Постанова № 28309033, 12.12.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 р. Справа № 2-а-3289/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "А-Ліра" до Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство "А- Ліра" (далі - ПП "А-Ліра", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.12 № 0000342301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 203228 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 102634 грн.

Позивач вважає, що викладені в акті перевірки № 82/22/34323178 від 15.06.12 висновки, за якими прийнято рішення, порушують його права та інтереси, угоди позивача з постачальниками та покупцями визнані податковою інспекцією такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Але судового рішення щодо визнання цих угод недійсними немає, здійснення господарських операцій підтверджується належним чином складеними видатковими накладними, податковими накладними, платіжними документами. Податкові накладні видані позивачу постачальниками товарів, які зареєстрованими платниками податку на додану вартість, оформлені належним чином та відповідають вимогам податкового кодексу. Відповідачем не наведено жодного факту, який підтверджує нікчемність укладених позивачем угод. Оскільки ДПІ порушено норми ЦК України (ст.ст.204.213), Конституції України (ст. 19) що дає підстави вважати дії працівників ДПС по складанню акту перевірки протиправними, а прийняте за цим актом податкове повідомлення-рішення неправомірним.

Представник позивача подав письмову заяву, в якій просить задовольнити позов, розглянути справу в порядку письмового провадження.

ДПІ у Скадовському районі Херсонської області заперечує проти позову, мотивуючи тим, що платником податків - ПП "А-Ліра" включено до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, які оформлені неналежним чином, оскільки податкові накладні містять недостовірну інформацію про господарські операції. Також відповідач посилається на те, що згідно отриманих документів від позивача та податкової звітності позивача, його контрагентів, актів перевірок цих контрагентів неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських відносин з платникам податків відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, технічного персоналу, транспортних засобів, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності.

Представник відповідача подав письмове клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Приватне підприємство "А-Ліра" є юридичною особою, зареєстроване Скадовською районною державною адміністрацією 28.04.2006 року, взято на податковий облік в ДПІ у Скадовському районі 28.04.2006 року.

Державною податковою інспекцією в Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби було складено акт № 82/22/34323178 від 15.06.2012 "Про результати планової виїзної документальної перевірки приватного підприємства "А-Ліра" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011.

Відповідно до висновків вищевказаного акту виявлено порушення: ст.ст. 203, 215, 216, 228, 626, 629, 655, 656, 658, 662, 664, 902 ЦК України; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3; п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, абз. "а" п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України; в результаті яких ПП "А-Ліра" завищено суму податкових зобов'язань з 01.07.2010 по 31.12.2011 рік на загальну суму 14439801 грн. по контрагентах покупцях: ТОВ "Джеррад Україна"; ПП "Інвестагропівдень", ПП "Агродія", ТОВ "Новокаховський хлібозавод"; ПП "Агросоюз-Юг", ТОВ "Таврійська зернова компанія", ПАТ "Ніжинський хліб", ТОВ "Бериславський хлібозавод", ТОВ ЗПП "Зерно Таврії", ТОВ СГП "Нібулон", ПАТ "Криворіжхліб", ПАТ "Криворізький хлібокомбінат №1", ЗАТ АТ "Каргілл", ТОВ "Пента", ПзП "Серна" , ТОВ "Продексім ЛТД", СТОВ "Берегиня", ПАТ "Укрнафта", ТОВ "Компанія прогрес-2010", ФОП ОСОБА_1, ПП "Таврійські нафтові регіони", ТОВ "Спельта", ПНВКП "Атон", ТОВ "Транссервіс", ПВКП "Аверс", ТОВ "Форсаж Плюс", ФГ "Урожай-ІІ", ТОВ "Іріда", ТОВ "Торгівельно-промисловий комплекс "Стиль", ПП "Махаон-9", ТОВ "Крокус РВ", ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль", ТОВ "Севнєт", ТОВ "Енпрок" у податковий періодах: липень 2010 р. завищення на 4666992 грн.; серпень 2010 р. завищення на 692555 грн.; вересень 2010 р. завищення на 2087072 грн.; жовтень 2010 р. завищення на 296505 грн.; листопад 2010 р., завищення на 279180 грн.; грудень 2010 р. завищення на 85300 грн.; січень 2011 р. завищення на 5350 грн.; вересень 2011 р. завищення на 990115 грн.; жовтень 2011 р. завищення на 1859811 грн.; листопад 2011 р., завищення на 2484515 грн.; грудень 2011 р. завищення на 992406 грн.

Також податкова інспекція виявила порушення ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст. 662, ст. 664, ст. 902 ЦК України; пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"; п. 198.1 п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті яких завищено суму податкового кредиту з 01.07.2010 по 31.12.2011на суму 14439801 грн. по контрагентах-постачальниках: ТОВ "Таврійська зернова компанія", ТОВ СТ "ГрадКаАгро", ТОВ "Югресурспостач", ПНВКП "Атон", ТОВ "Меридіан Лайн", ТОВ "Претор Лоерс", ПП "Таврійські Нафтові Регіони", ТОВ "Енпрок", ПП "ФлагманТранс", ПП "Агросейл", ПП "Агродія"; ПП "СОУ-Ростислав", СПД ОСОБА_2, ТОВ "Атлант-Д", ПП "Інвестагропівдень", ТОВ "Олімп-Пром", ПВКП "Аверс", ТОВ "Новатор-Груп", ТОВ "Фаворіт-Найс" у податкових періодах: липень 2010 р. завищення на 4666992 грн.; серпень 2010 р. завищення на 692555 грн.; вересень 2010 р. завищення на 2087072 грн.; жовтень 2010 р. завищення на 296505 грн.; листопад 2010 р. завищення на 279180 грн.; грудень 2010 р. завищення на 85300 грн.; січень 2011 р. завищення на 5350 грн.; вересень 2011 р. завищення на 990115 грн.; жовтень 2011 р., завищення на 1859811 грн.; листопад 2011 р. завищення на 2484515 грн.; грудень 2011 р. завищення на 992406 грн.

ДПІ у м. Херсоні також встановила порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"; п. 198.6 ст. 198, п. 199.1, п. 199.4 ст. 199 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "А-Ліра" занижено податок на додану вартість, що підлягає (підлягав) сплаті (р. 27 (р. 25) Декларації) за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, всього на загальну суму 203228 грн., у т. ч. по податкових періодах: серпень 2010 р. заниження на 4525 грн.; вересень 2010 р. заниження на 195 грн.; жовтень 2011 р. заниження на 98494 грн.; листопад 2011 р. заниження на 100014 грн.

На підставі вищезазначеного акту посадовими особами в Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення рішення від 04 липня 2012 року №0000342301, яким було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість ПП "А-Ліра" на загальну суму 203228 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 102634 грн.

Основними видами діяльності ПП "А-Ліра" є оптова торгівля зерновими, зернобобовими та технічними культурами, паливно-мастильними матеріалами. В довідці про загальну інформацію щодо ПП "А-Ліра" (додаток 2 до акту перевірки) вказано, що засновником підприємства є ОСОБА_3, керівником ОСОБА_4 При перевірці було виявлено відсутність підприємства за юридичною адресою АДРЕСА_1, про що складено акт від 01.06.12 № 60/22, фактичне місцезнаходження підприємства, бухгалтерських документів підприємства податкова міліція не встановила. В квартирі проживає гр.-ка ОСОБА_5, яка пояснила, що до діяльності підприємства не має відношення, ніяких документів ПП "А-Ліра" в квартирі не зберігається. Директор ПП "А-Ліра" ОСОБА_4 (призначений з 25.08.11) був проінформований про перевірку, отримав наказ та повідомлення про перевірку, але документів про господарську діяльність податковій інспекції не надав, посилаючись на їх часткову втрату при транспортуванні, вилучення слідчим СВ УПМ ДПА у Херсонській області. Йому був наданий термін для поновлення втрачених документів, натомість за 90 днів керівник ПП документи не поновив та не надав їх на перевірку. Перевірка відбулась за вилученими податковою міліцією документами за вересень-грудень 2011 року. Місцезнаходження ОСОБА_4 не встановлено, керівник підприємства уникає від спілкування з органами податкової міліції.

Згідно аналізу податкової звітності позивача було встановлено, що у ПП "А-Ліра" немає транспортних засобів, земельних ділянок, нерухомого майна, крім будівлі зернотоку за адресою с. Широке, вул. 40 років Перемоги, 1а. Ці обставини позивач не заперечує. Ніяких товарно-транспортних накладних, подорожних листів, документів, які підтверджують фактичне переміщення продукції ПП "А-Ліра", сертифікатів якості не було надано при перевірці та не надано суду, позивач не надав доказів вилучення документів слідчими органами. В ході проведення документальної перевірки, згідно отриманої інформації з інших ДПІ, у перевіряємому періоді, встановлено взаємовідносини з контрагентами, фінансово-господарські операції з якими підпадають під ознаки нікчемних правочинів.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період 01.07.2010 по 31.12.11 встановлено їх завищення у сумі 14439801 грн. внаслідок укладання безтоварних операцій, завищення податкового кредиту за той самий період склала сума 14643029 грн. Таким чином, в результаті допущених платником податків порушень податкового законодавства ДПІ встановлено заниження податку на додану вартість на суму 203228,00 грн., що відповідає сумі визначеного відповідачем грошового зобов'язання за основним платежем відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та з урахуванням повторного протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання і вчинення платником податків, до якого протягом року застосовано штраф за несвоєчасне подання податкової звітності, контролюючим органом правомірно застосовано штрафні санкції на загальну суму 102634 грн. За висновком ДПІ, здійснені між підприємствами-контрагентами операції вчинені без мети реального настання правових наслідків, виключно з метою формування додаткового ланцюга проходження ТМЦ та формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди. Підприємством виписувались документи, передавалися діючим суб'єктам господарювання для їхнього відображення в бухгалтерському й податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту й валових витрат, заниженню податкових зобов'язань по податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, через банківські рахунки таких суб'єктів, з метою імітації розрахунків по схемі руху товару (документів, грошових потоків) обертались кошти. Несплачений підприємством згідно вказаних порушень податок на додану вартість є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави. Таким чином, підприємством порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже с нікчемним.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 14.1.181 ст. 181 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. У відповідності до вимог ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пункт 198.1). Згідно пункту 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити. Пункт 201.6 та 201.10 ст. 201 ПК України передбачає, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця та видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, враховуючи те, що для підтвердження даних податкового обліку беруться до увагу лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, досліджуючи реальність господарських операцій між ПП "А-Ліра" та постачальниками і покупцями, суд виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, позовної заяви на підтвердження реальності вказаних господарських операцій позивачем не надано жодного документа, оскільки вони були вилучені частково слідчим, а частково втрачені та не поновлені з неясних причин. У свою чергу, актом перевірки від 15.06.12 № 82/22/34323178 на підтвердження безтоварності господарських операцій, встановлено відсутність у приватного підприємства "А-Ліра" основних засобів, залишків товарно-матеріальних цінностей, виробничого обладнання, транспортне та іншого обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, земельних ділянок, що свідчить про відсутність у приватного підприємства адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам у значних обсягах, які ним задекларовані, з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. В акті перевірки податкова інспекція використала відомості великої кількості актів зустрічних, позапланових перевірок контрагентів позивача, якими встановлено непідтвердженність операцій між приватним підприємством "А-Ліра" та його контрагентами стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких поставок, про що свідчить відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Виходячи з податкової звітності, позивач та покупці і продавці, зазначені в додатках до його декларацій, були посередниками, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, які або за місцезнаходженням не знаходяться, або не звітують про свою діяльність або подають податкові декларації про відсутність такої, зареєстровані власники та посадові особи яких не визнають своєї причетності до їх діяльності. Позивачем висновків акту перевірки від не спростовано, жодних документів, на підтвердження реальності господарських операцій не надано. Зокрема, позивачем не надано суду доказів поставки товару від місця знаходження постачальника до місця призначення, а саме: договорів перевезення, товаротранспортних накладних, доручень, маршрутних листів або ж інших документів, які б свідчили про дійсність факту перевезення товару.

Підприємством порушено п.1, 2 Закону України від 16 липня 1999 року №996- XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", оскільки підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність з боку ПП "А-Ліра" руху активів у процесі здійснення господарської діяльності, наявності господарської мети на вчинення відповідних господарських операцій та наявності зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) та господарською діяльністю платника податку, у зв'язку з чим вказує на недоведеність з боку позивача реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та його постачальниками.

Наявність необхідного обсягу спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції за відсутністю реального здійснення господарських операцій не є достатньою для підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту та валових витрат сум по вказаним операціям.

Враховуючи те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що ПП "А-Ліра" не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентами, зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарської операції з вказаним контрагентам з огляду на їх безтоварність з урахуванням відсутності виробничих та інших потужностей на виконання взятих на себе господарських зобов'язань, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 15.06.12 та правомірність прийнятого за цими висновками податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

ДПІ, приймаючи повідомлення-рішення про збільшення ПДВ, виходила з того, що зі змісту угод та наступних дій платника податків, який систематично вчиняв господарську діяльність із сумнівними постачальниками та покупцями, відсутній за юридичною адресою, не має відповідних умов для господарської діяльності у обсягах, які декларує, вбачається навмисне здійснення діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом надання іншим платникам податків можливості штучно формувати податковий кредит, і що зазначені дії свідчать про зловживання правом на користування податковим кредитом, наданим ПКУ. Позивач не спростував висновків акту перевірки про спрямованість дій позивача на безпідставне одержання коштів державного бюджету в такий спосіб.

Посилання позивача в позовній заяві на невизнання недійсними укладених позивачем угод у разі встановлення їх нікчемності суперечить закону суд не приймає до уваги. За змістом частини першої статті 228 Цивільного кодексу України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті, є нікчемним. Як зазначено у частині другій статті 215 того ж Кодексу, визнання нікчемних угод недійсними не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

В задоволенні позову відмовляється.

Керуючись ч. 4 ст. 122, ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Відмовити приватному підприємству "А-Ліра" в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби від 04.07.2012 №0000342301.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1