Рішення № 28330071, 07.12.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2012 р. Справа №18/1990/12

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.,

за участю представників:

позивача: Вардамацька О.О.,

відповідача: Лісіченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані",

вул. Івана Кудрі,18, кв.10, м. Київ, 01042,

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України",

вул. Куйбишева, 22-А, м.Полтава, 36024,

про стягнення 2 277 838,92 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" про стягнення 2 277 838,92 грн., з яких: 1558516,88 грн. основного боргу за договором поставки №4Т-П від 29.04.2009р., 228138,82 грн. інфляційних, 131322,15 грн. 3% річних, 359861,07 грн. пеня, посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором по оплаті за отриманий товар.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві та в письмових поясненнях (а.с.135-139).

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 111-114) та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що несплата коштів зумовлена невиконанням своїх обов'язків з поставки самим позивачем в частині оформлення документів, що згідно ст.644 ЦК України та умовами договору (п.3.4. п.3.5.) є суттєвим для встановлення моменту поставки та початку відліку строку для оплати, а також на те, що накладні, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, не відповідають вимогам встановленим для первинного документу законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Також відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що правовідносини між сторонами виникли не на підставі договору поставки №4Т-П від 29.04.2009 року, а на підставі видаткових накладних №241 від 13.05.2009р., №254 від 20.05.2009р., №291 від 12.06.2009р., №306 від 23.06.2009р., №370 від 14.09.2009р., №373 від 17.09.2009р., а тому строк оплати за вказаними накладними та стягнення пені за неоплату по накладним закінчився до моменту пред'явлення позову(а.с.100-103).

Рішення приймається судом після перерви, оголошеної в судовому засіданні 08.11.2012 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив, що 29.04.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі голови правління Вощевського В.М., який діє на підставі Статуту та в інтересах дочірніх підприємств (надалі-замовник), ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" (надалі- постачальник) та Дочірнім підприємством "Полтавський облавтодор" (надалі- отримувач. платник), на підставі рішення Тендерного комітету ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" було укладено договір поставки №4Т-П, за умовами п.1.1 якого постачальник прийняв на себе зобов'язання поставити, а Отримувач-платник прийняти і оплатити в порядку і на умовах, визначених цим договором фарбу для розмічання доріг та склопульки(надалі-товар), марка і кількість яких визначається в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

В договорі також було визначено загальну суму Договору, порядок та строки поставки, кількість та якість товару, порядок оплати. відповідальність сторін та інші умови, які необхідні для даного виду договорів (а.с.13-17).

29.04.2009 року між сторонами було підписано Специфікацію №1 до Договору, в якій Сторони узгодили найменування товару, його кількість та вартість(а.с.22).

Також між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 31.12.2009 року та Додаткову угоду №2 від 31.03.2010 року, в яких сторони збільшили строк дії Договору та загальну суму Договору.

Договір, Специфікацію та Додаткові угоди до Договору Сторони підписали без застережень.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства

Статтями 265 ГК України та 712 ЦК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, на підставі Договору та Специфікації Постачальник(позивач) здійснив поставку товару відповідачу (отримувачу,платнику) на загальну суму 3 088 516,88 грн. з ПДВ .

Факт поставки не заперечується відповідачем та підтверджується Накладними на реалізацію товарно-матеріальних цінностей №241 від 13.05.2009 p.; №254 від 20.05.2009 p.;

№291 від 12.06.2009 p.; №306 від 23.06.2009 p.; №339 від 21.07.2009 p.; №370 від 14.09.2009р., №373 від 17.09.2009 р.; №377 від 15.10.2009 р.; №435 від 21.05.2010р., згідно яких на підставі довіреностей відповідача ним отримано товар, передбачений в Договорі та Специфікації (а.с. 23-38).

Згідно з податковим законодавством, позивачем було складено та видано відповідачу податкові накладні №203 від 13.05.2009; №216 від 20.05.2009; №255 від 12.06.2009; №270 від 23.06.2009; №303 від 21.07.2009; №334 від 14.09.2009; №337 від 17.09.2009; №341 від 15.10.2009; №39 від 21.05.2010 (а.с.39-47).

Як зазначалося вище, факт отримання товару не заперечується відповідачем і ним не надано доказів повернення товару.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що товар поставлявся не за договором, а за окремими накладними, оскільки сторони уклали договір відповідно до процедури здійснення закупівлі товарів за державні кошти згідно з Постановою КМ України №921 від 17.10.2008 року за рішенням тендерного комітету на підставі Акцепту тендерної пропозиції, а відповідачем не надано жодних інших доказів на підтвердження отримання ним товару в установленому для закупівлі товарів за державні кошти порядку.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За вимогами ч.1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.1 Договору, продавець та покупець узгодили, що оплата за товар проводиться на протязі 30 банківських днів з дати поставки.

У відповідності до умов договору постачальником (позивачем) було виставлено рахунки на оплату: Рахунок №193 від 05.05.2012 p., Рахунок №206 від 19.05.2009 p., Рахунок №241 від 10.06.2009 p., Рахунок №258 від 22.06.2009 p., Рахунок №295 від 20.07.2009 p., Рахунок №320 від 14.09.2009 p., Рахунок №325 від 17.09.2009 p., Рахунок №329 від 15.10.2009 p., Рахунок №39 від 21.05.2010 р. (а.с.48-56).

Оплата за отриманий товар відповідачем здійснена в сумі 1 560 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, довідкою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ( № 56-3-1-00/430 від 20.06.2012 р. та Актом звірки розрахунків №355 від 13.02.2012 року (а.с.57,62-64,71).

Відповідачем не надано жодного доказу на спростування вищенаведеного, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу в розмірі 1 558 377,04 грн підлягають задоволенню.

Крім того, як визначено в ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги те, що відповідач в установлений договором строк не здійснив повної оплати за отриманий товар, а отже мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання, стягнення у відповідності до вимог ст.ст.530,625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат та 3% річних є цілком обгрунтованим.

З урахуванням суми заборгованості з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 228 138,82 грн. інфляційних втрат, 131 332,15 грн.- 3% річних .

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім того, в п.7.4.Договору, продавець та покупець передбачили відповідальність покупця за несвоєчасні розрахунки у вигляді пені в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день простроченого платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки(штрафу,пені).

З огляду на вказані норми законодавства, враховуючи визначені строки оплати за договором, позовні вимоги про стягнення неустойки в розмірі 359 861,07грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам. З урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 38359,56грн.

На підставі матеріалів справи та керуючись 43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємтва "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" ( вул.Куйбишева,22-А,м.Полтава, ідентифікаційний код 32017261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Кліносол Трейдінг Компані" (вул.Івана Кудрі,18,кв.10,м.Київ,01042, ідентифікаційний код 34048050):1558 516,88 грн основного боргу,131 322,15 грн - 3 % річних,228 138,82 інфляційний втрат, 38359,56грн. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази з набранням рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 12.122012року.

Суддя Кульбако М.М.