Рішення № 28311642, 21.12.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/81/12-34/110/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.12 Справа № 5009/2767/12

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: Науменка А.О. (головуючий, доповідач), Дьоміної А.В., Боєвої О.С., при секретарі Жаріновій К.С.

За участю представників: від позивача -Крисько Я.І., довіреність № 15 від 03.09.2012 р., Нечипоренко О.В., довіреність № 14 від 03.09.2012 р.; від відповідача -Дядько О.М., довіреність № 1722 від 06.08.2012 р., Чепурина Л.В., довіреність № 20-630 від 19.09.2012 р.; від третьої особи - не з'явився

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 5009/2767/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карготранс»(49038, м. Дніпропетровськ, вул. Столярова, буд. 3А, скорочено ТОВ «Карготранс»)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, скорочено ВАТ «Запоріжсталь»)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство «Український транспортно-логістичний центр»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 28, скорочено ДП «Український транспортно-логістичний центр»)

про стягнення суми.

Сутність спору:

ТОВ «Карготранс»заявлено позовні вимоги до ВАТ «Запоріжсталь»про стягнення суми заборгованості у розмірі 110889,59 грн., а саме: 108326,53 грн. плати за користування вагонами за межами митної території України, 2136,85 грн. неустойки та 426,20 грн. 3% річних (в частині визначення загальної суми позовних вимог позивачем допущена арифметична помилка, оскільки загальна сума позовних вимог складає 110889,58 грн.).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.07.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Гандюковою Л.П., порушено провадження у справі № 5009/2767/12, справі присвоєно номер провадження 20/81/12, судове засідання призначено на 07.08.2012 р.

07.08.2012 р. ухвалою суду, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 05.09.2012 р.

Ухвалою від 05.09.2012 р., на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на 15 днів -до 09.10.2012 р., розгляд справи відкладено на 27.09.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 27.09.2012 р. № 01-36/53/12, на підставі ст. 4-6 ГПК України, враховуючи категорію і складність справи, справу № 5009/2767/12 передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя -Гандюкова Л.П., судді: Дьоміна А.В. і Боєва О.С.

Ухвалою суду від 27.09.2012 р. справа № 5009/2767/12 прийнята до розгляду колегією суддів у складі: Гандюкової Л.П. (головуючий), Дьоміної А.В. і Боєвої О.С., розгляд справи розпочато спочатку, судове засідання призначене на 23.10.2012 р.

23.10.2012 р. в судовому засіданні оголошена перерва до 05.11.2012 р.

Протоколом перерозподілу справи між суддями від 05.11.2012 р., у зв'язку із хворобою судді-доповідача у справі Гандюкової Л.П., справу № 5009/2767/12 передано на розгляд колегії суддів у складі: Науменка А.О. (головуючий), Дьоміної А.В. і Боєвої О.С.

Ухвалою від 05.11.2012 р. справа № 5009/2767/12 прийнята до розгляду колегією суддів у складі: Науменка А.О. (головуючий), Дьоміної А.В. і Боєвої О.С., присвоєно справі номер провадження 20/81/12-34/110/12, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Державне підприємство «Український транспортно-логістичний центр», судове засідання призначене на 22.11.2012 р.

В судовому засіданні 22.11.2012 р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошена перерва до 12.12.2012 р.

Ухвалою від 12.12.2012 р. розгляд справи відкладено на 21.12.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «Карготранс»(експедитор) та ВАТ «Запоріжсталь»(клієнт) укладено договір про організацію перевезень вантажів від 11.01.2012 р. № 1154/12, пунктом 1.1. якого передбачено, що даний договір регулює взаємовідносини сторін, що виникають при організації перевезень вантажів в залізничному рухомому складі під керівництвом Державного підприємства «Український транспортно-логістичний центр»й пов'язаних з цим послугах, та здійсненню розрахунків за надані послуги. Відповідно до п. 1.2. договору, експедитор згідно даного договору, що є дорученням клієнта, на підставі заявок клієнта за його рахунок та за винагороду (плату) організовує перевезення в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, вповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами-власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а клієнт сплачує й приймає надані експедитором послуги на умовах даного договору. На підставі викладеного, на виконання заявок (доручень) відповідача, позивачем були організовані перевезення. Згідно п. 1.1. додаткової угоди розмір плати за знаходження вагону у завантаженому та порожньому стані за межами митного кордону України при організації перевезень з/в країн/и СНД та Балтії згідно заявок клієнта складає 30 Швейцарських франки за добу з урахуванням ПДВ, за кожну одиницю рухомого складу, що перераховані у національну валюту України за курсом Національного банку України, який існує на день виставлення експедитором звіту (рахунку) за користування вагонами за межами митного кордону України. Пунктом 2 передбачено, що час знаходження вагону за кордоном України визначається згідно даних, внесених прикордонною станцією України у автоматизовані системи Укрзалізниці з моменту перетину кордону, до часу його повернення на прикордонну станцію. При цьому неповна доба вважається за повну. Пункт 3.2. договору передбачає, що клієнт здійснює плату за знаходження кожної одиниці вагонів за межами митного кордону України. Проте, незважаючи на той факт, що відповідачем не заперечується факт надання послуг, ВАТ «Запоріжсталь»не було здійснено оплати вартості перевезень за межі митного кордону України на загальну суму 108326,53 грн. Крім плати за користування вагонами за межами митної території України, позивач просить стягнути 2136,85 грн. неустойки та 426,20 грн. 3% річних.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлений позов, просили його задовольнити.

ВАТ «Запоріжсталь», відповідач по справі, у наданому відзиві та доповненнях до відзиву на позов зазначає, зокрема, що додаткова угода № 2 від 28.02.2012 р., якою, як вважає позивач, було встановлено розмір плати за знаходження вагону у завантаженому та порожньому стані за межами митного кордону України при організації перевезень у розмірі 30 Швейцарських франків за добу, з урахуванням ПДВ за кожну одиницю рухомого складу, що перераховані у національну валюту України за курсом НБУ, з боку відповідача підписана не була з тих причин, що згідно зі ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Між позивачем та відповідачем не були погоджені зміни до договору відносно додаткової плати за час находження вагону за територією України у розмірі 30 Швейцарських франків на добу. Окрім цього, здійснення оплати за надходження вагонів ДП «Український транспортно-логістичний центр»за територією України у розмірі 30 Швейцарських франків не передбачена діючими нормативно-правовими актами. Таким чином, враховуючи, що додаткова угода № 2 від 28.02.2012 р. укладена не була і цей факт підтверджує позивач, у відповідача не має законних підстав для сплати 108326,53 грн. Тобто, позивач необґрунтовано посилається на договірні відносини між сторонами, як на підставу для стягнення з ВАТ «Запоріжсталь»108326,53 грн. заборгованості, 2136,85 грн. неустойки, 426,20 грн. 3% річних. На підставі викладеного, відповідач просить у задоволенні позовних вимог ТОВ «Карготранс»відмовити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи відзиву та доповнень до відзиву на позов.

Представник ДП «Український транспортно-логістичний центр», третьої особи по справі, у судовому засіданні 22.11.2012 р. зазначив, що послуги з організації перевезень вантажів залізничним транспортом надаються позивачу на підставі договору про організацію перевезень вантажів у власних вагонах та проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з цим перевезенням № 012-2011 від 07.12.2011 р., відповідно до п. 1.1. якого, ДП «Український транспортно-логістичний центр»разом із державними вагонними компаніями зобов'язуються за плату і за рахунок позивача виконати визначені договором послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів. Пунктом 2.2.6. договору передбачено, що ТОВ «Карготранс»зобов'язаний проводити оплату за надані послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів та інші додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, які замовлені позивачем, відповідно до розділу 3 договору. Розділом 3 договору передбачено, що загальна ціна договору визначається сторонами в протоколі погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною договору. Відповідно до протоколу погодження договірної ціни № 3 між третьою особою та позивачем, що діяв з 01.02.2012 р., ТОВ «Карготранс»зобов'язується, окрім інших обов'язкових платежів, сплатити плату за користування вагонами за межами України (в країнах СНД та Балтії) за ставкою 21,03 Швейцарських франків (без урахування ПДВ) за вагон на добу та послуги ДП «Український транспортно-логістичний центр»при перебуванні вагону за межами України в розмірі 4 грн. (без урахування ПДВ) за вагон на добу. Крім того, представник третьої особи зазначив, що ТОВ «Карготранс» відповідно до умов договору розрахувався в повному обсязі за замовлені послуги з організації перевезень та сторони не мають одна до одної жодних претензій. Таким чином, позивач при здійсненні зазначених перевезень діяв відповідно до чинного законодавства, а саме згідно із погодженими заявками (вказівками ВАТ «Запоріжсталь») та в інтересах відповідача. На підставі викладеного, третя особа вважає вимоги ТОВ «Карготранс»стосовно стягнення суми з ВАТ «Запоріжсталь»у розмірі 110889,59 грн. за користування вагонами за межами України обґрунтованими та правомірними.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

07.12.2011 р. між ТОВ Карготранс»(замовник), ДП «Український транспортно-логістичний центр»(основний виконавець), Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод»(співвиконавець перший) та Державним підприємством «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів»(співвиконавець другий) укладений договір про організацію перевезень вантажів у власних вагонах та проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з цим перевезенням № 012-2011 (далі - договір № 012-2011).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, за договором про організацію перевезень вантажів основний виконавець та співвиконавці зобов'язуються за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів.

Пунктом 2.2. договору № 012-2011 передбачені обов'язки позивача, зокрема:

- використовувати надані основним виконавцем вагони, що знаходяться на балансі співвиконавців, для організації перевезень вантажів по узгодженим планам і заявкам (п/п. 2.2.3 п. 2.2 договору № 012-2011);

- здійснювати попередню оплату за послуги, пов'язані з організацією перевезення вантажів, що замовлені замовником, шляхом перерахування коштів у сумах, відповідно до обсягу наданих послуг на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання (розподільчий рахунок) основного виконавця № 26039146294 у банку ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк», МФО 322959, код за ЄДРПОУ № 34619229 та забезпечувати своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок основного виконавця (п/п. 2.2.5 п. 2.2 договору № 012-2011);

- сприяти своєчасному поверненню із-за кордону вагонів власності співвиконавців. Вносити плату за користування такими вагонами за час перебування їх за межами України за цінами, встановленими міжнародними договорами з цих питань (крім випадків отримання плати ДАЗТ України «Укрзалізниця»за окремими договорами з компаніями - перевізниками інших країн) (п/п. 2.2.8 п. 2.2 договору № 012-2011).

Додатковою угодою № 5 від 21.03.2012 р. сторони узгодили п/п. 2.2.8 п. 2.2 договору № 012-2011 викласти у наступній редакції: «Сприяти своєчасному поверненню із-за кордону вагонів власності співвиконавців. Вносити плату за користування вагонами за час перебування їх за межами України за цінами, узгодженими цим договором, крім випадків отримання плати Державною адміністрацією залізничного транспорту України «Укрзалізниця»або основним виконавцем за окремими договорами з іншими юридичними особами».

Згідно із п/п. 2.3.2 п. 2.3 договору № 012-2011, замовник має право самостійно укладати договори про організацію перевезень вантажів із підприємствами, які зацікавлені в перевезеннях вантажів у вагонах співвиконавців, та виконувати всі юридичні дії, пов'язані з виконанням укладених договорів.

У відповідності до п/п. 2.4.3 п. 2.4 договору № 012-2011, третя особа по справі зобов'язалась організовувати відповідно до наданої позивачем узгодженої заявки подавання під навантаження вагонів та надавати послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів, що замовлені замовником.

Підпунктом 2.4.6. п. 2.4. договору № 012-2011 передбачений обов'язок основного виконавця здійснювати розрахунки з замовником та співвиконавцями за надані послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів та вести облік нарахованих і сплачених сум, надавати замовнику та співвиконавцям відповідні розрахункові документи.

За приписами п. 3.2 договору № 012-2011, оплата послуг відповідно до договору здійснюється сторонами у національній валюті України, на умовах попередньої оплати.

Відповідно до п. 3.3 договору № 012-2011, відсутність на розподільчому рахунку основного виконавця попередньої оплати замовника може служити підставою для відмови основного виконавця від виконання узгодженої сторонами заявки і не тягне за собою відповідальності основного виконавця за невиконання цього договору.

Згідно із п. 10.1 договору № 012-2011, договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2012 р., в частині надання вагонів для перевезення вантажів та проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажів -до повного здійснення розрахунків.

11.01.2012 р. ТОВ «Карготранс»(експедитор) та ВАТ «Запоріжсталь»(клієнт) укладено договір про організацію перевезень вантажів № 1154/12 (далі -договір № 1154/12).

Відповідно до п. 1.1. договору № 1154/12, даний договір регулює взаємовідносини сторін, що виникають при організації перевезень вантажів в залізничному рухомому складі під керівництвом Українського транспортно-логістичного центру (УТЛЦ) й пов'язаних з цим послугах, та здійсненню розрахунків за надані послуги.

Згідно із п. 1.2. договору № 1154/12, експедитор згідно даного договору, що є дорученням клієнта, на підставі заявок клієнта за його рахунок та за винагороду (плату) організовує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, вповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а клієнт сплачує й приймає надані експедитором послуги на умовах даного договору.

Приписами підпунктів 2.2.1. та 2.2.2. п. 2.2. договору № 1154/12 передбачено, що клієнт зобов'язаний:

- надавати експедитору до 12-го числа місяця, попереднього місяцю планування, місячні плани перевезень в електронному вигляді через АС Месплан відповідно до Правил планування вантажів та заявки на організацію перевезень за вказаною експедитором формою, підтвердження експедитором надається не пізніше ніж за чотири доби до початку планованого місяця;

- надавати через АС Месплан заявки на навантаження за 2 доби, у разі використання вагонів під здвоєні операції -за 1 добу.

Підпунктом 2.2.12. п. 2.2. договору № 1154/12 передбачено обов'язок відповідача проводити оплату за організацію перевезень та послуги, пов'язані з перевезенням, та винагороди (плати) експедитору в порядку, передбаченому даним договором.

У відповідності до підпункту 2.2.14. пункту 2.2. договору № 1154/12, відповідач зобов'язаний при здійсненні перевезень вантажів за межі митного кордону України самостійно організовувати перевезення вантажів за кордоном, здійснювати плату за находження кожної одиниці вагонів за час перебування їх за кордоном України відповідно до умов даного договору.

16.04.2012 р. сторонами укладена додаткова угода № 4 (із протоколом розбіжностей) до договору № 1154/12, за приписами якої, із врахуванням змін внесених протоколом розбіжностей, сторони узгодили пункт 2.2.14. договору доповнити: «Плата за користування за межами України нараховується за весь час з моменту передачі вагону на інозалізницю на прикордонній станції до моменту прийому вагону на прикордонній станції України. При організації перевезень згідно заявок клієнта з наступним здійсненням на території інозалізниці після вивантаження попутного завантаження на територію України чи транзитом по Україні за заявкою іншої юридичної особи плата нараховується з моменту передачі вагону на інозалізницю на прикордонній станції до моменту вивантаження вагону за межами митного кордону України. Дати передачі/прийому вагонів із/в Україну, дату вивантаження вагону за межами митного кордону України, а також факт не використання вагону після вивантаження іншою юридичною особою підтверджуються експедитором документально». Пунктом 9 зазначеної додаткової угоди передбачено, що ця угода набирає чинності з 15.04.2012 р.

Пунктом 2.4. договору № 1154/12 передбачено обов'язки позивача, зокрема:

- приймати до розгляду та виконувати заявки клієнта на організацію перевезень вантажів та понадпланові (позапланові) перевезення, виходячи з поточних можливостей Державного підприємства «Український транспортно-логістичний центр», підприємств-власників (балансоутримувачів) залізничного рухомого складу, залізниць в здійсненні перевезень вантажів (п/п. 2.4.1. п. 2.4. договору № 1154/12);

- організовувати відповідно до наданих клієнтом заявок перевезення вантажів клієнта залізничним транспортом та надавати інші послуги, що пов'язані з перевезенням вантажів, шляхом укладання договорів з підприємствами, вповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами -власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами (п/п. 2.4.2. п. 2.4. договору № 1154/12);

- своєчасно здійснювати розрахунки з особами, з якими у експедитора укладені угоди на виконання доручень клієнта (п/п. 2.4.3. п. 2.4. договору № 1154/12)

- не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, надавати клієнту рахунки, податкові накладні за надані послуги та звіти експедитора про виконання доручень клієнта (п/п. 2.4.6. п. 2.4. договору № 1154/12).

Згідно із п. 9.1. договору № 1154/12, договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2012 р. включно.

У відповідності до договору про організацію перевезень вантажів № 1154/12 від 11.01.2012 р., відповідачем позивачу надані заявки на організацію перевезень вантажів у напіввагонах оператора ДП «Український транспортно-логістичний центр»: № 8/2003918 від 16.01.2012 р., № 18/2004182 від 18.01.2012 р., № 8/2004184 від 18.01.2012 р., № 18/2005002 від 20.01.2012 р., № 18/2007615 від 30.01.2012 р., № 18/2008957 від 02.02.2012 р. (т. 1, а.с. 24-29).

На виконання зазначених заявок ВАТ «Запоріжсталь», ТОВ «Карготранс»були замовлені у ДП «Український транспортно-логістичний центр»та організовані відповідні перевезення, що підтверджується відповідними дублікатами залізничних накладних (т. 2, а.с. 3-27) та не заперечується відповідачем.

У зв'язку із зазначеним, третьою особою позивачу нарахована плата за користування вагонами за межами митного кордону України у сумі 102736,55 грн., відповідно до договору про організацію перевезень вантажів у власних вагонах та проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з цим перевезенням № 012-2011 від 07.12.2011 р., яка була сплачена ТОВ «Карготранс»ДП «Український транспортно-логістичний центр»28.02.2012 р. у сумі 30282,36 грн. та 30.03.2012 р. у сумі 72454,19 грн., що підтверджується банківськими виписками: № 39 за 28.02.2012 р. на суму 9000000 грн. та № 61 за 30.03.2012 р. на суму 3000000 грн. (т. 3, а.с. 73-75), а також довідками: Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»№ DNI-52/2755 від 30.11.2012 р., ТОВ «Карготранс»№ 487 від 10.12.2012 р. та ДП «Український транспортно-логістичний центр»№ УТЛЦ-10/3198 від 06.12.2012 р. (т. 3, а.с. 66-67, 72, 77).

У зв'язку із несплатою ВАТ «Запоріжсталь»плати за користування вагонами за межами митного кордону України, ТОВ «Карготранс»заявлена дана позовна заява.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 3 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»передбачено, що відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

У відповідності до ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 931 Цивільного кодексу Країни передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Пунктом 3.1. договору № 1154/12 передбачено, що клієнт для організації перевезень вантажів і пов'язаних з цим послуг та для відшкодування витрат експедитора здійснює авансові платежі. Авансові платежі мають бути здійснені до початку перевезень. Авансові платежі здійснюються за вартістю перевезень, інших послуг та витрат експедитора, що плануються впродовж кожного місяця надання послуг. За згодою експедитора можлива оплата послуг (їхньої частини) з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку експедитором.

За приписами п. 3.2. договору № 1154/12, вартість послуг з організації перевезень вантажів визначається в розмірі тарифів, встановлених чинним законодавством України для перевезення вантажів в вагонах парку залізниць України із використанням коефіцієнтів, встановлених державними органами, а також із застосуванням додаткового підвищуючого коефіцієнту 1,3 для перевезень за даним договором. Вказана вартість містить в собі вартість залізничного тарифу за перевезення вагонів як в навантаженому так і в порожньому стані, що стягується залізницями, вартість послуг Державного підприємства «Український транспортно-логістичний центр», вартість вагонів для перевезення вантажів.

Крім платежів, зазначених в першому абзаці даного пункту, клієнт здійснює плату за находження кожної одиниці вагонів за межами митного кордону України при виконанні заявок клієнта в розмірі та у строки визначені в додаткових угодах/додатках до даного договору, за кожну добу находження кожної одиниці рухомого складу за кордоном України. При цьому неповна доба вважається за повну.

Клієнт самостійно організує розрахунки з підприємствами залізничного транспорту за надані послуги (подача та прибирання вагонів, плата за користування вагонами у випадку простою вагонів на коліях залізниць з вини вантажоодержувача, вантажовідправника, плата за користування вагонами на під'їзних коліях власників під'їзних колій та інше).

Як передбачено п. 3.3. договору № 1154/12, винагорода (плата) експедитору встановлюється в розмірі 0,3 % вартості організації перевезень вантажів (без ПДВ) та сплачується клієнтом впродовж 3-х робочих днів після надання послуг на підставі рахунків експедитора. При укладанні експедитором правочинів з іншими юридичними особами, що необхідні для виконання заявок клієнта, за вартістю менш, ніж вказано в даному розділі договору, різниця є додатковою винагородою (платою) експедитора.

01.02.2012 р. сторонами складена додаткова угода № 2 до договору № 1154/12 з протоколом розбіжностей, відповідно до якої, з урахуванням змін внесених протоколом розбіжностей, сторони узгодили п. 3.2. договору викласти в наступній редакції: «Клієнт сплачує експедитору за кожний перевезений вагон згідно з наданими заявками: плату за перевезення вантажу. Плата за перевезення вантажу розраховується як тариф, встановлений «Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги»на час відправлення вантажу для вагонів парку залізниць з коригуючим коефіцієнтом «К»в залежності від відстані перевезень (до 300 км К = 1,11; 300 км та більше К = 1,14) - та складається з тарифу, встановленого для вагонів власного парку, вагонної складової, яка розраховується як різниця тарифів для вагона залізниць України і вагонів власного парку, витрат, пов'язаних з поверненням порожнього власного вагону, та послуг Державного підприємства «Український транспортно-логістичний центр»; додаткові збори, пов'язані з перевезенням вантажів, плата за охорону вантажів воєнізованою охороною залізниць України, які включені до перевізного документу та встановлені «Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги»; інші витрати експедитора, які передбачені «Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги», та нараховані йому при виконанні заявок клієнта Державним підприємством «Український транспортно-логістичний центр». Податок на додану вартість нараховується згідно з чинним законодавством. Клієнт самостійно організовує розрахунки з підприємствами залізничного транспорту за плату користування вагонами (плата за користування вагонами у випадку простою вагонів на коліях залізниць з вини Клієнта, плата за користування вагонами на під'їзних коліях Клієнта та інше)».

Пункт 3.3. договору 1154/12 зазначеною додатковою угодою № 2 від 01.02.2012 р. сторони узгодили викласти в наступній редакції: «Винагорода (плата) експедитору встановлюється в розмірі 3 % вартості організації перевезень вантажів (без ПДВ) визначеної в пункті 3.2. договору та сплачується клієнтом впродовж 3-х робочих днів після надання послуг на підставі рахунків експедитора, або утримується експедитором самостійно з авансових платежів клієнта. При укладанні експедитором правочинів з іншими юридичними особами, що необхідні для виконання заявок клієнта, за вартістю менш, ніж вказано в даному розділі договору, різниця є додатковою винагородою (платою) експедитора».

28.02.2012 р. позивачем була складена, підписана та скріплена печаткою додаткова угода № 2 до договору № 1154/12, якою позивач передбачив внесення деяких змін до зазначеного договору, а саме: доповнити пункт 3.2. договору наступним: «Розмір плати за знаходження вагону у завантаженому та порожньому стані за межами митного кордону України при організації перевезень з/в країн/и СНД, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Естонської Республіки та Грузії згідно заявок клієнта складає 30 Швейцарських франків за добу з урахуванням ПДВ, за кожну одиницю рухомого складу, що перераховані у національну валюту України за курсом Національного банку України, який існує на день виставлення експедитором звіту (рахунку) за користування вагонами за межами митного кордону України. Вищезазначена плата не нараховується у випадках отримання плати Державною адміністрацією залізничного транспорту України «Укрзалізниця»за окремими договорами з компаніями-перевізниками інших країн». Також, пунктами 3, 4 зазначеної додаткової угоди ТОВ «Карготранс»передбачив доповнення договору 1154/12 наступним: «Клієнт здійснює попередню оплату на рахунок експедитора необхідних коштів у гривні за курсом Національного банку України у співвідношенні до Швейцарського франку станом на день проведення авансового платежу. Платіжна сума повинна відповідати сумі плати за знаходження вагонів за весь термін знаходження рухомого складу за межами митного кордону України, що планується впродовж кожного місяця надання послуг (з урахуванням терміну повернення порожнього рухомого складу на митну територію України до прикордонної станції). Остаточний розрахунок плати за час знаходження вагонів за межами митної території України буде здійснюватись клієнтом після повернення порожнього рухомого складу на митну територію України впродовж 3 календарних днів з моменту надання експедитором рахунку».

Вищезазначена додаткова угода № 2 від 28.02.2012 р. до договору № 1154/12 неодноразово направлялась відповідачу для узгодження та підписання, однак з боку ВАТ «Запоріжсталь»так і не підписана.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

На підставі викладеного, та враховуючи, що пунктом 8.2. договору № 1154/12 передбачено, що усі зміни, додатки і доповнення до цього договору є невід'ємною частиною договору та повинні бути виконані у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками, суд відхиляє доводи позивача з приводу посилання на умови додаткової угоди № 2 від 28.02.2012 р. до договору № 1154/12, оскільки вона не підписана з боку ВАТ «Запоріжсталь».

Додатковою угодою № 4 від 16.04.2012 р. (із протоколом розбіжностей) до договору № 1154/12, враховуючи зміни внесені протоколом розбіжностей, сторони узгодили абзац перший пункту 3.2. договору викласти у наступній редакції: «Вартість (ціна) послуг з організації перевезення вантажів клієнта згідно з наданими заявками по кожному вагону включає в себе: тариф на перевезення вантажу в межах України, встановлений «Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги»(далі - Збірник тарифів) для вагонів парку залізниць України із використанням коефіцієнтів, встановлених державними органами, на час відправлення вантажу. Вартість вказаного тарифу містить інфраструктурну складову тарифу як для вагонів парку залізниць та вагонну складову залізничного рухомого складу, встановлених Збірником тарифів. При перевезенні вантажів на особливих умовах - тариф збільшується відповідно до положень Збірника тарифів, як для вагонів парку залізниці; тариф за перевезення напіввагону у порожньому стані, що слідує у випадках передбачених Правилами перевезень (на промивку, дезінфекцію, дезінсекцію), встановлений Збірником тарифів (при наявності заявки клієнта); додаткові збори, пов'язані з перевезенням вантажів, які включені до перевізного документу та встановлені Збірником тарифів (в тому числі плата за охорону вантажів воєнізованою охороною залізниць України); інші витрати експедитора, які нараховані йому при виконанні заявок клієнта Державним підприємством «Український транспортно-логістичний центр». Пунктом 9 зазначеної додаткової угоди передбачено, що ця угода набирає чинності з 15.04.2012 р.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що у відповідності до договору про організацію перевезень вантажів № 1154/12 від 11.01.2012 р., відповідачем були надані позивачу заявки на організацію перевезень вантажів у напіввагонах оператора ДП «Український транспортно-логістичний центр», а саме:

- № 8/2003918 від 16.01.2012 р. на організацію перевезень вантажів у січні 2012 р., а саме прокату чорних металів зі станції Запоріжжя-Ліве на станцію Кармір-Блур (Вірменія) у 10 вагонах;

- № 18/2004182 від 18.01.2012 р. на організацію перевезень вантажів у січні 2012 р., а саме прокату чорних металів зі станції Запоріжжя-Ліве на станції Тбілісі-Товарна (Грузія) та Кутаїсі-ІІ (Грузія) у 8 вагонах;

- № 8/2004184 від 18.01.2012 р. на організацію перевезень вантажів у січні 2012 р., а саме прокату чорних металів зі станції Запоріжжя-Ліве на станції Тбілісі-Товарна та Кутаїсі-ІІ у 7 вагонах;

- № 18/2005002 від 20.01.2012 р. на організацію перевезень вантажу в січні 2012 р., а саме прокату чорних металів зі станції Запоріжжя-Ліве на станцію Руставі (Грузія) у 1 вагоні;

- № 18/2007615 від 30.01.2012 р. на організацію перевезень вантажів у лютому 2012 р., а саме прокату чорних металів зі станції Запоріжжя-Ліве на станцію Кармір-Блур (Вірменія) та Руставі (Грузія) у 13 вагонах;

- № 18/2008957 від 02.02.2012 р. на організацію перевезень вантажів у лютому 2012 р., а саме прокату чорних металів зі станції Запоріжжя-Ліве на станцію Тбілісі-Товарна (Грузія) та Кутаїсі-ІІ (Грузія) у 12 вагонах (т. 1, а.с. 24-29).

На виконання зазначених заявок ВАТ «Запоріжсталь», ТОВ «Карготранс»були замовлені у ДП «Український транспортно-логістичний центр»та організовані відповідні перевезення, що підтверджується дублікатами залізничних накладних: № 45334943 від 20.01.2012 р., № 45404837 від 22.01.2012 р., № 45405800 від 23.01.2012 р., № 45406295 від 23.01.2012 р., № 45406493 від 23.01.2012 р., № 45407517 від 24.01.2012 р., № 45406949 від 24.01.2012 р., № 45408168 від 25.01.2012 р., № 45509767 від 26.01.2012 р., № 45511177 від 27.01.2012 р., № 45511185 від 27.01.2012 р., № 45564622 від 28.01.2012 р., № 45511334 від 29.01.2012 р., № 45567039 від 30.01.2012 р., № 45777745 від 09.02.2012 р., № 45964137 від 13.02.2012 р., № 45964285 від 13.02.2012 р., № 45965233 від 14.02.2012 р., № 46179826 від 23.02.2012 р., № 46179834 від 23.02.2012 р., № 46359907 від 26.02.2012 р., № 46360210 від 26.02.2012 р., № 46361705 від 27.02.2012 р., № 46361267 від 28.02.2012 р., № 46360962 від 28.02.2012 р., (т. 2, а.с. 3-27), та не заперечується відповідачем.

На підставі викладеного, третьою особою позивачу нарахована плата за користування вагонами за межами митного кордону України у сумі 102736,55 грн., відповідно до договору про організацію перевезень вантажів у власних вагонах та проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з цим перевезенням № 012-2011 від 07.12.2011 р., яка була сплачена ТОВ «Карготранс»ДП «Український транспортно-логістичний центр»28.02.2012 р. у сумі 30282,36 грн. та 30.03.2012 р. у сумі 72454,19 грн., що підтверджується банківськими виписками: № 39 за 28.02.2012 р. на суму 9000000 грн. та № 61 за 30.03.2012 р. на суму 3000000 грн. (т. 3, а.с. 73-75), а також довідками: Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»№ DNI-52/2755 від 30.11.2012 р., ТОВ «Карготранс»№ 487 від 10.12.2012 р. та ДП «Український транспортно-логістичний центр»№ УТЛЦ-10/3198 від 06.12.2012 р. (т. 3, а.с. 66-67, 72, 77).

Доказів отримання плати за користування вагонами за межами митного кордону України у сумі 102736,55 грн. Державною адміністрацією залізничного транспорту України «Укрзалізниця»або ДП «Український транспортно-логістичний центр»за окремими договорами з іншими юридичними особами, відповідно до п/п. 2.2.8. п. 2.2. договору № 012-2011 сторонами не надано.

За поясненнями позивача та третьої особи нарахована плата за користування вагонами за межами митного кордону України у сумі 30282,36 грн. відображена в складеному за договором № 012-2011 ДП «Український транспортно-логістичний центр»та ТОВ «Карготранс»акті виконаних робіт № 2 від 29.02.2012 р. за період: з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р., а саме входить до суми 171869,99 грн., а плата за користування вагонами за межами митного кордону України у сумі 72454,19 грн. зафіксована в акті виконаних робіт № 3 від 31.03.2012 р. за період: з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р., а саме входить до суми 238459,25 грн.

На підставі викладеного, ТОВ «Карготранс»за договором № 1154/12 складені звіти експедитора: № 23.05.2012 1/Д від 23.05.2012 р. та № 01-ПЗ/1154/12 від 23.05.2012 р., в яких відображена плата за знаходження вагонів за межами митного кордону України в сумі 108326,53 грн.

Як вбачається із пояснень позивача № 504 від 20.11.2012 р. (т. 2, а.с. 51-53), вище зазначена плата розрахована позивачем виходячи із п. 1.1. додаткової угоди № 2 від 28.02.2012 р. до договору № 1154/12, а саме, із врахуванням розміру плати за знаходження вагонів за межами митного кордону України у розмірі 30 Швейцарських франків за добу з урахуванням ПДВ, за кожну одиницю рухомого складу, що перераховані у національну валюту України за курсом Національного банку України, який існує на день виставлення експедитором звіту (рахунку) за користування вагонами за межами митного кордону України. Різницю між сплаченою позивачем третій особі сумою плати за знаходження вагонів за межами митного кордону України в розмірі 102736,55 грн. та заявленою до стягнення сумою цієї плати в розмірі 108326,53 грн. позивач, у зазначених поясненнях, називає винагородою (платою) ТОВ «Карготранс».

Проте, з таким нарахуванням плати за користування вагонами за межами митного кордону України суд погодитись не може, оскільки, як вже вище встановлено, додаткова угода № 2 від 28.02.2012 р. до договору № 1154/12 з боку відповідача не підписана, а отже і не має підстав для застосування передбачених нею доповнень до договору № 1154/12.

З приводу винагороди позивача слід зазначити, що, оскільки розмір плати за знаходження вагонів за межами митного кордону України у сумі 30 Швейцарських франків за добу, за кожну одиницю рухомого складу, до складу якої, за поясненнями позивача, входить винагорода ТОВ «Карготранс», сторонами не узгоджений, та враховуючи, що стягнення винагороди (плати) експедитору, яка передбачена п. 3.3 договору № 1154/12 позивачем у позовних вимогах не заявлялось, суд не вбачає підстав для стягнення винагороди ТОВ «Карготранс».

Таким чином, суд виходить з того, що, оскільки заявки відповідача на організацію перевезень вантажів виставлені у період: з 16.01.2012 р. по 02.02.2012 р., а п. 3.2. договору № 1154/12 (редакція якого перший раз була змінена з 01.02.2012 р., відповідно до додаткової угоди № 2 від 01.02.2012 р. з протоколом розбіжностей) було передбачено, що клієнт здійснює плату за знаходження кожної одиниці вагонів за межами митного кордону України при виконанні заявок клієнта в розмірі та у строки визначені в додаткових угодах/додатках до даного договору, за кожну добу находження кожної одиниці рухомого складу за кордоном України, а п/п. 2.2.14. п. 2.2. договору № 1154/12 (редакція якого була доповнена, відповідно до додаткової угоди № 4 від 16.04.2012 р. з протоколом розбіжностей) передбачено, що відповідач зобов'язаний при здійсненні перевезень вантажів за межі митного кордону України самостійно організовувати перевезення вантажів за кордоном, здійснювати плату за знаходження кожної одиниці вагонів за час перебування їх за кордоном України відповідно до умов даного договору, отже відповідач був обізнаний про обов'язковість здійснення плати за знаходження кожної одиниці вагонів за час перебування їх за кордоном України, то саме лише не врегулювання питання щодо розміру та строку здійснення такої плати не позбавляє ВАТ «Запоріжсталь»від обов'язку її оплати.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки клієнта.

Таким чином, стягненню підлягають фактично понесені та документально підтверджені позивачем витрати в сумі 102736,55 грн., відповідно до ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», а в іншій частині вимоги ТОВ «Карготранс»про стягнення плати за користування вагонами за межами митної території України, суд відмовляє.

Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі викладеного, враховуючи, що перерахування позивачем третій особі плати за користування вагонами за межами митного кордону України в сумі 102736,55 грн., у зв'язку із перевезенням вантажів ВАТ «Запоріжсталь»підтверджується банківськими виписками: № 39 за 28.02.2012 р. на суму 9000000 грн. та № 61 за 30.03.2012 р. на суму 3000000 грн., а також довідками: Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»№ DNI-52/2755 від 30.11.2012 р., ТОВ «Карготранс»№ 487 від 10.12.2012 р. та ДП «Український транспортно-логістичний центр»№ УТЛЦ-10/3198 від 06.12.2012 р., та оскільки строки здійснення такої плати сторонами не узгоджені, суд виходить із положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, тобто ВАТ «Запоріжсталь»повинно було сплатити плату за находження кожної одиниці вагонів за час перебування їх за кордоном України у семиденний строк від дня пред'явлення позивачем вимоги.

Таким чином, враховуючи, що вимога вих. № 242 від 01.06.2012 р. про сплату відповідачем 108326,53 грн. плати за знаходження вагонів за кордоном України позивачем була надіслана на адресу ВАТ «Запоріжсталь»06.06.2012 р. та отримана відповідачем 07.06.2012 р., про що свідчить разовий договір на експедирування від 06.06.2012 р. (т. 3, а.с. 97), ВАТ «Запоріжсталь»повинно було сплатити таку плату не пізніше 14.06.2012 р., тільки в сумі 102736,55 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Виходячи з вищенаведеного, та враховуючи, що відповідачем докази оплати плати за знаходження вагонів за межами митного кордону України не надані, вимога позивача про стягнення зазначеної плати підлягає частковому задоволенню в частині стягнення 102736,55 грн., в іншій частині стягнення вказана вимога позивача задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2136,85 грн. неустойки за період: з 24.05.2012 р. по 10.07.2012 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення неустойки позивач обґрунтовує п. 4.5. договору № 1154/12, який передбачає, що у випадку прострочення строків оплати згідно п. 3.3. та п. 3.4. передбачених даним договором, клієнт сплачує експедитору неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення.

Однак, пунктами 3.3. та п. 3.4. передбачені строки оплати винагороди (плати) експедитора та заборгованості клієнта, виявленої у процесі звірки, але, як вже вище зазначено, не передбачено строку оплати плати за знаходження вагонів за межами митного кордону України, отже підстави для стягнення неустойки відсутні.

Також, ТОВ «Карготранс»просить стягнути з відповідача 426,20 грн. 3% річних за період: з 24.05.2012 р. по 10.07.2012 р.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3% річних позивача та встановлено, що ТОВ «Карготранс»нарахування 3% річних починає з 24.05.2012 р., оскільки 23.05.2012 р. -день виставлення рахунку позивачем ВАТ «Запоріжсталь»на сплату 108326,53 грн. плати за знаходження вагонів за межами митного кордону України, однак, враховуючи, що, як вже вище встановлено судом, ВАТ «Запоріжсталь»повинно було сплатити таку плату саме в сумі 102736,55 грн. та не пізніше 14.06.2012 р., то відповідно судом 3% річних перераховані на суму 102736,55 грн. за період: з 15.06.2012 р. по 10.07.2012 р. За підрахунками суду стягненню підлягає 218,95 грн. 3% річних. В іншій частині стягнення 3% річних вимога позивача задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, ідентифікаційний код юридичної особи: 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карготранс»(49038, м. Дніпропетровськ, вул. Столярова, буд. 3А, ідентифікаційний код юридичної особи: 31402120) 102736 (сто дві тисячі сімсот тридцять шість) грн. 55 коп. боргу, 218 (двісті вісімнадцять) грн. 95 коп. 3% річних, 2059 (дві тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 11 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.12.2012 р.

Головуючий А.О. Науменко

Судді А.В. Дьоміна

О.С. Боєва