Ухвала суду № 28325105, 20.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р.справа № 2а-0870/2736/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

при секретарі судового засідання: Сколишеві О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року у справі № 2а-0870/2736/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.10.2010 р. № 0001160802/0 і від 22.11.2010 р. № 0001160802/1.

Позовні вимоги обгрунтовані незгодою з висновками відповідача що під час виконання укладеного позивачем договору № 1323/658-110-027-UA804 від 21.01.2010 контрагент - ТОВ "Промконтракт" виступив транзитером з залученням вигодоформуючих підприємств, види діяльності яких не відповідають можливості поставки чавуну переробного легованого та якими не задекларовано податкові зобов'язання, встановлені розбіжності, діяльність яких припинено, порушено провадження у справі про припинення (ліквідацію), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування та незгода звисновками податкового органу щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого митному органу при імпорті з характером угоди "84". Визначають про відсутність порушення позивачем податкового законодавства.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012р. позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що висновки в акті перевірки про завищення позивача суми податкового кредиту за липень 2010р., що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року, у розмірі 737 995,00 грн. необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам законодавства.

На вказане рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що перевіркою встановлено безпідставне завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року на загальну суму ПДВ 737995,00 грн., з неї: по операціям з придбання чавуну переробного легованого від постачальника ТОВ «Промконтракт», який виступає транзитером з залученням вигодоформуючих підприємств, яким не задекларовано податкові зобов'язання в сумі 333345,38 грн.; по операціям з декларування суми бюджетного відшкодування без сплати податку до бюджету в сумі 404 649,50грн. Визначає, що до таких висновків прийшли з тих підстав, що декларування суми бюджетного відшкодування без сплати податку до бюджету по ланцюгу постачання, з метою отримання суми бюджетного відшкодування у спосіб, що не узгоджується з положеннями законодавства та відшкодування такого податку. Також було встановлено, що при здійсненні господарських операцій із ввезення з метою обстеження та поновлення непридатних частин авіадвигунів, право власності яких до ВАТ «Мотор Січ»не переходило, та, у розумінні вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутні факт придбання товару.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, з підстав викладених в ній та з урахуванням пояснень.

Представник позивача заперечив на доводи апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно матерілам справи, відповідачем в період з 06.10.2010 року по 19.10.2010 року було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з напрямом відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2010 року. та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено Акт від 19.10.2010 року № 328/08-02/14307794.

Відповідно до висновків Акту перевірки, перевіркою встановлено безпідставне завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року на загальну суму ПДВ 737995,00 грн., з неї: по операціям з придбання чавуну переробного легованого від постачальника ТОВ «Промконтракт», який виступає транзитером з залученням вигодоформуючих підприємств, яким не задекларовано податкові зобов'язання в сумі 333345,38 грн.; по операціям з декларування суми бюджетного відшкодування без сплати податку до бюджету в сумі 404 649,50грн.

Щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 333345,38 грн. по операціям з придбання чавуну переробного легованого від постачальника ТОВ «Промконтракт».

Судом встановлено, що 21.01.2010 року між ВАТ «Мотор Січ» (покупець) та ТОВ «Промконтракт»(продавець) укладено договір купівлі-продажу № 1323/658-110-027-UA804, предметом якого є товар: чавун переробний легований марки ЧП-4.

На виконання умов договору ВАТ «Мотор Січ» було перераховано ТОВ «Промконтракт»передплату на загальну суму 2 000 072,28 грн., в т.ч. ПДВ 333 345,38 грн., що підтверджується податковою накладною від 12.07.2010 року № 25 та платіжним дорученням № 1057 від 12.07.2010 року (згідно рахунку СФ-0000027 від 12.07.2010 року в кількості 21,382 т по ціні 77 950,00 грн.). Суму ПДВ в розмірі 333 345,38 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту липня 2010 року.

Проте перевіряючі при перевірці дійшли висновку, що позивачем завищено податковий кредит за липень 2010 року на суму податку на додану вартість з придбання чавуну переробного легованого від ТОВ «Промконтракт», яким у липні 2010 року не задекларовано податкові зобов'язання, у розмірі 333 345,38 гривень. З тих підстав, що єдиним покупцем ТОВ «Промконтракт»є ВАТ «Мотор Січ». Стан платника ТОВ «Промконтракт»«0»- основний платник, основний вид діяльності - оптова торгівля рудами заліза та кольорових металів. Податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року в базі даних відсутня. Податкові зобов'язання не задекларовані. Заниження податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ВАТ «Мотор Січ»складають 333 345,38 гривень.

Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції щодо відсутності встановленого відповідачем порушення, з наступних підстав.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення, регламентований п.7.4, 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

За правилами пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення у тому випадку, якщо сума податку на додану вартість у відповідному розмірі сплачена отримувачем товару у попередніх періодах постачальникам таких товарів.

Вказана норма закону, окрім умови сплати податку на додану вартість отримувачем (покупцем) товару саме постачальникові (продавцеві) товару, не ставить додаткових умов для отримання покупцем бюджетного відшкодування від'ємного значення, зокрема, не передбачає таку умову, як сплата податку на додану вартість постачальником товару до бюджету.

Згідно з положеннями наведених вище, вбачається, що сума податку на додану вартість, включена до складу ціни товару, послуги, є податковим зобов'язанням продавця товару (послуги), а отже саме він і несе відповідальність по сплаті цього податку до бюджету.

Закон України "Про податок на додану вартість", не встановлює зобов'язання покупця сплачувати податок на додану вартість і до бюджету, якщо такий податок не був (не буде) сплачений продавцем, не передбачає відповідальності платника податку за порушення його контрагентом, тим більше, контрагентами продавця податкового законодавства.

Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення у тому випадку, якщо сума податку на додану вартість у відповідному розмірі сплачена отримувачем товару у попередніх періодах постачальникам таких товарів.

Факту реальності здійсненої позивачем операції з отримання ним товару та оплати його вартості підтверджено матеріалами справи та доведено позивачем.

Отже Закон не ставить у залежність бюджетне відшкодування ПДВ від того факту, щоб первісний постачальник (виробник) товару у всьому ланцюгу руху товарів сплатив ПДВ до бюджету, або покладення відповідальність на одного контрагента за порушення норм чинного законодавства іншим.

Щодо порушення по операціям з декларування суми бюджетного відшкодування без сплати податку до бюджету в сумі 404 649,50грн.

Судом встановлено, що відповідач прийшов до висновку щодо зменшення задекларованого в липні 2010р. бюджетного відшкодування обумовлено порушеннями пп.7.4.1, 7.7.1, 7.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", якого, на думку податкового органу, припустилось підприємство позивача включивши до складу податкового кредиту ПДВ, сплачений митним органам при ввезенні матеріальних цінностей із зазначенням у вантажно-митних деклараціях характеру угоди "84". Перевіркою зроблено висновок, що ВАТ «Мотор Січ»завищено суму податкового кредиту за липень 2010 року на суму 404 649,50 гривень.

Суму бюджетного відшкодування зменшено за вантажно-митними деклараціями: №112000011/2010/001608 на суму ПДВ 277988,25 грн., № 112000011/2010/001564 на суму 52486,03 грн., №112000011/2010/001565 на суму 72098,02 грн., №112000011/2010/001646 на суму 2077,20 грн.

Проте відповідно матеріалам справи, митне оформлення ввезених матеріальних цінностей було здійснено підприємством відповідно до ст. 70-86 Митного Кодексу України та Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97р. № 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" та інструкції про її заповнення.

Відповідно до вимог ст. 70 Митного Кодексу України, метою митного оформлення є підтвердження відомостей, отриманих при митному контролі товарі та транспортних засобів, що переміщуються через кордон України, та оформлення результатів такого контролю. Декларування здійснюється шляхом заявлення у встановленій формі відомостей про товари, мету їх переміщення, та інших відомостей необхідних для здійснення їх митного контролю. Такі відомості зазначаються у відповідних графах вантажно-митної декларації.

Відповідно до встановленої форми декларації в графі 1 зазначається тип такої декларації, який відповідає митному режиму, в який оформлюється товар. В даному випадку ІМ 40 - режим імпорту. В графі 24 зазначається характер (тип) угоди, перелік яких встановлено Наказом Державної митної служби України від 12.12.2007р. № 1048. Тип угоди відповідає змісту правочину, на виконання якого здійснюється поставка матеріальних цінностей та відображає спосіб розрахунків за поставлений товар. Характер угоди "84" означає відсутність розрахунків з постачальником у зв'язку з/або поверненням раніше вивезених матеріальних цінностей, або з заміною одних матеріальних цінностей на інші.

Згідно умов контрактів, зняті в процесі ремонту запасні частини переходять у власність ВАТ "Мотор Січ". Таким чином, під час проведення зазначених господарських операцій здійснюється придбання права власності на майно, що ввезене на митну територію України. Отримане у власність майно пов'язано з виробничим процесом та використовується у подальшій господарській діяльності, у зв'язку з чим, ПДВ, сплачений митному органу під час його розмитнення, повинен включатись до складу податкового кредиту.

Таким чином, позивач набув прав власності на ввезене майно, у зв'язку з чим сплатив митному органу податок на додану вартість.

Згідно пп.3.1.2 п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення на митну територію України товарів у митному режимі "імпорт" або "реімпорт". Базу оподлаткування визначає п. 4.3. ст. 4 вказаного Закону.

Відповідно до пп..7.5.2 у момент сплати податку митним органам відповідно до пп..7.3.6 у платника податку виникає право на податковий кредит, яким підприємство й користувалось впродовж перевіряємого періоду.

Судом першої інстанції встановлено, що оформлення ВМД здійснювалось у зв'язку з реалізацією підприємством своєї господарської компетенції: виконання гарантійних зобов'язань, вартість яких включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія, здійснення продажу послуги та купівлі послуги у нерезидента, а отже підприємством виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявний зв'язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та існування підтвердження факту сплати податку - належним чином оформлені ВМД.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов відрного висновку, що податок на додану вартість сплачений позивачем митному органу у цьому випадку, пов'язаний з придбанням саме результатів робіт з модернізації та ремонту, оскільки без вивозу та ввезення самого обладнання не можлива реалізація самого договору на ремонт обладнання. У зв'язку з чим, підприємство при поверненні майна та за умови сплати ПДВ митному органу має право відображати податковий кредит відповідно до пп. 7.3.6 Закону про ПДВ.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог.

Керуючись ст.ст. 195 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року у справі № 2а-0870/2736/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 26 грудня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова