Рішення № 28307992, 24.12.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2012 р.Справа № 12/5025/1320/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

головуючий суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі філії „Дирекція первинної мережі" ПАТ „Укртелеком" м. Київ

до Військової частини А-4239 м. Хмельницький

про стягнення 8 053,64грн., з яких 7 761,73грн. заборгованості, 200,61грн. пені, 12,67грн. інфляційних, 78,63грн. 3% річних

Представники сторін

Позивача: не з'явився

Відповідача: Хропун В.В. -за довіреністю №42/1/2/2661 від 01.10.2012р.

Рішення приймається 24.12.2012р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство „Укртелеком" в особі філії „Дирекція первинної мережі" ПАТ „Укртелеком" м. Київ звернулось з позовом до Військової частини А-4239 м. Хмельницький про стягнення 8 053,64грн., з яких 7 761,73грн. заборгованості, 200,61грн. пені, 12,67грн. інфляційних, 78,63грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №328-08 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку від 07.02.2005р.

Заявою від 17.12.2012р. позивач зменшив позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача 7 454,73грн. заборгованості, що включає в себе пеню у розмірі 131,68грн., інфляційні у розмірі 10,19грн., 3% річних у розмірі 70,63грн. Як вбачається із розрахунку сума основного боргу становить 7 242,23грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки вказану заяву позивачем подано відповідно до вимог чинного законодавства, вона підлягає задоволенню.

Отже, предметом судового розгляду є стягнення з відповідача 7 242,23грн. заборгованості, 131,68грн. пені, 10,19грн. інфляційних, 70,63грн. 3% річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив, що не визнає позов у повному обсязі з наступних підстав. У відповідності до ст. 5 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України" від 21.09.1999р. - військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України. На даний час грошові кошти за відповідними статтями відсутні. Військова частина А4239 фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України і не має додаткових джерел надходження коштів. Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог Позивачем були неправомірно здійснено розрахунок, щодо нарахування штрафних санкцій, що суперечить статті 232 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні відповідач повідомив, що 17.12.2012р. здійснив проплату в сумі 10 000грн. В якості доказу долучив платіжне доручення №2888 від 17.12.2012р.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

07.02.2005р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком" в особі філії „Дирекція первинної мережі ВАТ „Укртелеком" (виконавець) та Військовою частиною А-4239 (споживач) укладено договір №328-08 на експлутаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку.

Пунктами 1.1, 1.2 договору передбачено, що споживач доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку споживача, зазначених в додатку №1 до цього договору, згідно з паспортом кабельних трас підземних кабельних ліній зв'язку (додаток №2). Експлуатаційно-технічне обслуговування по цьому договору включає в себе виконання комплексу робіт і забезпечення їх ефективного функціонування.

Згідно із п.2.1 договору споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги зв'язку.

Вартість технічного обслуговування засобів зв'язку сторонніх організацій визначається згідно з тарифами на додаткові послуги електрозв'язку (Додаток №3). Споживач зобов'язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунку, виставленого до 5 числа згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до п.8.1, п.8.2 даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного року. Сторони зобов'язані протягом 20 днів з моменту завершення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки з ним. Якщо жодна з сторін не заявить письмово, документом, підписаним уповноваженим представником сторони, про розрив договору за 30 днів до закінчення терміну його дії, то договір автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих же умовах.

Згідно акту приймання-передачі засобів і споруд зв'язку на експлуатаційно-технічне обслуговування, відповідач здав, а позивач прийняв кабельні лінії зв'язку (додаток №1 до договору).

Додатком №3 до договору сторони погодили розрахунок вартості на 2004р.

Додатковою угодою №1 від 11.03.2005р. сторони змінили додаток №3А до договору №328-08 від 07.02.2005р. додатком №3Б.

15.10.2012р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити 8 521,16грн. заборгованості.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідач умов договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього станом на 01.12.2012р. виникла перед позивачем заборгованість в сумі 7 242,23грн.

Вказане підтверджується розрахунком, що наявний в матеріалах справи та рахунками.

Після подачі позовної заяви до суду та порушення провадження у справі, відповідач сплатив основний боргу в сумі 7 242,23грн., що підтверджується платіжним дорученням №2888 від 17.12.2012р.

В частині стягнення 7 242,23грн. провадження у справі належить припинити на підставі п.1.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дана сума боргу сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі.

Пунктом 4.1 договору від 07.02.2005р. передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору в порядку, передбаченому законодавством. За порушення строків сплати, передбачених цим договором, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

Відповідно, позивачем нараховано 131,68грн. пені.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтями 256, 257 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із статтею 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем не заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Враховуючи, що відповідачем не подано відповідної заяви, судом при вирішенні питання про стягнення пені не застосовується строк позовної давності.

Здійснивши перерахунок пені, суд прийшов до висновку, що правильним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 131,38грн. пені.

У частині стягнення 0,30грн. пені у позові належить відмовити.

Позивачем нараховано 10,19грн. інфляційних та 70,63грн. 3% річних.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-6/928/2012 зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Як вбачається із розрахунку позивача, ним не включено у період нарахування інфляційних місяці, у яких була дефляція..

Здійснивши перерахунок інфляційних та 3% річних, суд прийшов до висновку, що правильним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 0,22грн. інфляційних та 70,46грн. 3% річних.

У стягненні 9,97грн. інфляційних та 0,17грн. 3% річних належить відмовити.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судовий збір у справі належить покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, п.1.1 ст.80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі філії „Дирекція первинної мережі" ПАТ „Укртелеком" м. Київ до Військової частини А-4239 м. Хмельницький про стягнення 7 242,23грн. заборгованості, 131,68грн. пені, 10,19грн. інфляційних, 70,63грн. 3% річних задоволити частково.

Стягнути з Військової частини А-4239 м. Хмельницький, вул. Чорновола (код ЄДРПОУ 22998233) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі філії „Дирекція первинної мережі" ПАТ „Укртелеком" м. Київ, вул. Солом'янська, 3 (код ЄДРПОУ 16479714) - 131,38грн. (сто тридцять одна гривня 38коп.) пені, 0,22грн. (двадцять дві копійки) інфляційних, 70,46грн. (сімдесят гривень 46коп.) 3% річних, 1 607,24грн. (одна тисяча шістсот сім гривень 24коп.) судового збору.

Видати наказ.

Провадження у справі у частині стягнення 7 242,23грн. заборгованості припинити.

У стягненні 0,30грн. пені, 0,17грн. 3% річних, 9,97грн. інфляційних відмовити.

Повне рішення складено 28.12.2012р.

Суддя В.О. Шпак

Віддруковано в 3 примірниках:

1. До справи;

2. Позивачу -м. Київ, вул. Солом"янська,3;

3. Відповідачу.