Рішення № 28304963, 27.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.12.12 р. Справа № 5006/29/161/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Торгова компанія «Гірничі машини», м.Донецьк

до Відповідача: Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 1 625 007,36грн., неустойки у сумі 37 481,58грн.

за участю представників:

від позивача: Новицька О.О. - за довіреністю, Дробот Н.В. - за довіреністю,

від відповідача: не з»явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Торгова компанія «Гірничі машини», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донець (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 625 007,36грн., неустойки у сумі 37 481,58грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №4400003470 від 18.07.2012р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №4400003470 від 18.07.2012р., додатку до договору поставки, протоколу розбіжностей, протоколу узгодження протоколу розбіжностей, специфікації №1 до договору, видаткових накладних, рахунків-фактур, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, правоустановчих документів Приватного акціонерного товариства «торгова компанія «Гірничі машини».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 12, 54 Господарського процесуального кодексу України.

27.12.2012р. через канцелярію суду Позивачем надані належним чином засвідчені копії наступних документів: вимоги про сплату грошових коштів від 13.13.2012р. № 2542, доказів надіслання вимоги від 13.13.12р. № 2542, копій податкових накладних, а також надана довідка про юридичну адресу та рахунки № 2719 від 25.12.2012р.

Представники Позивача у судове засідання 27.12.2012р. з'явилися, підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач свого представника для участі в судовому засіданні не направив, витребуваних документів та відзиву на позов суду не представив, через канцелярію суду 27.12.12р. надав клопотання № 48-17/606 від 26.12.2012р р., яким повідомив про неможливість явки уповноваженого представника, просив відкласти розгляд справи.

За приписами ст. 28 ГПК України представництво інтересів юридичних осіб в господарському процесі здійснюється через їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника (керівника).

Наведена норма не обмежує можливість представництва інтересів іншими особами, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Крім того, відповідачем не представлено суду жодних доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин, що унеможливлюють явку представника в судове засідання.

Враховуючи викладене, а також достатність зібраних по справі документів для вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне залишити клопотання Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк про відкладення розгляду справи без задоволення.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2012 року між Приватним акціонерним товариством «Торгова компанія «Гірничі машини» (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Донецький електрометалургійний завод» (Покупець) було укладено договір поставки №4400003470, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених у даному договорі.

Згідно п.2.1 договору найменування (номенклатура, асортимент) та кількість продукції зазначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо умов оплати:

- Продавець здійснює оплату на поточний рахунок Постачальника на умовах, зазначених у специфікаціях до даного договору (п.4.1 Договору);

Відповідно п.5.1 договору продукція поставляється на умовах, встановлених у специфікаціях до даного договору та є його невід'ємними частинами.

У пункті 8.2 договору Сторони встановили, що у випадку затримки надання або ненадання Покупцю зазначених у пункті 8.1 даного договору документів Постачальник відшкодовує Покупцю усі понесені у зв'язку з цим витрати та оплачені штрафи, а строк оплати за поставлену продукцію переноситься на відповідну кількість днів прострочення надання зазначених у даному пункті документів. Якщо зазначені документи складені з порушенням законодавства, якщо найменування та/або номенклатура продукції, зазначених у таких документах, не відповідає найменування та/або номенклатура продукції що поставляється, Покупець вправі відмовитись від прийняття продукції без надання мотивованої відмови та відшкодування будь-яких витрат, збитків Постачальника.

Строк дії договору з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками обох сторін по 31 грудня 2012 року.

18 липня 2012 року між Сторонами підписано протокол розбіжностей до договору поставки №4400003471 від 18.07.2012р.

20 липня 2012 року між Сторонами підписано протокол узгодження протоколу розбіжностей, у якому договір доповнили пунктом 4.4 наступного змісту «за прострочення оплати продукції покупець оплачує Постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, діючої у період прострочення, за кожен день прострочення».

18 липня 2012 року між Сторонами підписано Специфікацію №1 до договору, де визначили асортимент продукції, кількість, ціну, суму яка склала 1 625 007,36грн., умови поставки, гарантійні строки, умови оплати - Покупець здійснює оплату на поточний рахунок Постачальника протягом 45 банківських днів після поставки продукції, проте не раніше надання документів, передбачених у пункті 8.1 договору поставки №4400003470 від 18.07.2012р.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 1 625 007,36грн., що підтверджується видатковими накладним №954 від 15.08.2012р. на суму 194 438,16грн., №920 від 16.08.2012р. на суму 286 113,84грн., №924 від 16.08.2012р. на суму 286 113,84грн., №926 від 20.08.2012р. на суму 286 113,84грн., №927 від 20.08.2012р. на суму 143 056,92грн., №942 від 21.08.2012р. на суму 286 113,84грн., №1005 від 04.09.2012р. на суму 143 056,92грн., вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №00754 від 15.08.2012р., №00753 від 15.08.2012р.

Позивачем для оплати було виставлено рахунки-фактури, які містяться в матеріалах справи.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №4400003470 від 18.07.2012р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 1 625 007,36грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 1 625 007,36грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 1 625 007,36грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.4.4 договору за прострочення оплати продукції покупець оплачує Постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, діючої у період прострочення, за кожен день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" дійшов висновку щодо часткового задоволення пені у розмірі 37 232,08грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Торгова компанія «Гірничі машини», м.Донецьк до Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 1 625 007,36грн., неустойки у сумі 37 481,58грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» (83062. м.Донецьк, вул.І.Ткаченка, 122, ЄДРПОУ 30479040, р/р 260049801105141 в Донбаській філії ПАТ «Кредит промбанк», МФО 35593) на користь Приватного акціонерного товариства «Торгова компанія «Гірничі машини» (83005, м.Донецьк, вул.І.Ткаченка, 189, ЄДРПОУ 25332714, р/р 26003011001984 ПАО «БТА Банк», МФО 321723) заборгованість у розмірі 1 625 007,36грн., неустойку у сумі 37 232,08грн., судовий збір у сумі 33 244,79грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 27.12.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.12р.