Постанова № 28316669, 27.12.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.12.2012 р. справа №5009/3422/12

Донецький апеляційний господарський суду у складі колегії суддів:

Головуючого Москальової І.В.

Суддів Манжур В.В., М'ясищева А.М.

При секретарі Зоря В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. від 12.09.2012 р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2012р. (підписане 07.11.2012р.) у справі № 5009/3422/12 (суддя Мірошниченко М.В.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Запоріжжя

до відповідача: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №9", м. Запоріжжя

про визнання договору купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, м. Запоріжжя звернулась до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №9", м. Запоріжжя про визнання договору № 34/11 від 16.11.2011 р. купівлі-продажу об»єкта права комунальної власності недійсним.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.11.2012р. (підписане 07.11.2012р.) у справі № 5009/3422/12 (суддя Мірошниченко М.В.) у задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач зазначає, що суд безпідставно розмежував суб»єкта приватизації об»єкта права комунальної власності на дві особи -громадянку ОСОБА_2 і фізичну особі-підприємця ОСОБА_2 Оскільки позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу об»єкта права комунальної власності 34/11 від 16.11.2011 р. фактично є вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного договору оренди нежитлового приміщення скаржник вважає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 як сторона нікчемного правочину є належним позивачем у цій справі. Громадянка ОСОБА_2, не будучи орендарем приміщень, не мала абсолютно ніякого права на приватизацію цих приміщень способом викупу. Посилаючись на рішення виконкому Запорізької міської ради від 27.12.2007 р. № 548/18, лист Управління житлового господарства Запорізької міської ради від 07.02.2008 р., довідку КП «ВРЕЖО № 9»від 10.04.2008 р. № 474/05, суд не зазначив, що усі ці документи видані саме приватному підприємцю. Скаржник посилається на те, що листом від 01.02.2008 р. до Управління приватизації Запорізької міської ради з проханням включити нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 до переліку об»єктів комунальної власності, що підлягають приватизації способом викупу, мотивуючи цю заяву договором оренди від 22.11.2004 р. звернувся саме приватний підприємець і це погоджено з Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, КП «ВРЕЖО № 9», Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради, ленінською районною адміністрацією м. Запоріжжя.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, на неодноразовий виклик суду в три судові засідання представника не направив.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія встановила наступне.

22.10.2004 року між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (Орендодавцем) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (Орендарем, позивачем у справі) укладено договір № 1054/9 оренди нежитлового приміщення, за умовами п.1.1 якого, Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.09.2004 р. за № 362/23 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 191,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі КП "ВРЕЖО № 9"для розміщення магазину продовольчих та непродовольчих товарів, кафе, складу. Додатковою угодою від 20.03.2008р. було внесено зміни в п.1.1 договору в частині визначення загальної площі приміщення: з 191, 2 кв.м. на 258,5кв.м. За актом прийому-передачі від 22.10.2004р. орендодавець передав орендареві приміщення у фактичне користування. За умовою договору, визначеною у п.11.1 договору, останній діє з 22.10.2004р. по 21.10.2007р. Додатковою угодою від 15.11.2007р. строк дії договору оренди продовжено до 21.10.2010р. Додатковою угодою від 01.11.2010р. строк дії договору продовжено на 2 роки -до 21.10.2012р. Додатковою угодою від 22.01.2008р. договір оренди доповнено пунктом 5.16, згідно з яким орендар в термін з 28.12.2007р. по 27.12.2008р. виконує капітальний ремонт орендованого нежитлового приміщення згідно проектно-кошторисної документації. Доказів нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору оренди № 1054/9 оренди нежитлового приміщення матеріали справи не містять, на неодноразову вимогу апеляційної інстанції відповідач їх не надав.

Одночасно, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 заявою від 05.11.2007р. звернулася до міського голови м. Запоріжжя з проханням надати дозвіл на проведення капітального ремонту вказаного приміщення. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.12.2007р. № 548/18 було надано дозвіл на проведення капітального ремонту вказаного приміщення. Листом від 07.02.2008р. Управління житлового господарства Запорізької міської ради погодило кошторис на проведення капітального ремонту приміщення у сумі 396363,60 грн. Довідкою від 10.04.2008 р. за № 474/05 КП "ВРЕЖО № 9" підтверджені витрати позивача на поліпшення орендованого майна у січні 2008 р., березні 2008р. у сумі 29,8164 тис. грн. (із ПДВ).

Листом від 01.02.2008р. фізична особа ОСОБА_2 звернулася до Управління приватизації Запорізької міської ради з проханням включити нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації способом викупу, мотивувавши цю заяву договором оренди від 22.10.2004р. № 1054/9 та проведеними невід'ємними поліпшеннями орендованого майна.

ОСОБА_2 також подано Заяву про включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації - реєстраційний номер 09/23 від 06.02.2008р. (а.с. -61).

Рішенням Запорізької міської ради від 13.02.2008р. № 17 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Запоріжжя, що підлягають приватизації" до переліку таких об'єктів включено нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, площею 191,2 кв. м., вартістю 86,3 тис. грн., магазин продовольчих та непродовольчих товарів, кафе.

16 листопада 2011 року здійснено нотаріальне посвідчення договору № 34/11 купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності, підписаного між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Органом приватизації, відповідачем у справі) та фізичною особою гр. ОСОБА_2 (Покупцем), за змістом п. 1.1 цього договору, його предметом є передача права власності на комунальне майно м. Запоріжжя, шляхом приватизації способом викупу на підставі рішення Запорізької міської ради від 13.02.2008 р. № 17 та відповідно до наказу управління у справах приватизації Запорізької міської ради від 28.09.2010 р. № 433, наказу департаменту комунальної власності та приватизації міської ради від 16.11.2011 р. № 272 об'єктом приватизації є нежитлове приміщення VII підвалу та першого поверху літера А- загальною площею за внутрішніми замірами 258,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.2 Договору), яке належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САВ № 646251 від 01.02.2008 р., , що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.11.2011 р. за № 32043481.

Позивач наполягає на визнанні недійсним договору купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності № 34/11 від 16.11.2011 р. з підстав того, що договір оренди комунального майна є нікчемним з підстав відсутності його нотаріального посвідчення згідно статті 220 та ст. 793 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції у оскаржуваному судовому рішенні погодився з доводами позивача, що договір оренди нежитлового приміщення від 22.10.2004р. № 1054/9, оформлений між Приватним підприємцем ОСОБА_2 та Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, КП ВРЕЖО № 9, є нікчемним згідно ст. ст. 215, 216, 220 Цивільного кодексу України, у зв»язку з чим фізична особа -підприємець ОСОБА_2 не мала права на приватизацію об'єкту шляхом викупу внаслідок реалізації прав та обов'язків, визначених договором оренди від 22.10.2004р. № 1054/9, оскільки для ПП ОСОБА_2 вказаний договір в силу його нікчемності не створив правових наслідків, в тому числі, у вигляді наявності права на приватизацію орендованого майна внаслідок здійснення поліпшень об'єкту оренди. Однак, зважаючи на нікчемність правочину договору оренди (стороною якого є Приватний підприємець ОСОБА_2.) та виходячи з фактичних обставин справи, суд у судовому рішенні відмовив, оскільки приватизація нежитлового приміщення шляхом викупу дозволена була саме фізичній особі ОСОБА_2, а не суб'єкту підприємницької діяльності, права якого не порушенні при укладенні договору купівлі-продажу № 34/11 від 16.11.2011 р. громадянкою ОСОБА_2

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції у резолютивній частині судового рішення про відмову у задоволенні позову вірним, але за висновками викладеними у постанові апеляційної інстанції з наступних обставин.

Згідно п.1 ч.1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду

Пунктами 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; а також наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, у зв»язку з чим господарський суд на загальних підставах вирішує усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду). З огляду на приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК України зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Враховуючи приписи ч.2 ст.1 ст.12 ГПК України, п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»даний спір про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, який укладений з підстав приватизації комунального майна фізичною особою, є підвідомчий господарським судам на загальних підставах, у зв»язку з чим висновок суду першої інстанції про відмову у позові з підстави укладення такого договору фізичною особою колегія суддів вважає помилковим з огляду на вищевказане.

Інший висновок суду першої інстанції у судовому рішенні про те, що відсутність нотаріального посвідчення договору оренди комунального майна зумовлює нікчемність такого договору і тому є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу такого майна шляхом приватизації, колегія суддів вважає помилковим з наступним обставин.

Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи свідчать, що спірний договір купівлі-продажу, за яким набуто право власності на комунальне майно шляхом приватизації на підставі рішення Запорізької міської ради від 13.02.2008 р. № 17, наказу управління у справах приватизації Запорізької міської ради від 28.09.2010 р. № 433, наказу департаменту комунальної власності та приватизації міської ради від 16.11.2011 р. № 272, які є чинними на цей час. Договір купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності № 34/11 від 16.11.2011 р. є нотаріально посвідчений. Матеріалами справи не доведено порушення вимог статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема і п.2 ст.203 ЦК України відсутність в момент укладення договору купівлі-продажу відповідного обсягу цивільного дієздатності покупця. Відсутність нотаріального посвідчення саме договору оренди не є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу з огляду на вищенаведені приписи цивільного законодавства, та враховуючи, що порядок укладення договору оренди об»єкту комунальної власності визначає орендодавець згідно приписів спеціального законодавства -Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а не згідно Цивільного кодексу України, яким визначено рівність сторін.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову про визнання недійсним договору № 34/11 від 16.11.2011 р. купівлі-продажу об»єкта права комунальної власності слід відмовити з підстав, визначених в даній постанові апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2012 р. у справі №5009/3422/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.В. Москальова

Суддя В.В.Манжур

Суддя А.М. М'ясищев

Надруковано 6 прим.:

2 -сторонам

1 -третій особі

1 -у справу

1 -ДАГС

1 - ГСЗО