Ухвала суду № 28303967, 05.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 р.Справа № 2а-279/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Ральченка І.М. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ "Зооветеринарний центр" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р. по справі № 2а-279/12/2070

за позовом ТОВ "Зооветеринарний центр"

до Чугуївської ОДПІ у Харківській області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Зооветеринарний центр" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чугуївської ОДПІ Харківської області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.11.2011р. №0004062311, від 01.11.2011р. №0004102311.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року адміністративний позов ТОВ "Зооветеринарний центр" до Чугуївської ОДПІ Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень залишено без задовольняння. Стягнуто з ТОВ "Зооветеринарний центр" до державного бюджету суму судового збору в розмірі 2113,81 грн.

ТОВ "Зооветеринарний центр", не погоджуючись з вказаною постановою суду, подала апеляційну скаргу , вважає, що постанова прийнята із недоведеністю обставин, які мають значення для справи та суд вважає встановленими, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2012р., прийняти нову постанову, якою задоволенити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається , що Чугуївською ОДПІ Харківської області Державної податкової служби проведено документальну планову перевірку ТОВ "Зооветеринарний центр" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала взаємовідносини з платником податків ФО-П ОСОБА_1 за період з 01.01.10 року по 31.12.10 року., за результатами якої складено акт № 839/2311/31293151 від 21.10.2011 року.

Перевіркою встановлені порушення:

- п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 п.п. 7.4.1., п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 167976,0грн.

- п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 209969,0грн.

На підставі висновків акту № 839/2311/31293151 від 21.10.2011 року Чугуївською ОДПІ Харківської області 01.11.2011 року винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0004062311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 251964,00 грн., в тому числі: за основним платежем -167976,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 83988,00 грн.;

- № 0004102311, яким збільшено суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 314953,50 грн., в тому числі: за основним платежем -209969,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -104984,5 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями № 0004062311 від 01.11.2011 року та № 0004102311 від 01.11.2011 року, позивач оскаржив їх до вищих податкових органів, в результаті чого рішеннями Державної податкової адміністрації у Харківській області № 5334/10/25-203 від 28.11.11 року (т.1 а.с.37) та Державної податкової служби України №10-2115 від 26.12.11 року (т.1 а.с.43) в задоволенні скарг відмовлено, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Підставою для зазначеного висновку податкового органу слугували висновки акту ДПІ у Ленінському районі м. Харкова листом № 3849/7/17-206 від 19.08.2011р «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства контрагента позива ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р. від 27.07.2011 р.№ 1453/17-221/НОМЕР_3, яким встановлені наступні порушення: - вимоги ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 з ПП „Рем-Тех-Ком" та подальшими покупцем - ТОВ "Зооветеренарний центр"; - п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР зі змінами та доповненнями в частині включення до складу податкового зобов'язання сум ПДВ від продажу товару придбаного у ПП „Рем-Тех-Ком - правоочини вчинені ФОП ОСОБА_1 з ПП „Рем-Тех-Ком" та з ТОВ "Зооветеренарний центр", який є покупцем товару придбаного у ПП „Рем-Тех-Ком", не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними. Таким чином, у ФО-П ОСОБА_1 відсутні об'єкти, які підпадають під визначення п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР зі змінами та доповненнями в частині включення до складу податкового зобов'язання сум ПДВ від продажу товару придбаного у ПП „Рем-Тех-Ком", чим завищено податкове зобов'язання на 167976,00 грн.; - п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР зі змінами та доповненнями - відсутні об'єкти, які підпадають під визначення п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР ЗІ змінами та доповненнями в частині включення до складу податкового кредиту сум ПДВ від придбання товару у ПП „Рем-Тех-Ком".;- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями - встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ по розрахункам з ПП „Рем-Тех-Ком" на суму 170 579 грн.; - розділу IV ст-13 Декрету КМУ від 26.12.1992 №13-92 внаслідок чого до бюджету донараховано податку з доходу фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 2504,41 грн. за 2010 рік; -неналежне ведення обліку доходів та витрат у період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р., чим порушено п.5 Постанови КМУ від 26.09.2001 №1269 "Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходу та витрат" книга велась з порушенням, а саме записи здійснювались поквартально, а не по даті здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом.»

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулювались у перевіряємому періоді Законом України "Про податок на додану вартість" та валових витрат Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норм Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість "), виникає в межах господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням п.1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача

Відповідно до п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку, як встановлено пп 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до н.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат.

Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, оренди приміщення, заробітної плати, амортизації, комісії банку законодавцем не встановлено.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи наведені норми законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.

Відсутність однієї із зазначених умов ( пов'язаності з виробничою діяльністю та наявність документального підтвердження) не дає платникові податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.

Колегія суддів зазначає , що відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч.2 ст.3 вказаного Закону на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, додаткова, статистична та інші види, звітності.

Тобто, первинні документи по відображенню господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 № 88 первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Виходячи із системного аналізу норм Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Між тим, за відсутності факту здійснення господарської операції, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала); відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо); відсутність можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо та інші обставини.

З матеріалів справи вбачається , що ТОВ "Зооветеринарний центр" протягом 01.01.10 - 31.12.10 року мав ліцензії на виробництво ветеринарних медикаментів та препаратів, оптову, роздрібну торгівлю ветеринарними медикаментами та препаратами Серії АБ №101367 від 29.04.2005 року та Серії АВ № 521987 від 28.03.10 року .

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної скарги , що 01.01.2009 року між ТОВ "Зооветеринарний центр" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір постачання, відповідно до якого постачальник, ФОП ОСОБА_1, зобов'язується передати у власність покупця, ТОВ "Зооветеринарний центр", а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та по цінам, викладеним в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Положення вказаного договору передбачено наступні умови:

- загальна кількість, асортимент та комплектність Продукції, що підлягає поставці, будуть вказані в додатках до цього Договору (п.2.1);

- фактична кількість, асортимент та комплектність Продукції, що підлягає поставці Покупцю, погоджується Сторонами шляхом оформлення Додатків до Договору, на підставі заявок на поставки окремих партій продукції (п. 2.2);

- якість Продукції повинна відповідати вимогам діючих стандартів, технічних умов. Продукція повинна мати сертифікат якості (п.2.3);

- якщо інше не зазначено у Додатках або додаткових угодах до цього Договору, всі втрати пов'язані із поставкою продукції на склад Покупця несе сам Покупець, а місцем поставки є склад постачальника, тобто поставка здійснюється на умовах ЕХW смт. Чкаловське (відповідно до ІНКОТЕРМС-2000). Міжнародні правила щодо тлумачення термінів "ІНКОТЕРМС"(редакція 2000 року), застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору та є необхідними при тлумаченні Договору, якщо інші умови або доповненнях до нього (п. 3.7);

- партія Продукції вважається переданою Постачальником та прийнятою Покупцем: за кількістю шляхом перевірки та порівняння, відповідно до кількості місць, вказаної в транспортних та супровідних документах партію Продукції; за якістю - відповідно до сертифікатів якості та/або відповідності Постачальника та/або Виробника (п.7.1).

Згідно видаткових накладних та податкових накладних, підписаних сторонами, предметом постачання були наступні товари: Селеніт Барію, Ліпофільна Фракція, субстанція неоміцина сульфата, П/добавка расторопша п'ятниста, шафа сушильна КВС-G-100/250, шафа сушильна ШСС-80п, лазня водяна ЛВК, олія вазелінова, , субстанція енрофлоксацина н/с.

ЗСудом встановлено, що додатків до цього договору не укладалося, сертифікати якості на кожну партію товару не вимагалися, оскільки господарські відносини з ФОП ОСОБА_1 тривають не один рік; умови отримання товарів, передбачені договором, на практиці сторонами не дотримувалися: фактично постачання здійснював ФОП ОСОБА_1 Доказів компенсації ФОП ОСОБА_1 витрат на доставку товару позивачем не надано ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду справи.

Тобто, з наведеного вбачається, що умови укладеного договору не відповідають документально оформленим первинним документам по взаємовідносинам між ТОВ "Зооветеринарний центр" та ФОП ОСОБА_1 в частині відсутності додатків до цього договору, недотримання умов постачання, ненадання сертифікатів відповідності на товари, невстановлення плати за виконання обов'язків по доставці товарів постачальником, які він не повинен був виконувати.

Як вбачається з матеріалів справи частина товару, виходячи з його ваги та габаритів, об'єктивно вимагає здійснення транспортування спеціальним транспортом, зокрема, доставки шкафів та вазелинової олії партією в 120 кг (т.1 а.с.85) та добавки расторопши п'ятнистої партією в 2000 кг.(т. 1 а.с.140).

Будь-які документи щодо транспортування товару ані при проведенні перевірки, ані до суду позивачем не надані.

З матеріалів справи та з пояснень представника позивача, що довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від ФОП ОСОБА_1 позивачем не виписувалися. Так, у письмових поясненнях (т. 1 а.с.180-181) представником позивача зазначено, що Наказом № 1 від 02.01.2009р., копія якого долучена до матеріалів справи (т. 1 а.с. 211), ТОВ "Зооветеринарний центр" поклав обов'язки по отриманню матеріалів від ФО-П ОСОБА_1 на інженера ОСОБА_3

Відповідно до п.1 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318, інструкція поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємство).

Відповідно до п. 2 Цієї Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Єдиним виключенням з положень п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей є абзац 3 п. 13, яким передбачено, що при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Листом від 05.03.2002 р. N 053-2930 Міністерство фінансів України повідомило, що відповідно до пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, без довіреності може здійснюватися відпуск цінностей при централізовано-кільцевих перевезеннях, за якими вантажовідправником (товаровиробником, товаропостачальником тощо) здійснюється систематичне завезення товарно-матеріальних цінностей за узгодженими на певний період параметрами (кількість, асортимент, час тощо) на адресу одного або більше замовників (юридичних осіб або їх відділень, дільниць, філій).

Оскільки між позивачем та його контрагентом не мали місце централізовано-кільцеві перевезення, застосування абз.3 п. 13 Інструкції є неможливим.

Таким чином, Наказ про призначення відповідального за отримання товару №1 від 02.01.09 року, виданий директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" ОСОБА_4, не відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей та не може бути визнаний як належний доказ додержання порядку отримання товарно-матеріальних цінностей у ФО-П ОСОБА_1

Крім того, згідно з даними акту документальної планової виїзної перевірки у ФО-П ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р. №1453/17-221/НОМЕР_3 від 27.07.11 року (т.1 а.с. 150-174), ДПІ у Жидачівському районі отримано постанову (вх. ДПІ від 07.04.2011р. № 2564/8) ст. слідчого СВ ПМ СДПІ ВПП у м.Львові, ст.лейтенанта податкової міліції Городецького Ю.Т. по матеріалах кримінальної справи за фактом створення ПП "Стилет-Юг"(код 37048886), ПП "Альтекс-Юг"(код 37048928), ПП "Агропрайд"(код 35870453), ПП "Югтрансагро"(код 36580289), з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Розслідуванням по справі встановлено, що в період з 10.06.08 по 31.03.10р група невстановлених слідством осіб, з метою отримання незаконного доходу від зайняття фіктивним підприємництвом, без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, організували створення ПП "Стилет-Юг"(код 37048886), ПП "Альтекс-Юг"(код 37048928), ПП "Агропрайд"(код 35870453), ПП "Югтрансагро"(код 36580289). В подальшому отримавши можливість здійснювати контроль над діяльністю вище зазначених підприємств, невстановлені слідством особи використали дані підприємства для прикриття власної незаконної діяльності, пособництва в умисному ухилянні від сплати податків легально діючим підприємствам різних областей України, зокрема Львівської. Серед підприємств "вигодонабувачів", згідно поданої СУ ПМ ДПА України інформації на території Львівської області, серед інших є ПП "Рем-Тех-Ком" (код 36370633), яке перебуває на обліку в ДПІ у Жидачівському районі. Також у цьому акті зазначено, що в ході проведеного аналізу встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 у декларації про отримані доходи за 2010 р. до складу валових витрат включав витрати на придбання товарів виключно від ПП "Рем-Тех-Ком"(і.п.н. 363706320306) на суму 852897,3 грн.

Також, після винесення Чугуївською ОДПІ спірних податкових повідомлень-рішень №0004062311 від 01.11.11 року та № 0004102311 від 01.11.11 року, 08.12.11 року старшим слідчим СУ ГУМВС України в Харківській області майором міліції Литвиненком В.Л. винесено постанову про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "Зооветеринарний центр"(т. 2 а.с. 65). В даній постанові зазначено, що в провадженні СУ ГУМВС України в Харківській області перебуває кримінальна справа, порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України по факту підробки документів. В ході досудового слідства було встановлено, що у липні 2007 року ОСОБА_7, який діяв умисно, з метою прикриття своєї незаконної діяльності по складанню фіктивних документів, які містять недостовірні дані, які дозволяють підприємствам-контрагентам зменшити суму обов'язкових податкових платежів, використовуючи ОСОБА_8 як підставну особу, створив юридичну особу -Приватне підприємство "Гелеан", зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 є керівником декількох фіктивних підприємств, а саме: ПП "Рем-Тех-Ком", ТОВ НВП "Кванта", з якими мало взаємовідносини Товариство з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр". З метою повного та всебічного проведення досудового слідства виникла необхідність в проведенні документальної перевірки ТОВ "Зооветеринарний центр", з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ПП "Рем-Тех-Ком", ТОВ НВП "Кванта", ФО-П ОСОБА_1 за період з 01.01.08 року по 01.10.11 року.

З протоколу допиту ОСОБА_4 в рамках досудового слідства по кримінальній справі (т.2 а.с. 68-72) вбачається, що придбання субстанції Ліпофільної фракції здійснювалося в перевіряємому періоді Товариством з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" як у ФО-П ОСОБА_1, так і безпосередньо у ПП "Рем-Тех-Ком"; при купівлі сировини для виготовлення ветеринарної продукції сертифікати на товар у ФО-П ОСОБА_1 не перевірялися. Як пояснив ОСОБА_4, він декілька разів перевіряв якість субстанції у Львовському інституті ветеринарних препаратів.

Однак, як вбачається з відповіді Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок від 30.05.2012 року (т. 2, а.с. 84-85), на замовлення ТОВ "Зооветеринарний центр" за весь час роботи ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок здійснював перевірку лише одного разу, а саме, 16-18 травня поточного року виконував випробування зразка субстанції ліпофільної фракції плаценти свиней на відповідність вимогам ТУ У 24.5-31293151-043-2004 на замовлення ТОВ "Зооветеринарний центр". До вказаної відповіді подано в якості паспорту копію аналітичного паспорту від 13.01.12 року, оформленого ЗАТ НПП "Агрофарм", з результатами випробувань субстанції ліпофільної фракції плаценти свиней, партія 31.

З матеріалів справи вбачається , що представник позивача Платіцина О.Г. надала засвідчену копію одного паспорту субстанції ліпофільної фракції, пояснивши, що підприємство має лише цей один паспорт на підтвердження якості субстанції ліпофільної фракції № серії 13, об'єм серії 13 кг, дата виготовлення 03.04.08 року, отриманого від ФОП ОСОБА_1, та надала копію такого паспорту до матеріалів справи (т. 1 а.с.210), зазначивши, що з огляду на високу якість сировини, в подальшому паспорти якості у ФО-П ОСОБА_1 не вимагалися.

Однак, 21.08.12 року цим самим представником, Платіциною О.Г., через канцелярію суду були надані копії паспортів субстанції ліпофільної фракції з № серій 15, 17, 23, датами виготовлення 05.01.10 року, 17.05.10 року, 03.07.10 року відповідно (т. 2 а.с.109-110).

Як вбачається з усіх долучених до справи копій паспортів якості, виробником сировини є ЗАТ НПП "Агрофарм", РФ, м. Воронеж (т. 2 а.с. 108-110).

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що вказані паспорти взагалі не містять інформації щодо фактичних показників якості продукції, на яку вони виписані, оскільки в них не заповнена права колонка таблиці, отже, вони не підтверджують якісні характеристики субстанції ліпофільної фракції кожної конкретної партії та не можуть бути взяті до уваги в якості належних документів виконання ФО-П ОСОБА_1 зобов'язань по поставці за договором.

Крім того, як вбачається з відповіді Департаменту митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України №18/15-19-2402 від 11.04.12 року (т. 1 а.с. 76), інформації щодо митного оформлення ввезених на митну територію України субстанції ліпофільної фракції за період з 01.01.09 по 01.03.12 року не виявлено, вказана відповідь надана на запит СВ ГУМВС України від 21.03.12 року №47 (т. 2 а.с. 75), в якій запитувалася інформація щодо наявності фактів ввезення на митну територію України субстанції ліпофільної фракції в період з 01.01.09 року по 01.03.12 року та реквізитів суб'єктів господарської діяльності, які здійснювали такі оформлення.

Суд не бере до уваги в якості належного та достатнього обґрунтування реальності отримання від ФО-П ОСОБА_1 сировини для виробництва преміксів, копій калькуляцій таких преміксів, нарядів на виробництво, товарних накладних та договорів на подальшу реалізацію преміксів, оскільки, матеріалами справи підтверджено, що позивач мав господарські відносини не тільки з ФО-П ОСОБА_1 з приводу закупівлі сировини, а також з ТОВ "Рем-Тех-Ком", ТОВ НВП "Кванта", "Бізнес Тема"(т.2, а.с. 81), дані, які б ідентифікували сировину, яка згідно нарядів відпущена у виробництво, відносно постачальника ФО-П ОСОБА_1 відсутні.

Колегія суддів зазначає , що позивачем як при проведенні перевірки, так і до суду не надано належних доказів виконання контрагентом позивача ФОП ОСОБА_1 зобов'язань по поставці товару та отримання його ТОВ "Зооветеринарний центр", реальності виконання угод з ФОП ОСОБА_1

Тобто, враховуючи наведені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у ТОВ "Зооветеринарний центр" відсутнє право на відображення у податковому обліку господарської операції з ФОП ОСОБА_1, оскільки реальність цієї господарської операції спростована матеріалами справи.

За таких обставин, висновок ДПІ про порушення ТОВ "Зооветеринарний центр" вимог п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 п.п. 7.4.1., п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є обґрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у позові, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ "Зооветеринарний центр" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р. по справі № 2а-279/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 10.12.2012 р.