Ухвала суду № 28308592, 19.12.2012, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0602/1714/2012

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді - Заполовського В.Й.,

суддів : Павицької Т.М., Шевчук А.М.,

при секретарі судового засідання Ходаківській О.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства „Кам'янобрідський фаянс" Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліський фаянс" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства „Кам'янобрідський фаянс" Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліський фаянс" на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2012 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, звернулася в суд із позовом до ДП "Кам"янобрідський фаянс" ТзОВ "Поліський фаянс". Просила постановити рішення суду про стягнення на користь позивачки з відповідача середнього заробітку за період затримки розрахунку з 01 квітня 2009 року по 30 червня 2012 року в сумі 22727 грн.88 коп. та середній заробіток за весь час розрахунку з 01.07.2012 року по день фактичного розрахунку, виходячи із середньоденного заробітку 27 грн. 99 коп. та судові витрати.

Обгрунтовуючи вимоги представник позивача зазначила, що ОСОБА_2 з 11.06.2003 року по 31.03.2009 року працювала у відповідача та була звільнена з підприємства за ст. 40 КЗпП у зв'язку із скороченням чисельності штату. День її звільнення був робочим днем.

_________________

Справа № 0602/1714/2012 Головуючий в суді 1-ї інст.: Михалюк О.П.

Категорія 51 Суддя-доповідач: Заполовський В.Й.

Згідно рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 12.04.2011 року, яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 - 2124 грн. 80 коп. - індексацію на заробітну плату за період з 11 червня 2003 року по 31 березня 2009 року, 1158 грн. компенсацію за несвоєчасну отриману проіндексовану заробітну плату за такий же період, а саме по день звільнення, а всього стягнуто 3282 грн.80 коп.

Заборгованість виплачена в липні місяці 2012 року. Тому вважає, що відповідач повинен нести відповідальність у вигляді сплати середнього заробітку на користь позивачки за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відтак, відповідач повинен виплатити позивачці середній заробіток за період затримки розрахунку із 01.04.2009 року по 30.06.2012 року, тобто за 812 робочі дні , всього в сумі 22727 грн. 80 коп., який обраховано наступним чином : 27 грн.99 коп. середньоденної заробітної плати х 812 дні затримки.

Згідно ухвали суду від 24.10.2012 року позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час розрахунку з 01.07.2012 року по день фактичного розрахунку залишені без розгляду.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з Дочірнього підприємства „Кам'янобрідський фаянс" Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліський фаянс" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 квітня 2009 року по 30 червня 2012 року в сумі 22727 грн. 80 коп. та на користь держави судовий збір у розмірі 227 грн.27 коп.

У поданій апеляційній скарзі ДП „Кам'янобрідський фаянс" Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліський фаянс" рішення суду вважає незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зазначає, що суд не з'ясував, чи мало місце затримка розрахунків, а також наявність чи відсутність вини відповідача. Суд не дав належної оцінки тій обставині, що на період виникнення спірних правовідносин було порушено провадження у справі про банкрутство ДП „Кам'янобрідський фаянс" ТзОВ „Поліський фаянс" та відкрито ліквідаційну процедуру. Дані обставини виключають вину відповідача.

Також судом не враховано, що після набрання рішення суду законної сили правовідносини сторін переходять у виконавчу сферу. А оскільки ст.117 КЗпП України не передбачено стягнення середнього заробітку за невиконання судових рішень у трудових спорах, то немає підстав для задоволення позову про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунків при звільненні.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У відповідності до ч . 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 працювала у відповідача з 11.06.2003 року по 31.03.2009 року та була звільнена з підприємства 31.03.2009 року (а.с.3).

Відповідно до довідки відповідача від 28.09.2012 року день звільнення позивачки був її робочим днем ( а.с. 13).

На день звільнення підприємство мало заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_2 на суму 3282 грн.80 коп., що стверджується рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 12.04.2011 року (а.с.3, 4).

За вказаним судовим рішенням заборгованість позивачу виплачувалася частинами і остаточний розрахунок проведено 05 липня 2012 року, про що свідчить довідка ДП "Кам'янобрідський фаянс" ТзОВ "Поліський фаянс" від 28.09.2012 року № 109 (а.с.14).

Оскільки на день звільнення ОСОБА_2 з вини відповідача останній не було виплачено належну заробітну плату (а індексація заробітної плати входить в її структуру згідно ст. 2 Закону України "Про оплату праці" ), яка остаточно виплачена їй 05 липня 2012 року, то висновок суду першої інстанції про обгрунтованість вимог позивачки про стягнення середнього заробітку слід визнати правильним.

Такий висновок суду узгоджується з нормами ст.ст.116, 117 КЗпП України, рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу та наявними у справі доказами.

Розмір середньої заробітної плати та середньоденного заробітку позивачки судом першої інстанції визначений правильно, з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.

Доводи відповідача про те, що на період виникнення спірних правовідносин було порушено провадження у справі про банкрутство ДП „Кам'янобрідський фаянс" ТзОВ „Поліський фаянс" та відкрито ліквідаційну процедуру і дані обставини виключають їх вину у затримці проведення розрахунку з позивачкою є безпідставними, враховуючи наступне.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною шостою статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

За структурою КЗпП України ст. 117, якою визначено підстави виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відноситься до розділу VII «Оплата праці» вказаного Кодексу. Отже, виплата за затримку розрахунку при звільненні пов'язана з трудовими правовідносинами, а тому положення вказаного Закону України щодо дії мораторію на ці правовідносини не поширюються.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в процесі апеляційного розгляду справи не встановлено.

Тому рішення залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Кам'янобрідський фаянс" Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліський фаянс" відхилити.

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді