Рішення № 28311623, 27.12.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2812

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.12 Справа № 5009/4123/12

Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали,

За позовом: Державного підприємства "Селидіввугілля" (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, 41) в особі Відокремленого підрозділу "Шахта 1/3 "Новогродівська" (85483, Донецька область, м. Новогродівка, вул. Шахтна, 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропривод" (69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 34)

про визнання недійсним договору № V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Державне підприємство "Селидіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта 1/3 "Новогродівська" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропривод", м. Запоріжжя про визнання недійсним договору № V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 06.11.2012р., справу № 5009/4123/12 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 07.11.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/4123/12, присвоєно справі номер провадження 27/96/12 та призначено судове засідання на 28.11.2012р.

У судовому засіданні 28.11.2012р. оголошувалася перерва з метою надання витребуваних доказів до 17.12.2012р., на підставі ст. 77 ГПК України.

17.12.2012р. продовжено судовий розгляд справи № 5009/4123/12.

17.12.2012р. відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 17.12.2012р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд визнати недійсним договір № V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р.

Відповідач проти позову заперечив, на підставах викладених у письмовому відзиві та підтримав клопотання, надане до канцелярії суду 27.11.2012р. про зупинення провадження у справі № 5009/4123/12 до вирішення пов'язаної з нею справи № 5011-6/9466-2012, яка розглядається Київським апеляційним господарським судом.

Розглянувши у судовому засіданні 17.12.2012р. клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 5009/4123/12, заслухавши думку позивача з приводу заявленого клопотання, господарський суд Запорізької області дійшов висновку, щодо відмови у його задоволенні, оскільки клопотання відповідача в порядку статті 79 ГПК України -процесуально необґрунтоване в силу наступного: зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Тобто, причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати:

а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:

- непідвідомчості;

- обмеженості предметом позову;

- неможливості розгляду тотожної справи;

- певної черговості розгляду вимог.

Слід зазначити, що предметом розгляду у справі № 5011-6/9466-2012, яка розглядається Київським апеляційним господарським судом є стягнення 168 012 грн. 92 коп. заборгованості. Тоді як предметом розгляду спору у справі № 5009/4123/12 є визнання недійсним договору № V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р.

Отже, відповідачем не надано достатніх в обґрунтування клопотання підстав та доказів, які б були причиною для зупинення в даному випадку, у зв'язку з неможливість розгляду справи № 5009/4123/12, до вирішення пов'язаних з нею іншої справи № 5011-6/9466-2012, яка розглядається Київським апеляційним господарським судом.

За таких обставин, господарський суд Запорізької області відмовляє у задоволенні клопотання відповідача в порядку статті 79 ГПК України щодо зупинення провадження у справі № 5009/4123/12 до вирішення пов'язаної з нею справи № 5011-6/9466-2012, яка розглядається Київським апеляційним господарським судом м. Києва.

На підставі ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 27 грудня 2012р., про що належним чином були повідомлені учасники судового процесу.

27 грудня 2012 року господарський суд продовжив розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання 27.12.12р. не з'явився, в телефонному режимі повідомив канцелярію про неможливість забезпечити явку представника, через несприятливі погодні умови.

На адресу суду до канцелярії надійшла термінова телеграма від відповідача у справі ТОВ «Електропривод»про неможливість прибуття в судове засідання, у зв'язку з хворобою представника Брижицької В.Б.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка представника позивача та відповідача в судове засідання не звільняє їх від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представляти юридичну особу у суді може її керівник та інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Кількість осіб, які можуть бути представниками підприємства, діючим законодавством не обмежено. Позивач та відповідач є юридичними особами і не були позбавлені можливості уповноважити для участі у судовому засіданні інших представників. Таким чином, позивач та відповідач своїм процесуальним правом щодо направлення у судове засідання представників не скористалися, про розгляд справи були повідомлені завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов -це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально -правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Позивач та відповідач у справі мають право на здійснення підприємницької діяльності.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність,яка не заборонена законом.

Підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, 21 жовтня 2011 року між Державним підприємством "Селидіввугілля" (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, 41) в особі Відокремленого підрозділу "Шахта 1/3 "Новогродівська" -Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електропривод»- Продавцем було укладено господарський договір № V4-G02/4/939-11 МТС.

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити наступну продукцію у власність Покупця, а саме: кабіну управління машиніста крану козлового КМК-1-1К у кількості 1 шт. у строки та по вартості, які узгоджені обома сторонами та у відповідності до специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.

П.2.1 договору передбачає якість поставляємої продукції, відповідати нормам, стандартам якісних показників і технічним вимогам, встановлених діючими нормативними актами України і підтверджуватися технічною документацією , яка забезпечує гарантію якості (сертифікати якості, паспорти та інше).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до умов господарського договору № V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р., 09 грудня 2011р. покупцем було отримано кабіну управління машиніста крану козлового КМК-1-1К у кількості 1 одиниця (видаткова накладна № РН-000044 від 09.12.2011р. Вартість поставки за договором становить -81 083,33грн. (рахунок № СФ-00071 від 21.10.2011р.).

Проте, як пояснив представник позивача в судовому засіданні під час слухання справи вже 18 січня 2012 року, а потім 06 березня 2012р., - неодноразово керівництво ДП «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу "Шахта 1/3 "Новогродівська" було змушене звернутися до генерального директора ТОВ «Електропривод» з проханням терміново направити компетентного представника з приводу неякісного виготовлення кабіни керування краном з наданням акту обстеження технічного стану кабіни керування краном, який складено комісією Покупця.Керівництвом відповідача по справі було направлено представників, які провели огляд товару та намагалися самотужки виправити дефекти кабіни управління машиніста крану козлового КМК-1-1К, навіть здійснили заміну крісла машиніста крану, намагалися покращити герметизацію кабіни тощо.

В квітні 2012р. на прохання Покупця (лист від 06.03.2012р. на територію ВП «Шахта 1/3 Новогродівська»приїздив генеральний директор Брижицький В.Б., який сам оглянув кабіну управління машиніста крану козлового КМК-1-1К, та в усній формі визнав, що дійсно товар має суттєві недоліки, які перешкоджають його подальшому монтуванню, та використанню за цільовим призначенням, як пояснив під технічну фіксацію судового процесу представник позивача.

Директор відповідача по справі ТОВ «Електропривод»обіцяв керівництву позивача надіслати поштою складений ним дефектний акт, та вирішити питання про ремонт кабіни управління машиніста крану козлового КМК-1-1К або заміни на якісну (без дефектів). Проте, відповідач, як зазначив позивач не виконав вищенаведеного, а товар до теперішнього часу знаходиться на складі, бо не придатний для монтажу та використання за призначенням.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які здійснюють підприємницьку діяльність.

Предметом (об'єктом) договору поставки є товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим та іншим споживанням Зокрема, це продукція, призначена для виробничого споживання (обладнання, матеріали тощо).

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як і будь-який інший консенсуальний договір, він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо істотних умов. Цей договір є двостороннім, бо права та відповідні обов'язки виникають для обох сторін договору. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що одержану від постачальника продукцію покупець оплачує за погодженими цінами.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупцем було виконано свої зобов'язання за договором та здійснено передплату у розмірі 50% вартості товару.

Суттєвою умовою договору є постачання якісного товару (пункт 2.1 договору), проте відповідно до п.5 ст673 ЦК України, навіть у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується, тобто у випадку позивача для монтажу.

З приводу отримання неякісного товару, покупцем 06.08.2012р. було направлено продавцю претензію № 20/545 від 06.08.2012р. відповіді позивач не отримав.

Також, на адресу відповідача (продавця) 13.08.2012р. було направлено лист з вимогою надіслати компетентного представника у строк з 20 по 23.08.2012р. для проведення спільного дефектного неякісного товару за місцем його складування покупцем та визначення подальших дієвих заходів як то ремонту кабіни або її заміни на якісну з метою запобігання спричинення збитків ДП «Селидіввугілля», відповідач не прореагував на зазначений лист.

Відповідно до статті 678 ч.2 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами, або затратами часу, недоліків, які виявились неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно ст. ст. 679 та п.2 ст.680 ЦК України, а саме: якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років від дня передання товару покупцеві (дата отримання товару -09.12.11р., якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Частина 5 ст.268 ГК України передбачає, що у разі поставки товарів біль низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття (відповідач на вимогу суду не надав акт прийомки продукції кабіни управління машиніста крана козлового КМК-1-1К, а позивач зазначив, що у покупця взагалі відсутній акт прийомки продукції)) і оплати товарів , а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

За таких обставин, позовні вимоги задовольняються судом .

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України -судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним господарський договір № V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р. укладений між Продавцем в особі ТОВ «Електропривод»та Покупцем в особі ДП «Селидіввугілля».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропривод»(69008 м. Запоріжжя вул. Тролейбусна,34 р/р 26004000028128 ПуАО «СЕББанк»м. Київ МФО 300175 код ЄДРПОУ 24512839) на користь Державного підприємства "Селидіввугілля" (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, 41) в особі Відокремленого підрозділу "Шахта 1/3 "Новогродівська" (85483, Донецька область, м. Новогродівка, вул. Шахтна, 1) р/р 26001307265116 в ТОБВ № 10004/092 філія Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк»МФО 335106 код ЄДРПОУ 33621589) 1 073 (одна тисяча сімдесят три ) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 28.12.2012р.