 грн. 90 коп. За таких обставин в позові в частині стягнення 227 грн. 21 коп. пені слід відмовити.

Разом з цим у відзиві №254 від 01.11.2006 року на позовну заяву відповідач просить суд врахувати важке фінансове становище останнього, що пов`язано із значною дебіторською заборгованістю, та не стягувати з нього пеню, інфляційні нарахування та 3% річних.

Розглянувши в судовому засіданні надані відповідачем в обгрунтування заявленого клопотання матеріали, у т.р. інформацію щодо претензійно-позовної роботи, що ведеться на даний час відповідачем та розрахунок дебіторської заборгованості інших підприємств перед останнім, судом встановлено, що причиною несвоєчасного виконання обов`язку по розрахунку за договором №06/03-3750ТЕ-1 від 31.12.2003 року є значна заборгованість населення та бюджетних організацій перед відповідачем.

Отже ситуація, яка склалась на підприємстві відповідача є винятковою, а тому, використовуючи право, надане суду п.3 ч.1 ст.83 ГПК України на зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50%. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню на підставі ст. 549 ЦК України в сумі 6416,45 грн. Однак, судові витрати, виходячи з цієї суми (зменшеного судом розміру пені), підлягають віднесенню на відповідача. В іншій частині стягнення пені в сумі 6416 грн. 45 коп. слід відмовити.

Враховуючи, що при зверненні з даним позовом до суду позивачем було сплочено мито у сумі 2002 грн., а вимоги, заявлені до стягнення складають 200125 грн. 98 коп., тобто державне мито внесене у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. За таких обставин, керуючись ст.8 Декрету КМУ "Про державне мито" від 12.02.1993 року, зайве сплочене пл. дорученням №9227 від 21.09.2006 року мито у розмірі 74 коп. підлягає поверненню з державного бюджету.

Також слід зазначити, що викладене у відзиві №254 від 01.11.2006 року твердження відповідача, що невжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору є підставою до повернення позовної заяви, суперечить чинному законодавству, зокрема, ч.2 ст.124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Витрати на держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 625 ЦК України, п.1-1 ч.1 ст.80, п.3 ч.1 ст.83, ст.ст. 4-3, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, Декретом КМУ "Про державне мито" від 12.02.1993 року; суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Гайсинського комунального підприємства теплових мереж "Гайсинтеплокомуненерго" (23700 Вінницька обл., м.Гайсин, вул.Радянська, 28-а р/р 2600611076 в АППБ "Аваль" МФО 302247, код ЄДРПОУ 05538968)

- на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116 м.Київ, вул.Шолуденка, 1, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 6416 грн. 45 коп. пені, 32050 грн. 11 коп. інфляційних нарахувань, 9649 грн. 80 коп. 3% річних, 1998 грн. 99 коп. відшкодування витрат на держмито, 117 грн. 87 коп. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 145365 грн. 96 коп. припинити.

В решті позову відмовити.

Зобов’язати територіальний орган держказначейства повернути Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116 м. Київ, вул.Шолуденка, 1, р/р 260083013814 в ГОУ Промінвестбанку України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) із державного бюджету України держмито в розмірі 0,74 грн. зайве сплачене пл. дорученням № 9227 від 21.09.2006 року.

Оригінал платіжного доручення № 9227 від 21.09.2006 року про сплату державного мита у розмірі 2002 грн. знаходиться у матеріалах справи №7/281-06.

Суддя Мінєєва Н.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.85ГПК України 10.11.06