Ухвала суду № 28315851, 11.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 р.Справа № 2а-9574/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представника позивача Малахової Н.В.

представника відповідача Матузенка С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. по справі № 2а-9574/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс+"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс+" (далі по тексту позивач, ТОВ "Мегаполіс+") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000552201 та №0000562201 від 06.06.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. зазначений адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000552201 та №0000562201 від 06.06.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс+" судовий збір у розмірі 732.96 грн. (сімсот тридцять дві гривні дев'яносто шість копійок).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції ст.ст. 138, 198 Податкового кодексу України, ст. ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс+", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 32335307, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

З 24.04.2012 року по 28.04.2012 року ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "Мегаполіс+" (ідентифікаційний код -32335307) з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Сапсан" (ідентифікаційний код -31092608) за квітень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Сапсан" від 10.05.2012 року №713/22-106/32335307, згідно висновків якого було встановлено з боку позивача наступні порушення:

- ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що зумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Мегаполіс+" з ПП "Сапсан" за квітень 2011 року;

- п.п. 138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого донараховано податок на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 39204,00 грн.;

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року на суму 34091,00 грн.

06.06.2012 року з посиланням на даний акт ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення-рішення №0000562201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 34092 грн.00 коп., з яких за основним платежем -34091грн., за штрафними (финансовими санкціями) 1грн. та податкове повідомлення-рішення №0000552201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 39204грн.00коп., з яких за основним платежем -39204грн.

Фактичною підставою для винесення спірних рішень слугувало відображене в акті від 10.05.2012 року №713/22-106/32335307 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ "Мегаполіс+" п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми податкового кредиту з ПДВ, та п.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми валових витрат за квітень 2011 року за рахунок відображення в податковому обліку з ПДВ показників складених ПП "Сапсан" первинних документів за нікчемними правочинами.

Єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про неможливість проведення контрагентом позивача - ПП "Сапсан" господарської діяльності, котрі відображені в акті перевірки від 19.08.2011 року №3762/2305/31092608.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскарженні податкові повідомлення - рішення порушують права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс+" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2011 року між позивачем, ТОВ "Мегаполіс+" (в якості генпідрядника), та ПП "Сапсан" (в якості субпідрядника) було укладено письмовий правочин у формі договору №26/01-2011-С, предметом якого є виконання електромонтажних, будівельних та ремонтних робіт на об'єктах Генпідрядника. 26.01.2011 р. між позивачем, ТОВ "Мегаполіс+" (в якості замовника), та ПП "Сапсан" (в якості виконавця) було укладено письмовий правочин у формі договору №26/01-2011-М, предметом якого є представлення для виконання робіт по реконструкції сітей зовнішнього освітлення спецтехніки.

Підприємство виконавець робіт ПП "Сапсан", знаходилось на обліку в органах державної податкової служби, на час видачі податкових накладних було зареєстроване як платник податку на додану вартість, про що видано відповідне свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100309202 від 10.11.2010 року, також знаходилось за місцем реєстрації та перебувало в реєстрі.

Надаючи оцінку вищенаведеним правочинам за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів зазначає, що спірні правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом спірні правочини не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони спірних правочинів мають правовий статус платників ПДВ.

Отже, перелічені договори є належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірних правочинів, позивачем подані до суду виписані ПП "Сапсан" податкові накладні №208 від 30.04.2011 року на суму 25754,36 грн. (в т.ч. ПДВ 4292,39грн.), №209 від 30.04.2011р. на суму 16634,08грн. (в т.ч. ПДВ 2772,35грн.), №210 від 30.04.2011р. на суму 3527,53грн. (в т.ч. ПДВ 587,92грн.) №211 від 30.04.2011р. на суму 17220,04грн. (в т.ч. ПДВ 2870,01грн.), №212 від 30.04.2011р. на суму 5880,90грн. (в т.ч. ПДВ 980,15грн.), №203 від 30.04.2011р. на суму 52041,60грн. (в т.ч. ПДВ 8673,60грн.), №204 від 30.04.2011р. на суму 32646,70грн. (в т.ч. ПДВ 5441,12грн.), №205 від 30.04.2011р. на суму 7483,54грн. (в т.ч. ПДВ 1247,26грн.), №206 від 30.04.2011р. на суму 32162,40грн. (в т.ч. ПДВ 5360,40грн.), №207 від 30.04.2011р. на суму 11193,90грн. (в т.ч. ПДВ 1865,65грн.) на загальну суму 204545,05 (в т.ч. ПДВ 34090,85грн.), а також складені між ТОВ "Мегаполіс+" та ПП "Сапсан" довідки по вартість виконаних будівничих робіт ф №КБ-3, специфікації, акти приймання виконаних робіт ф №КБ-2 за квітень 2011 р. на суму 25754,36грн. (в т.ч. ПДВ 4292,39грн.), на суму 16634,08грн. (в т.ч. ПДВ 2772,35грн.); на суму 3527,80грн. (в т.ч. ПДВ 1139,0грн.), суму 17220,04грн. (в т.ч. ПДВ 2870,01грн.); на суму 5880,90грн. (в т.ч. ПДВ 980,15грн.); на суму 52041,60грн. (в т.ч. ПДВ 8673,6грн.); на суму 7483,54грн. (в т.ч. ПДВ 1247,26грн.); на суму 11193,90грн. (в т.ч. ПДВ 1865,65грн.), на суму 32646,70грн. (в т.ч. ПДВ 5441,12грн.), на суму 32162,40грн. (в т.ч. ПДВ 5360,40грн.) (а.с. 67-139).

Вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Документи, що перебувають в матеріалах справи засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що підтверджується платіжним дорученнями №32 від 21.04.2011 року на суму 69016,91 грн. та №33 від 21.04.2011 року на суму 135528,14 грн. (а.с. 114).

Внаслідок списання безготівкових коштів з банківських рахунків позивача ТОВ "Мегаполіс+" втратило право власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Отримання робіт за договором №26/01-2011-С від 26.01.2011 року та отримання спецтехніки за договором №26/01-2011-М від 26.01.2011 року було необхідно ТОВ "Мегаполіс+" для виконання зобов`язань за договорами №149 від 08.12.2010 року, № 150 від 08.12.2010 року, № 151 від 08.12.2010 року, № 157 від 08.12.2010 року, №158 від 08.12.2010 року та №142 від 15.09.2011 року якій укладено між позивачем, як виконавцем, та основним замовником - Департаментом комунального господарства Харківської міської ради.

ТОВ "Мегаполіс+" свої зобов'язання виконав у повному обсязі, що підтверджується актами прийомки виконаних робіт Ф КБ-2, довідками про вартість робіт Ф КБ-3, локальними кошторисами, відомостями ресурсів, кошторисними розрахунками, податковими накладними (приєднані до матеріалів справи (а.с. 67-117, 124-141, 149-171, 179-199, 207-229, 238, т. 2 а.с. 1-19).

Наведене підтверджує подальше використання робіт отриманих від ПП "Сапсан" у господарської діяльності позивача.

Жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ не має.

Колегією суддів встановлено, що мотиви фізичної відсутності об'єктів будівництва у спірних правовідносинах, невикористання робіт в господарській діяльності позивача, вартісних показників виконаних будівельних робіт, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Також, колегією суддів встановлено, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушення закону ґрунтується лише на висновках акту, складеного ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова за наслідками перевірки діяльності контрагента позивача - ПП "Сапсан", а саме: від 19.08.2011 року №3762/2305/31092608, де відображені судження ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова про відсутність у згаданого контрагента можливості провадити господарську діяльність.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Оскільки висновки Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про формування позивачем валових витрат і податкового кредиту з ПДВ без дотримання вимог ст.198 Податкового кодексу України ґрунтуються лише на складеному ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова акті документальної позапланової невиїзної перевірки контрагента позивача, то слід зробити висновок про недоведеність факту вчинення позивачем податкового правопорушення.

Також, матеріалах справи містяться постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року по справі №2а-12305/11/2070 (а.с. 53-56) та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року (а.с. 57-59), зі змісту яких вбачається, що ПП "Сапсан" звернулось з позовом про скасування наказу та визнання неправомірними дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі якої складено акт від 19.08.2011 року №3762/2305/31092608.

Зазначеною постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року по справі №2а-12305/11/2070 підприємства позов задоволений, скасований наказ та визнані неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення перевірки на підставі якої складено акт від 19.08.2011 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 року по справі №12305/11/2070 про скасування наказу та визнання неправомірними дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі якої складено акт від 19.08.2011 року №3762/2305/31092608 постанову Харківського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог закону при обчисленні податку на прибуток та податку на додану вартість не знайшло підтвердження.

Також, колегія суддів зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Сутність наведеного висновку підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що викладене в акті перевірки судження відповідача про порушення ТОВ "Мегаполіс+" п.138.8.1 п.138.8 ст.138 та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення Податкового кодексу України при справлянні ПДВ та податку на прибуток.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржені податкові повідомлення - рішення № 0000552201 та № 0000562201 від 06.06.2012 року не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. по справі № 2а-9574/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 17.12.2012 р.