Постанова № 28300286, 25.12.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/6664/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грегорі Арбер»»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2012 року №0001552201 та №0001542201, від 08.10.2012 року №0000039172 та №0000040172, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що в період з 23.07.2012 року по 03.09.2012 року ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ) була проведена виїзна планова перевірка ТОВ по з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року. За результатами перевірки відповідачем був складений акт №2195/22-1/32093824 від 10.09.2012 року, на підставі якого ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.10.2012 року №0001552201, яким ТОВ було збільшене грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 323777150 грн., в тому числі 2590217 грн. за основним платежем, та 647554,50 грн. за штрафними санкціями; від 08.10.2012 року №0000039172, яким ТОВ було збільшене грошове зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у сумі 8253,95 грн., в тому числі 6603,16 грн. за основним платежем та 1650,79 грн. за штрафними санкціями; від 08.10.2012 року №0000040172, яким ТОВ було збільшене грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітня плата у сумі 1531,00 грн., в тому числі 1531,00 грн. за штрафними санкціями; від 04.10.2012 року №0001542201, яким ТОВ було збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 18077,50 грн., в тому числі 14462,00 грн. за основним платежем та 3615,50 грн. за штрафними санкціями. Позивач вважає вказані рішення протиправними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати спірні податкові повідомлення -рішення ДПІ в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові (т.1 а.с. 3-10).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.1 а.с.122-123, т.6 а.с.13, 23).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.

ТОВ зареєстроване 26.07.2002 року Ленінською райадміністрацією виконкому Одеської міськради та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків.

В період з 23.07.2012 року по 03.09.2012 року ДПІ була проведена виїзна планова перевірка ТОВ по з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №2195/22-1/32093824 від 10.09.2012 року, в якому зазначено про порушення позивачем крім іншого, вимог п.п.191.1.1 п.191.1 ст.191, п.192.3 ст.192, п.189.1 ст.189, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК), що призвело до заниження суми ПДВ за серпень та вересень 2011 року на загальну суму 2590217 грн.; вимог п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК, що призвело до заниження податку на прибуток за 1 квартал 2012 року на 14462 грн.; вимог п.176.2 «б»ст.176 ПК та п.3.3 наказу ДПА України №1020 від 24.12.2010 року «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку», п.п.168.1.1, п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПК, що призвело до неутримання та несплати до бюджету податку з фізичних осіб у сумі 6603.16 грн. (т.1 а.с. 12-49).

Такі висновки обґрунтовано тим, що позивачем у 1 кварталі 2012 року не була включена до складу валового доходу безнадійна заборгованість в загальній сумі 68868 грн. по правовідносинам з ТОВ «За Лина»та ТОВ «Ланатекс», які ліквідовані, що призвело до заниження валового доходу на вказану суму та відповідно до заниження податку на прибуток на суму 14462 грн.; у перевіряємому періоді ТОВ здійснило списання вартості товарів на невиробничі потреби філій м.Донецька та м.Києва, внаслідок чого були занижені податкові зобов'язання по ПДВ за березень 2012 року на 2515131 грн.; позивачем у серпні 2011 року не було здійснено коригування (зменшення) податкового кредиту на 75086,38 грн. у зв'язку з поверненням раніше отриманого від ТОВ «Шико»товару; у перевіряємому періоді ТОВ здійснювало на користь фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виплати за оренду приміщень, проте як податковий агент не утримало та не перерахувало до бюджету податок з цих доходів вказаних осіб в сумі 5100 грн.; 29.11.2011 року ТОВ придбало авіабілети на рейс «Одеса-Стамбул»на загальну суму 8265 грн., що є додатковими благами для працівника ТОВ ОСОБА_3, з якого не утримано та не перераховано до бюджету податок від суми такого доходу за рахунок платника податку в сумі 1503,16 грн..

На підставі вказаного акту ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.10.2012 року №0001552201, яким ТОВ було збільшене грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 3237771,50 грн., в тому числі 2590217 грн. за основним платежем, та 647554,50 грн. за штрафними санкціями; від 08.10.2012 року №0000039172, яким ТОВ було збільшене грошове зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у сумі 8253,95 грн., в тому числі 6603,16 грн. за основним платежем та 1650,79 грн. за штрафними санкціями; від 08.10.2012 року №0000040172, яким ТОВ було збільшене грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітня плата у сумі 1531,00 грн., в тому числі 1531,00 грн. за штрафними санкціями; від 04.10.2012 року №0001542201, яким ТОВ було збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 18077,50 грн., в тому числі 14462,00 грн. за основним платежем та 3615,50 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с. 50-53).

Суд вважає частково необґрунтованими викладені в акті перевірки вказані висновки з наступних підстав.

Обгрунтовуючи донарахування позивачу зобов'язання з податку на прибуток у сумі 18077,50 грн., в тому числі 14462,00 грн. за основним платежем та 3615,50 грн. за штрафними санкціями ДПІ посилалася на те, що ТОВ «За Лина»та ТОВ «Ланатекс», по правовідносинам з якими у ТОВ рахувалася кредиторська заборгованість в сумі 34600,76 грн. та 34267,80 грн. відповідно, є ліквідованими, і тому вказана заборгованість є безнадійною та повинна бути включена до валового доходу ТОВ у 1 кварталі 2012 року.

Разом з тим, відповідно до п.п.14.1.11. «в»ст.14 ПК безнадійна заборгованість - заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Відповідно п.135.5.4. ст.135 ПК інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Ланатекс»було визнано банкрутом рішенням господарського суду Сумської області від 05.07.2012 року, і саме з цього часу вказана заборгованість відповідно до зазначених норм може вважатися безнадійною (т.1 а.с. 109-110).

З урахуванням зазначеного, висновок ДПІ про обов'язок позивача включити заборгованість ТОВ перед вказаним контрагентом до складу свого валового доходу у 1 кварталі 2012 року (тобто до прийняття судом рішення про визнання банкрутом ТОВ «Ланатекс»), суд вважає необґрунтованим, а відповідно і спірне рішення від 04.10.2012 року №0001542201 не може вважатися правомірним в частині донарахування податкових зобов'язань на цю заборгованість.

Також судом встановлено, що одним з основних видів діяльності ТОВ є виготовлення та реалізація (роздрібна та оптова торгівля) одягу.

З метою здійснення цієї діяльності позивачем створені, крім інших, філії ТОВ у м.Донецьку та м.Києві (т.3 а.с.195-196).

Відповідно до положень про вказані філії вони ведуть самостійно бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а до їх функцій відноситься, крім іншого, роздрібна та оптова торгівля одягом, відкриття фірмових магазинів і відокремлених секцій у магазинах (т.3 а.с.173-194).

У лютому-березні 2012 року, з метою здійснення статутної діяльності, ТОВ передало власним філіям у м.Донецьку та м.Києві товар (одяг) для його реалізації через торгову мережу цих філій, на загальну суму 12575656,90 грн., в тому числі ПДВ 2515131,38 грн., що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення товару та товарно-транспортними накладними на його перевезення (т.1 а.с. 54-81).

Відповідно до п.п.14.1.36. ст.14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обгрунтовуючи необхідність збільшення податкових зобов'язань та донарахування ТОВ ПДВ на суму 2515131,38 грн. відповідач посилався на положення п.189.1 ст.189 ПК, відповідно до якого у разі постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання, постачання товарів/послуг та виробничих основних засобів відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих основних засобів, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент переведення (постачання), а для товарів/послуг - не нижче цін придбання.

Разом з тим, в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду належного обґрунтування вказаних висновків ДПІ, викладених в акті спірної перевірки, а саме того, відповідно до якої норми передання юридичною особою власним філіям, які створені з метою розширення господарської діяльності цієї юридичної особи та отримання прибутку, товарів на реалізацію, що є одним з основних видів господарської діяльності юридичної особи (і реалізація яких філіями підтверджується внутрішніми звітами (т.6 а.с. 51-51)), є постачанням товарів для невиробничого використання або використанням цих товарів не у господарській діяльності.

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки ДПІ щодо заниження ТОВ у перевіряємому періоді податкових зобов'язань по ПДВ на суму 2515131,38 грн. у зв'язку з передачею товарів на реалізацію філіям у м.Донецьку та м.Києві.

Обгрунтовуючи висновки щодо нездійснення позивачем коригування (зменшення) податкового кредиту з ПДВ у серпні 2011 року на суму 75086,38 грн. ДПІ посилалося на те, що у вказаному місяці ТОВ здійснило повернення контрагенту ТОВ «Шико»раніше отриманого товару на загальну суму 450518,27 грн., тому числі ПДВ в сумі 75086,38 грн., і тому відповідно до п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК ТОВ повинно було зменшити свій податковий кредит на вказану суму (т.1 а.с. 204).

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, в тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2. цієї статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.п.192.1.1. ст.192 ПК якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

З аналізу вказаних норм вбачається, що віднесення платником податку ПДВ до свого податкового кредиту у зв'язку з отриманням товарів є його правом (а не обов'язком), а обов'язок коригування податкового кредиту у бік зменшення у зв'язку повернення цим платником раніше отриманих товарів виникає лише у тому випадку, якщо цей платник скористався вказаним правом та відніс ПДВ при отриманні такого товару до свого податкового кредиту.

Зі спірного акту перевірки вбачається, що перевіряючими фактично не встановлювався факт використання ТОВ права на віднесення ПДВ до свого податкового кредиту при отриманні від ТОВ «Шико»товару, який було в подальшому повернуто у серпні 2011 року, у зв'язку з чим суд вважає необґрунтованим висновок ДПІ щодо невиконання позивачем вимог щодо коригування (зменшення) свого податкового кредиту на суму 75086,38 грн. (т.5 а.с. 197-199).

Зі спірного акту перевірки вбачається, що у перевіряємому періоді ТОВ здійснювало виплати на користь фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за оренду приміщень, проте як податковий агент не утримало та не перерахувало до бюджету податок з цих доходів вказаних осіб.

Разом з тим, вказані висновки спростовуються матеріалами справи, а саме наданими позивачем банківськими виписками, з яких вбачається що позивачем, як податковим агентом, утримувався податок з вказаних доходів фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та перераховувався до бюджету, у зв'язку з чим і ці висновки ДПІ є безпідставними (т.4 а.с. 158-180, т.5 а.с.192-196, 221-226, 239-250, т.6 а.с.1-12).

Крім цього, в ході судового засідання відповідачем не було надано жодного доказу того, що придбані ТОВ авіабілети на рейс «Одеса-Стамбул»на загальну суму 8265 грн., були придбані саме для працівника ТОВ ОСОБА_3 та використані (декілька білетів) саме ним, що є для нього в розумінні ПК додатковим благом, з якого не утримано та не перераховано до бюджету податок від суми такого доходу за рахунок платника податку в сумі 1503,16 грн..

Не містить таких доказів і спірний акт перевірки.

Крім цього, вказані висновки спростовуються матеріалами справи, а саме наказом про надання відпустки ОСОБА_3 та копією його закордонного паспорту (т.5 а.с.216, 227-238).

Таким чином, і вказаний висновок ДПІ про надання працівнику ТОВ ОСОБА_3 додаткового блага у розмірі вартості вказаних авіабілетів та неутримання податку з такого доходу за рахунок вказаної особи, суд вважає необґрунтованим.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкові повідомлення-рішення від 04.10.2012 року №0001552201, яким ТОВ було збільшене грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 3237771,50 грн., в тому числі 2590217 грн. за основним платежем, та 647554,50 грн. за штрафними санкціями; від 08.10.2012 року №0000039172, яким ТОВ було збільшене грошове зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у сумі 8253,95 грн., в тому числі 6603,16 грн. за основним платежем та 1650,79 грн. за штрафними санкціями; від 08.10.2012 року №0000040172, яким ТОВ було збільшене грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітня плата у сумі 1531,00 грн., в тому числі 1531,00 грн. за штрафними санкціями; та від 04.10.2012 року №0001542201 в частині збільшення ТОВ грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 8995,00 грн., в тому числі 7196,00 грн. за основним платежем та 1799,00 грн. за штрафними санкціями, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ про визнання протиправним та скасування спірних рішень №0001552201, №0000039172, №0000040172 підлягають задоволенню в повному обсязі, а рішення №0001542201 - в частині нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 8995,00 грн..

Інших, заслуговуючих на увагу суду доказів правомірності прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень в частині, в якій вони скасовуються судом, в ході розгляду справи відповідачем надано не було.

Разом з тим, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001542201 в частині збільшення ТОВ грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 9082,50 грн., в тому числі 7266,00 грн. за основним платежем та 1816,50 грн. за штрафними санкціями, нарахованих по правовідносинам ТОВ з ТОВ «ЗА-ЛИНА», оскільки в судовому засіданні було безперечно встановлено, що станом на 25.01.2012 року вказане підприємство є ліквідованим, у зв'язку з чим кредиторська заборгованість позивача перед цим підприємством в сумі 34600,76 грн., як безнадійна, відповідно до п.п.135.5.4 ст.135 ПК повинна бути включена до валового доходу ТОВ у 1 кварталі 2012 року (т.1 а.с. 121).

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог в частині, в якій вони задовольняються судом, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Податковим Кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-70, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грегорі Арбер»»задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової служби у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби:

від 04.10.2012 року №0001552201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грегорі Арбер»»нараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3 237 771,50 грн., в тому числі за основним платежем 2 590 217,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 647 554,50 грн.,

від 03.10.2012 року №0000039172, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грегорі Арбер»»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 8253,95 грн., в тому числі за основним платежем 6603,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1650,79 грн.,

від 08.10.2012 року №0000040172, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грегорі Арбер»»нараховано суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата, в розмірі 1531,00 грн., в тому числі за основним платежем 0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1531,00 грн.,

від 04.10.2012 року №0001542201 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грегорі Арбер»»суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 8995,00 грн., в тому числі за основним платежем 7196,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1799,00 грн..

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової служби у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби:

від 04.10.2012 року №0001552201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грегорі Арбер»»нараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3 237 771,50 грн., в тому числі за основним платежем 2 590 217,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 647 554,50 грн.,

від 03.10.2012 року №0000039172, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грегорі Арбер»»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 8253,95 грн., в тому числі за основним платежем 6603,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1650,79 грн.,

від 08.10.2012 року №0000040172, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грегорі Арбер»»нараховано суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата, в розмірі 1531,00 грн., в тому числі за основним платежем 0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1531,00 грн.,

від 04.10.2012 року №0001542201 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грегорі Арбер»»суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 8995,00 грн., в тому числі за основним платежем 7196,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1799,00 грн..

25 грудня 2012 року

.