Постанова № 28314488, 31.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 р. Справа № 2а-4815/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

суддів -Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання -Співак О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт Лазер»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Альт Лазер»(далі -ТОВ «Альт Лазер»), звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень - рішень відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ДПС Харківської області (далі -ДПІ у Київському районі м. Харкова), від 12.03.2012 року за №№ 0002122302 та 0002112302, посилаючись на безпідставність висновків ДПІ у Київському районі м. Харкова про нікчемність господарських операцій з контрагентами ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Тех-Агроремпоставка», оскільки за даними операціями товар був поставлений в повному обсязі, оплату вартості товару проведено, тобто господарські зобов'язання виконані належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року позовні вимоги ТОВ «Альт Лазер»задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач ДПІ у Київському районі м. Харкова, посилаючись фактично на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог підприємства-позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Альт-Лазер»з питання фінансово-господарських відносин з ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Тех-Агроремпоставка»за період з 01.08.2010 року по 30.09.2011 року, за наслідками якою складений Акт перевірки від 27.02.2012 року за № 636/235/32336934, в якому містяться висновки про порушення ТОВ "Альт-Лазер" положень п. 138.8, ст. 138, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: безпідставне віднесення на збільшення витрат та на збільшення податкового кредиту видаткових і податкових накладних, що були виписані контрагентами ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Тех-Агроремпоставка»за нікчемними правочинами, бо вказані документи не мають юридичної сили, а господарські операції за нікчемними правочинами в дійсності не відбулись.

Зазначених висновків податковий орган дійшов з огляду на інформацію, що мається в Актах ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про неможливість проведення ТОВ «Промтехноопт»господарської діяльності (від 01.06.2011 року № 1251/23-03-05/37092055, від 04.07.2011 року № 1497/23-03-05/37092055, від 07.11.2011 року № 220/23-03-05/37092055, від 14.12.2011 року № 324/23-03-05/37092055), про неможливість проведення ТОВ «Тех-Агроремпоставка»господарської діяльності (від 30.06.2011 року № 1459/23-03-05/36457279, аналогічно - ТОВ «Техенергоресурс»(від 23.11.2010 року № 3057/23-03-05/34566972.

На підставі Акту перевірки від 27.02.2012 року за № 636/235/32336934 ДПІ у Київському районі м. Харкова 12.03.2012 року прийняті оскаржувані податкові повідомлення -рішення: № 0002122302, яким підприємству за порушення вимог п. 198.1, ст. 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі: 76.348 грн. -основний платіж, 14.582 грн. -штрафні санкції; №0002112302, яким підприємству за порушення вимог п. 138.1, ст. 138 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств ц розмірі: 90.584 грн. -основний платіж, 14.118 грн. -штрафні санкції (а.с.7,8 т.1).

Судом встановлено, що 03.08.2010 року між ТОВ «Альт Лазер»та ТОВ «Техенергоресурс»було укладено договір № 03/08 про розроблення креслень конструкторської документації механічних вузлів лазерного комплексу (а.с. 141 т.1). На адресу ТОВ «Альт Лазер»його контрагентом виписана податкова накладна від 25.08.2010 № 818 на загальну суму - 90 000 грн. (у т.ч. ПДВ на суму - 15000 грн.), а також надана видаткова накладна від 03.08.2010 року № 3081. Згідно із актом виконаних робіт від 25.08.2010 року позивач отримав виконані роботи (а.с. 145,146 ).

Також судом встановлено, що 07.12.2010 між ТОВ «Альт Лазер»та ТОВ «Промтехноопт»укладено договір поставки № 7/12 (скануючи дзеркало SM-YAG, комплект сканаторів RLA-KIT-10 [Y] D2, модуль EMPW-A51J09G-24KZ, силовий світлопровід 400 mn x 1,5 m, фокусуючи лінзи: KaCl, Ш110, R136 та активний елемент Nd:YAG-5х101) (а.с. 83 т.1).

На адресу ТОВ «Альт Лазер»його контрагентом виписані податкові накладні: від 07.12.2010 № 80 на загальну суму - 14340 грн. (у т.ч. ПДВ на суму - 2390 грн.); від 17.03.2011 № 291 на загальну суму - 44 640 грн. (у т.ч. ПДВ на суму - 7440,10 грн.); від 27.04.2011 № 473 на загальну суму - 5472 грн. (у т.ч. ПДВ на суму - 912 грн.); від 16.05.2011 № 318 на загальну суму - 43 695,60 грн. (у т.ч. ПДВ на суму - 7 282,60 грн.);від 12.09.2011 № 448 на загальну суму - 93 348 грн. (у т.ч. ПДВ на суму - 15 558 грн.). Також надані видаткові накладні, рахунки-фактури (а.с. 84-86, 89, 92, 94, 97, т.1).

Також встановлено, що 03.08.2010 року між ТОВ «Альт Лазер»та ТОВ «Тех-агроремпоставка»був укладений договір поставки № 3/08 (скануючи дзеркало SM-YAG, комплект сканаторів RLA-KIT-10 [Y] D2, модуль EMPW-A51J09G-24KZ, силовий світлопровід 400 mn x 1,5 m, фокусуючи лінзи: KaCl, Ш110, R136 та активний елемент Nd:YAG-5х101) (а.с. 176, т.1).

На адресу ТОВ «Альт Лазер»його контрагентом виписані податкові накладні: від 01.09.2010 № 4504 на загальну суму - 9000 грн. (у т.ч. ПДВ на суму - 1500 грн.); від 21.10.2010 № 5807 на загальну суму - 157 588 грн. (у т.ч. ПДВ на суму - 26 265 грн.). Також надані видаткові накладні, рахунки-фактури (а.с. 178-183, т. 1).

З пояснень представника позивача судом встановлено, що придбані у ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Тех-агромаркетинг»товари використовувались для виготовлення лазерних комплексів, які в подальшому були реалізовані відповідно договору №02/04 від 04.02.2011 укладеного між ТОВ «Альт Лазер»та «Центральне КППК»та договору №06/30 від 30.06.2011 укладеного між ТОВ «Альт Лазер»та «Західне КППК»(а.с. 79 ,80, т. 1, 23-35, т. 2). Також, згідно з доводами позивача, ТОВ "Альт Лазер" проводив модернізацію і технічний супровід працюючих лазерних комплексів, відповідно до рахунку №29/04 від 29.04.2011 та рахунку №26/04 на заводі ім. Малишева та ІРЕ НАН України були поставлені фокусуючи лінзи: KaCl, Ш110, R136 та активний елемент Nd:YAG-5х101. (а.с. 208, 209, т.1).

Оцінивши згадані вище правочини за правилами ст. 86 КАС України, суд першої інстанції вважав встановленим, що спірні правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті. Згадані договори визнані судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

При цьому суд зазначив, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права. платіжні доручення (а.с. 98-105, 147-148, 184,185 т.1). Факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами засвідчений фактом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахункові рахунки контрагентів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що підприємство ТОВ «Альт Лазер»має документи, які повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що якщо під час вирішення спору буде встановлено, що товари (роботи, послуги) справді придбавалися позивачем, але не в тих осіб, що зазначені в первинних документах, то відповідні первинні документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право підприємства на податковий кредит та валові витрати.

В засіданні суду апеляційної інстанції представником позивача не надані пояснення з приводу необхідності конструкторської документації, виготовлення якої замовлено (як це визначено в договорі) ТОВ «Техенергоресурс»у господарській діяльності підприємства-позивача. Суду не надані графічні та текстові документи, які в сукупності чи кожний окремо визначають склад і пристрій виробу і містять необхідні дані для його розробки, виготовлення, експлуатації. Надані суду апеляційної інстанції графічні матеріали у графі «розробник»не заповнені і, таким чином, ідентифікувати ТОВ «Техенергоресурс»як виконавця цих послуг, виходячи з наданих документів не можливо. Із акту приймання -передачі виконаних робіт не вбачається конкретний обсяг виконаного, відсутній перелік документів, що приймаються.

Судам першої та апеляційної інстанцій представниками позивача не надано пояснень, і відповідних доказів в їх обґрунтування, з приводу транспортування (фізичного переміщення) ТМЦ, які, як зазначає позивач, були поставлені ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», а також з приводу оприбуткування поставлених ТМЦ та їх використання у власній господарській діяльності.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо беззаперечності тверджень представників позивача про використання у власній господарської діяльності комплектів сканаторів RLA-KIT-10 [Y] D2, модуль EMPW-A51J09G-24KZ, силовий світлопровід 400 mn x 1,5 m, тощо, як придбаних саме у ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Тех-Агроремпоставка».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення з прийняттям нового -про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Альт Лазер».

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п.п. 1, 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог ТОВ «Альт Лазер».

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови буде виготовлений і підписаний 05 листопада 2012 року.

Головуючий суддя - Л.В. Мельнікова

Судді З.Г. Подобайло

А.М. Григоров