Рішення № 28320727, 25.12.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" грудня 2012 р.

Справа № 5013/1477/12

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1477/12

за позовом: приватного підприємства "Статус-Нова", м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Регул - 2010", м. Кіровоград

про стягнення 2 671,80 грн.

Представники:

від позивача - Цибульська Н.В., керівник;

від відповідача - Білоусова-Мелентьєва Л.І., керівник.

Приватне підприємство "Статус-Нова" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Регул - 2010" на користь позивача збитків в сумі 2 671,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про надання послуг з ведення та відновлення бухгалтерського обліку від 01.06.12 р., в результаті чого позивачу було завдано збитки, у вигляді сплати позивачем штрафних санкцій згідно податкових повідомлень - рішень від 17.09.2012 р. та 02.10.2012 р. в сумі 170, 00 грн. та 510,00 грн., адміністративний штраф в сумі 85,00 грн. згідно постанови Кіровського районного суду від 25.09.2012 р., а також грошові кошти в сумі 1816,00 грн., сплачені позивачем за договором про надання послуг з ведення та відновлення бухгалтерського обліку від 01.06.2012 р., а всього 2 671,80 грн.(а.с. 3-6 том 1).

Відповідач позовні вимоги заперечив, стверджуючи, що свої зобов'язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі (а.с. 47 том 1, а.с. 79-81 том 2).

Так зокрема, в частині витрат, які позивач поніс за несвоєчасну подачу звітності, відповідач зазначає, що за умовами договору не несе матеріальної відповідальності за несвоєчасну їх подачу. До того ж, за весь період дії договору керівник позивача не надавав відповідачу доручень на подання звітності до податкових органів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступні обставини.

01.06.12 р. між приватним підприємством "Статус - Нова" (далі - Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Регул-2010" (далі - Виконавець) укладено договір про надання послуг з ведення та відновлення бухгалтерського обліку (а.с. 9-10 том 1).

Відповідно до умов Договору, Замовник дає завдання, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню передбачених цим Договором бухгалтерських послуг та правової підтримки за плату; послуги за цим Договором надаються в період з 01.06.12 р. по 31.08.12 р. (п.п. 1.1. - 1.2. Договору).

У пункті 2.1. Договору сторони визначили, що Виконавець, із урахуванням положень Договору бере на себе зобов'язання щодо надання наступних послуг з перевірки на предмет порушень порядку ведення та оформлення наявних первинних розрахунково-платіжних документів за період з 03.08.11 р. по 31.05.12 р.

- забезпечення дотримання у Замовника встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

- організація контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій Замовника.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін; строк цього Договору становить 81 календарний день (п.п. 8.1.- 8.2. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками Замовника та Виконавця, скріплений круглими печатками сторін.

З метою виконання взятих на себе зобов"язань за Договором, відповідачем, як Виконавцем, 26.06.12 р. виставлено позивачу рахунок - фактуру № СФ-1/3779566 на суму 1816,00 грн. (а.с. 11 том 1).

Як вбачається з банківської виписки, з рахунку позивача 27.06.12 р. здійснено оплату виконаних відповідачем послуг в розмірі 1 816,00 грн. (а.с. 12).

22.08.12 р. Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області ДПС була проведена камеральна перевірка, за результатами якої було складено акт камеральної перевірки про неподання податкової звітності з податку на прибуток № 258/15-1/37795661 (а.с. 13), в якому було встановлено, що позивачем порушено терміни подання податкової звітності з податку на прибуток, граничний строк подання якої був до 09.08.12 р., тобто в період дії укладеного між сторонами Договору.

17.09.12 р. Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області ДПС на підставі акта про перевірку № 258/15-1/37795661 від 22.08.12 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001370151, яким застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 170,00 грн., які були списані з рахунку позивача у дохід держави, що підтверджується актом від 01.10.12 р. (а.с. 18 том 1).

04.09.12 р. державним податковим ревізором - інспектором був складений протокол № 24 про адміністративне правопорушення (а.с. 14 том 1), на підставі якого 25.09.12 р. Кіровським районним судом м. Кіровограда була винесена постанова у справі № 1109/8824/12, провадження № 3/1109/2374/12, згідно з яким директор позивача Цибульська Н.В. була притягнута до відповідальності, а саме була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн. (а.с. 15 том 1).

Штраф в розмірі 85,00 грн. був сплачений позивачем 04.10.12 р. згідно платіжного доручення № Р2А257825515966116 (а.с. 16 том 1).

26.09.12 р. Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області ДПС, на підставі наказу від 17.09.12 р. № 1569 (а.с. 19 том 1), була здійснена ще одна документальна позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства "Статус-Нова" та складено акт № 193/1740/37795661 від 26.09.12 р. (а.с. 20 том 1), яким встановлено факт несвоєчасності подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків за ІІ квартал 2012 року, граничний строк подання якої 09.08.12 р., тобто в період дії укладеного між сторонами Договору.

02.10.12 р. Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області ДПС, на підставі акта № 193/1740/37795661 від 26.09.12 р., винесено податкове повідомлення-рішення № 0001230174, яким застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 510,00 грн. (а.с. 21 том 1), що були сплачені позивачем у дохід держави згідно платіжного доручення № 298 від 02.10.12 р. (а.с. 22 том 1).

Враховуючи наведене вище, позивач вважає, що відповідач, як Виконавець, не виконав взяті на себе за Договором зобов'язання, що в свою чергу призвело до збитків, які зазнав позивач.

Посилаючись на норми ст. 193 ГПК України та ст. 610 ЦК України, позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати на користь позивача збитки в розмірі 2581,00 грн., з яких: 170,00 грн. та 510,00 грн. - сплачені позивачем штрафні санкції, 1816,00 грн. - здійснена позивачем оплата за Договором та 85,00 грн. - сплачений директором підприємства позивача штраф.

До того ж, на підставі п. 4.3. Договору, згідно якого за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань за цим Договором винна сторона сплачує другій стороні штраф у розмірі 5% від вартості послуг, що повинні бути надані за цим Договором, позивач просить стягнути з відповідача 90,80 грн. штрафу.

Господарський суд дійшов висновку про безпідставність пред'явленого позову, з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи позов, позивач, як на доказ невиконання взятих відповідачем на себе за Договором від 01.06.2012 р. зобов'язань, посилається на акти перевірки та відповідні податкові повідомлення-рішення, постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда ....

Позивач вважає, що в зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань відповідно до умов Договору, відповідач повинен відшкодувати позивачу збитки в розмірі 2 581, 00 грн., а також сплатити визначений п. 4.3. Договору штраф (5% від вартості послуг за Договором) в сумі 90,80 грн., за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань за Договором.

Як на правову підставу обґрунтованості своїх вимог позивач посилається в позові на ч. 1 ст. 906 ЦК України, відповідно до змісту якої збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором; виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарський суд встановив, що між сторонами укладеного договір, правова природа якого відповідає договору про надання послуг, правовідносини за яким регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення глави 63 можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті діяльності (ч. 2 ст. 901 ЦК України).

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України, що кореспондує зі ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання вважається порушеним у випадку його повного (часткового) невиконання або неналежного виконання.

Відповідно до ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником, наявність збитків, а також причинного зв'язку між першим та другим лежить на позивачеві згідно з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, за якими на сторони покладений обов'язок доведення обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, позивачеві належало довести обставини невиконання відповідачем зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг передбачена ст. 906 Цивільного кодексу України.

Відповідно до цієї статті збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами укладеного сторонами Договору про надання послуг з ведення та відновлення бухгалтерського обліку відповідач надає позивачу послугу з перевірки на предмет порушень порядку ведення та оформлення наявних первинних розрахунково-платіжних документів за період з 03.08.11 р. по 31.05.12 р.

Позивач в позові стверджує, що відповідач не виконав взяте на сбе за Договором зобов"язання, однак вказаних ним обставин позивач не довів суду.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підтвердження факту односторонньої необґрунтованої відмови відповідача від виконання зобов'язань за Договором та спричинення відповідачем збитків в сумі 2581,00 грн. позивач посилається на надані ним до суду докази, а саме: акти податкових перевірок та відповідні до них податкові повідомлення - рішення від 17.09.2012 р. за № 0001370151 та від 02.10.2012 р. за № 000123017; постанова Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25.09.2012 р. про притягнення керівника ПП "Статус-Нова" Цибульської Н.В. до адміністративної відповідальності; платіжні документи про сплати позивачем штрафів в сумі 85,00 грн., 170,00 грн. та 510, 00 грн. (а.с. 13, 15, 16,17, 18, 20, 21, 22 том 1).

Однак, господарський суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не є належними доказами, що підтверджують наявність у позивача збитків, а тим більше спричинених відповідачем.

Застосування до позивача органами податкової служби штрафних санкцій за порушення норм податкового законодавства, а саме щодо порушення позивачем термінів податкової звітності з податку на прибуток; притягнення керівника підприємства позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП за неподання посадовими особами податкової декларації за 1 півріччя 2012 р. та проведення позивачем відповідної їх сплати, не вказують на наявність у позивача збитків, спричинених відповідачем у зв'язку з невиконанням останнім своїх зобов'язань за Договором.

Разом з тим, згідно доводів відповідача в судовому засіданні, а також відповідно до наданих відповідачем доказів у справі вбачається, що відповідач виконав взяті на себе за Договором зобов'язання, про що відповідачем було складено та підписано акт за № 1/3779566 від 07.09.2012 р., який за доводами відповідача, пропонувався для підписання позивачу, однак від підпису акту відповідач відмовився, про що останнім складено відповідний акт про відмову від підписання акту виконаних робіт від 07.09.2012 р. (а.с. 54 том 1).

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, вказаний акт дійсно йому пропонувався відповідачем для підписання, однак, оскільки відповідач свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим акт і не був підписаний позивачем. Обґрунтована ж письмова відмова від підписання акту, позивачем відповідачу не надавалась.

Господарський суд звертає увагу на те, що за умовами укладеного сторонами Договору (п. 2.4 Договору), приймання від Виконавця надані послуги шляхом підписання акту наданих послуг, якщо послуги відповідають умовам Договору, є правом Замовника позивача).

Не підписавши акт № 1/3779566 від 07.09.2012 р., позивач не використав надане йому Договором право.

На підтвердження виконання взятих на себе за Договором зобов'язань відповідачем до справи наданні відповідні докази, а саме: картки рахунків №№ 001, 031, 05, 22, 30, 37, 685, 703, 92 за період з 01.08.11 по 31.12.11 р.; книга розрахунку та обліку комісійної винагороди по рахунку 703; журнал реєстрації виписаних рахунків та актів виконаних робіт по рахунках 051, 052; журнал реєстрації господарських договорів; журнал реєстрації авансових звітів та посвідчень на відрядження; журнал реєстрації платіжних доручень; журнал реєстрації наказів (а.с. 61- 150 том 1, а.с. 1-37 том 2).

Крім того, за доводами відповідача ним виконувалась і інша робота, яка не передбачена умовами укладеного сторонами Договору.

Про виконанні відповідачем роботи, останнім складено та підписано відповідний акт виконаних робіт від 07.09.2012 р., але від підписання даного акту, як стверджує відповідач, позивач також відмовився (а.с. 59- 60).

Отже, наданими до суду відповідачем доказами спростовуються доводи позивача про невиконання відповідачем зобов'язань за Договором, а також необґрунтовану відмову відповідача від виконання взятих на себе за Договором зобов'язань.

Крім того, господарський суд звертає увагу на те, що за умовами укладеного сторонами Договору (п.п. 2.1., 2.2 Договору) зобов'язання, які взяв на себе відповідач,і не стосуються складання та подання податкової звітності.

В цій частині доводи позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у справі доказами.

Так, за умовами укладеного сторонами 01.06.2012 р. Договору, обов'язок складання та подання у визначені строки податкової звітності, на відповідача не покладався.

До того ж представник позивача в судовому засіданні пояснив, що доручення відповідачу на подання податкової звітності він не надавав.

Господарський суд погоджується з доводами відповідача в тій частині, що за своїм визначенням та змістом поняття "фінансова звітність" та податкова звітність" є суттєво різними.

Недоведеність позивачем елементів складу цивільного правопорушення, які б могли бути достатньою підставою для покладання на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків, дає підстави господарському суду дійти висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Наявні в матеріалах справи докази не підтверджують сукупність необхідних складових та не дають достатніх правових підстав для задоволення позову.

Сплачений позивачем аванс, як-то передбачено Договором, не є збитками в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України.

Отже, позивач в супереч вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів належними та допустимими доказами факту невиконання відповідачем взятих на себе за Договором зобов'язань та спричинення позивачу, у зв'язку з цим збитків.

Враховуючи також наведене вище, вимога позивача, зокрема, про стягнення з відповідача сплаченої за Договором позивачем суми 1 816,00 грн., а також вимога про стягнення з відповідача, нарахованого згідно п. 4.3. Договору штрафу, є безпідставними.

Що ж стосується наданих позивачем у справі доказів, а також інших наданих відповідачем додоказів, господарський суд відхиляє їх, з огляду на їх неналежність, оскільки вони не стосуються предмету даного спору (а.с. 45-78, 79-80, 82-94, 96-110 том 2).

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача і не стягуються.

Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 02.01.2013 р.

Суддя Л. С. Коротченко