Рішення № 28327256, 02.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" січня 2013 р.Справа № 5023/5703/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Тарасова С.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера», м.Харків, до Публічного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод», м.Харків про стягнення 726959,69 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача- не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера», м.Харків, (позивач) звернувся до суду з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод», відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 726 959,69 гривень, в тому числі: 665 000,00 гривень заборгованості за виконані роботи, 44 468,99 грн. пені, 17 490,70 гривень три проценти річних. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р., з урахуванням чого та враховуючи приписи ст.ст. 525, 526, 546, 625, 837, 853, 882, 887 Цивільного кодексу України, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.12.2012 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 24.12.2012 року о 11:15 годині.

У судовому засіданні 24.12.2012 року було оголошено перерву до 02 січня 2012 року о 12:15 годині.

До господарського суду Харківської області 29 грудня 2012 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. 24746), відповідно до якого позов визнає частково, а саме: в частині 265 000,00 грн. основного боргу за виконані роботи та 17 490,70 грн. 3% річних. Проти позовних вимог про стягнення пені та 400 000,00 основного боргу відповідач у відзиві на позов заперечив з тих підстав, що: відмова відповідача від підписання акту виконаних робіт № 8 від 31.10.2012 р. обумовлена невиконанням позивачем умов договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р., через що є обґрунтованою, а відтак строк здійснення останнього платежу в сумі 350 000,00 грн. не настав; відповідач також послався на те, що 27.12.2012 р. ним було сплачено на користь позивача 50 000,00 грн. за договором підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р.; нарешті, у відзиві відповідачем було заявлено про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені, проте без зазначення того, якої саме частини суми пені, заявленої позивачем до стягнення, стосується відповідна заява відповідача.

Крім того, 29 грудня 2012 року відповідачем до суду було надано клопотання (вх. 24747) про перенесення судового засідання, призначеного на 02 січня 2013 року, у зв'язку із проведенням між сторонами переговорів щодо акту звірки взаємних розрахунків та неможливістю явки представника відповідача.

До господарського суду Харківської області 02 січня 2012 року позивачем було надано клопотання (вх. 33) про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника позивача, який уповноважений здійснювати представництво позивача у справі.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в призначене судове засіданні не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.133).

Представник відповідача в призначене судове засіданні не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.133).

Суд, розглянувши клопотання сторін про відкладення розгляду справи, виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області про порушення розглядуваної справи від 12.12.2012 р. сторони, зокрема, були зобов'язані здійснити звірку взаємних розрахунків, для чого на відповідача судом був покладений обов'язок направити свого повноважного представника до позивача. Доказів того, що відповідний обов'язок з направлення повноважного представника до позивача для проведення звірки взаємних розрахунків був відповідачем виконаний, відповідач суду не надав, як і доказів того, що сторонами (зокрема - відповідачем) взагалі здійснюються будь-які заходи щодо проведення переговорів на предмет мирного врегулювання спору.

Більше того, з поданих позивачем 19 грудня 2012 року до суду пояснень вбачається, що станом на 18.12.2012 р. відповідач свого представника до позивача не направив, через що позивач 18 грудня 2012 року надіслав два екземпляри акту звірки взаємних розрахунків на адресу відповідача цінним листом (опис вкладення до цінного листа № 6110502189036). Доказів того, що відповідач вжив будь-яких заходів щодо проведення звірки взаємних розрахунків після 18 грудня 2012 року, відповідач суду не надав.

Щодо тверджень сторін про неможливість явки представників сторін в судове засідання, призначене на 02 січня 2013 року, суд зазначає, що неможливість такої явки представників сторонами жодними доказами не підтверджено; водночас, кожна із сторін є юридичною особою, що здійснює підприємницьку діяльність, через що не позбавлена права й можливості замінити одного представника іншим або ж прибути до суду безпосередньо в особі повноважного органа управління. Доказів неможливості направлення до суду іншого представника жодна із сторін суду не надала.

Відповідно до ч.. 2, 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, зокрема, заявляти клопотання, при цьому сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотань представників сторін про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Позивач та відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача та 3-ої особи, за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера», м.Харків (позивачем) та Публічним акціонерним товариством «Харківський підшипниковий завод», м.Харків (відповідачем) було укладено договір підряду на проведення проектних робіт № 02/09, згідно з яким позивач зобов'язався за плату виконати та організувати виконання проектних робіт, а саме: роботи з проектування встановлення рольгангових закалювально-відпускних агрегатів ARLHE-N-700 (три штуки), технічного переоснащення систем енергопостачання, водоохолодження, охолодження масла в термічному цеху № 2, влаштування системи вентиляції та системи освітлення цеху хімічних технологій КЖДП АТ «ХАРП». Вартість проектних робіт визначена сторонами в сумі 1 250 000,00 гривень (п. 2.1 договору підряду на проведення проектних робіт №02/09 від 02.09.2011 р.).

Порядок розрахунків за виконання робіт визначений укладеним сторонами договором підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. наступним чином:

- протягом десяти банківських днів з дати підписання договору (тобто до 16.09.2011 р. включно) відповідач зобов'язався сплатити позивачу аванс в сумі 300 000 (триста тисяч) гривень (п. 2.3.1 договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р.);

- не пізніше 01 листопада 2011 року відповідач зобов'язався сплатити позивачу перший проміжний платіж в сумі 300 000 (триста тисяч) гривень (п. 2.3.2 договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011р.);

- не пізніше 01 грудня 2011 року відповідач зобов'язався сплатити позивачу другий проміжний платіж в сумі 300 000 (триста тисяч) гривень (п. 2.3.3 договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011р.);

- протягом десяти банківських днів з дати підписання кінцевого акту виконаних робіт відповідач зобов'язався сплатити позивачу залишок коштів у розмірі 350 000 (триста п'ятдесят тисяч) гривень (п. 2.3.4 договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р.).

Судом встановлено, що роботи, передбачені укладеним сторонами договором підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р., виконані позивачем в повному обсязі, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт, а саме:

- актом № 1 приймання-передачі виконаних робіт від 30.12.2011 р. за договором № 02/09 від 02.09.2011 р. на суму 250 000,00 гривень;

- актом № 2 приймання-передачі виконаних робіт від 29.02.2012 р. за договором № 02/09 від 02.09.2011 р. на суму 300 000,00 гривень;

- актом № 3 приймання-передачі виконаних робіт від 30.03.2012 р. за договором № 02/09 від 02.09.2011 р. на суму 250 000,00 гривень;

- актом № 4 приймання-передачі виконаних робіт від 18.05.2012 р. за договором № 02/09 від 02.09.2011 р. на суму 200 000,00 гривень;

- актом № 4 приймання-передачі виконаних робіт від 11.06.2012 р. за договором № 02/09 від 02.09.2011 р. на суму 75 000,00 гривень;

- актом № 7 приймання-передачі виконаних робіт від 31.07.2012 р. за договором № 02/09 від 02.09.2011 р. на суму 125 000,00 гривень;

- актом № 8 приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2012 р. за договором № 02/09 від 02.09.2011 р. на суму 50 000,00 гривень, який одночасно є кінцевим актом виконаних робіт за відповідним договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд оцінює критично та відхиляє посилання відповідача на те, що передбачений п. 2.3.4 укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. строк проведення кінцевого розрахунку в сумі 350 000,00 гривень не настав, з огляду на наступне.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. є договором підряду на проведення проектних робіт (параграф 4 (ст.ст. 887 - 891) глави 61 «Підряд» Цивільного кодексу України). Відповідно до положень ч. 2 ст. 887 Цивільного кодексу України до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч. 4 ст. 837 Цивільного кодексу України до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави (тобто глави 61 «Підряд» Цивільного кодексу України), положення цього параграфа (тобто параграфа 1 глави 61 «Підряд» Цивільного кодексу України) застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів. Отже, оскільки положеннями статей 887-891 Цивільного кодексу України, які складають параграф 4 «Підряд на проектні та пошукові роботи» глави 61 «Підряд» Цивільного кодексу України, не врегульовано особливості прийняття замовником виконаних підрядником проектних робіт, то з урахуванням приписів ч. 4 ст. 837, ч. 2 ст. 887 Цивільного кодексу України на правовідносини сторін договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт в частині приймання таких робіт поширюються приписи ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України (суд зазначає, що ідентична правова позиція неодноразово висловлена Вищим господарським судом України, зокрема, в постановах від 08.08.2012 р. у справі № 5021/378/2011 та від 05.09.2012 р. у справі № 23/469).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Відповідно до положень ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Положеннями пп. 4.2, 4.3 укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. встановлено, що замовник (яким є відповідач) зобов'язаний прийняти подані підрядником (яким є позивач) відповідно до п. 4.1 цього договору документацію та акт і протягом 20 календарних днів з дня отримання акта здавання-приймання документації підписати його та в цей же строк повернути підряднику один примірник; в разі якщо виконані роботи щодо розробки документації не відповідають умовам цього договору, замовник має право протягом строку, вказаного у п. 4.2 цього договору (тобто 20 календарних днів з дня отримання акта), подати мотивовану відмову від приймання документації разом з проектом двостороннього акта з переліком доопрацювань, які потрібно виконати, та строків їх виконання.

Судом встановлено, що акт № 8 приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2012 р. за договором №02/09 від 02.09.2011 р. на суму 50 000,00 гривень було вручено позивачем відповідачу 31.10.2012 р. разом із супровідним листом позивача № б/н від 31.10.2012 р., що доводиться відміткою (штампом) канцелярії відповідача на вказаному супровідному листі (вх. № 1851 від 31.10.2012 р.). Отже, в строк до 20.11.2012 р. включно відповідач згідно положень пп. 4.2, 4.3 укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р., приписів ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України був зобов'язаний підписати акт та повернути позивачу один примірник, а у разі наявності претензій - у цей же строк (до 20.11.2012р. включно) подати позивачу мотивовану відмову від приймання робіт з проектом двостороннього акта з переліком доопрацювань, які потрібно виконати, та строків їх виконання.

Разом з тим, жодного з вказаних обов'язків відповідач не виконав: акт № 8 приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2012 р. за договором №02/09 від 02.09.2011 р. на суму 50 000,00 гривень у передбачений договором строк відповідачем не підписано й примірник його позивачу не повернутий, а так само відповідачем не надано позивачу жодної відповіді щодо результатів розгляду вказаного акту (хоча б і з відмовою від його підписання в порядку п. 4.3 договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р.). Та обставина, що відповідач відмовився від підписання вказаного акту № 8 приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2012 р. за договором №02/09 від 02.09.2011 р. на суму 50 000,00 гривень прямо підтверджується й самим відповідачем у відзиві на позов.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на направлення позивачу 06.11.2012 р. листа № 955/03 з обґрунтуванням підстав відмови від підписання акту № 8 приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2012 р. за договором №02/09 від 02.09.2011 р. на суму 50 000,00 гривень суд оцінює критично та відхиляє, оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу того, що вказаний лист № 955/03 від 06.11.2012 р. відповідачем позивачу направлявся. Лист позивача № 274 від 09.11.2012 р. не може вважатися доказом подання відповідачем позивачу мотивованої відмови від прийняття виконаних робіт відповідно до умов п. 4.3 укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р., адже лист позивача № 274 від 09.11.2012 р. не містить жодних посилань на вказаний вище лист відповідача №955/03 від 06.11.2012 р.

Мотиви відмови відповідача від підписання акту № 8 приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2012 р. за договором №02/09 від 02.09.2011 р. на суму 50 000,00 гривень, як випливає з відзиву на позовну заяву, зводяться до посилань:

- на положення п. 1.7 укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р., відповідно до яких підрядник, яким є позивач, зобов'язується при безпосередньому сприянні зацікавлених служб замовника (яким є відповідач) здійснити погодження проектної документації з технічного переоснащення, розробленої відповідно до вказаного договору, з належними державними органами, органами місцевого самоврядування та зацікавленими організаціями згідно вимог чинного законодавства;

- на положення пунктів 3, 5 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державну екологічну експертизу», відповідно до яких державній екологічній експертизі підлягають документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення; документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу.

Суд зазначає, що положеннями п. 1.7 укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. на позивача покладено обов'язок здійснити погодження проектної документації з належними державними органами, органами місцевого самоврядування та зацікавленими організаціями згідно вимог чинного законодавства. Водночас відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами. Таким чином, оскільки вимогами чинного законодавства погодження проектної документації не передбачено, то відповідач не має права за змістом п. 1.7 укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. вимагати від позивача такого погодження. Крім того, суд наголошує, що за змістом п. 1.1 (в тому числі підпунктів 1.1.1 - 1.1.3), п. 1.2, п. 1.3 (в тому числі підпунктів 1.3.1 - 1.3.4) укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р., передбачений п. 1.7 вказаного договору обов'язок позивача здійснити погодження проектної документації з належними державними органами, органами місцевого самоврядування та зацікавленими організаціями не належить до основних обов'язків позивача (підрядника), що становлять предмет договору. Зазначене підтверджується також і тим, що положення п. 2.1 (включаючи підпункти 2.1.1 - 2.1.3), п. 2.2, підпунктів 2.3.1 - 2.3.5 укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. не включають витрати підрядника на погодження проектної документації до складу ціни робіт, не пов'язують з оплату вартості робіт з виконанням позивачем обов'язку погодження проектної документації, а лише встановлюють обов'язок відповідача відшкодувати фактичні витрати на здійснення такого погодження.

Посилання відповідача на приписи ст. 14 Закону України «Про державну екологічну експертизу» суд оцінює критично та відхиляє, оскільки за змістом ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експертиза проекту будівництва та погодження проектної документації становлять дві різні процедури, а положеннями укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. не передбачено обов'язок позивача забезпечити проведення будь-якої експертизи розробленої ним на підставі вказаного договору проектної документації. Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну екологічну експертизу» експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів I - III категорій складності. Випадки, коли проведення експертизи проектів будівництва є обов'язковим, визначені абз. 1-4 ч. 4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно ж до приписів абз. 5 ч. 4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експертиза проектів будівництва інших об'єктів, ніж передбачені у цій частині, може проводитися за рішенням замовника. В свою чергу, відповідачем не надано суду будь-яких доказів того, що проектна документація, розроблена позивачем на підставі укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р., передбачає будівництво (технічне переоснащення) об'єкта категорії складності, вищої за ІІІ, або відповідний проект будівництва (технічного переоснащення) підлягає обов'язковій експертизі відповідно до інших підстав, передбачених ч. 4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідачем також не надані суду будь-які докази того, що ним прийнято рішення про проведення експертизи цього проекту, а також того, що позивач зобов'язався проведення такої експертизи забезпечити. Отже, проведення будь-якої обов'язкової експертизи (в тому числі екологічної експертизи) проекту будівництва (технічного переоснащення) об'єкта, який розроблений позивачем на підставі укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р., не передбачено чинним законодавством і не віднесено укладеним сторонами договором до обов'язків позивача.

Враховуючи викладене, відмова відповідача підписати акт № 8 приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2012 р. за договором № 02/09 від 02.09.2011 р. на суму 50 000,00 гривень не є обґрунтованою. Безпідставно відмовившись підписати акт № 8 приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2012 р. за договором № 02/09 від 02.09.2011 р. на суму 50 000,00 гривень, відповідач тим самим порушив покладений на нього відповідно до ч. 1 ст. 853, ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України, пп. 4.2, 4.3 укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити позивачу (підряднику), в тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт. Враховуючи викладене, роботи, вказані в акті № 8 приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2012 р. за договором № 02/09 від 02.09.2011 р. на суму 50 000,00 гривень, слід вважати такими, що відповідачем (замовником) прийняті, а сам цей акт є дійсним незалежно від його підписання відповідачем (суд зазначає, що аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Вищим господарським судом України, зокрема, в постановах від 01.08.2012 р. у справі № 13/492-14/009-09, від 05.09.2012 р. у справі № 15/007-12, від 08.08.2012 р. у справі № 5021/378/2011, від 10.10.2012 р. у справі № 5019/887/11).

Отже, судом встановлено, що станом на дату подання позову позивач виконав в повному обсязі передбачені укладеним сторонами договором підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. проектні роботи, загальна сума вартості яких становить 1 250 000,00 гривень, що мали бути сплачені відповідачем позивачу відповідно до умов договору.

Разом з тим, судом встановлено, що на дату подання позову відповідач свій обов'язок з оплати передбачених укладеним сторонами договором підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. платежів виконав частково, сплативши на користь позивача 585 000,00 гривень замість належних 1 250 000,00 гривень, що доводиться виписками з поточного рахунку позивача за 27.10.2011 р., за 13.12.2011 р., за 29.12.2011 р., за 18.01.2012 р., за 25.01.2012 р., за 31.01.2012 р., за 05.03.2012 р., за 07.03.2012 р., за 21.03.2012 р., за 05.04.2012 р., за 11.04.2012 р., за 17.04.2012 р., за 20.04.2012 р., за 23.04.2012 р., за 26.04.2012 р., за 28.04.2012 р., за 07.05.2012 р., за 14.05.2012 р., за 16.05.2012 р., за 17.05.2012 р., за 21.05.2012 р., за 24.05.2011 р., за 28.05.2012 р., за 29.05.2012 р., за 30.05.2012 р., за 05.06.2012 р., за 08.06.2012 р., за 22.06.2012 р., за 25.06.2012 р., за 05.07.2012 р., за 06.07.2012 р., за 16.07.2012 р., за 23.07.2012 р. Календарні дати та суми здійснених відповідачем на користь позивача платежів за договором підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. станом на дату подання позову сторонами не оспорюються.

Таким чином, судом встановлено, що станом на дату подання позову сума основного боргу відповідача перед позивачем за виконані на підставі укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. проектні роботи складала 665 000,00 гривень.

Судом також встановлено, що 27 грудня 2012 року, тобто після порушення провадження у справі, відповідачем сплачено на користь позивача 50 000,00 гривень за виконані на підставі укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. проектні роботи; зазначена обставина визнана позивачем. Таким чином, станом на дату прийняття рішення по справі сума основного боргу відповідача перед позивачем за виконані на підставі укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. проектні роботи складає 615 000,00 гривень, які й підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. В частині ж суми основного боргу в розмірі 50 000,00 гривень, які сплачені відповідачем на користь позивача 27.12.2012 р., провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

З приводу заявлених позивачем до стягнення сум пені суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.1.5 укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. сторонами встановлено право позивача (підрядника) нарахувати та стягнути з відповідача (замовника) пеню за кожен день прострочення платежу у розмірі облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення платежу, від суми заборгованості.

Суд оцінює критично та відхиляє доводи відповідача про те, що оскільки текст укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. не містить п.2.2.4, з порушенням передбаченого яким терміну оплати п. 5.1.5 вказаного договору буквально пов'язує право позивача (підрядника) нарахувати пеню замовнику (відповідачу), то пеня підлягає нарахуванню тільки за порушення обов'язку, встановленого п. 2.3.4 договору. Суд зазначає, що технічна помилка у вигляді посилання на неіснуючий п. 2.2.4 договору при складанні тексту укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. є очевидною й не заперечується сторонами. Разом з тим, така помилка не дає підстав для тлумачення положень п. 5.1.5 вказаного договору в напрямку обмеження відповідальності замовника (відповідача) лише порушеннями строків тих платежів, що передбачені п. 2.3.4 договору, адже правове регулювання цивільних відносин здійснюється на засадах юридичної рівності, справедливості, добросовісності та розумності (ч. 1 ст. 1, п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України), а положеннями п.5.1.4 укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 право замовника нараховувати пеню підряднику не обмежено невиконанням останнім лише окремих груп (видів, етапів) передбачених договором робіт. Отже, враховуючи наведене, зміст п. 5.1.5 укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р. слід тлумачити таким чином, що сторони, допустивши при його складанні технічну помилку у вигляді посилання на неіснуючий п. 2.2.4 договору, мали на увазі забезпечення пенею всіх грошових обов'язків, покладених на замовника відповідно до умов договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені станом на 30.11.2012 р., суд зазначає, що позивачем під час складання цього розрахунку належним чином враховано вимоги ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, в розрахунку пені позивачем не допущено арифметичних помилок, а також правильно враховано чинну у відповідні періоди облікову ставку Національного банку України, яка з 10.08.2010 р. по 22.03.2012 р. становить 7,75 % річних (постанова Національного банку України від 09.08.2010 р. № 377), а з 23.03.2012 р. становить 7,50 % річних (постанова Національного банку України від 21.03.2012 р. № 102). Суд погоджується з доводами позивача, що встановлене ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячне обмеження строку нарахування штрафних санкцій (в тому числі пені) не застосовується до спірних правовідносин сторін, оскільки за змістом вказаного положення Господарського кодексу дія цього обмеження може бути усунена договором; в свою чергу згідно положень п. 5.1.5 укладеного сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 02/09 від 02.09.2011 р., пеня нараховується за кожен день прострочення платежу, тобто й за ті періоди, що перевищують шість місяців від дати, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, суд зазначає, що за змістом положень п. 1 ч. 2 ст. 258, чч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна вимога про стягнення пені, за якою стороною у спорі заявлено про застосування позовної давності, може бути задоволена судом лише в межах спеціального (скороченого) строку позовної давності, який становить один рік. Позов подано до суду 11 грудня 2012 року. Водночас, в своєму розрахунку пені позивач здійснив нарахування та заявив до стягнення пеню, початок обчислення якої припадає: за авансом - на 17.09.2011 р.; за першим проміжним платежем - на 02.11.2012 р.; за другим проміжним платежем - на 02.12.2012 р.

Таким чином, виходячи з наданого позивачем розрахунку пені, арифметична правильність, а також нормативна та фактична обґрунтованість якого перевірені судом, позивачем заявлено до стягнення з пропуском строку позовної давності такі суми пені:

а) За авансом:

- суми пені, які припадають на період з 17.09.2011 р. по 27.10.2012 р. включно, а саме - 2 611,64 грн.

- суми пені, які припадають на період з 28.10.2011 р. по 10.12.2011 р. включно (що дорівнює 44 календарним дням), а саме - 2 615,89 грн. (280 000,00 грн. * 7,75 % : 365 * 44 дні).

б) За першим проміжним платежем: суми пені, які припадають на період з 02.11.2011 р. по 10.12.2011 р. включно (що дорівнює 39 календарним дням), а саме - 2 484,25 грн. (300 000,00 грн. * 7,75 % : 365 * 39 днів).

в) За другим проміжним платежем: суми пені, які припадають на період з 02.12.2011 р. по 10.12.2011 р. включно (що дорівнює 9 календарним дням), а саме - 573,29 грн. (300 000,00 грн. * 7,75 % : 365 * 9 днів).

Таким чином, враховуючи приписи п. 1 ч. 2 ст. 258, чч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, а також ту обставину, що відповідач у відзиві на позов заявив про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені, в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 8 285,07 грн. (2 611,64 грн. + 2 615,89 грн. + 2 484,25 грн. + 573,29 грн.) має бути відмовлено. В іншій частині, тобто в сумі 36 183,92 гривень позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем до стягнення з відповідача заявлені 3% річних в розмірі 17490,70 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3% річних станом на 30.11.2012 р., суд зазначає, що позивачем під час складання цього розрахунку належним чином враховано вимоги ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, не допущено арифметичних помилок. Позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних визнано відповідачем у відзиві на позов. Таким чином, позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних в сумі 17 490,70грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» підлягають частковому задоволенню в сумі 668 674,62 гривень, в тому числі 615 000,00 гривень основного боргу за виконані роботи, 36 183,92 гривень пені та 17 490,70 гривень три проценти річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, статтями 193,198 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (61089, м. Харків, просп. Фрунзе, 3; код ЄДРПОУ 05808853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 15; код ЄДРПОУ 33477638) 668 674,62 грн., в тому числі 615 000,00 гривень заборгованості за виконані роботи, 36 183,92 гривень пені та 17 490,70 гривень 3% річних.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (61089, м. Харків, просп. Фрунзе, 3; код ЄДРПОУ 05808853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 15; код ЄДРПОУ 33477638) 14 373,49 грн. сплаченого судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 50 000,00 гривень заборгованості за виконані роботи провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 03.01.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

5023/5703/12