Постанова № 28318211, 03.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 грудня 2012 року 11:19 № 2а-14911/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Мосійчук І.М., за участю представників: позивача -Лопатинської Є.Г., відповідача - Старощука С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Приватного акціонерного товариства «КИЇВБУДІНВЕСТ»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової службипро визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень від 17 жовтня 2012 року № 0003632250, № 0003642250, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31 жовтня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «КИЇВБУДІНВЕСТ»(далі -ПрАТ «КИЇВБУДІНВЕСТ», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі -ДПІ у Святошинському районі міста Києва, відповідач) про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень від 17 жовтня 2012 року № 0003632250, № 0003642250.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-14911/12/2670 призначено до судового розгляду на 21 листопада 2012 року.

21 листопада 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача -ДПІ у Святошинському районі м. Києва на належного відповідача - ДПІ у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби.

В судовому засіданні 21 листопада 2012 року суд ухвалив розгляд справи відкласти до 03 грудня 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «КИЇВБУДІНВЕСТ»(код за ЄДРПОУ 21507855) зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 25 травня 1995 року за № 10721050016000717 (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 253291). Вказане товариство розташоване за адресою: 03148, м. Київ, вулиця Т. Строкача, будинок 1.

ПрАТ «КИЇВБУДІНВЕСТ»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14 липня 1994 року за № 21507855 та перебуває на обліку у ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

Згідно Свідоцтва № 100330400 від 29 березня 2011 року ПрАТ «КИЇВБУДІНВЕСТ»є платником податку на додану вартість з 12.09.1997 року (індивідуальний податковий номер 215078526657).

В період з 20 вересня 2012 року по 26 вересня 2012 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «КИЇВБУДІНВЕСТ»(код ЄДРПОУ 21507855) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Пан Буд»(код ЄДРПОУ 37081614) за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено Акт № 300/22-50/21507855 від 03 жовтня 2012 року.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення наступних вимог:

- пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2 та п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого ПрАТ «КИЇВБУДІНВЕСТ»занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 46 116,00 грн., в тому числі в 4 кварталі 2011 року в сумі 46 116,00 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого ПрАТ «КИЇВБУДІНВЕСТ»занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 40 101,00 грн., в тому числі за грудень 2011 року в сумі 40 101,00 грн.

04 жовтня 2012 року позивач до податкового органу подав заперечення на Акт № 300/22-50/21507855 від 03 жовтня 2012 року.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 12 жовтня 2012 року № 11415/10/22-523, висновки, викладені в акті № 300/22-50/21507855 від 03 жовтня 2012 року залишено без змін.

17 жовтня 2012 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 300/22-50/21507855 від 03 жовтня 2012 року, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0003632250, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення вимог пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2 та п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 57 645 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 46 116 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -11 529 грн.

17 жовтня 2012 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 300/22-50/21507855 від 03 жовтня 2012 року, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0003642250, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 50 126,25 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 40 101,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -10 025,25 грн.

Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, а прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення вважає неправомірними і безпідставними та такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права й невірним застосуванням положень законодавства України.

В своєму позові позивач просить визнати податкові повідомлення-рішення від 17 жовтня 2012 року № 0003632250, № 0003642250 недійсними (нечинними).

ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС подала заперечення проти позову, в яких просить в задоволенні позовних вимог ПрАТ «КИЇВБУДІНВЕСТ»відмовити в повному обсязі.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з позовними вимогами Приватного акціонерного товариства «КИЇВБУДІНВЕСТ», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі -Закон № 996-XIV).

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

У відповідності до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки встановлено взаємовідносини ПрАТ «КИЇВБУДІНВЕСТ»з ПП «Пан Буд»(код ЄДРПОУ 37081614) в періоді з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року (4 квартал 2011 року).

Перевіркою повноти визначення валових витрат при взаємовідносинах з ПП «Пан Буд»за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року встановлено їх завищення, всього в сумі 200 504 грн.

ПП «Пан Буд»код ЄДРПОУ 37081614 згідно бази АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»має стан «7»- до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Свідоцтво платника ПДВ від 17.06.2010 року № 100288783 неактуальне. Дата анулювання свідоцтва 13.11.2010 р. Свідоцтво платника ПДВ від 13.11.2010 року № 100308943 неактуальне. Дата анулювання свідоцтва 11.05.2012 року. ІПН № 370816101090.

Відповідно до реєстраційних документів керівником та головним бухгалтером ПП «Пан Буд», станом на дату складання акту є ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3. Засновником є ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_4.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: м. Сімферополь, вул. К.Маркса, б. 40. Отримано висновок УПМ ДПС в АР Крим від 02.04.2012 року № 425/07-31, згідно якого ПП «Пан Буд»не знаходиться за податковою адресою.

Згідно даних АІС «Система автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», отриманої інформації від регіональних органів ДПС встановлено факт проведення безтоварних операцій по ланцюгу постачання. Правочини укладені як такі, що виконувались від імені ПП «Пан Буд»за період 01.01.2009 року по 31.03.2012 року не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.

Крім того, перевіркою ПП «Пан Буд»(Акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області про неможливість проведення зустрічної звірки № 21/22/37081614 від 06.04.2012 року) документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПрАТ «КИЇВБУДІНВЕСТ», їх вид, обсяг, якість та розрахунки по договору № 328 від 02.09.2011 року.

В Акті про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Пан Буд»№ 21/22/37081614 від 06.04.2012 року, зазначено, що відповідно до отриманої постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, встановлено, що, кримінальна справа № 69-0146 порушена відносно директора ТОВ «Союз КДС»(код ЄДРПОУ - 24039320) ОСОБА_6 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України та відносно директора ТОВ БВП «Строитель - плюс»ОСОБА_4, фізичних осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-груп», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ «Союз КДС»ОСОБА_6 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Союз КДС»ОСОБА_6, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012 pp., на території АР Крим, діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на «підставних»осіб.

Також, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП «Пан Буд»(код ЄДРПОУ - 37081614), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України.

Проведеним податковим органом аналізом вставлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП «Пан Буд»(код ЄДРПОУ - 37081614) від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів».

Крім того, відповідно до вищевказаного висновку встановлено, що керівник підприємства надав пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Допитаний ОСОБА_3 пояснив, що працював на складі продуктів харчування у ОСОБА_4 Літом 2011 року за пропозицією ОСОБА_4, за матеріальну винагороду, він у нотаріуса перереєстрував на себе ПП «Пан Буд». Звітність підприємства та документи фінансово-господарської діяльності він не підписував. Банківські установи не відвідував. Щомісячно в бухгалтерії отримував заробітну плату на 800,00 грн. більше. Діяльністю оформлених на нього підприємств не займався.

Таким чином, в своєму акті податковий орган дійшов висновку, що договори, акти виконаних робіт, податкові накладні виписані ПП «Пан Буд»на користь ПрАТ «КИЇВБУДІНВЕСТ»не можуть бути підставою для формування податкового кредиту з ПДВ й витрат з податку на прибуток, як немаючі товарного обігу.

Досліджені докази, а саме: договір № 328 на виконання научно-технічних робіт від 02.09.2011 року, кошторис до договору № 328 від 02.09.2011 року, Акт здачі-приймання науково-технічних робіт № 1 від 19 грудня 2011 року, податкові накладні, звіт, що був складений ПП «Пан Буд»за результатами оцінки технічного стану несучих конструкцій головного корпусу та конструкцій басейну державної резиденції № 6 сел. Форос, с. Олива, які надані позивачем, суд вважає неналежними, оскільки належним чином оформлені (підписані невідомою особою) документи не можуть бути підставою для формування витрат та для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані витрати та податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на їх формування.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

Також, у відповідності до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, як то, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Крім того, згідно з пп. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, серед іншого, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами (у випадку з контрагентом позивача, використані дані, викладені в постанові слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України від 02.04.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, добуті у відповідності до вимог КПК України), контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Виходячи із викладеного, суд вважає, що під час перевірки були встановлені порушення, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, по результатам перевірки, у відповідності до приписів Податкового кодексу України, посадовою особою суб'єкта владних повноважень складений відповідний акт, на підставі якого правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення, а тому, підстав для визнання їх недійсними (начинними), у суду не має.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17 жовтня 2012 року № 0003632250, № 0003642250 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому є правомірними.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «КИЇВБУДІНВЕСТ»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10.12.2012 р.