Рішення № 28314178, 24.12.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2012 р.Справа № 5017/3315/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич»

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 40 499 грн. 52 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: 14.11.2012 р. до господарського суду Одеської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич»з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 40499,52 грн. заборгованості за договором поставки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що 30.08.2011 р. між ТОВ «КФ «Ярич»та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір поставки №118009. Відповідач зобов'язався оплатити поставлений товар, проте остаточні розрахунки не здійснив, у зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість в сумі 40 499,52 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5017/3315/2012 з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Також, за клопотанням позивача (вх. №36820/2012) 04.12.2012 р. до матеріалів справи залучено довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо реєстрації відповідача ФОП ОСОБА_2, копію банківських виписок по особовим рахункам за 04.11.2011 р. та детальний розрахунок боргу.

Відповідно до вимог ст.77 ГПК України ухвалою суду від 03.12.2012 р., 17.12.2012 р. розгляд справи відкладено на 17.12.2012 р., 24.12.2012 р.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №15074781 від 08.11.2012 р., у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №15205033 від 26.11.2012 р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

24.12.2012 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

30 серпня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Дистрибутор) був укладений дистрибуторський договір №118003. За умовами цього договору, постачальник зобов'язувався передавати у власність дистрибутора товар згідно накладних відповідно до замовлень дистрибутора, а дистрибутор зобов'язувався приймати та оплачувати товар на умовах даного договору.

П. 1.1 угоди встановлено, що предметом договору є товар (партія товару), позначені знаками для товарів та послуг «Ярич»«Розаліні»та інші товари, вказані у накладних (товар), виробником або постачальником яких є Постачальник. Під партією розуміється товар, зазначений в окремій накладній.

На виконання умов договору, ТОВ «КФ «Ярич» поставило Дистрибутору Товар загальною вартістю 49 499,52 грн., що підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною №791 від 19.09.11р.

Згідно п.2.5 Дистрибутор здійснює оплату за перші дві партії поставлених Товарів шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 2 (двох) календарних днів з моменту (дня) поставки товарів.

Відповідно до п.2.6. Договору за наступні партії поставлених товарів оплата проводиться протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту (дня) поставки.

В п. 4.2. Дистриб'юторського договору сторони обумовили, що моментом (днем) поставки є дата виписки накладних.

В порушення взятих на себе за договором зобов'язань, дистрибутор здійснив оплату за поставлений товар лише частково у сумі 9 000,00 грн. що підтверджується банківською випискою від 04.11.2011р., призначення платежу -оплата за договором №791 від 19.09.2011р.

04.05.2012 р. ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич»направило відповідачу лист № 04/05-01, згідно якого вимагало здійснити розрахунок на суму 40 499,52 грн. у повному обсязі на протязі 7 календарних днів з дати отримання листа. Додатком до листа зазначено акт звірки взаєморозрахунків у двох примірниках.

17.05.2012 р. ФОП ОСОБА_2 особисто отримав лист, що підтверджується повідомленням про вручення замовної кореспонденції №7900032379911, проте відповіді на лист-вимогу не надав, заборгованості не погасив.

З наведених підстав позивач звернувся з до господарського суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 суми основного боргу в розмірі 40 499,52 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, судом встановлено факт поставки позивачем відповідачу товару та підтверджено факт його прийняття відповідачем, встановлено існування заборгованості за поставлену продукцію, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 40 499 грн. 52 коп. є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст. ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич»задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич»(80463, Лвівська обл.., Камянка-Бузький р-н., с. Старий Яричів, вул. Заводська, буд.1, код 36767366) заборгованість в розмірі 40 499 (сорок тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 52 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 26.12.2012 року.

Суддя Зайцев Ю.О.