Рішення № 28300987, 12.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2012 р.Справа № 5023/4401/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "АКБ "Базис" м. Харків до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків про стягнення коштів за участю :

представник позивача: Ісаченков І.О., дов. № 061/5723 від 26.10.12р.

представник відповідача: Бухан Н.Ю., дов. № 38-39661/389 від 19.10.10р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "АКБ "Базис" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» суму заборгованості по кредитному договору на відкриття кредитної лінії № 325/06 від 22.11.2006 року у розмірі 19634506,73 грн., з яких: 15905462,65 грн. - сума заборгованості за кредитом; 2453555,49 грн. - сума заборгованості по процентах за користування кредитом; 1178816,80 грн. - пеня за порушення строку повернення кредиту за період з 01.04.2012р. по 28.09.2012 р.; 96671,79 (грн. - пеня за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 01.04.2012р. по 28.09.2012р. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов кредитного договору на відкриття кредитної лінії №325/06, який було укладено між сторонами 22.11.06р.

Ухвалою суду від 01.10.12р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.10.2012 р. о 10:00.

Ухвалою суду від 16.10.2012 р. розгляд справи було відкладено на 05.11.2012 р. о 14:10.

Розпорядженням керівника апарату суду Панасенко І.В. від 05.11.2012 р. № 1296, у зв"язку з хворобою судді Добрелі Н.С. було призначено повторний автоматичний розподіл справи, яким справу призначено до розгляду судді Суярко Т.Д.

В судовому засіданні від 05.11.2012 р. було оголошено перерву до 26.12.2012 р. об 11:00.

28.11.12р. представник позивача надав через канцелярію суду заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх.№20090 від 28.11.12р.), з урахуванням якої просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору на відкриття кредитної лінії № 325/06 від 22.11.2006 року у розмірі 20295318,22 грн., з яких: 15905462,65 грн. - сума заборгованості за кредитом; 3089774,00 грн. - сума заборгованості по процентах за користування кредитом; 1220109,27 грн. - пеня за порушення строку повернення кредиту за період з 22.12.11р. по 21.06.12 р.; 79972,30 грн. - пеня за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 01.03.12р. по 31.08.12р.

Враховуючи те, що згідно ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог , суд вважає за можливе прийняти заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та продовжити розгляд справи з її урахуванням.

Суд вважає необгрунтованими та такими, що базуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства заперечення відповідача проти вказаної заяви, які мотивовані тим, що дана заява є заявою про зміну предмету позову, з огляду на наступне.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитом, відсотками за користування кредитом, а також пені за прострочення виконання зобов"язань за кредитним договором. Дані вимоги заявлені позивачем як у позовній заяві, так і у заяві про збільшення позовних вимог. У заяві про збільшення позовних вимог позивачем за тими ж вимогами лише змінено розмір сум заборгованості по процентах за користування кредитом, розмір пені за порушення строку повернення кредиту та пені за порушення строку повернення процентів за користування кредитом.

Таким чином, заява позивача (вх.№20090 від 28.11.12р.) є саме заявою про збільшення розміру позовних вимог, право на подачу якої позивач може здійснити до прийняття рішення по справі.

Представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог; вимоги ухвали суду щодо проведення звірки взаємних розрахунків не виконав у зв"язку з чим судом буде винесено окрему ухвалу.

Крім того, представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість визначення відповідача з правовою позицією, у зв"язку з не наданням позивачем до матеріалів справи документів в обгрунтування позовних вимог, зокрема, розрахунку позовних вимог.

Однак, такі твердження відповідача є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, зокрема, архівною випискою по рахунку, які відображує рух кредитних коштів (арк.с.24) та розрахунками позовних вимог (арк.с.25- 29, 85-87).

У відповідності до положень ст.22 ГПК України, відповідач мав можливість ознайомитися з матеріалами справи та надати до суду відповідні заперечення.

Відповідно до ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів.

З огляду на наведене, враховуючи необгрунтованість клопотання відповідача та відсутність передбачених ст.77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Крім того, 12.12.12р. представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, посилаючись на те, що все майно відповідача є комунальною власністю територіальної громади м.Харкова та належить відповідачеві на праві господарського відання на підставі укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради договору.

Згідно ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Однак, відповідачем не обгрунтовано, а судом також не вбачається, яким чином рішення у справі про стягнення з КП "Харківські теплові мережі" на користь ПАТ "АКБ Базис" грошових коштів (заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором) може вплинути на права та обов"язки Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на його права та обов"язки щодо однієї із сторін.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідно постанови Правління Національного банку України від 20.04.2012 року №168 в ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Базис" призначена тимчасова адміністрація строком на шість місяців з 23.04.2012р. по 23.10.2012р., а згідно постанови Правління Національного банку України від 23.08.12р. №357 відкликана ліцензія у ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Базис" та ініційована процедура ліквідації.

22.11.06р. між АКБ «Базис» (правонаступником якого є позивач - ПАТ «АКБ «Базис») - Банк та КП «Харківські теплові мережі» (відповідачем) - Позичальник було укладено договір на відкриття кредитної лінії №325/06, відповідно до умов якого Банк зобов»язався надати Позичальнику кредитну лінію для розрахунків за енергоносії, надані послуги, виконані роботи, придбання товарно-матеріальних цінностей, виплату заробітної плати з обов»язковими відрахуваннями, погашення бюджетних платежів та зборів, з лімітом заборгованості у сумі 14000000,00 грн. на строк до 21.11.07р. (Кредит), з перерахуванням на поточний рахунок Позичальника.

Згідно п.2.6. Договору, Банк надає кредит частинами. Перерахування коштів на рахунки, зазначені Позичальником, здійснюється за письмовим розпорядженням Позичальника, за наявності кредитних ресурсів у Банку, на цілі, передбачені в п.1.1. Договору.

Як свідчать матеріали справи, Банк, на виконання зобов»язань за Договором, надав Позичальнику кредит у розмірі 16000000,00 грн., перерахувавши грошові кошти на рахунок Позичальника, що підтверджується архівною випискою по позичковому рахунку Позичальника (арк.с.24) та не заперечувалося представником відповідача у судових засіданнях.

Плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 19% річних. Проценти нараховуються за кожен календарний день, виходячи з розрахунку фактичної кількості днів у році, починаючи з дня списання суми кредиту з рахунку Банку. Виплата процентів здійснюється Позичальником щомісячно, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Банку (п.2.1.-2.3 Договору).

Повернення кредиту здійснюється Позичальником в строк до 21.11.07р., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Банку, згідно графіку повернення кредиту (п.2.4. Договору).

Часом виконання зобов»язань Позичальником вважається момент надходження грошових коштів на рахунок Банку.

В подальшому сторони неодноразово змінювали умови договору на відкриття кредитної лінії №325/06 від 22.11.06р. щодо розміру кредитного ліміту, процентної ставки, забезпечення виконання зобов»язань за договором, строку повернення кредиту тощо, шляхом укладання Додаткових угод №1 від 15.01.07р., №2 від 11.10.07р., №3 від 21.11.07р., №4 від 20.11.08р., №5 від 29.12.08р., №6 від 29.01.09р., №7 від 27.02.09р., №8 від 30.03.09р., №9 від 29.04.09р., №10 від 23.12.09р., №11 від 22.12.10р.

Додатковою угодою №11 від 22.12.10р. до договору на відкриття кредитної лінії №325/06 від 22.11.06р., сторони підвищили розмір процентної ставки до 24% та встановили, що повернення кредиту здійснюється Позичальником в строк до 21.12.11р.

Як вказує у позовній заяві позивач, відповідач - Позичальник неналежним чином виконував свої зобов"язання перед Банком за Кредитним договором на відкриття кредитної лінії №325/06 від 22.11.06р. щодо повернення кредиту та сплати процентів за його використання, внаслідок чого, станом на 28.11.12р., у нього виникла заборгованість по кредиту у сумі 15905462,65 грн. та заборгованість по процентах за користування кредитом у сумі 3089774,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

За приписами ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст.. 1049 ЦК України, позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст..1048 цього Кодексу.

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Станом на момент прийняття рішення, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов"язань за договором на відкриття кредитної лінії №325/06 від 22.11.06р. в повному обсязі, в той час як факт надання останньому кредиту підтверджується архівною випискою по позичковому рахунку Позичальника (арк.с.24), а обов"язок повернути кредит та сплатити проценти за його користування встановлений вказаним кредитним договором.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов"язання за договором на відкриття кредитної лінії №325/06 від 22.11.06р. щодо повернення кредиту та сплати процентів за його користування, а тому позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості по кредиту у сумі 15905462,65 грн. та заборгованість по процентах за користування кредитом у сумі 3089774,00 грн., правомірні, обгрунтовані, підтверджені матеріалами, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, у зв"язку із простроченням відповідачем виконання зобов"язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, позивач просить стягнути з нього пеню у сумі 1220109,27 грн., нараховану на прострочену суму кредиту за період з 22.12.11р. по 21.06.12р. та пеню у сумі 79972,30 грн., нараховану на прострочену суму процентів за користування кредитом за період з 01.03.12р. по 31.08.12р.

Згідно п.3.1. Договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту та/або процентів за користування ним, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства, зокрема, приписам ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність нарахування відповідачеві пені у сумі 1220109,27 грн., нараховану на прострочену суму кредиту за період з 22.12.11р. по 21.06.12р. та пені у сумі 79972,30 грн., нараховану на прострочену суму процентів за користування кредитом за період з 01.03.12р. по 31.08.12р.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ "АКБ "Базис" є правомірними, обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, а тому суд вважає за можливе задовольнити їх в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.. ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст..ст. 526, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»(61037, Харківська область, м.Харків, вул..Доброхотова, 11, код 31557119) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис"(61002, м.Харків, вул..Сумська, 88, код 19358916, рахунок №32075176500, код 19358916, МФО 351447 Управління НБУ у Харківській області, отримувач ліквідатор ПАТ "АКБ "Базис") 15905462,65 грн. заборгованості за кредитом; 3089774,00 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом; 1220109,27 грн., нарахованої на прострочену суму кредиту за період з 22.12.11р. по 21.06.12р. та 79972,30 грн. пені, нараховану на прострочену суму процентів за користування кредитом за період з 01.03.12р. по 31.08.12р., а також 64380,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.12.2012 р.

Суддя Суярко Т.Д.