Ухвала суду № 28316695, 20.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

20.12.11 справа№ 7/25

Господарський суд Львівської області у складі

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

розглянувши матеріали скарги військового прокурора Івано-Франківського гарнізону

на дії органу ДВС,

суб'єкт оскарження -відділ ДВС Пустомитівського районного управління юстиції

у справі за позовом військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах є Міністерство оборони України в особі:

позивача: Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Ганна-Марія"

про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання

ціна позову: 1211,38 грн.

За участю представників:

від прокурора -не з'явився;

від позивача - не з'явився;

від відповідача -не з'явився;

від суб'єкта оскарження -не з'явився

Суть спору:

Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах є Міністерство оборони України в особі позивача Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району звернувся до господарського суду Львівської області зі скаргою на дії органу ДВС; суб'єкт оскаржененя - відділ ДВС Пустомитівського районного управління юстиції; відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Ганна-Марія".

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 15.11.2011р. прийнято та призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні на 11год. 15хв. 25.11.2011р. У зв'язку з відрядженням судді Фартушка Т.Б. (наказ №183-к від 21.11.2011р.) судове засідання 25.11.2011р. не відбулось. Розгляд скарги відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області у даній справі від 30.11.2011р.

В ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані та отримані Учасниками процесу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень), зазначалось, що права та обов'язки учасників визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Учасники процесу явку повноважного представника в судове засідання не забезпечили, явка визнавалась судом обов'язковою, були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання документів, не виконали, про причини невиконання суду не повідомили.

Проте, 09.12.2011р. до господарського суду Львівської області надійшло заперечення відділу ДВС Пустомитівського районного управління юстиції на скаргу з додатками.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1,2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотанням сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали скарги та справи в їх сукупності, дослідивши матеріали, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Заявник (Прокурор) просить зобов'язати відділ державної виконавчої сліжби Пустомитівського району Львівскої області (далі -ДВС) здійснити виконавце провадження на рішення господарського суду Львівської області від 18.08.2009р. №7/25 щодо стягнення з ТзОВ «Ганна-Марія»на користь держави -Міністерства оборони України в особі Івано-Франківської КЕЧ району боргу на загальну суму 1211,38грн.

Доводи скарги Прокурор обгрунтовує наступним.

Так, 26.03.2010р. органом ДВС відкрите виконавче провадження по наказу про примусове виконання рішення №7/25, виданим господарським судом Львівської області на виконання рішення від 18.08.2009р. у справі №7/25 (далі -Рішення).

Прокурор зазначає, що станом на 01.09.2011р. ніяких дій щодо стягнення коштів з Боржника (ТзОВ «Ганна-Марія»з боку органу ДВС не проведено. У зв'язку з чим. Стягувач (Івано-Франківська КЕЧ) письмово зверталась до органу ДВС (відділу ДВС Пустомитівського РУЮ) з вимогою виконати вищезазначене рішення господарського суду, проте жодної відповіді не одержала.

До скарги Прокурором не додано жодної копії звернення до органу ДВС та не вказано про причини неподання такої.

У зв'язку з чим, ухвалою господарського суду Львівської області про прийняття скарги до розгляду від 15.11.2011р. (на необхідність виконання вимог якої вказувлось в подальших ухвалах) зобов'язано Прокурора (Заявника) надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Незважаючи на наведене, ні Прокурором, ні іншими учасниками Процесу вимог ухвали в цій частині виконано не було, доказів на підтвердження доводів не подано.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

З врахуванням вищенаведеного, в тому числі неявки Прокурора та представника Стягувача в судове засідання, в тому числі ненадання пояснень з приводу звернень до органу ДВС, та неподання Прокурором та Позивачем доказів в обгурнтування доводів в цій частині, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги в частині доводів щодо ненадання відповідей на запити щодо інформування про хід здійснення виконавчого провадження.

Відмовляючи в задоволенні скарги в цій частині суд зазначає також наступне.

Так, відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання. Отже, розгляд заяв сторін виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця, та включається в здійснення виконавчого провадження, а відтак, заявлена вимога Прокурором розглядалась і в частині заявлених доводів щодо неотримання відповідей на заяви Стягувачем.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції від 04.02.2009р., об'єднано у зведене виконавче провадження виконавчі провадження, де боржником також являлось ТзОВ «Ганна-Марія»; крім того, у п.2 наведеної постанови зазначено, що в разі надходження інших виконавчих документів щодо боржника підприємства ТзОВ «Ганна-Марія», долучати такі до данного зведеного виконавчого провадження №4.

Згідно ж постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції від 05.04.2010р., виконавчі провадження на виконання наказу по справі №7/25 та по справі №11/157 приєднано до зведеного виконавчого провадження №4.

26.06.2009р. господарським судом Львівської області у справі №33/93 за заявою управління пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області (м. Пустомити) про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганна -Марія"(с.Зимна Вода, ДК-9 км., Пустомитівський район, Львівська область, 81110; код ЄДРПОУ 31001601) банкрутом винесено ухвалу, п.1 якої заяву Управління пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області прийнято до розгляду і порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганна -Марія" (с.Зимна Вода, ДК-9 км., Пустомитівський район, Львівська область, 81110; код ЄДРПОУ 31001601), та п.4 якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

25.06.2010р. постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції зупинено виконавче провадження з примусового виконання з примусового виконання наказу №11/157 від 14.08.2009р., виданного господарським судом Львівської області.

Орган ДВС зазначає у запереченні, що дана постанова скерована сторонам «за вихідним». Проте, органом ДВС не зазначено яким саме сторонам скерована дана постанова та за яким вихідним номером, як і не подано доказів скерування такої постанови.

З приводу наведенного суд зазначає, що постанова про зупинення виконавчого провадження від 25.06.2010р. стосується лише виконавчого провадження, відкритого на виконання наказу господарського суду Львівської області №11/157 від 14.08.2009р., та в постанові відсутні доводи поширення її дії на виконавче провадження, відкрите за наказом господарського суду Львівської області №7/25 від 26.10.2009р. чи на звдене виконавче провадження №4.

В матеріалах справи ж відсутні, Учасниками процесу не наведені доводи та не подані докази вчинення виконавчих дій органом ДВС щодо здійснення виконавчого провадження по наказу №7/25 від 26.10.2009р. в термін після 05.04.2010р. (після винесення постанови про приєднання до зведеного виконавчого провадження №4), в тому числі і щодо повідомлення Прокурора чи Стягувача про такі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно п.8 ст.34 Заколну України «Про виконавче провадження»(в редакції, чинній станом на час винесення постанови від 25.06.2010р.), виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

З врахуванням вищенаведеного, органом ДВС станом на 25.06.2010р. могла бути винесена постанова про зупинення виконавчого провадження.

Проте, незважаючи на вимогу ухвал суду, виконавче провадження органом ДВС для огляду не надано, як і не пояснено письмово про причини неподання такого, та представник органу ДВС не з'явився на вимогу суду. При цьому суд повторно зазначає, що в кожній з ухвал суду по розгляду скарги зазначалось, що права сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження»(та ч.2 ст.25 Закону в редакції, що діяла на станом до 04.11.2010р.), державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні, Учасникаи процесу не наведені доводи та не подані докази вчинення дій з виконання виконавчого провадження органом ДВС після 05.04.2010р. (приєднання виконавчого провадження з виконання наказу по справі №7/25 до зведеного виконавчого провадження №4), в тому числі і станом на 25.06.2010р. (коли органу ДВС було достеменно відомо про порушення провадження у справі про банкрутство відносно Боржника), а вчинення таких дій вимагалось відповідно до п.8 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції станом на момент, коли орган ДВС дізнався про порушення справи про банкрутство), і, відповідно, коли повинні були бути вчинені обов'язкові дії, враховуючи також принцип змагальності сторін та те, що у відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а орган ДВС своїм правом (незважаючи на вимоги суду) не скористався, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення скарги в цій частині, а саме -зобов'язати орган ДВС вчинити виконавчі дії, в тому числі з врахуванням інформації про порушення відносно Боржника справи про банкрутство.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.86, 87, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В скарзі військового прокурора Івано-Франківського гарнізону про визнання неправомірної бездіяльності відділу ДВС Пустомитівського районного управління юстиції щодо здійснення виконавчого провадження відмовити частково.

2. Зобов'язати відділ ДВС Пустомитівського районного управління юстиції здійснити примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 18.08.2009р. у справі №7/25 на підставі наказу про примусове виконання від 26.10.2009р. №7/25 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»та виконавчим документом.

3. В решті частини вимог скарги відмовити.

Судя Фартушок Т.Б.