ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/24148/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року у справі за позовом Малого приватного підприємства "Дельта" до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області про скасування рішення, -
ВСТАНОВИЛА
Мале приватне підприємство "Дельта" (далі -МПП "Дельта") звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області (далі -ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі) в якому просить скасувати рішення.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року позов МПП "Дельта" задоволено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року -без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити МПП "Дельта" у задоволенні позову.
МПП "Дельта" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі за результатами планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року складено акт за №27/23-0/22358200 від 14.03.2008 року та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0000522355 від 24.03.2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 292791,60 коп.
Листом від 14.05.2008 року №5080/23-8 ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі повідомила МПП «Дельта»про те, що в рішенні №0000522355 від 24.03.2008 року суму зазначену прописом «двісті дев'яносто дві тисячі сімсот дев'яносто одна грн. 60 коп.»необхідно читати як «двісті дев'яносто три тисячі чотириста сімдесят одна грн. 60 коп.».
В акті перевірки зазначено, що при здійсненні розрахункової операції за готівку щодо реалізації (продажу) автомобіля Форд Мондео вартістю 58500 грн. 00 коп. реєстратор розрахункових операцій не застосовувався, чим порушено вимоги п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР від 06.07.1995 року.
Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку передбачена п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у вигляді фінансової санкції у розмірі п'ятикратного розміру вартості проданих товарів (наданих послуг).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у справі яка розглядається предметом продажу є автомобіль Форд Мондео вартістю 58500 грн. 00 коп. Вказаний автомобіль відповідно до Акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів №0-00000002 від 19.08.2003 року введено в експлуатацію 19.08.2003 року.
Відповідно до п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Судами попередніх інстанцій вірно визначено, що на момент продажу автомобіль використовувався протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення його в експлуатацію, такий відноситься до категорії основних фондів підприємства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що основні фонди (основні засоби) підприємства, відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не можна вважати товаром, призначеним для торгівлі, а відтак, на операції з продажу основних фондів, що належать підприємству, не поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров
Судове рішення № 28306376, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 20.12.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2053/08. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: