Рішення № 283211, 28.11.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" листопада 2006 р.           Справа № 323/9-06

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ

до Комунального підприємства теплових мереж „Ржищівтепломережа”, м. Ржищів

про стягнення 27148,07 грн.,

за участю представників:

позивача:Рак О.В., довір. № 271/10 від 18.09.2006р.,

відповідача:Шпильовий І.П. –директор, обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі –ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, Позивач) до Комунального підприємства теплових мереж „Ржищівтепломережа” (далі –КПТМ „Ржищівтепломережа”, Відповідач) про стягнення 27148,07 грн., з яких 22633,45 грн. заборгованість за поставлений природний газ на протязі квітня та жовтня-грудня 2005 року, 1902,05 грн. індекс інфляції, 612,72 грн. три проценти річних та 1999,85 грн. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем були укладені договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-791-ТЕ-17 від 01.04.2005 року та додаткова угода № 1 від 27.09.2005 року в порушення умов яких, відповідач не в повному обсязі розрахувався за поставлений природний газ на протязі квітня та жовтня-грудня 2005 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 22633,45 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача також 1902,05 грн. індексу інфляції, 612,72 грн. три проценти річних з простроченої суми та 1999,85 грн. пені. Всього загальна сума позову складає 27148,07 грн.

          В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач в судовому засіданні, позовні вимоги визнав в повному обсязі, проте письмового відзиву на позовну заяву не надав. Одночасно відповідач заявив усне клопотання про відстрочку виконання рішення на три місяці. Позивач проти вказаного клопотання заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до умов договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-791-ТЕ-17 від 01.04.2005 року (далі –договір) та додаткової угоди № 1 від 27.09.2005 року, укладених між сторонами, позивач (постачальник) взяв на себе зобов’язання передати у власність відповідачу в 2005 році природний газ, а відповідач (покупець) зобов’язався прийняти та оплатити газ відповідно до умов договору та додаткової угоди.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за газ проводиться покупцем грошовими коштами плановими платежами щодекадно до 10, 20 та 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Судом встановлено, що на виконання умов договору з врахуванням змін, внесених додатковою угодою, позивач на протязі квітня та жовтня-грудня 2005 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 279,101 тис.куб.м. на загальну суму 59599,04 грн., про що свідчать належним чином засвідчені копії актів передачі-приймання природного газу від 30.04.2005 року на суму 5465,59 грн., від 31.10.2005 року на суму 8724,70 грн., від 30.11.2005 року на суму 20383,95 грн. та від 31.12.2005 року на суму 25024,80 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Як повідомив позивач, відповідач частково виконав свої зобов’язання по оплаті поставленого природного газу, перерахувавши на рахунок позивача суму грошових коштів у розмірі 36965,59 грн. Таким чином, залишок заборгованості за поставлений природний газ склав 22633,45 грн.

На день розгляду справи заборгованість за поставлений природний газ на протязі квітня та жовтня-грудня 2005 року відповідачем в заявленій сумі не погашена, але визнана ним в повному обсязі.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 вказаного Кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не вказано договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми. За час прострочення виконання грошового зобов’язання індекс інфляції склав 1902,05 грн., а три проценти річних з простроченої суми –612,72 грн. Вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, на підставі п. 7.2. та п. 7.4. договору позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу за період з 15.04.2006 року по 15.10.2006 року в сумі 1999,85 грн.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 22633,45 грн. заборгованості за поставлений природний газ на протязі квітня та жовтня-грудня 2005 року, 1902,05 грн. індексу інфляції, 612,72 грн. трьох процентів річних та 1999,85 грн. пені.

Проте, суд звертає увагу на наступне.

Основні засади господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, передбачені Господарським кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Отже, за наявності цих спеціальних положень до господарських зобов'язань суд застосовує положення Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач є комунальним підприємством, яке надає послуги по виробленню теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій про що свідчать безпосередньо предмет договору, а також те, що борг виник у зв’язку з несплатою населенням комунальних послуг, враховуючи необхідність відповідачу для якісної підготовки до осінньо-зимового періоду обігових коштів та те, що підприємство відповідача на сьогодні приймає участь у реструктуризації заборгованості, суд вважає за можливе, як виняток, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, що підлягає стягненню і стягнути з відповідача пеню в розмірі 999,85 грн.

З урахуванням наведеного, з відповідача підлягає стягненню 22633,45 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 1902,05 грн. індексу інфляції, 612,72 грн. трьох процентів річних та 999,85 грн. пені.

Разом з тим, приймаючи до уваги тяжке фінансове становище відповідача, суд вважає за можливе відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України в задоволення усного клопотання відповідача –відстрочити виконання рішення на три місяці.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж „Ржищівтепломережа” (09230, Київська область, м. Ржищів, вул. Франка, 3, код ЄДРПОУ 25666817) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 22633,45 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 1902,05 грн. індексу інфляції, 612,72 грн. трьох процентів річних, 999,85 грн. пені, 271,49 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відстрочивши виконання рішення на три місяці.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позову –відмовити.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                 Є.П. Євграфова