Постанова № 28298624, 21.12.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2012 р. Справа № 2а-3306/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя: Остап'юк С.В.,

за участю секретаря: Третяк В.Р.,

представника позивача: Переняка О.І.,

представника відповідача: Челаха А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Державної податкової служби до Івано-Франківської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -комунальне підприємство "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" про стягнення податкового боргу в розмірі 430394,10 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2012 року Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську Державної податкової служби (далі -позивач) звернулася з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради (далі -відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -комунальне підприємство "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" (надалі -третя особа) про звернення стягнення податкового боргу в розмірі 430394,10 гривень, що виник внаслідок невиконання податкового обов'язку комунальним підприємством "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління", яке перебуває в управлінні відповідача.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що третя особа протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого статтею 36 Податкового кодексу України не сплатила узгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість, плати за землю в розмірі 430394,10 гривень, а відповідач на подання органу державної податкової служби, в порядку статті 96 Податкового кодексу України відмовив.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних в позовній заяві та суду пояснив, що 27.01.2012 року та 11.05.2012 року позивач звертався до відповідача, до сфери управління якого належить третя особа з поданнями в порядку статті 96 Податкового кодексу України, однак, отримано відмову. Вказані обставини слугували підставою для звернення з даною позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти відповідача, в управлінні якого перебуває третя особа.

Представник відповідача позов не визнав, проти його задоволення заперечив, мотивуючи тим, що у відповідності до вимог статті 96 Податкового кодексу України звернення стягнення на податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває платник податків, що допустив утворення податкового боргу можливе лише після продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, а в даному випадку продажу майна позивачем не проводилося, а опис майна здійснено тільки в 2009 -2010 роках. Крім того, позивачем не встановлено наявності розміру дебіторської заборгованості третіх осіб перед комунальним підприємством.

Третя особа, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання з розгляду даної адміністративної справи свого представника в судові засідання не направляла.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Івано-Франківською міською радою Івано-Франківської області створено комунальне підприємство "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління", державну реєстрацію якого проведено 16.03.2001 року та взято на податковий облік як платника податків.

Комунальним підприємством "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" не сплачено податковий борг з сплати податків та обов'язкових платежів.

05.03.2009 року позивачем складено та направлено третій особі податкову вимогу за №1/630/5942/10/24-150/1724, якою повідомлено про наявність податкового боргу в розмірі 55423,71 гривень. Також, 06.04.2009 року направлено вимогу за №2/819/9890/10/24-150/2413, якою повідомлено про наявність податкового боргу в розмірі 58374,45 гривень, за якою третьою особою податковий борг не сплачено (а. с. 11).

Позивачем на виконання своїх повноважень щодо вжиття заходів з погашення податкового боргу комунального підприємства 28.10.2009 року складено акт опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу за №127, згідно якого платником податків самостійно виділено та передано податковому органу активи, які у власності (повному господарському віданні) платника податків для спрямування на погашення податкового боргу загальною сумою 36547,34 гривень (а. с. 67).

18.03.2010 року складено акт опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу за №23, згідно якого платником податків самостійно виділено та передано податковому органу активи, які у власності (повному господарському віданні) платника податків для спрямування на погашення податкового боргу загальною сумою 214924 гривні (а. с. 66).

02.04.2012 року позивачем, актом за №30/24-140, здійснено опис майна третьої особи на суму 203391,89 гривень (а. с. 65).

Всього позивачем здійснено опис в податкову заставу майна третьої особи на загальну суму 203391,89 гривень.

Судом встановлено, що позивачем продаж, внесеного в податкову заставу майна третьої особи не здійснювався.

Крім того, 27.01.2012 року позивач звернувся до Івано-Франківського міського голови з листом за №161/9/24-150/674, в якому просив прийняти рішення щодо погодження описаних активів третьої особи для їх реалізації з метою спрямування коштів від їх реалізації на погашення податкового боргу третьої особи (а. с. 64). Відповіді на вказаний лист відповідач позивачу не направив.

10.05.2012 року позивач звернувся до відповідача з листом за №583/9/24-150/1095, в якому повідомив, що у разі не погашення податкового боргу третьої особи, ним у відповідності до пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України буде підготовлено позовна заява про звернення стягнення податкового боргу на кошти відповідача, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство -боржник (а. с. 10).

14.06.2012 позивачем отримано листа органу місцевого самоврядування за №888/01-07/01 від 08.06.2012 року, яким повідомлено про відсутність коштів для погашення заборгованості по податках та платежах.

25.10.2012 року позивач звернувся з даним адміністративним позовом про звернення стягнення податкового боргу третьої особи в розмірі 430394,10 гривень на кошти відповідача. До складу суми податкового боргу третьої особи, який просить стягнути позивач з органу місцевого самоврядування, в управління якого знаходиться боржник, включено суми несплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість та плати за землю, визначених з наступних підстав.

За період лютого -квітня 2012 року податковими деклараціями з податку на додану вартість за №9012098359 від 16.03.2012 року, №9020008399 від 19.04.2012 року та за №9027274953 від 17.05.2012 року та уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за №9036331025 від 26.06.2012 року третьою особою задекларовано до сплати податку на додану вартість в розмірі 352 959 гривень, які підприємством не сплачено (а. с. 28 -35).

Також, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за №9036331025 від 26.06.2012 року третьою особою визначено суму штрафу в розмірі 1489 гривень, нараховану платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки.

Позивачем податковим повідомленням-рішенням за №0000461592 від 26.03.2012 року, на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 26.03.2012 року за №1280/15-2/31263017, застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 27686 гривень та податковим повідомленням-рішенням за № 0001821592 від 11.06.2012 року, на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 11.06.2012 року за №3937/15-2/31263017, застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3540 гривень (а. с. 19 -22).

Також, податковим повідомленням-рішенням за №0002171593 від 07.06.2012, на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків від 07.06.2012 року за №3838/15-03, позивач застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 971,75 гривень (а. с. 12 -13).

Крім того, у третьої особи наявний податковий борг з сплати земельного податку в розмірі 166,15 гривень, який підприємством не сплачений згідно рішення органу державної податкової служби про розстрочення податкового боргу за №11053/10/24-150 від 03.03.2007 року (а. с. 36).

Пеня в розмірі 18789,10 гривень розрахована позивачем самостійно.

Загальна сума заявлена позивачем до стягнення податкового боргу комунального підприємства "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" становить 430394,10 гривень, а фактично загальна сума згідно зазначених зобов'язань складає 405601 гривень.

До обсягу заявлених позовних вимог про стягнення податкового боргу з органу місцевого самоврядування до складу якого належить платник податків -боржник (комунальне підприємство "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління") заявлено частину наявного податкового боргу платника податків -боржника, при цьому направлені, згідно статті 95, 96 Податкового кодексу України, листів від 27.01.2012 року та від 10.05.2012 року не були спрямовані на вжиття заходів з погашення боргу комунального підприємства "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" в заявленому розмірі -430394,10 гривень, оскільки частина цього боргу виникла після направлення цих листів також, заходи щодо продажу, внесеного в податкову заставу майна третьої особи не здійснювалися.

Як наслідок, до суми податкового боргу комунального підприємства "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" в розмірі 430394,10 гривень застосування заходів погашення, визначених статтею 96 Податкового кодексу України, шляхом його стягнення з органу місцевого самоврядування не можуть бути застосовані.

Статтею 96 Податкового кодексу України встановлені особливості погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради (пункт 96.1.1);

затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу (пункт 96.1.2);

ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (пункт 96.1.3);

прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків (96.1.4).

Згідно з пунктом 96.3 вказаної статті Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм статті 96 Податкового кодексу України суд вказує на те, що обов'язок органу державної податкової на звернення із поданням в порядку пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади до сфери управління якого належить майно платника податків - комунального підприємства боржника виникає після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отримана від такого продажу для покриття податкового боргу.

Враховуючи, що судом встановлено ту обставину, що позивачем не здійснювався у відповідності до статті 95 Податкового кодексу України продаж майна третьої особи, що внесено в податкову заставу, то позивач, як орган державної податкової служби, не здійснив за платника податків на користь держави всіх необхідних заходів щодо погашення податкового боргу та не отримав підстав для звернення до органу місцевого самоврядування з поданням у відповідності до статті 96 Податкового кодексу України.

Звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно без дотримання порядку встановленого статтею 96 Податкового кодексу України є недопустимим.

Таким чином, судом встановлено, що у позивача були відсутні підстави для звернення до Івано-Франківської міської ради із поданням в порядку пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України і за таких обставин у позивача відсутні повноваження на звернення до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу комунального підприємства "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" на кошти Івано-Франківської міської ради. Крім того, позивач звернувся до адміністративного суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу в розмірі 430394,10 гривень, однак, при дослідженні матеріалів адміністративного позову, судом встановлено, що сума податкового боргу третьої особи з плати за землю, в тому числі пеня, становить 2056,16 гривень, а з податку на додану вартість з врахування пені становить 403544,84 гривень, а тому загальна сума податкового боргу третьої особи, що обґрунтована та щодо якої наявні докази виникнення обов'язку сплати, становить 405601 гривень.

Як наслідок, позивачем неналежно обґрунтовано суму податкового боргу комунального підприємства "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" та не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Щодо позовних вимог, про стягнення з Івано-Франківської міської ради податкового боргу з плати за землю, що виник внаслідок невиконання податкового обов'язку комунальним підприємством "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління", яке перебуває в управлінні відповідача, суд зазначає, що відповідно до пункту 290.1 статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно пункту 34 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети -бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Відповідно частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Таким чином, податковий борг з сплати плата за землю в розмірі 2056,16 гривень зараховується до місцевого бюджету органу місцевого самоврядування - Івано-Франківської міської ради, а тому стягнення з Івано-Франківської міської ради податкового боргу з плати за землю, що виник внаслідок невиконання податкового обов'язку комунальним підприємством "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління", яке перебуває в управлінні відповідача, в дохід місцевого бюджету Івано-Франківської міської ради, є недопустимим та тягне за собою об'єднання боржника та стягувача в одній особі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, а позов таким, що до задоволення не підлягає.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Державної податкової служби до Івано-Франківської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - комунальне підприємство "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" про стягнення податкового боргу в розмірі 430394,10 гривень, відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 26.12.2012 року.