Ухвала суду № 28298053, 11.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"11" грудня 2012 р. Справа № 0670/3899/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю сторін, розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" липня 2012 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення 5743,10грн. ,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівського районі Житомирської області звернулось з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 5743,10 грн., посилаючись на те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI, не сплатив заборгованість зі сплати страхового внеску у розмірі 1732,80 грн. за липень-грудень 2010 року та єдиного внеску у сумі 4010,30грн. за період з січня по грудень 2011 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням Відповідач подала до суду апеляційну скаргу в якій, з підстав порушення судом матеріального права просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову - про відмову в задоволення позову.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 з 25.03.2004 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області як особа, яка обрала особливий спосіб оподаткування - "єдиний податок".

Відповідно до статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV з наступними змінами та доповненнями, страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.

Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року № 2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону викладено в такій редакції:

"Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.

Суд першої інстанції при винесенні постанови виходив з того, що відповідач, як страхувальник, має сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування незалежно від того перебуває він на спрощеній системі обліку та звітності чи ні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Як уже зазначалось, Закон України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року набрав чинності з дня опублікування. Опубліковано вказаний закон було в газеті "Голос України" від 17.07.2010 №131.

Таким чином, внесені зміни до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року набрали чинності 17 липня 2010 року, а відтак за липень 2010 року страховий внесок підлягав нарахуванню.

Мінімальний розмір страхового внеску законодавчо встановлено на календарний місяць, страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, сплата страхових внесків за липень 2010 року здійснювалась у розмірі не менше мінімального страхового внеску, тобто враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), у липні - вересні 2010 року становив 294,82 грн., у жовтні-листопаді 2010 року - 301,12 грн., у грудні 2010 року - 306,10 грн.

Оскільки, базовим звітним періодом для позивача є квартал, а тому страхові внески за липень - вересень 2010 року мали бути сплачені ним до 20 жовтня 2010 року, за жовтень - грудень 2010 року до 20 січня 2011 року.

Позивачем страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ІІІ квартал 2010 року до 20 жовтня 2010 року та за IV квартал 2010 року до 20 січня 2011 року у повному обсязі сплачені не були.

Управлінням Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області відповідачу були сформовані та направлені вимоги №Ф1053 від 08.07.2011 року про сплату недоїмки у розмірі 1732,80грн., яка вручена останньому 11.08.2011 року та №Ф469/351 від 21.05.2012 року про сплату недоїмки у розмірі 4010,30грн., яка вручена останньому 29.05.2012 року, згідно поштового повідомлення про вручення.

Вказані вимоги оскаржені не були, доказів погашення визначених у вимогах сум Відповідачем не надано.

Згідно зі ч. 2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Суми несплачених страхових внесків в установлені строки стягуються в порядку, встановленому ст.106 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування": шляхом направлення узгодженої вимоги про сплату недоїмки до органів виконавчої служби або в судовому порядку.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що дії відповідача не суперечать вимогам чинного законодавства, а вимога про сплату боргу винесена на підставі та у порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", а тому підлягає виконанню.

Стосовно того, що пп.4 п.8 XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" був виключений згідно з Законом 2464-VI суд не бере до уваги, оскільки закон №2464-VI набрав чинності з 01.01.2011 року, а відтак до цієї дати у позивача існував обов'язок сплачувати мінімальний страховий внесок.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" липня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" грудня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області вул.Л.Карастоянової,29,м.Бердичів,Житомирська область,13300

3- відповідачу Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 АДРЕСА_1