Рішення № 28321787, 26.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.12.12 р. Справа № 5006/10/1пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

при помічнику судді (секретарі судового засідання) Дубовик А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТИНГ, ЛТД КО», м. Донецьк,

до відповідачів: 1. Київської районної у м. Донецьку ради, м. Донецьк; 2. виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації

м. Донецька», м. Донецьк,

про визнання права власності, -

За участю:

представника позивача Крюкова А.В. за довіреністю;

представник відповідача 1 не з'явився;

представник відповідача 2 не з'явився;

представник третьої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТИНГ, ЛТД КО», м. Донецьк, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Київської районної у м. Донецьку ради, м. Донецьк, про визнання права власності на нерухоме майно, а саме квартиру №53 в будинку №154а по вул. Артема у Київському районі м. Донецька, у зв'язку з втратою правовстановлюючих документів на дане майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення Донецької міської ради №156 від 24.11.1993 року, реєстраційне посвідчення, видане 20.01.1994 року КП «БТІ м. Донецька» за №4491 (книга №9в), лист КП «БТІ м. Донецька» №01-3/4170 від 13.12.2011 року.

Ухвалою суду від 23.08.2012 року було порушено провадження у справі та залучено Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

11.10.2012 року ухвалою суду за заявою позивача залучено співвідповідача по справі - виконавчий комітет Донецької міської ради, м. Донецьк.

Ухвалою суду від 11.12.2012 року було продовжено строк вирішення спору за клопотанням позивача на 15 днів.

Представник позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити та залишити судові витрати за позивачем.

Представник відповідача 1 - Київської районної у м. Донецьку ради в судове засідання не з'явився. 25.12.2012 року від відповідача 1 надійшла заява про розгляд справи без участі її представника. 11.10.2012 року від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Київська районна у м. Донецьку рада заперечує проти задоволення позову, оскільки порушення прав позивача відсутні.

Представник відповідача 2 - виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк, в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи КП «БТІ м. Донецька» в судове засідання не з'явився. 20.09.2012 року від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі її представника та винесення рішення на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Листом Проектно-будівельного об'єднання «Донецькміськбуд» ім. Ленінського комсомолу від 19.08.1993 року №01/11-764 було повідомлено виконавчий комітет Донецької міської ради, що квартиру №53 у будинку №154А було розподілено ТОВ «Маркетинг, ЛТД КО» (а.с.109).

Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 24.11.1993 року №156 Товариству обмеженою відповідальністю «МАРКЕТИНГ, ЛТД КО» було передано у власність квартиру №53 в будинку №154а по вул. Артема у Київському районі м. Донецька (а.с.92-94).

Пунктом 2 даного рішення було зобов'язано Управління житлового господарства виконкому передати на баланс та у власність ТОВ «МАРКЕТИНГ, ЛТД КО» зазначене майно та виключити його з державного житлового фонду.

20.01.1994 року КП «БТІ м. Донецька» було складено мотивований висновок, яким встановлено, що квартира, розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, буд.154а кв.53, належить ТОВ «МАРКЕТИНГ, ЛТД КО» на підставі реєстраційного посвідчення від 20.01.1994 року та рішення від 24.11.1993 року №156 (а.с.110).

Згідно з інформацією, наданою КП БТІ м. Донецька» в листі від 12.11.2012 року вих.№01-3/8388, станом на 12.11.2012 року право власності на квартиру №53 в будинку №154а по вул. Артема у Київському районі м. Донецька зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТИНГ, ЛТД КО». Первинну реєстрацію права власності було проведено на підставі реєстраційного посвідчення, виданого 20.01.1994 року КП «БТІ м. Донецька» (а.с.67).

07.09.2011 року КП «БТІ м. Донецька» було виготовлено технічний паспорт на квартиру №53 в будинку №154а по вул. Артема у Київському районі м. Донецька, в якому власником даної квартири зазначено ТОВ «МАРКЕТИНГ, ЛТД КО» (а.с.27-30).

Разом з цим, згідно з довідкою, наданою ТОВ «МАРКЕТИНГ, ЛТД КО», позивачем в процесі господарської діяльності було втрачено реєстраційне посвідчення, видане 20.01.1994 року КП «БТІ м. Донецька» на квартиру №53 в будинку №154а по вул. Артема у Київському районі м. Донецька (а.с.125).

27.11.2011 року позивач у зв'язку з втратою правовстановлюючих документів на спірне майно звернувся до КП «БТІ м. Донецька» з листом про видачу дубліката втраченого реєстраційного посвідчення (а.с.20).

Листом КП «БТІ м. Донецька» №01-3/4270 від 13.12.2011 року позивача на його запит було повідомлено, що відповідно до комп'ютерного обліку станом на 08.12.2011 року право власності на квартиру №53 в будинку №154а по вул. Артема у Київському районі м. Донецька зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТИНГ, ЛТД КО». Проте у видачі дублікату втраченого документу було відмовлено, оскільки законодавством такої процедури не передбачено (а.с.21).

Листом виконавчого комітету Донецької міської ради №01/12-560/вих. від 01.10.2012 року позивача також було повідомлено про неможливість видати дублікат втраченого реєстраційного посвідчення на підтвердження право власності на спірне нерухоме майно у позасудовому порядку (а.с.71).

За таких обставин позивач був змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права згідно зі ст.392 Цивільного кодексу України у зв'язку з втратою правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Правом власності згідно з ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого ст. 41 Конституції України, у тому числі у випадку, якщо ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способи захисту права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, звертаючись з позовними вимогами у даній справі, позивач скористався передбаченим статтею 1 Господарського процесуального кодексу України способом захисту свого права шляхом пред'явлення позову про визнання права власності саме у зв'язку із втратою документів, які його засвідчують, керуючись при цьому ст. 392 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Оскільки відносини з приводу передачі спірного майна ТОВ «МАРКЕТИНГ, ЛТД КО» виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, то до них згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України застосовуються положення Цивільного кодексу УРСР (1963 року).

Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі речі, якщо договором або законом не встановлено інше.

Пунктом 3.4 Інструкції про порядок проведення реєстрації житлового фонду з типовими формами облікової документації, затвердженої Наказом ЦСУ СРСР від 15.07.1985 року №380, яка діяла на момент прийняття рішення про передачу спірного майна позивачу, було передбачено, що бюро технічної інвентаризації складає мотивований висновок про те, чи належить житловий будинок (приміщення) заявнику, та направляє його виконкому місцевої Ради. Після прийняття виконкомом рішення про оформлення права власності на житловий будинок (приміщення) бюро технічної інвентаризації на підставі даного рішення проводить реєстрацію будинку та видає реєстраційне посвідчення.

Таким чином, з огляду на викладені приписи законодавства, суд приходить до висновку, що право власності у позивача на квартиру №53 у будинку №154а по вул. Артема у м. Донецьку виникло в порядку, встановленому законодавством, яке діяло на момент виникнення та реєстрації права власності. Даний порядок було повністю дотримано під час передачі спірної квартири позивачу, що підтверджується матеріалами справи, а саме рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 24.11.1993 року №156 та висновком про реєстрацію від 20.01.1994 року, складеного КП «БТІ м. Донецька».

На цей час позивач вільно та відкрито володіє, користується та розпоряджається вище зазначеним майном.

Відповідно до ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Сторони, в свою чергу, не надали суду документи, які підтверджують, що позивач неправомірно заволодів майном.

Таким чином, з урахуванням того, що статтею 392 ЦК України прямо передбачено подання позову власником майна про визнання його права власності у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТИНГ, ЛТД КО», м. Донецьк, до відповідачів: 1. Київської районної у м. Донецьку ради; 2. виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», м. Донецьк, про визнання права власності підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають покладенню на позивача відповідно до його клопотання.

На підставі вищевикладеного, керуючись Інструкцією про порядок проведення реєстрації житлового фонду з типовими формами облікової документації, затвердженої Наказом ЦСУ СРСР від 15.07.1985 року №380, ст. ст. 11, 15, 16, 316, 328, 391, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст.128 Цивільного кодексу УРСР, ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТИНГ, ЛТД КО», м. Донецьк, до відповідачів: 1. Київської районної у м. Донецьку ради; 2. виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», м. Донецьк - задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТИНГ, ЛТД КО» (83000, м. Донецьк, пр. 25-річчя РСЧА, буд. 1В, код ЄДРПОУ 01200534) право власності на нерухоме майно, а саме квартиру №53 у будинку №154а по вул. Артема у м. Донецьку.

Судові витрати залишити за позивачем.

У судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Харакоз К.С.