Рішення № 28318879, 24.07.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року Справа № 02/5026/1023/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю заступника військового прокурора Черкаського гарнізону Гліган С.О. - за посвідченням, представників: позивача: Свириденко В.М. - за довіреністю, відповідача: Глущенко О.М. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до державного підприємства "Науково - виробничий комплекс "Фотоприлад" про стягнення 8 110 грн. 05 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 8110 грн. 05 коп., зокрема: 6518 грн. 68 коп. пені, 1261 грн. 68 коп. три проценти річних, 329 грн. 70 коп. інфляційних, що нараховані у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе обов'язків по договору про надання послуг з контролю якості та приймання продукції № 601/2339/ВП-2010 року від 14.01.2011, відповідно до актів про надання послуг з контролю якості продукції, вказаних у позовній заяві.

До початку розгляду справи по суті представник позивача Свириденко В.М. подав заяву про уточнення позовних вимог від 24.07.2012, в якій вказав, що на виконання ухвали суду із врахуванням того, що у 2012 році 366 днів, та нарахування початку прострочення сплати коштів по акту № 27 від 13.10.2011, позивач уточнив розмір позовних вимог та подав розрахунок санкцій, відповідно до якого за неналежне виконання умов договору із відповідача належить до стягнення на користь Міністерства оборони України 6 486 грн.29 коп. пені, 1 255 грн. 41 коп. три проценти річних; індекс інфляції у розмірі 329 грн. 70 коп., а всього 8 071 грн. 40 коп.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав повністю позов в частині стягнення трьох процентів річних в сумі 1 261 грн. 68 коп. та індексу інфляції в сумі 329 грн. 70 коп., щодо стягнення пені просить суд прийняти до уваги виключно негативні обставини, що призвели до порушення відповідачем договірних зобов'язань, зокрема те, що основний замовник - ДП "Завод ім. Малишева" не розрахувався з відповідачем за продукцію військового призначення, поставлену йому у 2008 - 2010 роках і до цього часу винен відповідачу 22 075 158 грн. 42 коп. по договору № 420-305дп від 23.04.2009 і 767 579 грн. 63 коп. по договору № 954 дп від 10.12.2007 (на підтвердження чого додав до відзиву копії актів звірки), стягнути ці борги відповідач не може в зв'язку з тим, що боржник вже кілька років перебуває в стані перманентного банкрутства; відповідач просить врахувати, що є державним підприємством оборонного комплексу України; зменшення суми стягнутої пені не порушить майнових інтересів позивача і просив суд скористатись своїм правом та застосувати ст. 83 ГПК України і зменшити нараховану позивачем суму пені до 25 %, що становить 1 629 грн. 67 коп.

У судовому засіданні:

- прокурор підтримав позов повністю з підстав, викладених у ньому, просив суд задовольнити позов, стягнути з відповідача суму з урахуванням уточненої позивачем суми, заперечив проти зменшення суми пені;

- представник позивача позов підтримав повністю з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив задовольнити позов, заперечив проти зменшення суми пені, оскільки відповідач не вказав достатніх підстав для такого зменшення;

- представник відповідача підтримав відзив на позов з підстав, викладених у ньому, просив суд використати своє право, передбачене ст. 83 ГПК України, і зменшити суму пені, та пояснив, що таке зменшення суми пені не порушить інтереси позивача, який не працює заради прибутку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи прокурора та представників сторін, суд встановив наступне.

Між Державним підприємством Науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" в особі Генерального директора Бурківського Анатолія Олександровича (замовник за договором, відповідач у справі) та Міністерством оборони України в особі начальника Управління військових представництв Міністерства оборони України Мельника Володимира Федоровича (виконавець за договором, позивач у справі) укладено Договір № 601/2339/ВП-2011 від 14.01.2011 про надання представництвом державного замовника послуг з контролю якості та приймання продукції, за умовами якого Виконавець зобов'язався забезпечити надання Замовникові, підпорядкованим виконавцю військовим представництвом № 1347 послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт), за відповідністю розроблення, виготовлення продукції оборонного призначення вимогам нормативних документів і технічної документації за Переліком, зазначеним у Календарному плані надання представництвом державного замовника послуг з контролю якості та приймання продукції згідно з Додатком № 1 до Договору (п. 1.1. Договору).

Договором передбачено, зокрема, наступне:

- Замовник зобов'язався прийняти надані йому Представництвом послуги з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт) та оплатити їх Виконавцю відповідно до умов Договору (п. 1.3.);

- найменування та обсяг продукції стосовно якої надаються послуги зазначаються у Календарному плані (п. 3.1.);

- за результатами надання послуг Виконавець складає Акт до договору за формою (Додаток № 3 до Договору), один примірник якого разом із супровідними документами подає Замовникові (п. 3.2.);

- зазначений Акт підтверджує факт надання Виконавцем послуг і є підставою для їх оплати Замовником. Датою виконання зобов'язань щодо надання послуг є дата підписання Акта Сторонами Договору (п. 3.3.);

- за надані послуги замовник перераховує на рахунок Виконавця грошові кошти в розмірі 1 відсоток від виробничої собівартості прийнятої продукції (виконання робіт) - п. 4.1;

- загальна вартість послуг (без податку на додану вартість) які будуть надані за даним договором, становить 5 637,56 грн. (п. 4.2.);

- розрахунки здійснюються шляхом проведення попередньої оплати або у тридцятиденний термін після затвердження Сторонами Акта (п. 4.4.);

- за порушення строків оплати послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми затриманого платежу за кожний день затримки (п. 5.2.).

В подальшому сторони укладали додаткові угоди до договору, в яких за взаємною згодою змінювали, зокрема, вартість наданих послуг відповідно до Календарного плану у зв'язку із збільшенням обсягів продукції, яка підлягає контролю якості і прийманню Виконавцем, та загальну вартість наданих послуг по договору.

На виконання даного договору у період з 19.08.2011 по 23.01.2012 сторонами складено наступні акти про надання послуг з контролю якості продукції: № 15, № 16 від 19.08.2011, № 17, № 18, № 19 від 07.09.2011, № 20, № 21, № 22, № 23 від 03.10.2011, №24, № 25, № 26 від 06.10.2011, № 27, № 28, № 29 від 13.10.2011, № 30, № 31 від 14.11.2011, № 32, № 33 від 24.11.2011, № 34 від 09.12.2011, № 35 від 15.12.2011, № 36, № 37, № 38, № 39 від 28.12.2011, № 40 від 29.12.2011, № 41 від 13.01.2012. № 42 від 23.01.2012.

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін, скріплені печатками, жодних зауважень щодо наданих послуг, їх якості чи вартості не вказано.

Позивач стверджує, що відповідач повністю розрахувався із ним за надані послуги, однак, допустив при цьому порушення строків виконання своїх договірних зобов'язань, оскільки акти оплачені із порушенням встановленого договором строку оплати.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення з огляду на наступне.

Суд оцінив заяву за підписом представника позивача про уточнення позовних вимог, заслухав пояснення представника позивача та прийшов до висновку, що вказана заява не є заявою про зменшення розміру позовних вимог, оскільки у ній лише вказано розрахунок сум пені, індексу інфляції та трьох процентів річних з урахуванням правильних дат та періодів, тобто, враховано допущені арифметичні помилки, а представник позивача відповідно до довіреності не має права на підписання заяви про зменшення розміру позовних вимог. Таким чином, суд розглядає справу відповідно до позовної заяви.

Договір № 601/2339/ВП-2011 року про надання представництвом державного замовника послуг з контролю якості та приймання продукції від 14.01.2011, на який посилається прокурор як на підставу позовних вимог, за своєю правовою природою є Договором про надання послуг.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписом статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Сторонами у п. 4.4. Договору встановлений порядок проведення розрахунків, а саме, шляхом проведення попередньої оплати або у тридцятиденний термін після затвердження Сторонами Акта.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, сторонами належним чином оформлені та підписані акти про надання послуг з контролю якості продукції, однак, вони не оплачені в тридцятиденний строк після затвердження, як це передбачено умовами договору.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не оплатив в установлені договором строки вартість наданих послуг, тому з нього підлягають до стягнення на користь позивача три проценти річних в сумі 1 255 грн. 41 коп. та 329 грн. 70 коп. індексу інфляції.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В пункті 5.2. Договору сторони передбачили відповідальність сторін та встановили, що за порушення строків оплати послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми затриманого платежу за кожний день затримки.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про зменшення пені необхідно залишити без задоволення, з відповідача стягнути на користь позивача пеню в сумі 6 486 грн. 29 коп. відповідно до уточненого розрахунку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування вказаної норми є правом суду. При цьому застосування цієї процесуальної норми можливе лише у разі можливості застосування норми матеріальної.

Відповідач не вказав норму матеріального права, яку необхідно застосувати у даній ситуації.

В статті 617 ЦК України вказано, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічна норма виписана у Господарському кодексі України, в частині 2 статті 218 якого встановлено, зокрема, що суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, відповідно до закону невиконання своїх договірних зобов'язань замовником відповідача - ДП " Завод ім. Малишева" - не може бути підставою для зменшення пені за невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню в доход спеціального фонду Державного бюджету України 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із державного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 85, ідентифікаційний код 14312329) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022 ) - 6 486 грн. 29 коп. пені, 1255 грн. 41 коп. три проценти річних, 329 грн. 70 коп. інфляційних втрат.

У решті позову відмовити.

Стягнути із державного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 85, ідентифікаційний код 14312329) до спеціального фонду Державного бюджету України 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.07.2012

Суддя А.Д. Пащенко