Постанова № 28309107, 03.12.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/2383/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Запорощукової Г.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Белл»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Белл»(далі -Позивач, або ТОВ «Белл») з позовом (т.1 а.с.2-6) до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області (далі -Відповідач, або ДПІ), в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000242301 від 23.01.2012 року, винесене Відповідачем, за яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі -ПДВ) за липень 2009 року на 118043 грн., серпень 2009 року на 128822 грн., вересень 2009 року на 6960 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте Відповідачем на підставі акту позапланової невиїзної перевірки № 20/23-30914307 від 12.01.2012 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Белл»з питань нарахування ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Денкар»за період липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року»(далі -Акт перевірки). Відповідно до висновків Акту перевірки ТОВ «Белл»порушено пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі -Закон №168/97) внаслідок чого Позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 253825,59 грн., у тому числі за липень 2009 року в сумі 118043,16 грн., серпень 2009 року в сумі 128822,43 грн., вересень 2009 року на 6969 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 253825,59 грн.

Як зазначає Позивач фінансово-господарські операції між ним та контрагентом ТОВ «Денкар»здійснювались на підставі договорів поставки №ДК 14/07/98 від 14.07.2009 року та № 11/08/09 Ж/Б-К від 11.08.2009 року. Позивач за вказаним договорами виконав свої зобов'язання в повному обсязі без порушень фінансової дисципліни та податкового законодавства. Реальність відповідних господарських операцій підтверджується належним чином складеним первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями. В результаті виконання своїх зобов'язань за укладеними договорами Позивачем було отримані будівельні матеріали, а ТОВ «Денкар»оплату за поставлені товари.

Як вказує Позивач, платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу верховенства права, індивідуальний характер відповідальності, забезпечення доведеності вини, встановлені ст.ст. 8, 61, 129 Конституції України. Крім того, Закон №168/97 не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не може ставитись в залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві (т. 1 а.с. 2-6).

Представник Відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити з підстав, вказаних ним у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.2 а.с. 1-6). Представник Відповідача зазначив, що надані Позивачем в судовому засіданні первинні документи бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з ТОВ «Денкар»не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-ХІV від 16.07.1999 року (далі -Закон №996): видаткові накладні не містять прізвищ та посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, податкова накладна №199 від 28.09.2009 року підписана особою, яка не мала на це повноважень.

Ухвалою суду від 22.05.2012 року Відповідача Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі Одеської області замінено на правонаступника - Державну податкову інспекцію в Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Белл»створено шляхом реорганізації Приватного підприємства «Белл»та є його правонаступником. ТОВ «Белл», як правонаступник ПП «Белл», зареєстроване Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області 22.07.2002 року. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ, є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100085187 від 25.12.2007 року (т.1 а.с.10, 13).

В період з 28.12.2011 року по 04.01.2012 року, на підставі наказу Голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Комінтернівському районі №805 від 27.12.2011 року (т. 1 а.с. 200) згідно п.79.1 ст.79, п.п.78.1.1., пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України (далі -ПК України) ДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Белл»з питань нарахування ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Денкар»за період липень, серпень, вересень 2009 року.

За результатами цієї перевірки складено Акт перевірки № 20/23-30914307 від 12.01.2012 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Белл»з питань нарахування ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Денкар»за період липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 (т.1 а.с. 12-16) (далі -Акт перевірки). На підставі Акту перевірки ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення № 0000242301 від 23.01.2012 року, за яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі -ПДВ) за липень 2009 року на 118043 грн., серпень 2009 року на 128822 грн., вересень 2009 року на 6960 грн. (т.1 а.с.11).

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням Позивач подав на нього скаргу до Державної податкової служби в Одеській області. Рішенням ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги № 6659/10/10-2007 від 29.03.2012 року податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000242301 від 23.01.2012 року залишено без змін, а первинна скарги ТОВ «Белл»-без задоволення (т.1 а.с.18-21).

Відповідно до висновків Акту перевірки ТОВ «Белл»порушено пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97 внаслідок чого Позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 253825,59 грн., у тому числі за липень 2009 року в сумі 118043,16 грн., серпень 2009 року в сумі 128822,43 грн., вересень 2009 року на 6969 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового період у сумі 253825,59 грн.

Згідно Акту перевірки податковий кредит за липень-вересень 2009 року в сумі 253825,59 грн. був сформований Позивачем по господарським операціям з контрагентом ТОВ «Денкар». Висновок ДПІ про завищення Позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Денкар»ґрунтується на висновках акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Денкар»щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Белл», складеного 23.12.2011 року Вознесенською ОДПІ Миколаївської області відносно ТОВ «Денкар». Згідно вказаного акту зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство знаходиться у стані «7»-до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, про що зазначено в самому Акті перевірки.

Згідно Акту перевірки ТОВ «Белл»за результатами опрацювання відхилень, виявлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Белл»та його контрагентів встановлено, що значаться розбіжності, які свідчать про не включення суми ПДВ до складу податкових зобов'язань продавця -ТОВ «Денкар»за липень 2009 року 118043,16 грн., серпень 2009 року в сумі 128822,43 грн., вересень 2009 року в сумі 6960 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Белл». Внаслідок встановлених розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, а також неможливістю проведення зустрічної звірки по факту підтвердження включення вищезазначеної суми до складу податкових зобов'язань підприємства -постачальника, момент виникнення податкових зобов'язань у продавця -ТОВ «Денкар»підтвердити не має можливості.

Судом встановлено, що ТОВ «Белл»було подано до ДПІ декларації з ПДВ за періоди липень-вересень 2009 року. У додатках №5 до вказаних декларацій -розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Позивачем вказано податковий кредит на загальну суму 253825,59 грн., який сформований за рахунок господарських операцій з постачальником ТОВ «Денкар»(т. 1 а.с. 86-110).

Судом встановлено, що ТОВ «Белл»було укладено з ТОВ «Денкар»договори поставки № ДК 14/07/98 від 14.07.2009 року та № 11/08/09 Ж/Б-К від 11.08.2009 року (т.1 а.с. 22-24, 34-36). Згідно умов вказаних договорів ТОВ «Денкар»як постачальник зобов'язувалось поставити ТОВ «Белл»(покупцю) камінь бут та залізобетонні вироби, а ТОВ «Белл»оплатити вказаний товар.

На виконання умов вищевказаних договорів ТОВ «Денкар»здійснило постачання ТОВ «Белл»каменю буту, залізобетонних свай та інших будівельних матеріалів, що підтверджується видатковими накладними № ДК-0000190 від 31.07.2009 року, № ДК-0000207 від 15.08.2009 року, № ДК-0000217 від 29.08.2009 року, №ДК-0000240 від 18.09.2009 року, № ДК-0000268 від 23.09.2009 року, №ДК-0000269 від 29.09.2009 року, №ДК-0000266 від 01.10.2009 року, № ДК-0000267 від 02.10.2009 року, №ДК-0000275 від 26.11.2009 року (т.1 а.с. 29-31, 39-44). Отримані від ТОВ «Денкар»будівельні матеріали були відображені в бухгалтерському обліку Позивача, що підтверджується журналом-ордером і відомістю по рахунку 205 «Будівельні матеріали»(т.1 а.с. 239). Отримані від ТОВ «Денкар»будівельні матеріали були оплачені Позивачем, підтверджується копіями платіжних доручень (т.1 а.с. 214-223). По вищевказаним господарським операціям з ТОВ «Денкар»Позивачем у липні-вересні 2009 року на підставі отриманих податкових накладних (т.1 а.с. 25-28, 37-38) було сформовано податковий кредит на загальну суму 253825,59 грн.

Також судом встановлено, що отримані від ТОВ «Денкар»будівельні матеріали були реалізовані Позивачем ТОВ «Техсервісстрой»на підставі договору поставки №01/11-Т від 01.11.2009 року (т.2 а.с. 7-9). Факт поставки Позивачем будівельних матеріалів ТОВ «Техсервісстрой»та оплати ним отриманого товару підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с. 246-247) та платіжними дорученнями (т.2 а.с. 12-38).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Белл»у липні-вересні 2009 року придбало у ТОВ «Денкар»будівельні матеріали на загальну суму 1522953,54 грн., в тому числі 253825,59 грн. ПДВ.

Відповідно до п.2 ст.3, п.п. 1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV (далі -Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд не приймає до уваги твердження представника Відповідача про невідповідність наданих ТОВ «Белл»до суду первинних документів бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з ТОВ «Денкар»вимогам Закону №996 з наступних підстав. Як зазначено вище, судом встановлено товарність господарських операцій між Позивачем і ТОВ «Денкар», надані Позивачем до суду первинні документи бухгалтерського обліку: видаткові, податкові накладні, платіжні доручення дають змогу встановити постачальника та отримувача товарів, номенклатуру товарів та їх вартість, час здійснення відповідних господарських операцій. В зв'язку з цим, враховуючи встановлену судом товарність господарських операцій між ТОВ «Белл»та ТОВ «Денкар», суд зазначає, що окремі недоліки окремих первинних документів, наданих Позивачем до суду (відсутність прізвищ та посад осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій у видаткових накладних) не можуть бути підставою для неврахування таких первинних документів.

Крім того, суд зазначає, що ДПІ під час проведення перевірки не витребувала від Позивача і не досліджувала вищевказані первинні документи бухгалтерського обліку.

Дослідивши Акт перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд вважає, що він не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року (далі -Порядок №984), оскільки не містить чітких і об'єктивних документальних підтверджень на обґрунтування висновку про порушення Позивачем вимог податкового законодавства.

Пунктом 6 розділу І Порядку №984 визначено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно з п.5.2 розділу 2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення в акті перевірки необхідно також зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

В Акті перевірки при посиланні на наявність порушень відсутні будь-які посилання на первинні документи бухгалтерського обліку. Судом встановлено, що у Позивача наявні всі первинні бухгалтерські документи, які свідчать про реальність господарських операцій з ТОВ «Денкар».

Суд вважає недостатнім для висновків Акту перевірки про завищення Позивачем податкового кредиту посилання в ньому лише на дані інформаційних баз податкової служби та акт перевірки, складений ДПІ відносно контрагента Позивача, оскільки без визначення в Акті перевірки № 20/23-30914307 від 12.01.2012 року і дослідження договорів Позивача з ТОВ «Денкар», умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про зниження залишку від'ємного значення з ПДВ.

Згідно п.1.7. ст.1 Закону №168/97 податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.1. п.п.7.4. ст.7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5. пп .7.4. ст.7 Закону №168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту). Згідно з п.п. 7.5.1. п.п 7.5. ст.7 Закону №168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

В Акті перевірки відсутні, а представником Відповідача у судовому засіданні не доведено порушень пп.7.2.3., п.7.2. ст.7 Закону України №168/97 збоку Позивача, а тому висновки Акту перевірки про завищення податкового кредиту на загальну суму 253825,59 грн., у тому числі за липень 2009 року в сумі 118043,16 грн., серпень 2009 року в сумі 128822,43 грн., вересень 2009 року на 6969 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 253825,59 грн. є необґрунтованими, а прийняте на підставі цього Акту податкове повідомлення-рішення № 0000242301 від 23.01.2012 року протиправним.

При таких обставинах суд вважає, що Позивач на час включення сум до податкового кредиту мав документи, що відповідали правилам бухгалтерського та податкового обліку та при включенні до податкового кредиту діяв відповідно вимог ст.7 Закону №168/97.

Жодна норма Закону України №168/97 не вимагає від платника податків контролювати дотримання норм податкового законодавства своїм контрагентом, такий контроль здійснює податкова служба. Порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів Позивача не може бути підставою для визначення податкових зобов'язань Позивачу, оскільки Позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами.

Контрагент Позивача - ТОВ «Денкар»на час складання податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, в зв'язку з чим Позивач мав право віднести до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені зазначеним контрагентам у вартості отриманих товарів.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що Позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Белл» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000242301 від 23.01.2012 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області № 0000242301 від 23.01.2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Белл» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 253825,00 гривень.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

03 грудня 2012 року

.