Постанова № 28325135, 26.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2012 р. (10:27) Справа №2а-5697/12/0170/23

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючої судді Алексєєвої Т.В., при секретарі Ходус Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АРК

до Міського виробничого управління житлово-комунального господарства

про стягнення 99502,94 грн.

за участю:

представника позивача - Маркуніної С.Б., довіреність № 26 від 25.12.12, паспорт серія НОМЕР_1;

представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АРК звернулось до суду з адміністративним позовом до Міського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення 99502,94 грн. заборгованості.

Ухвалами від

01.06.2012 року було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

У судовому засідання 02.07.2012 року відповідач надав клопотання про зупинення провадження по справі у зв'язку з судовим оскарженням відповідачем відповідних рішень Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АРК про застосування фінансових санкцій.

Ухвалою суду від 02.07.2012 року провадження по справі було зупинено до 06.08.2012 року.

Ухвалою суду від 10.08.2012 року провадження по справі № 2а-5697/12/0170/23 було поновлено.

У судове засідання 10.09.2012 року відповідачем були надані докази того, що в провадженні адміністративного суду знаходяться справи, пов'язані з оскарженням рішень Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АРК про застосування фінансових санкцій, рішення по цим справам на той час не набрали законної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.09.12 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішеннями по справі №2а-5822/12/0170/2, №2а-5820/12/0170/1.

Ухвалою суду від 07.12.2012 року провадження по справі № 2а-5697/12/0170/23 було поновлено, оскільки рішення по пов'язаним справам №2а-5822/12/0170/2, №2а-5820/12/0170/1 набули законної сили.

У судовому засіданні 26.12.12 року позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 26.12.2012 року не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень на позовні вимоги не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Міське виробниче управління житлово-комунального господарства 05.08.1994 року зареєстровано Виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 22).

Відповідач, зареєстрований в управлінні Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АРК як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року (надалі - Закон), яким встановлено новий єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. ч. 1 ст.1 Закону зазначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Згідно з п.1 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Відповідно до частини 3 статті 9 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати єдиний внесок лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до розділу IV пункту 4.3 підпункту 4.3.1. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 994/18289 обчислення єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Частиною 12 ст. 9 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частина 11 ст. 9 Закону №2462 встановлює, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з частинами 10, 13 ст. 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Матеріали справи свідчать, що оскільки позивач суми єдиного внеску сплатив з порушенням строків, встановлених законодавством, відповідачем були прийняті рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені:

- №74 від 04.04.2012 року на суму 23,77 грн., з яких 21,61 грн. сума фінансових санкцій та 2,16 грн. пені;

- № 75 від 04.04.2012 року на суму 32213,67 грн., з яких 26934,72 грн. сума фінансових санкцій та 5278,95 грн. пені;

- № 76 від 04.04.2012 року на суму 8398,40 грн., з яких 7704,96 грн. сума фінансових санкцій та 693,44 грн. пені;

- № 77 від 04.04.2012 року на суму 11730,21 грн., з яких 8500,16 грн. сума фінансових санкцій та 3230,05 грн. пені;

- № 78 від 04.04.2012 року на суму 16327,38 грн., з яких 8163,69 грн. сума фінансових санкцій та 8163,69 грн. пені;

- № 79 від 04.04.2012 року на суму 14975,65 грн., з яких 8809,21 грн. сума фінансових санкцій та 6166,44 грн. пені;

- № 80 від 04.04.2012 року на суму 15833,86 грн., з яких 6914,35 грн. сума фінансових санкцій та 8919,51 грн. пені.

Усі вказані рішення позивача були отримані Міським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень

Станом на 25.05.2012 року за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені у загальній сумі 99502,94 грн.

Як було доведено відповідачем рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим № 75 та № 80 були оскаржені у судовому порядку.

Постановою суду по справі № 2а-5822/12/0170/2 у задоволенні позову Міського виробничого управлінням житлово-комунального господарства до Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим № 75 від 04.04.2012 року було відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2012 року рішення суду першої інстанції по справі № 2а-5822/12/0170/2 було залишено без змін.

Постановою суду по справі № 2а-5820/12/0170/1 у задоволенні позову Міського виробничого управлінням житлово-комунального господарства до Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим № 80 від 04.04.2012 року було відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 року рішення суду першої інстанції по справі № 2а-5820/12/0170/1 було залишено без змін.

Інших повідомлень відповідача щодо оскарження рішень Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим про застосування фінансових санкцій суду надано не було.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 6 Закону страхувальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Отже, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача зі сплати фінансових санкцій та пені за несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску в розмірі 99502,94 гривні розрахована позивачем вірно, являється погодженою відповідачем та підлягає стягненню з останнього.

Суд також враховує, що відповідно до частини 12 статті 9 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 26.12.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текс постанови складено 28.12.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Міського виробничого управлінням житлово-комунального господарства (96012, м. Армянськ, мкр. Васильєва, 2, р/р 2600400038246 ФВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", МФО 324786, ЄДРПОУ 20760084) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим (96012, м. Армянськ, вул. Шкільна, 55-а) суму заборгованості зі штрафних санкцій та пені у розмірі 99502,94 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Алексєєва Т.В.