Постанова № 28298400, 13.12.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 р. № 2а-5956/12/1370

17 год. 00 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Качур Р.П.

За участю секретаря судового засідання Подібки М. З.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт»до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

5 липня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт»до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови № 65 від 31.05.2012 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм законодавства, оскільки під час проведення перевірки відповідачем не було узято до уваги всі надані позивачем документи, а також не враховано заперечення на висновки перевірки. Відтак позивач вважає оскаржувану постанову про накладення стягнень протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Позивач 13.12.2012 року подав до суду клопотання (вх. № 50029) про розгляд справи без участі повноважного представника позивача.

Позиція відповідача викладена у запереченні на адміністративний позов від 14.09.2012 року, поданому представником відповідача у судовому засіданні 14.09.2012 року, де вказано, що позивачем порушено п. 7 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме встановлено реалізацію бензину неетильованого АИ-95-Євро вид І без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про основні властивості продукції. За вказане порушення до позивача застосовано адміністративні санкції у вигляді штрафу в сумі 35456,77 грн. Вважає оскаржувану постанову про накладення стягнень правомірною та просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 13.12.2012 року надіслав до суду заяву № 2269/22 від 12.12.2012 року (вх. № 563ел) про розгляд справи без участі повноважного представника відповідача в порядку письмового провадження, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступні факти та правовідносини.

25.04.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області проведено планову перевірку АЗС № КГ04 приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» щодо виконання вимог законодавства про захист прав споживачів, Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, про що складено Акт № 34 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 25.04.2012 року. Перевіркою встановлено порушення п. 27 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами та ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме відсутність сертифіката відповідності, а також порушення п. 16, п. 27 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме відсутність паспорта якості, відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про дату виготовлення.

28.04.2012 року відповідачем винесено Припис № 19, яким позивача зобов'язано забезпечити наявність сертифікатів відповідності та паспортів якості на АЗС, надати Z-звіт із залишками нафтопродуктів станом на 25.04.2012 року, провести повірку резервуарів № 1, 2, 3, 4 з наданням підтверджуючих документів.

07.05.2012 року позивачем подано заперечення та пояснення № 22/3 до Акта перевірки законодавства про захист прав споживачів від 25.04.2012 року, у якому зазначено, що Припис про усунення порушень законодавства у сфері захисту прав споживачів був складений передчасно (а саме 25.04.2012 року) та безпідставно, оскільки всі витребувані документи та додаткові пояснення були надані під час проведення перевірки.

31.05.2012 року відповідачем на підставі Акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 34 від 25.04.2012 року винесено Постанову № 65 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою за реалізацію бензину неетильованого АИ-95-Євро вид І без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про основні властивості продукції відповідно до п. 7 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»до позивача застосовано штраф у розмірі 35456,77 грн.

Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Згідно з ч. 4 ст. 14 цього ж Закону продукція, на яку актами законодавства або іншими нормативними документами встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки для життя, здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього природного середовища і передбачено нанесення національного знака відповідності, повинна пройти встановлену процедуру оцінки відповідності. Виробник має право маркувати продукцію національним знаком відповідності за наявності декларації про відповідність та/або сертифіката відповідності, виданих згідно із законодавством.

Реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється.

Згідно з ч. 1 ст. 15 цього ж Закону споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Відповідно до п. 3, п. 7 ч. 1 ст. 23 цього ж Закону у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 27 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 року, приймання нафтопродуктів, що доставлені автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками АЗС за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) згідно з товарно-транспортними накладними за наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності нафтопродукту чи свідоцтва про визнання відповідності, виданих у порядку, установленому законодавством.

Відповідно до п. 5.1.1. Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року, приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо (далі - договір).

Відповідно до п. 5.4.1. цієї ж Інструкції з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Відповідачем до матеріалів справи додано копії Сертифіката відповідності № UA 1.145.0146319-11 на бензин неетильований АИ-95-Євро, вид І виробництва ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод», паспорта якості № 1410712/0-0349 від 24.04.2012 року та товарно-транспортної накладної № 1199 від 24.04.2012 року. Відповідач стверджує, що вказані документи були надані позивачем під час проведення перевірки та свідчать про відсутність у позивача паспорта якості на бензин неетильований АИ-95-Євро, вид І, придбаний відповідно до товарно-транспортної накладної № 1199 від 24.04.2012 року.

Однак в матеріалах справи знаходяться копії Сертифіката відповідності № UA 1.072.0194628-11 на бензин автомобільний неетильований А-95-Євро, вид І виробництва «Polski Koncern Naftovy ORLEN S. A.», товарно-транспортної накладної № 8009891203 від 24.04.2012 року про перевезення бензину автомобільного підвищеної якості А-95-Євро виду І відповідно до Сертифіката відповідності № UA 1.072.0194628-11, накладної на передачу на комісію бензину автомобільного підвищеної якості А-95-Євро виду І № 8009891203 від 24.04.2012 року відповідно до договору 0/2-3-11/235 від 01.01.2011 року. Зазначені документи свідчать про те, що позивачем здійснювалась реалізація нафтопродуктів за наявності сертифіката відповідності, паспорта якості та документів на перевезення нафтопродуктів, а у його діях відсутні порушення Закону України «Про захист прав споживачів». Вказані докази дотримання вимог Закону було подані позивачем під час проведення перевірки, про них було зазначено у запереченнях до Акта перевірки, однак відповідач протиправно не узяв їх до уваги під час винесення оскаржуваної постанови.

Дослідивши подані сторонами докази, Суд дійшов висновку про дотримання позивачем вимог Закону України «Про захист прав споживачів»та відсутність правових підстав у відповідача для винесення оскаржуваної постанови № 65 від 31.05.2012 року.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з урахуванням змісту ст. 162 КАС України, постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів»№ 65 від 31.05.2012 року є протиправною і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. 3, п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області № 65 від 31.05.2012 року про накладення на приватне підприємство «ОККО-Нафтопродукт»стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт»(ЄДРПОУ 36670361, м. Львів, вул. Пластова, буд. 1) 354 (триста п'ятдесят чотири) грн. 57 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Суддя Качур Р.П.