Рішення № 28316404, 24.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/14546-2012 24.12.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"

до Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Інтер-Поліс"

про стягнення 46 392,00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Голоднюк О.Г.

від відповідача: Дуюнова О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Інтер-Поліс" про стягнення в порядку регресу 46 392,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 046.02900611.006 від 06.04.2011 р., у зв'язку з чим він набув право регресної вимоги до відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2012р. порушено провадження у справі №5011-51/14546-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.11.2012 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

07.11.2012р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав відзив на позов, у якому проти позову заперечив та зазначив, що відповідач був позбавлений позивачем можливості оцінити та розрахувати шкоду у порядку, встановленому чинним законодавством України. Також відповідач зазначає, що перехід права вимоги від страхувальника до страховика називається суброгацією, а не регресом, тому розмір страхового відшкодування має визначатися за правилами, встановленими у договорі страхування. Крім того, на думку відповідача, позивачем було порушено правила, встановлені законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.11.2012р. оголошено перерву до 26.11.2012р.

15.11.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав пояснення по суті спору.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення у судове засідання повноважних представників відповідача та неналежне виконання сторонами у справі вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом, оригінали яких оглянуто судом.

У судовому засіданні 24.12.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2011 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування" та Борисенком Олександром Олександровичем укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, оформлений полісом №046.0290611.006, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - «Форд», державний номер АА 8720 КІ.

Як встановлено судом, 04.11.2011 р. на перехресті вул. Перова - вул. Алішера Навої в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Форд», державний номер АА 8720 КІ, під управлінням Борисенка О.О., автомобіля «Фольксваген», державний номер 15211 КН, що належить Грищенко О.В. під керуванням водія Князєва Сергія Миколайовича та автомобіля «Хюндай», державний номер АА 2367 ІА, під управлінням Забаровського А.О.

При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Альфа Страхування" автомобіль «Форд», державний номер АА 8720 КІ.

У відповідності до постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 25.11.2011 р. Князєва С.М. визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 04.11.2011 р. на перехресті вул. Перова -вул. Алішера Навої в м. Києві за участю автомобілів «Форд», державний номер АА 8720 КІ, автомобіля «Фольксваген», державний номер 15211 КН, та автомобіля «Хюндай», державний номер АА 2367 ІА.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Князєва С.М. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля «Фольксваген», державний номер 15211 КН була застрахована в Приватному акціонерному товаристві страхова компанія "Інтер-Поліс" за полісом №ВЕ/6483176.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до висновку експертного дослідження №6620 від 09.11.2011 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Форд», державний номер АА 8720 КІ склала 126 564,35 грн.

Експертне дослідження проводилося експертом Таракановим Ю.Ю., який має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта-автотоварознавця (свідоцтво МЮ України №354, дійсне до 18.12.2012 р.), свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів №530 від 27.03.2002 р. та Диким В.П., який має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта-автотоварознавця (свідоцтво МЮ України №416, дійсне до 26.03.2013 р.), свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №852 від 07.05.2002 р.

02.12.2011 р. позивачем було складено страховий акт № 4253.206.11.01.01, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 133 800,00 грн.

Відповідно до зазначених вище висновку експертного дослідження, страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 46 392,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11218 від 21.12.2011 р. (копія -у матеріалах справи).

05.07.2012 р. позивач звернувся до відповідача із регресною вимогою №9856 від 03.07.2012 р. про виплату відшкодування в порядку регресу в сумі 46 392,00 грн., яка отримана ним 05.07.2012 р., що підтверджується вхідною відміткою про отримання.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" зазначає, що у зв?язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Форд», державний номер АА 8720 КІ, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Фольксваген», державний номер 15211 КН застрахована у Приватному акціонерному товаристві страхова компанія "Інтер-Поліс" за полісом №ВЕ/6483176, а також з огляду на те, що водія автомобіля «Фольксваген», державний номер 15211 КН визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування»встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування»визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, у зв?язку з настанням страхового випадку -пошкодженням Князєвом С.М. автомобіля «Форд», державний номер АА 8720 КІ, що належить Борисенку О.О. у відповідача виник обов'язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування власнику автомобіля «Форд», державний номер АА 8720 КІ у розмірі 46 392,00 грн., було сплачено Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування" на підставі договору страхування.

Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля «Форд», державний номер АА 8720 КІ, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку -до Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Інтер-Поліс".

Судом не визнаються обґрунтованими доводи відповідача про те, що останній був позбавлений позивачем можливості оцінити та розрахувати шкоду у порядку, встановленому чинним законодавством України, оскільки згідно п. 5.2. Наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 «Про затвердження методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Таким чином, наявність необхідності виклику зацікавлених осіб на огляд транспортного засобу є оціночним поняттям та є правом позивача, а не його обов'язком.

Крім того, відповідно до п. 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках,) передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про) місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефоні та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Тому Князєв С.М. був зобов'язаний повідомити відповідача про настання страхового випадку, а відповідач, у свою чергу, після отримання такого повідомлення - зобов'язаний приступити до власного розслідування обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Також не приймається до уваги твердження відповідача, що перехід права вимоги від страхувальника до страховика є суброгацією, а не регресом, тому розмір страхового відшкодування має визначатися за правилами, встановленими у договорі страхування.

Суброгація - це перехід прав до третьої осо би на основі закону.

Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу.

При суброга ції до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страху вальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за стра ховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Головна відмін ність регресу від суброгації в тому, що регрес породжує право з моменту виплати страхового відшкодування потерпілому, а суброгація - це перехід прав, які вже виникли. Остання передбачає збереження основного зобов'язання між страху вальником, з одного боку, й особою, що є відповідальною за збитки, -з іншого. Відбувається лише заміна осіб у зобов'язанні шляхом переходу прав кредитора до іншої особи на основі закону.

За таких обставин, застосування суброгації до спірних правовідносин є помилковим.

Згідно ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З полісу ВЕ/6483176, яким застраховано цивільну відповідальність Князєва С.М., вбачається, що розмір франшизи за даним полісом становить 510,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що розмір страхового відшкодування, в частині франшизи не відшкодовується, а заявлена позовна вимога в розмірі 46 392,00 грн. зменшується на суму 510,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів розгляду регресної вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" та перерахування коштів у якості регресного відшкодування на суму 45 882,00 грн.

Таким чином, оскільки страховим актом визначено суму страхового відшкодування потерпілому в розмірі 46 392,00 грн. та встановлено судом франшизу у розмірі 510 грн., яка не відшкодовується, обґрунтованою визнається вимога позивача про стягнення 45 882,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Інтер-Поліс" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 69, ідентифікаційний код - 19350062), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, ідентифікаційний код - 30968986) суму шкоди в порядку регресу у розмірі 45 882 (сорок п'ять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. та 1 591 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто одну) грн. 81 коп. -судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.12.2012 р.

Суддя Пригунова А.Б.