Постанова № 28311090, 19.12.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 1170/2а-3687/12

Категорія статобліку 8.2.6

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2012 року м. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Флоренка О. Ю.,

при секретарі - Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноагротранс» до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноагротранс» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення -рішення відповідача від 18.10.2012 р. №0000422300 про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 21904,05 грн. та від 18.10.2012 року №0000402300 про сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 19047,00 грн. та штрафної санкції 1 грн. (далі -оскаржувані податкові повідомлення -рішення).

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що посадовими особами відповідача було проведено документальну невиїзну перевірку позивача в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Бітіком», в червні 2011 року. В результаті проведеної перевірки складено відповідний акт перевірки від 05.10.2012 р. №21/22/37051443 (далі -акт перевірки), на підставі якого відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення -рішення.

Позивач вважає, що висновки відповідача про ознаки нікчемності укладених позивачем з його контрагентом угод ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь -які первинні господарсько -бухгалтерські документи.

Також позивач, зазначає, що висновки акта перевірки ґрунтуються не на дослідженні первинних бухгалтерських документів та податкових звітах ТОВ «Техноагротранс», а на цитуванні акта позапланої невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія Бітіком».

Позивач не погоджується з винесеними відповідачем оскаржуваними податковими повідомленнями -рішеннями, а тому просить визнати їх протиправними та скасувати.

У судовому засіданні представники позивача Ципарська Л.І. та Погрибняк Л.Г. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позові та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача Подлєсний В.В. просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, пославшись на доводи, зазначені у письмових запереченнях на позов (а.с. 74 - 75).

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову у своїх запереченнях на позов зазначив, що операції з оприбуткування, приймання -передачі товарів не проводились та, як наслідок, у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю.

У зв'язку з чим, позивачем завищено валові витрати у декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. та завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року, з огляду на придбання товарів, які проведено на підставі нікчемного правочину з ТОВ «Компанія «Бітіком».

Крім того відповідач зазначає, що є правомірним висновок викладений в акті перевірки стосовно заниження ТОВ «Техноагротранс»податку на додану вартість в сумі 19 048,00 грн. та податку на прибуток на суму 21 904,05 грн. Оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті відповідачем з урахуванням норм чинного законодавства України і є законними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Суд встановив, що ТОВ «Техноарготранс» зареєстроване Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 10.12.2010 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 1 436 102 0000 000479 (а.с. 11). Згідно довідки АБ №299702 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, позивач є юридичною особою (а.с. 12). Позивач здійснює свою підприємницьку діяльність на підставі Свідоцтва №100315790 НБ №286108 про реєстрацію платником податку на додану вартість (а.с. 13).

10.04.2012 року відповідачем подано до керівника ТОВ «Техноагротранс» лист -запит вих. №22/2210 про надання інформації та її документального підтвердження господарських взаємовідносин із ТОВ «Компанія Бітіком» у період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року (а.с. 77).

18.04.2012 року позивачем надано відповідь вих. №7, з якої вбачається, що в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року до податкового кредиту було включено суму -19047,00 грн., на підставі податкової накладної №96 від 15.06.2012 р. від ТОВ «Компанія Бітіком». ТОВ «Компанія Бітіком»дану суму вказала в розрахунку коригування сум податку на додану вартість в 11 місяці 2011 року.

28.09.2012 року заступником начальника відділу податкового контролю Знам'янської ОДПІ Овчаренко М. М., на підставі наказу відповідача від 25.09.2012 р. №300 (а.с. 75) та повідомлення про проведення перевірки від 04.10.2012 р. №4 (а.с. 78) проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Бітіком»за червень 2011 року. За результатами проведеної перевірки складено відповідний акт перевірки від 05.10.2012 р. №21/22/37410320 (а.с. 14 - 19).

В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги: - п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.138.2, ст. 138, п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 розділу III Податкового кодексу України (далі ПК України) та порушено ч.1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) при обсягах придбання та продажу, які є недійсними встановлено завищення витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 95235 грн., у результаті чого занижено податок на прибуток за II квартал 2011 року у сумі 21904,05 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, п.3 ст. 5 та п.1 ст. 7 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 року №436 , п.2 ст. 3 Закону України 16.07.1999 р. № 996 XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), п.1.2 п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, п. 3.1, п. 4.1, п.8 розділу III, п. 3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.2011 р. №41, у результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 19047 грн., в тому числі за червень 2011 р. на суму 19047 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийнято наступні податкові повідомлення -рішення: форми «Р»від 18.10.2012 року №0000422300, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 21904,05 грн. (а.с. 20) та від 18.10.2012 року №0000402300, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 19048 грн. із них: за основним платежем 19047 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкції 1 грн. (а.с. 21).

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (пункт 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" зазначеного Кодексу) (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізінгу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізінгу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги/ та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наведені судом правові позиції знайшли своє відображення у листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 та від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11.

Як встановлено з матеріалів справи, безпосереднім контрагентом позивача було ТОВ «Компанія «Бітіком».

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія «Бітіком», представником позивача до суду надано: договір від 15.06.2011 року, укладений між ТОВ «Компанія Бітіком»(Продавець) та ТОВ «Техноагротранс» (Покупець) на поставку товару, а саме запасних частин до автомобілів. Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 ч. 5 даного договору ціни на поставлений товар є договірними і вказуються у Додаткових угодах, рахунках -фактурах і в накладних на кожну партію товару. Оплата за товар проводиться протягом 30 календарних днів з моменту його одержання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця та в інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству. (а.с. 52).

На підтвердження фактичного виконання договору від 15.06.2011 року, позивачем до суду надано наступні підтверджуючі документи: податкову накладну від 15.06.2011 р. №96 на загальну суму з ПДВ 114282,00 грн. (а.с. 22); акти списання запасних частин до автомобілів, а саме: від 30.06.2011 р. № СпТ -00006/1 на загальну суму 21234,00 грн. (а.с. 23), від 30.06.2011 р. № СпТ -00006/2 на загальну суму 59470,00 грн. (а.с. 25), від 30.06.2011 р. № СпТ -00006/3 на загальну суму 14191,02 грн. (а.с. 26), від 30.06.2011 р. № СпТ -00006/4 на загальну суму 339,98 грн. (а.с. 24); накази про прийняття на роботу на посаду водіїв вантажних автомобілів, а саме: наказ №5 від 01.03.2011 р. про прийняття на роботу з 01.03.2011 року на загальних підставах ОСОБА_5 (а.с. 28), наказ 6 від 20.04.2011 р. про прийняття на роботу з 20.04.2011 року на загальних підставах ОСОБА_6 (а.с. 29), наказ №7 від 29.04.2011 р. про прийняття на роботу з 29.04.2011 року на загальних підставах ОСОБА_7 (а.с. 27); видаткова накладна від 15.06.2011 року №96 на загальну суму з ПДВ 114282,00 грн. (а.с. 54), квитанції до прибуткового касового ордеру (а.с. 59 -62).

Також позивачем надано договори оренди транспортних засобів, а саме, договори оренди різних транспортних засобів від 27.12.2010 року (а.с. 63 - 64), (а.с. 65 - 66), (а.с. 67 - 68), (а.с. 69 - 70). Ці договори підтверджують використання придбаних у ТОВ «Компанія «Бітіком»запасних частин до автомобілів у власній господарській діяльності.

Крім того, позивачем надано до суду тимчасові реєстраційні талони на транспортні засоби (а.с. 104 -106), картку рахунку:207 за червень 2011 року (а.с. 107 -132), подорожній лист від 15.06.2011 року (а.с. 137 -138).

З наданих до справи позивачем доказів вбачається, що первинні документи належним чином складені на виконання договору щодо поставки запасних частин до автомобілів, укладеного між позивачем та його контрагентом ТОВ «Компанія «Бітіком».

Наведені позивачем доводи, а також надані ним докази, на думку суду, свідчать про реальне вчинення господарських операцій щодо здійснення ТОВ «Компанія Бітіком»поставки позивачеві запасних частин до автомобілів.

З приводу наданих відповідачем до суду доказів, на підтвердження доводів, викладених в акті перевірки, а також у запереченнях на позов, суд зазначає наступне.

Відповідачем до матеріалів справи надано акт від 02.04.2012 року №75/22-6/36698188 «Про результати невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Бітіком»з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 31.12.2011 року. (а.с. 87 - 93).

Висновки зазначеного акта базуються на тому, що ТОВ «Компанія «Бітіком»не знаходиться за своєю юридичною адресою.

Суд зауважує, що при проведенні перевірки жодні первинні документи ТОВ «Компанія «Бітіком»не досліджувалися, що вбачається із змісту акта від 02.04.2012 року №75/22-6/36698188.

На підставі норм статей 61 та 44 ПК України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Суд вважає, що відповідачем в установленому порядку не доведені факти невідповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача у податковому обліку фактичним обставинам здійснення господарських операцій між ним та його контрагентам ТОВ «Компанія «Бітіком», внаслідок чого відповідні витрати і податковий кредит слід вважати такими, що сформовані позивачем правомірно.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не були підтверджені належними та допустимими доказами висновки, наведені в акті перевірки та доводи, наведені в письмових запереченнях на позов, внаслідок чого відповідачем не було доведено законності оскаржуваних податкових повідомлень -рішень, прийнятих ним за наслідками проведеної перевірки позивача.

З огляду на встановлення судом реальності вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Компанія «Бітіком», на думку суду, відповідач неправомірно визначив податкові (грошові) зобов'язання позивачеві, на підставі оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення від 18.10.2012 р.: №0000402300, 0000422300 були винесені відповідачем на не підставах, що передбачені законами України, необґрунтовано, а тому їх слід визнати протиправними та скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 69 - 71, 158 - 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 18.10.2012 р. №0000402300.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 18.10.2012 р. №0000422300.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.12.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 24.12.2012 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

Суддя О.Ю. Флоренко