Рішення № 28305205, 20.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/10483-2012 20.12.12

За позовом Публічного акціонерного товариство "Київенерго"

ДоПублічного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал"

Про стягнення 3 997 881,16 грн.Головуючий суддя Блажівська О.Є.

Суддя Мандичев Д.В.

Суддя Чебикіна С.О.

Представники сторін:

Від позивача -Марковська В.В., дов. № 93/2012/02113/13-19 від 13.02.2012р. до 31.01.2013р.

Від відповідача -Герасименко І.В., дов. № 302 від 01.10.2012р. до 31.12.2012р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення заборгованості, 67094750, 06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2012 року порушено провадження у справі № 5011-58/10483-2012, розгляд справи призначено на 10.09.2012 року.

10.09.2012 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

10.09.2012 року представник позивача у судовому засіданні надав суду документи по справі.

10.09.2012 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву.

10.09.2012 року представник відповідача надав суду заяву про зменшення розміру пені.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

10.09.2012 року представник позивача подав суду заяву про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2012 року судом в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України задоволено заяву про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів по справі, у судовому засіданні оголошено перерву до 17.10.2012 року на 11:00 год.

17.10.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про виправлення описки в позовній заяві.

17.10.2012 року представники сторін у судове засідання з'явились.

Представник позивача надав суду усні пояснення стосовно поданої заяви про виправлення описки.

17.10.2012 року у судовому засіданні представник позивача надав суду довідку про надходження коштів за спожиту електроенергію.

Представник позивача надав суду усні пояснення щодо довідки про надходження коштів за спожиту електроенергію.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами докази, суд приходить до висновку призначити колегіальний розгляд справи в зв'язку зі складністю справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року призначено колегіальний розгляд справи 5011-58/10483-2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року справу 5011-58/10483-2012 прийнято до розгляду колегіально, розгляд справи призначено на 21.11.2012 року.

13.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення по справі.

13.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли уточнення позовних вимог.

21.11.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився.

21.11.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду усні пояснення щодо оплати відповідачем грошових коштів.

21.11.2012 року у судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі.

21.11.2012 року у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про продовження строку розгляду справи.

Заяву про продовження строку розгляду справи судом задоволено.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року розгляд справи відкладено на 17.12.2012 року.

29.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення по справі.

17.12.2012 року представники сторін у судове засідання з'явились.

Представник відповідача надав суду усні пояснення щодо погашеної заборгованості.

Представник позивача надав суду щодо погашеної відповідачем заборгованості.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.

В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до п.2 п.3 ч.1 ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 20.12.2012 на 11:20.

20.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення вих.№ 881, № 882 по справі.

20.12.2012 року представники сторін у судове засідання з'явились.

20.12.2012 року представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву (уточнення) до позовних вимог.

Відповідно заяви про уточнення позовних вимог від 20.12.2012 року позивач зазначає, що згідно Довідки про надходження коштів від Відповідача за о/р № 764, відповідачем 17.07.2012 сплачено 43149, 14 грн. в погашення основного боргу за реактивну електричну енергію, 05.12.2012 - 62 874 937,67 грн. в погашення боргу за активну електричну енергію. А тому просить стягнути суми інфляційних нарахувань -22797, 93 грн., 3% річних - 730090, 46 грн., пеню -3244992, 77 грн.

Відповідно до п.3.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"передбачено, що Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Відповідно п.3.10 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" 3.10. Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Дослідивши подану позивачем заяву суд дійшов висновку про те, що позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, нова ціна позову складає 3 997 881,16 грн.

Представник позивача надав суду усні пояснення щодо сплати відповідачем суми основного боргу, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення щодо нарахованих позивачем штрафних санкцій та просить зменшити розмір нарахованої пені.

Представник відповідача надав суду усні пояснення щодо негативного фінансового становища підприємства відповідача та надав для огляду примірник фінансового звіту.

Представник позивача заперечив проти зменшення розміру нарахованої пені.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 20.12.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

Між Підприємством Київські кабельні мережі ВЕО «Київенерго», яке відповідно до наказів Міністерства енергетики та електрифікації України від 17.02.95 № 31, 31.08.95 №177 та від 29.09.95 №176 організовано у філіал АК «Київенерго», яка є правонаступником його майна, прав та зобов'язань а Деснянською водопровідною станцією було укладено договір від 24.12.1990 № 2 на використання електричної енергії.

Наказом ВАТ Акціонерна компанія «Київводоканал»від 18.12.2001 №207 Деснянську водопровідну станцію ліквідовано шляхом приєднання до департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ Акціонерна компанія «Київводоканал», яке є правонаступником її майнових прав.

Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ Акціонерна компанія «Київводоканал»(надалі Відповідач) листом від 26.09.2002 № 5/12-1267 підтвердив та гарантував погашення боргів ліквідованих згідно із зазначеним Наказом підрозділів, зокрема Деснянської водопровідної станції.

Згідно з умовами договору № 2 від 25.12.1990 Позивач - АК «Київенерго»відпускає Відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується оплачувати використану енергію своєчасно та в повному обсязі. Порядок розрахунків за спожиту енергію між енергопостачальною організацією та споживачем не визначено.

21.12.2009 між сторонами укладено додаткову до договору №2 від 25.12.1990, відповідно до якої викладено спірний договір у новій редакції, з протоколом узгодження розбіжностей від 29.01.2010 р.

Відповідно до пп. 2.1 Договору, Позивач постачає Відповідачу електричну енергію, а останній, згідно пп. 4.1, зобов'язується оплачувати використану енергію своєчасно та в повному обсязі.

Згідно п. 1 додатку 2 до Договору, Розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 30 числа попереднього місяця до того ж числа розрахункового місяця.

Згідно матеріалів справи позивач подав заяву про зменшення позовних вимог від 20.12.2012 року позивач зазначає, що згідно Довідки про надходження коштів від Відповідача за о/р № 764, відповідачем 17.07.2012 сплачено 43149, 14 грн. в погашення основного боргу за реактивну електричну енергію, 05.12.2012 - 62 874 937,67 грн. в погашення боргу за активну електричну енергію. А тому просить стягнути суми інфляційних нарахувань -22797, 93 грн., 3% річних - 730090, 46 грн., пеню -3244992, 77 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно Додатку 13 до Договору «Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії», ці показання фіксуються 29 числа кожного місяця о 00:00 год. та оформлюються Актом про використану електричну енергію у двох примірниках, по одному для кожної сторони, адже згідно п.1 Додатку 2 до Договору «Порядок розрахунків», розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається з 1-го до останнього дня календарного місяця.

Відповідно до пп. 2.1. Відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію, згідно пп. 2.2. Додатку 2 до Договору, на підставі самостійно отриманих у Позивача рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Відповідно до Постанови Національного банку від 18.06.2003 № 254 «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України»операційний день банку -діяльність банку протягом робочого дня, що пов'язана з реєстрацією, перевірянням, вивірянням, обліком . контролем операцій (у тому числі приймання від клієнтів документів на переказ і документів на відкликання та здійснення їх оброблення, передавання та виконання) з відображенням їх у регістрах бухгалтерського обліку банку.

Відповідно до додатку 5 до Договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами затверджена наказом Міністерством палива та енергетики України №19 від 17.01.2002р.

Відповідно матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3244992, 77 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини в простроченні виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору та протоколу розбіжностей передбачено: у випадку внесення платежів з порушенням термінів, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно звіту про фінансові результати за I квартал 2012 року відповідача в графі доходів прибуток у відповідача відсутній, у графі збитків зазначено -69 990 000, 00 грн.

Відповідно п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи звіт про фінансові результати за I квартал 2012 року відповідача суд приходить до висновку зменшити розмір пені нарахований позивачем на 50 %, а саме до 1622496,39 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних нарахувань -22797, 93 грн. та 3% річних - 730090, 46 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги в частині стягнення суми інфляційних нарахувань -22797, 93 грн. та 3% річних - 730090, 46 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення пеню в сумі 1622496,39 грн. (один мільйон шістсот двадцять дві тисячі чотириста дев'яносто шість грн. 39 коп.), суми інфляційних нарахувань 22797, 93 грн. (двадцять дві тисячі сімсот дев'яносто сім грн. 93 коп.), 3% річних в розмірі 730090, 46 грн. (сімсот тридцять тисяч дев'яносто грн. 46 коп.) та суму 38252, 08 грн. (тридцять вісім тисяч двісті п'ятдесят дві грн. 08 коп.) витрат по оплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 25.12.2012 року.

Головуючий суддя О.Є. Блажівська

Суддя Д.В. Мандичев

Суддя С.О. Чебикіна