Постанова № 28298465, 22.11.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/6054/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І. при секретарі Репецькій І. Ю. за участі:представників позивача Кубрака І.Я., Сахнюк І.І., представника відповідача Балли М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кам'янець-Подільському, про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

17.09.2012 року судом відкрито провадження у адміністративній справі за позовом №8896/08 від 30.07.2012 року в якому позивач просить стягнути з відповідача суму виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.10.2009 року по 31.03.2012 року по пенсіонерах: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у розмірі 15594,29 гривень.

Позивач у позові зазначає, що проведеною звіркою з відповідачем, яка оформлена актами щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв"язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які були направлені Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кам'янець-Подільському, яке не прийняло до відшкодування суми виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам держав - учасниць членів їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне проживання до України за період з 01.10.2009 року по 31.03.2012 року по пенсіонерах: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на загальну суму 15594,29 гривень, тому просить позовні вимоги задовольнити на підставі Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про пенсійне забезпечення", Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року і постанов КМ України №265 від 26.03.2008 року та №198 від 11.03.2009 року.

Представники позивача у суді позов підтримали, посилаючись на ті ж докази, що у позовній заяві, письмових поясненнях №12342/10 від 16.10.2012 року і без номера від 10.10.2012 року, підтверджених у суді.

Представник відповідача позов не визнала і надала суду письмове заперечення №3003 від 30.09.2012 року, яке підтвердила у суді.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги повинні бути частково задоволені, враховуючи наступне.

Ухвалою суду від 22.11.2012 року позовні вимоги в частині стягнення витрат по відшкодуванню пенсій з жовтня 2009 року по січень 2012 року залишено без розгляду на підставі ст.100 КАС України.

Згідно Зведеної суми витрат поданих до відшкодування по основному розміру пенсії, загальна сума за 2009 - 2012 роки становить 15594,29 гривень, а за лютий - березень 2012 року - 1303,08 гривень.

На думку суду підлягає задоволенню вимога тільки щодо стягнення з відповідача відшкодування суми витрат виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам держав - учасниць членів їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне проживання до України за лютий - березень 2012 року по пенсіонерах: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 на загальну суму 1303,08 гривень, адже вона підтверджена Актами щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв"язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за лютий 2012 року і березень 2012 року і відповідає вимогам Закону.

Статтею 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що характеристика страхових випадків, умови надання соціальних послуг, їх види та розміри матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування. Страховики у своїй діяльності співпрацюють у проведенні заходів, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, і вправі спільно у кожному конкретному випадку приймати рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Фінансування заходів, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням особам з числа інвалідів, можуть здійснювати декілька страховиків. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон N 1105-XIV) також передбачено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований, при цьому зазначений страховик має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону N 1105-XIV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено законодавством СРСР або України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві чи професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення зі страхування від нещасного випадку відповідно до зазначеного Закону.

Право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, у якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Статтею 27 Закону України від 5 листопада 1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії призначаються: а) по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання - незалежно від стажу роботи; б) по інвалідності внаслідок загального захворювання - при наявності стажу роботи, необхідного за віком на день встановлення інвалідності.

Згідно п.3 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону N 1105-XIV, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України провадяться: відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги; уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, підписаної в місті Москві 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

У ст. 3 зазначеної Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за Угодою, несе держава, яка його надає. За змістом наведеної норми взаємні розрахунки між державами можуть провадитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Викладене свідчить про те, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Фонд також має відшкодовувати витрати в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України.

Спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року N 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок), що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.

У п. 4 вказаного Порядку зазначено, що відшкодуванню підлягають суми, які виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.244-2 КАС визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов"язковими для всіх суб"єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов"язані привести свою судову практику у відповідності з рішеннями Верховного Суду України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відшкодуванню підлягають, зокрема, сума основного розміру пенсії по інвалідності та щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію, а також витрати на виплату та доставку зазначених пенсій, тому позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням встановленого судом, так як у цьому випадку позивач стягує тільки не враховані суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в України за лютий - березень місяці 2012 року. Щодо розміру відшкодування, спору між сторонами не має, а є різне тлумачення законодавства України з посиланням на різну судову практику і власне бачення цього питання, але суд у цій справі тільки враховує правову позицію Верховного Суду України, який висловив її у спорах (постанови від 20 березня 2007 року N 21-1087во06, від 6 червня 2011 року N 21-1161а11, від 20 червня 2011 року N 21-76а11, від 28 листопада 2011 року N 21-366а11), яка полягає у тому, що Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління ПФУ та правління Фонду від 4 березня 2003 року N 5-4/4, на який посилається управління ПФУ, обґрунтовуючи позовні вимоги, не регулює спірні відносини, які виникли у цьому випадку, оскільки встановлене Порядком правило щодо підписання актів звірки розрахунків підлягає застосуванню лише за відсутності спору. У разі наявності спору та незгоди на підписання актів звірки розрахунків з боку Фонду вимоги про стягнення таких сум мають вирішуватися в судах адміністративної юрисдикції шляхом пред'явлення органами ПФУ позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки. Тобто, на думку суду, у цьому випадку позивач обрав правильний спосіб вирішення спору, а саме стягнення відшкодування, що підтверджено доказами, які перевірено судом.

На підставі викладеного, керуючись Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про пенсійне забезпечення", Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Угодою про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року N 5-4/4 і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов №8896/08 від 30.07.2012 року задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кам'янець-Подільському, ідентифікаційний код 25921860 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області витрати по відшкодування пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам за лютий - березень 2012 року на загальну суму 1303,08 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 26.11.2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/А.І. Петричкович"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович