Постанова № 28313799, 24.12.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2012 р. м. Львів № 2а-9733/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Львівський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 452,89 грн., виплачених йому як допомога у зв'язку з безробіттям. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у період професійного навчання одночасно отримував два види соціального забезпечення -матеріальну допомогу на період навчання та допомогу у зв'язку з безробіттям - що суперечить вимогам підп. 4 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідно до якого виплата допомоги припиняється на період проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості. Про необхідність повернути безпідставно виплачену допомогу в сумі 452,89 грн. відповідачу було надіслано претензію від 15.08.2012 року; така залишена без реагування. На підтвердження суми позовних вимог представник позивача надала витяги з відомостей про виплати за видами забезпечення, а також подала клопотання про розгляд справи без її участі; зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився; про розгляд справи відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважається повідомленим належним чином, оскільки направлені на його зареєстроване місцезнаходження поштові конверти повернулися до суду з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». За таких обставин суд на підставі статті 128 КАС України ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.

Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин:

Згідно з пунктом 3 статті 1, статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які, зокрема, самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

Видами соціальних послуг відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»є, зокрема, професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю визначено у статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідно до частини 1 якої застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. У частині 3 та 4 тієї ж статті зазначено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Відповідно до частини 1 статті 27 названого вище Закону застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню. Виплата матеріальної допомоги, як зазначено у частині 2 ст. 27 Закону, здійснюється з першого дня навчання. Тривалість виплати матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати. Між тим, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у разі проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплата допомоги по безробіттю припиняється.

ОСОБА_1 звернувся до Львівського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, на підставі якої такий статус йому було надано. Будучи на обліку у центрі зайнятості ОСОБА_1 з 02.02.2011 року отримував допомогу по безробіттю. У той же час, з 27.05.2011 року відповідача було скеровано на професійне навчання на умовах договору від 27.05.2011 року. У період професійної підготовки, який тривав з 27.05.2011 року по 22.07.2011 року, ОСОБА_1 було призначено та виплачено матеріальну допомогу на загальну суму 972,90 грн.

Отже, під час перебування на обліку у центрі зайнятості ОСОБА_1 одночасно отримував матеріальне забезпечення та соціальні послуги, у зв'язку з чим йому виплачено допомогу у зв'язку з безробіттям на суму 452,89 грн. під час проходження професійної підготовки, що суперечить вимогам пункту 4 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

З метою повернути безпідставно виплачену у період з 27.05.2011 року по 23.07.2011 року матеріальну допомогу в сумі 459,89 грн. Львівський міський центр зайнятості надіслав ОСОБА_1 претензію від 15.08.2012 року з вимогою повернути ці кошти. Оскільки претензії ОСОБА_1 не виконав, Львівський міський центр зайнятості звернувся з даним позовом до суду.

Станом на дату судового розгляду справи відповідач так і не повернув Львівському міському центру зайнятості коштів в сумі 459,89 грн. З урахуванням наведеного позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 128, 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (м. Львів, вул. Кн. Ольги, 122; ідентифікаційний код: 25555035) кошти в сумі 452 (чотириста п'ятдесят дві) гривні 89 копійок.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Москаль Р.М.