Рішення № 28324770, 26.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.12 Справа№ 5015/4269/12

за позовом ТзОВ "Енергозберігаючі технології", с. Зарічне

до відповідача ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів", м.Дрогобич

про стягнення

ціна позову: 15200,02грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Кротов В. Є. .- представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача - не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів»про стягнення заборгованості в сумі 15200,02грн.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, розрахунком нарахувань 3% річних, інфляційних та пені; копією договору № со-011/13 від 01.01.2011р. по технічному обслуговуванню; копією акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0225/34 від 16.02.2011р.; копією акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0325/35 від 23.03.2011р.; копією акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0425/35 від 28.04.2011р.; копією акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0525/31 від 25.05.2011р.; копією акту здачі-прийняття робіт№ ОУ-0627/31 від 23.06.2011р.; копією акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0725/31 від 27.07.2011р.; копією акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0825/31 від 17.08.2011р.; копією акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0923/31 від 23.09.2011р.; копією акту здачі-прийняття робіт № ОУ-1024/30 від 31.10.2011р.; копією акту здачі-прийняття робіт № ОУ-1125/30 від 28.11.2011р.; копією акту здачі-прийняття робіт № ОУ-1226/28 від 14.12.2011р.;копією платіжного доучення №11564 від 08.10.2012р. про сплату судового збору; копією довіреності №13/3 від 25.10.2012р. на право здійснення представництва.; копією витягу з ЄДРЮО та ФОП.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/4269/12 від 15.10.2012р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15год. 30хв. 05.11.2012р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області від 05.11.2012р. у справі №5015/4269/12.

Представнику Позивача по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області, які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмова заява представника), зазначалось, що права та обов'язки Сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано суду наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; копії витягів про включення Сторін в ЄДРПОУ.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, вимог ухвал господарського суду Львівської області щодо подання документів, в тому числі відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 14400грн. основного боргу.

01.01.2011р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) укладено договір №со-0101/13 по технічному обслуговуванню (далі -Договір), відповідно до п.1.1 якого, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання здійснювати технічне обслуговування котельні Відповідача.

У відповідності до п.п.2.2.1-2.2.4 Договору, Виконавець зобов'язаний здійснювати технічне обслуговування котлів та обладнання котельні; планово, один раз на місяць, проводити регламентні роботи в котельні згідно з Переліком робіт по технічному обслуговуванню котельні, забезпечити виконання даного Договору працівниками, що атестовані у відповідному порядку, забезпечити виконання вимог ДНАОП 0.01-1.26-96 та "Правил безпеки систем газопостачання України" в частині технічного обслуговування котлів та газового обладнання; на протязі 24-х годин після отримання від Замовника повідомлення про несправності, провести виявлення несправностей та їх усунення; при виявленні несправностей, що потребують більший час їх усунення або заміну вузлів та деталей котлової автоматики та пальника, подати Замовнику відповідний акт із встановленням термінів виконання робіт.

Згідно п.3.1 Договору, вартість технічного обслуговування обладнання котельні визначається від його складності, кількості, технічних характеристик та робіт, передбачених технічними паспортами на обладнання, інструкціями по експлуатації переліком робіт по технічному обслуговуванню, і становить 14400,00 грн., в тому числі ПДВ 2400грн. у період з 01.01.2011р. до 31.12.2011р.

Відповідно до п.п.2.1.5, 3.3, 3.4 Договору, Замовник зобов'язаний своєчасно сплачувати абонентську плату; Замовник перераховує Виконавцю суму, що вказана в п.3.1 рівними долями на протязі 12-ти місяців шляхом безготівкового платіжного доручення до 25 числа поточного місяця; вартість вузлів, деталей та запірної арматури обладнання, що вийшли з ладу, та роботи по їх заміні оплачуються Замовником на протязі 3-х днів після затвердження ним відповідного акту.

Згідно п.7.1 Договору, термін дії Договору з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Сторонами погоджено та підписано Договірну ціну згідно Договору, яка становить 14400грн. та відповідає погодженій та підписаній Сторонами кошторисній документації за Договором, в тому числі складеному згідно Договору локальному кошторису №2-1-1.

Підтвердженням виконання Позивачем зобов'язань за Договором є підписані Сторонами наступні акти здачі-приймання робіт: №ОУ-0225/34 від 16.02.2011р. на суму 2400грн.; №ОУ-0325/35 від 23.03.2011р. на суму 1200грн.; №ОУ-0425/35 від 28.04.2011р. на суму 1200грн.; №ОУ-0525/31 від 25.05.2011р. на суму 1200грн.; №ОУ-0627/31 від 23.06.2011р. на суму 1200грн.; №ОУ-0725/31 від 27.07.2011р. на суму 1200грн.; №0825/31 від 11.08.2011р. на суму 1200грн.; №ОУ-0923/31 від 23.09.2011р. на суму 1200грн.; №ОУ-1024/30 від 31.10.2011р. на суму 1200грн.; №ОУ-1125/30 від 28.11.2011р. на суму 1200грн.; №1226/28 від 14.12.2011р. на суму 1200грн., - всього на загальну суму 14400грн.

Згідно доводів Позивача, зазначені кошти Відповідачем не оплачені. Крім того, в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази здійснення Відповідачем оплати повністю чи частково боргу за Договором в розмірі 14400грн., чи докази відсутності такого боргу.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням їх результату замовникові.

В силу ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України); згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства..

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, положення законодавства та укладеного між Сторонами Договору, підписані Сторонами акти здачі-приймання послуг за Договором, беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені на час розгляду спору доводи чи докази, які б спростовували позовні вимоги, чи доводи або докази здійснення відповідачем сплати основного боргу в розмірі 14400грн. повністю або частково, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 14400грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 530,02грн. 3% річних.

Позивач в додатку до позовної заяви надає розрахунок 3% річних, проведених з відповідної суми боргу згідно кожного з наведених вище актів здачі-приймання робіт, по 08.10.2012р. включно.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі п.п.2.1.5, 3.3, 3.4 Договору та наведені вище доводи рішення в частині стягнення основного боргу, перевіривши правильність проведеного розрахунку 3% річних, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 530,02грн. 3% річних підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 270грн. пені.

До позовної заяви Позивачем додано розрахунок пені, проведений за період 6 місяців з сум основного боргу згідно актів здачі-приймання робіт за жовтень-грудень 2011р. (3600грн.).

Відповідно до п.3.5 Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затримки за кожен день прострочення.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведеного розрахунку суд зазначає, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 270грн. пені з сум основного боргу згідно актів здачі-приймання робіт за жовтень-грудень 2011р. підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

26.11.2012 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 03.12.2012р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 38, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів»(82100, Львівська обл., м.Дрогобич, вул.Гайдамацька, 22, ідентифікаційний код 00240158) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології»(81795, Львівська обл., Жидачівський р.-н, с.Зарічне, ідентифікаційний код 20808038) 14400грн. основного боргу, 530,02грн. 3% річних, 270грн. пені, 1609,50грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Фартушок Т.Б.