Рішення № 28316712, 20.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.12 Справа№ 5015/2569/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівські зорі", с.Артемівка

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства „Кредобанк", м.Львів

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції"

про визнання договору іпотеки від 08.02.2012р. припиненим.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі»до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»про визнання договору іпотеки від 08.02.2012р. припиненим.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2012р. у справі №5015/2569/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі»до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»про визнання договору іпотеки від 08.02.2012р. припиненим скасовано ухвалу господарського суду Львівської області від 10.08.2012р. про залишення позову без розгляду та направлено справу в місцевий суд для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 05.10.2012р. справу прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.10.2012р.

В судовому засіданні 16.10.2012р. позивач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду від 05.10.2012 р. не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, однак направив суду клопотання від 16.10.2012 р. (зареєстроване канцелярією суду за вх. № 23234/12) про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання. Розгляд справи відкладено на 20.11.2012р.

В судове засідання 20.11.2012р. позивач явку повноважного представника не забезпечив, однак направив суду заяву б/н та дати (зареєстрована канцелярією суду 12.11.2012р. за № 25501/12) про розгляд справи без участі представника позивача та просить суд витребувати у ПАТ „Кредобанк" оригінали документів, копії яких було додано до позовної заяви для огляду в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції" направлено суду клопотання від 25.10.2012р. (зареєстрована канцелярією суду 30.10.2012р. за № 24472/12) яким повідомлено суд про те, що у зв'язку з укладенням договору факторингу від 29.11.2011р. та договору про відступлення прав за договорами іпотеки від 16.12.2011р. шляхом купівлі - права грошової вимоги, укладеного між ПАТ „Кредобанк" та ТзОВ „ФК „Приватні інвестиції" до ТзОВ „ФК „Приватні інвестиції" перейшли права та обов"язки ПАТ „Кредобанк" по договору іпотеки від 08.02.2008р., укладеного між ПАТ „Кредобанк" та ТзОВ „Артемівські зорі". З огляду на викладені обставини, позивач просить суд визнати ПАТ „Кредобанк" неналежним відповідачем у справі та замінити відповідача на ТзОВ „ФК „Приватні інвестиції" та передати справу №5015/2569/12 за позовом ТзОВ „Артемівські зорі" до ПАТ „Кредобанк" про визнання договору іпотеки від 08.02.2008р. припиненим до господарського суду м.Києва.

Ухвалою суду від 20.11.2012р. залучено до участі у справі як другого відповідача у справі ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», а також відкладено розгляд справи на 11.12.2012р.

В судове засідання 11.12.2012р позивач явку повноважного представника не забезпечив, однак направив суду заяву б/н та б/д (зареєстрована канцелярією суду 10.12.2012р. за №28059/12) про уточнення позовних вимог, просить суд розглядати позовну заяву з такими вимогами: «припинити зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі»за договором іпотеки від 08.02.2008р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк»в особі Харківської філії ВАТ «Кредобанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі», який був посвідчений державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Кормільцем М.П., та зареєстрований в реєстрі №229».Вказані уточнення, за своєю суттю є зміною позовних вимог, а відтак не приймаються судом до розгляду оскільки, відповідно до статті 22 ГПК України, позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви до початку розгляду справи по суті.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розгляд справи ухвалою суду відкладено на 20.12.2012р.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

8 лютого 2008 року між сторонами був укладений кредитний договір 11/02-2008р. з додатковими договорами №1 від 07.11.2008р. та №2 від 06.01.2009р. про надання кредиту в сумі 580000 грн. 00коп. для поповнення обігових коштів зі строком повернення 05.11.2009 року.

За вказаним кредитним договором з метою забезпечення виконання грошового зобов'язання ТзОВ «Артемівські зорі»(позивачем у справі) та ПАТ «Кредобанк»(відповідачем у справі) 08.02.2008р. був укладений договір іпотеки.

Згідно умов даного договору іпотеки, а саме п.1.3. предметом іпотеки є нерухоме майно: Зерноток, у т.ч. ЗАВ -20 «А», Дім охорони літ. «Б»загальною площею 6,7 кв.м., навіс літ. «В», зерносклад літ. «Г»загальною площею 435,6 кв.м., паркан літ. «Л», Зерносклади (2 будівлі), у т.ч. зерносклад літ. «А», загальною площею 253,2 кв.м., зерносклад літ. «Б», загальною площею 305 кв.м., Картоплесховище літ. «А», загальною площею 2-91,6 кв.м., які розташовані за адресою: Харківська область, Печенізький район, с. Артемівка, 1 км+200 м автодороги Артемівка-Борщова-Ганівка.

29.11.2011 року між ПАТ «Кредобанк»та ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»був укладений договір факторингу, відповідно до якого відбулося фінансування під відступлення права вимоги всіх грошових зобов'язань за кредитним договором №11/02-2008 укладеним між ПАТ «Кредобанк»та ТзОВ «Артемівські зорі».

За твердженням позивача, після укладення договору факторингу правовідносини між ПАТ «Кредобанк»та ТзОВ «Артемівські зорі»були припинені, а право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», в зв'язку з чим договір іпотеки від 06.03.2008р. на думку позивача, слід визнати припиненим.

Суд, оцінивши подані сторонами докази, дослідивши повно та об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відпопідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 1 Закону України „Про іпотеку" визначено, що іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, а майновий поручитель -особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи -боржника за основним зобов'язанням на підставі договору, закону або рішення суду.

Отже, іпотека є самостійним видом забезпечення виконання зобов'язання.

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами боржника. На відносини майнової поруки норми статті 559 ЦК України щодо припинення поруки не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 -593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом. Статтями 17, 18, 19 цього Закону встановлено підстави припинення іпотеки, істотні умови договору іпотеки і внесення змін і доповнень до іпотечного договору.

Підстави припинення іпотеки визначені у ст. 17 Закону України „Про іпотеку", згідно з положеннями якої іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно п.6.2 договору іпотеки: право іпотеки, та відповідно і цей договір, припиняє чинність у разі:

- припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою;

- знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не замінив або не відновив предмет іпотеки;

- реалізації предмета іпотеки;

- набуття іпотекодержателем на підствах, передбачених чиннм законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки;

- в інших випадках передбачених чинним законодавством.

Зазначена умова договору є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії.

Статтею 598 Цивільного кодексу визначені підстави припинення зобов'язання. Вказаною статтею передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п.6.1. договору іпотеки, цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів до нього.

Згідно ст. 24 Закону України „Про іпотеку", відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно п. 3.7 договору факторингу, банк і новий кредитор зобов'язуються протягом 5 календарних днів з дня оплати ціни відступлення здійснити за рахунок банку всі дії, необхідні для заміни іпотекодержателя за всіма договорами іпотеки, що входять до складу забезпечення за забезпечувальними документами, переданими за цим договором з банку на нового кредитора, включаючи підписання та нотаріальне посвідчення відповідного договору (договорів), подання заяв та забезпечення реєстрації змін у відповідних записах у Державному реєстрі іпотек та Єдиному державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, тощо.

В матеріалах справи наявна копія договору від 16.12.2011 р. про відступлення прав за договором іпотеки. Згідно п.1.1 вказаного договору, у зв'язку з укладенням між первісним іпотекодержателем договору факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги №б/н від 29.11.2011 р., згідно з яким первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю всі права вимоги за договорами, перелік яких наведений в додатку №1 до договору факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги №б/н від 29.11.2011 р., які укладені між первісним іпотекодержателем та боржниками, первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває права первісного іпотекодержателя, належні первісному іпотекодержателю за іпотечними договорами. До нового іпотекодержателя переходять права первісного іпотекодержателя у зобов'язаннях в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Доказів реєстрації відступлення банком прав за іпотечним договором, укладеним з боржником в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ні ПАТ "Кредобанк", ні ТзОВ „Фінансова компанія „Приватні інвестиції" господарському суду не подано.

Разом з тим, що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав -це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Способи захисту суб'єктивних цивільних прав -це закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Положеннями ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою -посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Звертаючись до суду з вимогою щодо визнання договору припиненим, позивач фактично просить встановити певний юридичний факт.

Водночас, заявлена позивачем вимога про встановлення певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки ця вимога є нічим іншим як встановлення факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про неправильне обрання позивачем способу захисту свого порушеного права.

Таким чином, заявлена позивачем вимога про встановлення факту - договору іпотеки припиненим - є такою, що не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1, 4, 43, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 25.12.2012р.