Рішення № 28320836, 26.12.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.12.12р.

Справа № 8/5005/9486/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агропромкомплект", (м. Дніпропетровськ)

до Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", (м. Марганець, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 209 від 22.03.12р. у загальному розмірі 36 259,61 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Зінченко А.Ф. - представник (дов. № 184 від 05.11.12р.)

від відповідача: Постоєнко М. М. - юрисконсульт (дов. № 30/30 від 10.01.12р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агропромкомплект" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 209 від 22.03.12р. у загальному розмірі 36 259,61 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 35 910,72 грн. - основний борг, 35,91 грн. - інфляційні втрати, 312,98 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 209 від 22.03.12р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену продукцію.

04.12.12р. до господарського суду надійшов відзив від Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" № 30/1295 від 03.12.12р., в якому відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та неправомірними, на підставі чого просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач 17.12.12р. не погоджуючись с доводами відповідача надав до суду заперечення проти відзиву на позовну заяву вих. № 1908 від 14.12.12р., в якому стверджує, що наведені відповідачем доводи не звільняють його від оплати товару та сплати штрафних санкцій у зв'язку з простроченням платежів. Позивач вказує на те, що всі представлені ним документи на поставлений товар підписані повноважними особами позивача та на підставі чого вважає, що позов підлягає задоволенню.

Розгляд справи відкладався з 20.11.12р. на 04.12.12р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.12.12р. по 18.12.12р. та з 18.12.12р. по 26.12.12р.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агропромкомплект", як постачальник, та Публічним акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", як покупець, було укладено договір поставки № 209, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, вказується в специфікаціях (додатках) до договору (далі-товар), які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару зазначаються в специфікаціях (додатках) до цього договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1., п. 3.2. договору, постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, зазначеними в специфікації (додаток) до цього договору. Постачальник зобов'язується поставити товар покупцеві у строки, визначені п. 3.3. цього договору.

Згідно п. 3.3. договору, поставка товару здійснюється постачальником згідно п. 3.1. цього договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, містить обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторонами вказують у специфікації (додаток) до цього договору. Дострокова поставка товару постачальником допускається тільки за згодою сторін.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що разом з товаром, але не пізніше дати поставки товару Постачальник надає покупцеві документи складені на українській мові.

Перехід права власності на товар, що поставляється відбувається в момент підписання видаткової накладної обома сторонами (п. 3.6. договору).

Відповідно до п. 3.7. договору, якщо зазначені в п. 3.4. договору документи складені з порушенням вимог для складання таких документів, якщо найменування та/або номенклатура, якісні та кількісні характеристики товару, зазначені в таких документах, не відповідають назві та/або номенклатурі, якісним і кількісним характеристикам поставленого товару, покупець має право відмовитися від прийняття товару без надання пояснень.

Постачальник зобов'язаний одночасно з пакетом документів на товар, зазначених у п. 3.4. договору передати покупцю податкову накладну, виписану відповідно до вимог законодавства та, у випадках передбачених законодавством, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 3.9. договору).

Згідно п. 4.1., п. 4.2. договору, загальна вартість товару за цим договором складає суму товару по всіх специфікаціях (додатків) до цього договору. Ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується в специфікаціях (додатках) до договору.

Порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в специфікаціях до цього договору (п. 4.6 договору).

Відповідно до п. 11.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31 грудня 2012, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами.

Позивач зазначає, що свої зобов'язання виконав повністю та передав відповідачу продукцію в повному обсязі та належної якості, а саме:

- згідно специфікації № 2 від 12.04.2012р. до договору (додаток № 3) позивач передав, а відповідач отримав продукцію виробничо-технічного призначення на суму без ПДВ 1 046,70 гривень, крім того ПДВ в розмірі 209,34 гривень та всього загальною вартістю з ПДВ в розмірі 1 256,04 гривень, що підтверджується накладною № 280504А/с3/01 від 28.05.2012 року (додаток № 4), підписаною уповноваженою особою на підставі довіреності № 603 від 28.05.2012р. - Пишновою Н.І. (додаток № 5);

- згідно специфікації № 3 від 15.06.2012р. до договору (додаток № 6) позивач передав, а відповідач отримав продукцію виробничо-технічного призначення на суму без ПДВ 944,10 гривень, крім того ПДВ в розмірі 188,82 гривень та всього загальною вартістю з ПДВ в розмірі 1 132,92 гривень, що підтверджується накладною № 060701А/с3/01 від 06.07.2012 року (додаток № 7), підписаною уповноваженою особою на підставі довіреності № 797 від 02.07.2012р. - Пишновою Н.І. (додаток № 8);

- згідно специфікації № 3 від 15.06.2012р. до договору (додаток № 6) позивач передав, а відповідач отримав продукцію виробничо-технічного призначення на суму без ПДВ 27 934,80 гривень, крім того ПДВ в розмірі 5 586,96 гривень та всього загальною вартістю з ПДВ в розмірі 33 521,76 гривень, що підтверджується накладною № 060703А/с3/01 від 06.07.2012 року (додаток № 9), підписаною уповноваженою особою на підставі довіреності № 797 від 02.07.2012р. - Пишновою Н.І. (додаток № 8).

На підставі частини 1 та частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України покупець зобов'язаний прийняти та оплатити повну ціну переданого товару після його прийняття або на умовах визначених договором.

Позивач стверджує, що відповідно до п. 4.6. договору поставки № 209 від 22.03.2012р. та п. 4 зазначених специфікацій, відповідач зобов'язався розрахуватись за поставлену продукцію протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту передачі права власності на неї покупцю на підставі рахунку, накладної та податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання по договору виконав у повному обсязі, що підтверджується накладними, підписаними уповноваженою особою відповідача.

Позивач вказує на те, що оплата поставленої продукції не здійснена взагалі. Таким чином Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання.

З метою вирішення питання щодо сплати заборгованості, позивач неодноразово звертався до відповідача усно, а також письмово з листами, а саме, 30.07.2012р. позивачем було направлено лист № 1259 з проханням підписати акт взаєморозрахунків та в строк до 03.08.2012р. здійснити оплату поставленої продукції.

Відповідач вимоги позивача залишив без відповіді та задоволення. Позивач повторно 06.08.2012р. звернувся до відповідача з листом № 1279. У відповідь він отримав лист № 1/562 від 17.08.2012р., в якому відповідач повідомив позивачу, що оплачувати продукцію не має можливості.

З огляду на викладене, позивач направив лист-претензію № 1588 від 11.10.2012р., яка додається до матеріалів справи, в якій просить відповідача погасити заборгованість в строк до 20.10.2012 року. Але відповідачем також було залишено претензію без відповіді та задоволення.

Таким чином у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за поставлений йому товар у розмірі 35 910,72 грн.

По теперішній час, позивач стверджує, що відповідач не виконує своїх зобов'язань, а саме ухиляється від сплати вартості продукції, поставленої за договором, тим самим порушуючи права позивача.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в розмірі 35 910,72 грн. згідно договору поставки № 209 від 22.03.2012р.

Доказів виконання по оплаті за договором поставки № 209 від 22.03.12р. на загальну суму 35 910,72 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 35 910,72 грн.

Пунктом 9.2. договору встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань, не встановлена договором, регламентується чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі п. 9.2. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача інфляцію у сумі 35,91 грн. та 3% річних у сумі 312,98 грн., згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 7).

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 312,98 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні з'ясовано, що відповідачем частково сплачено заборгованість у розмірі 29 394,00 грн., що підтверджено копією банківської виписки від 28.10.11р.

Перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних нарахувань, розрахованих від суми основного боргу з застосуванням індексів інфляції з червня 2012 року по жовтень 2012 року та з липня 2012 року та жовтень 2012 року у загальному розмірі 35,91 грн. не підлягають задоволенню, оскільки значення індексу інфляції за наведений період, розраховане шляхом перемножування між собою помісячних індексів інфляції, що складають відповідний період, є меншим одиниці.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, буд. 62; р/р 26008132701001 в ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Марганець, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00190911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агропромкомплект" (49055, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 31-А; р/р 26007050301874 в ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 33339135) - 35 910 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот десять) грн. 72 коп. основного боргу, 312 (триста дванадцять) грн. 98 коп. 3% річних, 1 607 (одна тисяча шістсот сім) грн. 91 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

І.Ю. Дубінін

Повне рішення складено 29.12.12р.