Рішення № 28302972, 21.12.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2012 р. Справа № 5017/3090/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімгрупа Компанія"

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені КУТУЗОВА

про стягнення 141146,18грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: Євдокимова І.В., діюча на підставі довіреності від 06.09.2011р.;

від відповідача: не' з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімгрупа Компанія", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені КУТУЗОВА заборгованості за договором поставки №01/11-БД від 28.11.2011р. з основного боргу у розмірі 25632,80грн., 105120,26грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 10293,12грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5017/3090/2012.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом належним чином згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень за адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.11.2012р. В судове засідання представники не з'явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

28.11.11р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімгрупа Компанія" (продавець) та сільськогосподарським виробничим кооперативом імені КУТУЗОВА (покупець) укладено договір №01/11-БД, відповідно до умов якого продавець зобов'язався продати та відвантажити погодженими партіями продукцію (товар) у власність покупця, а покупець, в свою чергу, приймати товар і сплачувати за нього визначену грошову суму (ціну товару). Найменування товару, його кількість і ціна вказуються у додатках, специфікаціях, видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Якість товару повинна відповідати сертифікату якості фірми-виробника.

Пунктами 2.2, 2.4. договору визначено, що постачання товару за даним договором здійснюється на умовах ті з застосуванням офіційних правил інтерпретації торгівельних термінів МТП „Інкотермс 2000". Постачання товару здійснюється на умовах EXW Франко-склад продавця. У випадку протиріччя умов офіційних правил інтерпретації торгівельних термінів МТП „Інкотермс 2000" нормам діючого законодавства України або/норми діючого законодавства України. Кількість, найменування (асортимент) товару і ціна кожної партії товару фіксується у відповідній видатковій накладній, що видана на підставі додатку, специфікації або без неї.

Умови оплати визначені розділом 3 даного договору.

Відповідно до пп.„в" п.3.2. даного розділу, зокрема, якщо сторони або їх представники підписали додаток, специфікацію, в якій міститься графік оплати товару, то покупець оплачує продавцю товар відповідно до вказаного графіка.

Згідно п.3.4. зазначеного розділу з дня, коли товар повинен бути оплаче ний покупцем, продавець має право вимагати від покупця, а покупець повинен сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами, до дня повної оплати товару, понад неустойки і збитків.

За п.3.5 цього розділу відсотки за користування чужими грошовими коштами сплачуються в наступному розмірі: а) 0,1% від несплаченої ціни товару за додатком, специфікацією (у разі її відсутності, за кожною видатковою накладною) за кожен календарний день протягом 30 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем; б) 0,5% від несплаченої ціни товару за кожен календарний день протягом 60календарних днів з дати закінчення 30 календарних днів, вказаних в пп.„а" п.3.5 даного договору; в) 3% від несплаченої ціни товару за кожен календарний день до дня повної плати з дати закінчення 60календарних днів, вказаних в пп.„б" п.3.5 цього договору.

Розділом 4 даного договору визначена відповідальність сторін.

Відповідно до п.4.7. зазначеного розділу у разі прострочення оплати за отриманий товар та невиконання обов'язку щодо оплати за поставлений товар покупець також сплачує продавцю штраф у розмірі 40% від вартості несплаченого товару.

Згідно п.16.7 вказаного договору даний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими на це представниками обох сторін і діє до моменту повного виконання сторонами умов цього договору.

Згідно умов зазначеного договору та додатку №1-ЗЗР до нього, ТОВ „Агрохімгрупа Компанія" зобов'язалося продати та відвантажити, а Сільськогосподарський виробничий кооператив імені КУТУЗОВА, в свою чергу, прийняти та оплатити засіб захисту рослин, а саме: „Альфа-Стар" у кількості 25кг за ціною 616грн. за 1кг, загальною вартістю 15400грн., „Альфалип" у кількості 100л за ціною 44грн. за 1л, загальною вартістю 4400грн., „Діксіл Ультра" (УКТ ЗЕД 3808929000) у кількості 15л за ціною 109,60грн. за 1л, загальною вартістю 1644грн., на загальну суму 25732,80грн.

Пунктом 2 вказаного додатку передбачений наступний графік оплати за поставлений покупцю товар: оплата 100% від загальної вартості продукції у розмірі 25732,80грн., у т.ч.ПДВ 20% що складає 4288,80грн., шляхом перерахування на рахунок продавця (разом або частками) до 15.01.2012р.

На виконання умов вищезазначеного договору, за видатковою накладною №335 від 01.12.2011р. позивачем поставлено, а відповідачем отримано на підставі довіреності серії КУТ №45, засоби захисту рослин, а саме: „Альфа-Стар" у кількості 25кг, загальною вартістю 15400грн., „Альфалип" у кількості 100л, загальною вартістю 4400грн., „Діксіл Ультра" (УКТ ЗЕД 3808929000) у кількості 15л, загальною вартістю 1644грн., на загальну суму 25732,80грн.

В порядку досудового врегулювання спору 10.07.2012р. позивач звернувся на адресу відповідача з претензією про погашення суми боргу у розмірі 25732,8грн. та 29850,05грн. відсотків, яка залишена без відповіді та задоволення.

Посилаючись на невиконання відповідачем прийнятих зобов'язань за договором від 28.11.11р. №01/11-БД щодо своєчасної та у повному обсязі оплати отриманого товару, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з даною позовною заявою.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Істотними для договору поставки є умови щодо предмету, кількості, асортименту, строку поставки, що вбачається із змісту ст.ст.266, 268 Цивільного кодексу України.

За приписами ст.692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

В силу ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення умов договорів поставки та норм чинного законодавства України не виконав прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати товару в строк до 15.01.2012р., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу за договором від 28.11.11р. №01/11-БД становить 25732,8грн.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права, позовні вимоги про стягнення 25732,8грн. основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Вказані договірні умови не змінені сторонами, відповідають приписам ст.ст.6, 629 Цивільного кодексу України та є обов'язковими до виконання сторонами у розумінні приписів ст.526 зазначеного кодексу.

Враховуючи викладене, наведені норми матеріального права, договірні умови, визначені сторонами в п.п.3.4., 3.5. договору, ненадання відповідачем суду доказів сплати вартості отриманого від позивача товару у сумі 25732,80грн. у встановлений договором строк, перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами у період з 16.01.2012р. по 20.08.2012р., позовні вимоги про стягнення 105120,26грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявленого до стягнення штрафу у розмірі 40% від вартості несплаченого товару у сумі 10293,12грн., передбаченого п.4.7. договору від 28.11.11р. №01/11-БД, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.7. зазначеного розділу у разі прострочення оплати за отриманий товар та невиконання обов'язку щодо оплати за поставлений товар покупець також сплачує продавцю штраф у розмірі 40% від вартості несплаченого товару. На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 10293,12грн.

В свою чергу, відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право місцевого господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачено також п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Чинне законодавство не обмежує право господарського суду на зменшення неустойки певним вичерпним колом обставин

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту приписів ст.233 Господарського кодексу України, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України та п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України повноваження на зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) суду першої інстанції, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, інші інтереси сторін, що мають істотне значення, ненадання позивачем доказів завдання збитків іншим учасникам господарських відносин внаслідок порушення зобов'язання та враховуючи, що нарахуванням неустойки (штрафу, пені) за своєю правовою природою є мірою відповідальності за порушення господарського зобов'язання і не може слугувати джерелом безпідставного збагачення, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваного штрафу до 1грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 2617,08грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені КУТУЗОВА (код ЄДРПОУ 03768747; 67700, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Бритівка,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімгрупа Компанія" (код ЄДРПОУ 31712836; 09112, вул.Славіна, 2/167, оф.1, м.Біла Церква Київської області, р/р26008007853001, ПАТ „Креді Агріколь Банк", МФО 300614) заборгованість за договором поставки №01/11-БД від 28.11.2011р. на загальну суму 130854(сто тридцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири)грн.06коп., судовий збір у розмірі 2617(дві тисячі шістсот сімнадцять)грн.08коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.12.2012р.

Суддя Ю.Г.Фаєр