Рішення № 28316491, 25.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/17077-2012 25.12.12За позовом товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-страхування"

до страхове товариство з додатковою відповідальністю "ГАРАНТІЯ",

про відшкодування шкоди в порядку регресу 28 364,32 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Рябчикова О.О. (дов.№20/09-12_Р від12.09.12)

Від відповідача Павлушкіна О.С.(дов. № 1602/12-01 від 16.02.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-страхування" звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ", про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 28 364,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзДВ "СК ""Віді-страхування" на підставі договору страхування № CLA-2020 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Ford Ka", д.н. АА 0168 КР ,а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "МАN" д.н. АА 4797 АМ, яким скоєно ДТП, застрахована приватним акціонерним товариством Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА 6726461), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/17077-2012, розгляд справи призначено на 25.12.2012.

Позивач в судове засідання 25.12.2012 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання 25.12.2012 з'явився, проти задоволення позивних вимог заперечив та подав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2012 між ТзДВ "СК ""Віді-страхування" (надалі позивач) та ТОВ "Сушия" був укладений Договір страхування № CLA-2020, (далі - договір страхування), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу "Ford Ka", д.н. АА 0168 КР (надалі - застрахований автомобіль).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання подій, перелік яких наведено у Договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

26.01.2012 в м. Києві по на перехресті вулиць Бальзака та Каштанової мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП). учасниками якою були: автомобіль "МАN" д.н. АА 4797 АМ, яким керував Сачко Р.В., та застрахований автомобіль "Ford Ka", д.н. АА 0168 КР, яким керував Мартиненко А.О.

Із довідки ДАІ України в м. Києва про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб - автомобіль "МАN" д.н. АА 4797 АМ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Ford Ka", д.н. АА 0168 КР, знаходився під керуванням громадянина Сачко Р.В.

Згідно постанови Деснянського районного суду м. Києва від 02.03.2012 (справа № 3-863 2012) Сачко Р.В. за вчинення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль "Ford Ka", д.н. АА 0168 КР, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін.

Згідно Звіту суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Агенція "Експертиза та оцінка" Вих. № 70 від 20.02.2012 матеріальні збитки спричиненні Страхувальнику даного транспортного засобу складають 23 460(двадцять три тисячі чотириста шістдесят) грн., 10 коп.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, страхового акту № АС-004324 від 02.04.2012, розрахунку суми страхового відшкодування, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування 28 364 ( двадцять вісім тисяч триста шістдесят чотири) грн. 32 копійки, що підтверджується платіжними дорученнями № 5679 від 04.04.2012 та № 5680 від 04.04.2012.

Статтею 29 вказаного вище Закону №1961- ІV передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування"та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до п. 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів Наказ Міністерства юстиції України, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика) вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Тобто в будь-якому випадку проведення оцінки транспортного засобу у даному випадку є обов'язковим.

Згідно Звіту суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Агенція "Експертиза та оцінка" Вих. № 70 від 20.02.2012 матеріальні збитки спричиненні Страхувальнику даного транспортного засобу складають 23 460(двадцять три тисячі чотириста шістдесят) грн. 10 коп.

Тобто, оціненою шкодою та реальними збитками позивача є збитки на суму 23 460 (двадцять три тисячі чотириста шістдесят) грн. 10 коп., яку і мав право вимагати позивач в порядку регрессу .

Окрім того , відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить за полісом АА №6726461 50 000,00 грн., франшиза -1000,00 грн, що підтверджується довідкою Моторного (транспортного) страхового бюро України від 17.12.2012

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

У зв'язку з наведеним заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу підлягає зменшенню на суму франшизи та становить: 23 460, 10 грн. - 1000,00 грн. = 22 460, 10 грн.

Таким чином, до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-страхування" перейшло в межах суми 22 460.10 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування"та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-страхування" перейшло в межах суми 23 460,10грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Сачко Р.В. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля "МАN" д.н. АА 4797 АМ відшкодовується Сачко Р.В.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу винної сторони Сачко Р.В., застрахована в страховому товаристві з додатковою відповідальністю "ГАРАНТІЯ" - поліс №АА/6726461, що підтверджується довідкою МТСБУ № 32833/7-3-11 від 17.12.2012.

Як свідчать матеріали справи, позивачем, на адресу відповідача, була направлена заява на виплату страхового відшкодування № 15-04/8.04/178-12 від 26.06.2012 за вищевказаним полісом, однак виплати за полісом до теперішнього часу не здійснено.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 335 грн. 10 коп., на відповідача - 1 274 грн. 40 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-страхування" задовольнити частково.

2. Стягнути з страхового товариства з додатковою відповідальністю "ГАРАНТІЯ" (04070, м. Київ, вул.Костянтинівська, буд 56,оф.13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-страхування" (08131, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., вул. В. Кільцева, буд.56, код ЄДРПОУ 35429675) суму страхового відшкодування у розмірі 22 460(двадцять дві тисячі чотириста шістдесят) грн. 10 коп. та судовий збір у розмірі 1 274 ( одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн. 40 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Л.Д. Головатюк

Дата підписання повного тексту рішення - 29.12.2012